Рішення від 17.07.2025 по справі 711/9241/24

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9241/24

Номер провадження2/711/297/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,

представника позивача адвоката Горобця С.О.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Горобець Сергій Олександрович, до Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правничої допомоги, третя особа: Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсацію за затримку виплати такої допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за затримку виплати такої допомоги, компенсації за затримку виплати допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правничої допомоги звернувся адвокат Горобець С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за затримку виплати такої допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсацію за затримку виплати такої допомоги, стягнення компенсації за затримку виплати допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

У позовній заяві зазначає, що Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту І статті 40 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Частиною 7 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), гарантується переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Разом із тим, своїм листом від 11.11.2024 N? 098/01-18/366 Смілянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, повідомив, що в попередженні про наступне вивільнення від 14.03.2024 N? 001/05.2-15/949 ОСОБА_1 запропоновано, що у разі належності до категорії осіб, передбачених статтею 42 КЗпП України, які мають переважне право на залишення на роботі, вказати цю інформацію в заяві про намір бути призначеним на одну із запропонованих йому вакантних посад та надати підтверджуючі документи, однак про належність до категорії осіб, які мають переважне право на залишення на роботі ОСОБА_1 не повідомляв.

Разом із тим, Відповідачеві-1, як на момент незаконного звільнення, так і в період коли Позивач займав відповідну посаду, було відомо про те, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що неодноразово підтверджується самим Відповідачем- 1 у вказаному листі від 11.11.2024 та підкріплюється тим фактом, що Відповідачем-1 здійснено виплату на користь Позивача допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, твердження Відповідача-1 про ненадання Позивачеві першочергового права на зайняття рівнозначної вакантної посади у зв?язку з неповідомленням останнього про його належність до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам справи.

Окрім цього, у даній справі варто врахувати також і той факт, що перелік вакантних посад наданий ОСОБА_1 для ознайомлення значно пізніше ніж іншим працівникам, тож на момент його ознайомлення з відповідним переліком вакантних посад, деякі з тих посад які в перспективі могли б бути надані ОСОБА_1 вже займалися іншими особами, які в порівнянні з Позивачем не мають першочергового права на зайняття рівнозначної вакантної посади, що прямо порушило права останнього.

Вважає, що Наказ від 09.09.2024 N? 308/к про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та підлягає до скасування оскільки винесений без урахування наявності у останнього підстав для першочергового зайняття рівнозначної вакантної посади.

Про факт неврахування статусу Позивача, як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, стороні Позивача стало відомо лише 11.11.2024 з листа Відповідача- 1.

Тож, враховуючи те, що вказаний факт є підставою для визнання відповідного наказу про звільнення незаконним, вважає за необхідне клопотати про поновлення строку для заявлення позовної вимоги щодо визнання такого наказу незаконним та його скасування з подальшим поновленням Позивача на посаді.

Також вважає, що у разі задоволення судом позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення Позивача з подальшим його поновленням на посаді, підлягає до стягнення середня заробітна плата за час вимушеного прогулу Позивача, яка має бути розрахована у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N? 100.

Наказом Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 02.09.2024 N? 42/к «Про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1» Позивачеві надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в межах фонду заробітної плати у розмірі 10 відсотків від посадового окладу в сумі 970 грн.

Разом із тим, сторона Позивача вважає, що така сума виплати є неповною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Наказом Відповідача-1 від 20.12.2023 N? 67/к ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу на вирішення-соціально побутових питань у розмірі, що не перевищує середню місячну заробітну працю.

Таку різницю у відповідних виплатах в порівнянні з минулим роком Відповідач-1 пояснює тим, що відповідну виплату здійснено у межах фонду оплати праці.

Разом із тим, Відповідачем-1 не пояснюється як змінився фонд оплати праці порівняно з минулим роком та чому це вплинуло на права Позивача щодо розміру отриманої ним матеріальної допомоги.

3 огляду на наведене, сторона Позивача вважає, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік має бути аналогічним до відповідної виплати за попередній рік та обчислюватися у розмірі середньої місячної заробітної плати, що у випадку Позивача становить 27 429,9 грн.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Таким чином, зважаючи на сплачені Відповідачем 970 грн., неплачена сума матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань становила 26 459,9 грн.

Разом із тим, з моменту звільнення до моменту подання позовної заяви пройшло більше двох місяців та сторона Позивача вважає, що відшкодування також підлягає компенсація за затримку такої виплати, що обраховується у розмірі 3% річних з урахуванням рівня інфляції та у даному випадку становить 1 040, 81 грн., з яких 880,32 це сума збитків від інфляції та 160,49 грн. - 3% річних.

Аналогічна ситуація склалася і з матеріальною допомогою на оздоровлення.

Так, Наказом Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.06.2024 N? 40/к ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1500 грн.

Разом із тим, сам Відповідач-1 у своєму листі від 11.11.2024 повідомляє, що у січні та лютому поточного року трьом працівникам надано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Працюючи на рівних умовах з іншими працівниками та виконуючи свої обов?язки передбачені для відповідної посади, Позивач вважає несправедливим факт того, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачена йому у меншому розмірі ніж іншим працівникам.

Враховуючи, що Відповідачем-1 виплачено лише 1500 грн., станом на день звільнення ним на користь Позивача не доплачено 25 929,9 грн.

Так, у даному випадку також підлягає компенсації сума інфляційних втрат у розмірі 1 019,97 грн., з яких 862,62 грн. - сума інфляційних збитків та 157,28 грн. - 3% річних.

Окрім наведеного, Позивачеві, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії, виплачено допомогу у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, яка становить 76 023,87 грн.

Однак, вказану виплату здійснення із затримкою 21.11.2024, а не у день звільнення 09.09.2024, що підтверджується відповідним скріншотом з банківського застосунку.

Таким чином, враховуючи той факт, що за період з дня звільнення до дня здійснення відповідної виплати пройшло більше двох місяців, вважаємо, що на користь Позивача має бути стягнуто компенсацію 3% річних та інфляційних втрат за зазначений період у розмірі 2 984,21 грн., з яких 2 529,31 грн. становлять інфляційні збитки та 454,90 грн. - 3% річних.

Вважає, що з Відповідача-1 на користь Позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зважаючи на рівень пережитого Позивачем стресу у зв?язку з незаконним звільненням, переживаннями щодо несправедливості недоплати йому матеріальної допомоги, які посилилися фактом виплати такої допомоги іншим працівникам у належному розмірі, покладеним на нього обов?язком відстоювати свої законні права у судовому порядку через несправедливість та необґрунтованість дій Відповідачів, Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Окрім цього, Позивачем визначено третьою особою у справі Північний міжрегіональний центр з надання правничої допомоги, оскільки відповідно до повідомлення реорганізацію Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та про порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог, проведення актів звірки від 13.03.2024, що розміщене на офіційному сайті Безоплатної правничої допомоги, Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (код за ЄДРПОУ 39776588, місце знаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 32) є правонаступником майна, прав та обов?язків реорганізованого Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Повідомляє, що орієнтовний розмір судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката становить 15 000 грн., детальний розрахунок буде надано стороною Позивача не пізніше ніж через п?ять днів після винесення судом рішення по справі.

Просить поновити строк на подання позовної заяви у частині позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування Наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, та поновлення його на посаді, визнати незаконним та скасувати Наказ Координаційного центру з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, з подальшим поновленням ОСОБА_1 на посаді, стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем у розмірі 26 459,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі 1 040, 81 грн., з яких 880,32 це сума збитків від інфляції та 160,49 грн. - 3% річних, стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 25 929,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі і 019, 97 грн., з яких 862,62 грн. - сума інфляційних збитків та 157,28 грн. - 3% річних, стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії, у розмірі 2 984,21 грн., з яких 2 529,31 грн. становлять інфляційні збитки та 454,90 грн. - 3% річних, стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнути з Координаційного центру з надання правничої допомоги та Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. солідарно.

Ухвалою суду від 09.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, в особі голови комісії з реорганізації ОСОБА_3, поданою 03.02.2025 відзив на позовну заяву. У відзиві зазначається, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року N? 4453/5 «Питання оптимізації системи надання безоплатної правової допомоги» розпочато процедуру реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26.02.2024 року N? 72 «Питання реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» утворено комісію з реорганізації даного центру та затверджено головою комісії з реорганізації ОСОБА_5, заступника директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за його згодою.

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 14.05.2024 N? 86 внесено зміни до наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26 лютого 2024 року N? 72 «Питання реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», зокрема викладено пункт 2 наказу в новій редакції: «2. Затвердити головою комісії з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2, головного фахівця з публічних закупівель сектору публічних закупівель відділу матеріально-технічного забезпечення, договірної роботи та закупівель Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, за її згодою».

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 10.12.2024 N?110 внесено зміни до наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26 лютого 2024 року N? 72 «Питання реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», зокрема викладено пункт 2 наказу в новій редакції: «2. Затвердити головою комісії з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3, заступника начальника Придніпровського управління надання безоплатної правничої допомоги Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, за її згодою». Цей наказ набрав чинності 11 грудня 2024 року.

Згідно виписки від 13.12.2024 N? 162323242525 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відомості про зміну голови комісії з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_3 має право представляти Смілянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Смілянський МЦ) у відносинах з третіми особами та виступати у суді від імені даної юридичної особи.

Щодо поновлення строку для звернення до суду з заявою про поновлення на роботі

09.09.2024 ОСОБА_1 особисто отримав наказ Координаційного центру від 09.09.2024 N? 308/к «Про звільнення ОСОБА_1 » та власноруч поставив підпис і дату отримання наказу. 09.09.2024 ОСОБА_1 особисто, власноруч написав заяву, де зазначив, що він ознайомився з переліком вакантних посад станом на 09.09.2024 та відмовляється від усіх запропонованих посад в Північному МРЦ. 09.09.2024 ОСОБА_1 власноруч підписав наказ за N? 43/к «Про складення обов?язків директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та особисто з ним ознайомився, поставив підпис і дату.

У листі Смілянського МЦ від 11.11.2024, на який позивач посилається в обґрунтування поважності причин пропущення строку для звернення до суду, ОСОБА_1 в п. VI даного листа роз`яснюється, що в попередженні Координаційного центру з надання правничої допомоги від 14.03.2024 N? 001/05.2-15/949 про наступне вивільнення вказано наступне: «У разі належності Вас до категорії осіб, передбачених статтею 42 К3пП України, які мають переважне право на залишення на роботі, просимо вказати цю інформацію в заяві про намір бути призначеним на одну із запропонованих Вам вакантних посад та надати підтверджуючі документи (в т.ч. копії документів про освіту, копію трудової книжки та копію документів про пільги (за наявності)».

З даним попередженням ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись з 15.03.2024 в будь-який день, оскільки вищевказане попередження з усіма додатками йому було направлено на адресу особистої електронної пошти і рекомендованим листом.

Крім того, з даним попередженням ОСОБА_1 особисто ознайомився 03.05.2024, та власноруч поставив підпис і дату ознайомлення.

Вважає, що позивачу було достеменно відомо, що він має повідомити роботодавця у випадку наявності у нього переважного право на залишення на роботі, хоча це жодним чином не має відношення до положень ст. 233 КЗпП України.

Копію наказу про звільнення ОСОБА_1 отримав 09.09.2024, позовна заява від 22.11.2024 надійшла до суду 26.11.2024, тож з дня отримання позивачем копії наказу пройшло більше двох місяців, а твердження позивача про усвідомлення неврахування його статусу при звільненні з роботи з листа Відповідача 1 від 11.11.2024 є безглуздим та необґрунтованим.

Вважає, що позивачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність об?єктивних перешкод, що унеможливили його своєчасне звернення до суду з питання нібито незаконного звільнення. Достовірних і достатніх доказів поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до суду у справі про звільнення позивачем не надано.

Просить відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку для подання заяви про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Відповідачем 2 в даній справі позивач вказав Координаційний центр з надання правничої допомоги (далі - Координаційний центр), директор якого призначає і звільняє з посади директора місцевого центру.

Наказом Координаційного центру від 23.11.2023 N? 95 затверджено Інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну у Координаційному центрі, згідно якої основна форма провадження діловодства в Координаційному центрі здійснюється в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ).

Оперативний інформаційний обмін здійснюється з використанням службової електронної Пошти.

Діловодство Координаційного центру, організація обміну електронними документами з іншими установами здійснюється виключно з використанням системи електронного документообігу (СЕД), інтегрованої СЕВ ОВВ. СЕД функціонує на базі автоматичної системи контролю і організації діловодства АСКОД.

Координаційний центр забезпечує доступ до програмного продукту СЕД АСКОД територіальним відділенням, шляхом придбання для користувачів ліцензій.

Використання кваліфікованої електронної позначки часу під час накладення кваліфікованого електронного підпису або кваліфікованої електронної печатки є обов`язковим.

Таким чином, діловодство в Координаційному центрі та організація обміну електронними документами з територіальними відділеннями здійснюється через систему СЕД АСКОД.

Не відповідають дійсності твердження позивача про отримання переліку вакантних посад пізніше інших працівників, оскільки Координаційним центром тричі направлялось ОСОБА_1 попередження про наступне звільнення.

1. Листом Координаційного центру від 14.03.2024 N? 001/05.2-15/949 через систему СЕД АСКОД до Смілянського МЦ надіслано попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського МЦ з додатками: попередження від 14.03.2024 N? 001/05.2-15/949 про наступне вивільнення; перелік вакантних посад в Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги; копія наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року N? 4453/5 «Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги». Вищевказані документи прийнято в СЕД АСКОД користувачем ОСОБА_1 15.03.2024 о 09:22:29, зареєстровано 15.03.2024 за N? 098/01-16/15.

З метою своєчасного повідомлення про наступне вивільнення голова комісії реорганізації ОСОБА_5 на адресу реєстрації, вказану в копії паспорта з особової справи ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), направив рекомендованим листом з описом вкладення від 15.03.2024 за N? 2070109531338 попередження про наступне вивільнення з додатками на 164 арк. В попередженні Координаційного центру від 15.03.2024 ОСОБА_1 запропоновано у разі його належності до категорії осіб, передбачених статтею 42 К3пП України, які мають переважне право на залишенні на роботі, вказати цю інформацію в заяві про намір бути призначеним на одну із запропонованих вакантних посад та надати підтверджуючі документи (в т.ч. копії документів про освіту, копію трудової книжки та копію документів про пільги (за наявності)). Заяву про намір бути призначеним на посаду позивач не подавав.

Крім того, для забезпечення вимог закону повідомлення про наступне вивільнення від 15.03.2024 направлено на адресу особистої офіційної електронної пошти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 15.03.20.24 o 17.24.

В переліку вакантних посад станом на 15.03.2024 були наявні посади заступника директора Північного МРЦ, начальників і заступників начальників управлінь, начальників відділів, які можуть вважатись рівнозначними посадами враховуючи, що посада директора в Північному МРЦ лише одна.

Отже, 15.03.2024 одночасно з іншими працівниками ОСОБА_1 було запропоновано всі наявні посади в Північному МРЦ станом на 14.03.2024. Заяву про намір бути призначеним на посаду позивач не подавав.

2. Листом Координаційного центру від 02.05.2024 N? 001/05.2-15/1880 через систему СЕД АСКОД до Смілянського МЦ надіслано перелік вакантних посад в Північному МРЦ.

Документи прийнято в СЕД АСКОД користувачем ОСОБА_1 03.05.2024 о 14:47:24, зареєстровано 03.05.2024 за N? 098/01-16/269.

В переліку вакантних посад станом на 03.05.2024 були наявні посади завідувача сектору «Смілянське бюро правничої допомоги», начальника Кам?янець-Подільського відділу надання безоплатної правничої допомоги, начальника Управління по роботі з надавачами послуг тощо. Заяву про намір бути призначеним на посаду позивач не подавав.

3. Листом Координаційного центру від 09.09.2024 N? 001/05.2-15/2952 через систему СЕД АСКОД до Смілянського МЦ надіслано перелік вакантних посад в Північному МРЦ.

Документи прийнято в СЕД ACKOД користувачем ОСОБА_1 09.09.2024 о 11:19:47, зареєстровано 15.03.2024 за N? 098/01-16/332

09.09.2024 ОСОБА_1 ознайомився з переліком вакантних посад в Північному МРИ станом на 09.09.2024 та подав заяву про відмову від запропонованих посад.

Таким чином, позивач особисто 15.03.2024 прийняв лист в СЕД АСКОД з попередженням про звільнення та переліком посад, а також мав об?єктивну змогу ознайомитись з наявними вакантними посадами в Північному МІР на своїй офіційній електронній пошті, документи також надіслано йому поштою.

Вважає, що ОСОБА_1 свідомо ухилявся від отримання попередження під особистий підпис мотивуючи тим, що він у відпустці чи на лікарняному і не має права ознайомлюватись з попередженням.

Про своє бажання бути призначеним на посаду в Північному МРЦ позивач мав змогу подати заяву в будь-який час з 15.03.2024 до дати звільнення 09.09.2024. Натомість ОСОБА_1 власноруч написано заяву про відмову від запропонованих вакантних посад.

Щодо виплати матеріальної допомоги в неналежному розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. N? 552 «Про умови оплати праці працівників Координаційного центру з надання правничої допомоги та його територіальних відділень» затверджено схему посадових окладів працівників Координаційного центру та його територіальних відділень згідно з додатком.

Надано право директорові Координаційного центру та керівникам територіальних відділень у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення одночасно з наданням щорічної відпустки та для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Преміювання, установлення надбавок і доплат, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги директорові Координаційного центру здійснюються за погодженням з Міністерством юстиції, керівникам територіальних відділень Координаційного центру, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, та їх заступникам - за погодженням з директором Координаційного центру, керівникам територіальних відділень, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, їх заступникам - за погодженням з директором відповідного регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Пунктом 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошторис це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов?язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;

Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов?язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов?язань минулих років.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов?язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов?язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Позивач вказує, що не розуміє чому змінився фонд оплати праці порівняно з минулим роком, проте перебуваючи на посаді директора Смілянського МЦ, мав би знати, що кошторисом встановлюється фонд заробітної плати на кожний бюджетний період.

На початок року кошторисом Смілянського МЦ на 2024 рік, затвердженим 02.01.2024 директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_7 передбачені витрати на фонд заробітної плати в сумі 4330700 грн. з них: 2702172 грн - оклад; 1024378 грн - надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи; 270217 грн - на виплату премії (у відсотках до посадового окладу); 225181 грн на виплату матеріальної допомоги.

В кошторисі Смілянського МЦ на 2024 рік закладено: 9022 грн - середній розмір заробітної плати; 5630 грн - середній розмір окладу; 38 % - відсоток надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи; 10 % - відсоток премії.

Згідно плану асигнувань загального фонду бюджету Смілянського МЦ на 2024 рік, затвердженим 02.01.2024 директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_7 передбачено фінансування за КЕКВ 2110 на січень в сумі 280800 грн, лютий - 283100 грн.

Саме в межах виділеного згідно чинного законодавства фінансування на 2024 рік і мала здійснюватися працівникам виплата заробітної плати, в т.ч. премія та матеріальна

Директор місцевого центру відповідно до покладених повноважень забезпечує цільове та ефективне використання коштів та майна місцевого центру, організовує ведення бухгалтерського і статистичного обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності в установленому порядку

Проте, директором Смілянського МІ ОСОБА_1 в січні встановлено надбавки директору - 80% від посадового окладу, заступнику директора - 70%, 2 працівникам - 35%, 1 працівнику - 70%, всі іншим - 50 %, що значно перевищує передбачений в плані асигнувань.

30.01.2024 наказом директора Смілянського МЦ ОСОБА_1 встановлено розмір премії директору - 100 %, заступнику директора - 100%, 13 працівникам - 160%, 240%, 130%, 220%, 120%, 240%, 120%, 200%, 40%, 140%, 160%, 120%, 40% від посадового окладу, що значно перевищує передбачене в плані асигнувань

26.02.2024 наказом директора Смілянського МЦ ОСОБА_1 встановлено розмір премії директору - 10%, заступнику директора 10 %, 14 працівникам -150%, 150%, 150%, 100%, 80%, 140%, 80%, 150%, 80%, 10%, 110%, 80%, 80%, 80% , що значно перевищує передбачене в плані асигнувань.

В січні та лютому 2025 року заступнику директора і 2 працівникам виплачена матеріальну допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Таким чином, фонд оплати праці було витрачено наступним чином: в січні 280800 грн (по кошторису) - 262249 грн (на виплату заробітної плати) = 18551 грн (залишок кошторисних призначень на виплату заробітної плати); в лютому 283100 грн (по кошторису) - 272921 грн (на виплату заробітної плати) = 10179 грн (залишок кошторисних призначень на виплату заробітної плати).

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 було витрачено практично всі виділені кошторисом кошти на ці місяці, у зв?язку з чим не вдалось забезпечити економію фонду заробітної плати для виплати всім працівникам місцевого центру матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових проблем в розмірі середньомісячного заробітку і навіть в розмірі окладу.

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26.02.2024 року N? 72 «Питання реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» утворено комісію з реорганізації даного центру та затверджено головою комісії з реорганізації ОСОБА_5 .

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року N? 4453/5 "Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги" Смілянський МЦ перебуває у стані реорганізації шляхом приєднання до Північного МРЦ, який визначено його правонаступником.

30.04.2024 відбулося звільнення усіх працівників Смілянського МЦ та призначення їх на посади в Північному МРЦ з 01.05.2024.

01.05.2024 змінився розпорядник бюджетних коштів другого рівня з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області на Північний МРЦ, внаслідок чого були внесені зміни до кошторису та плану асигнувань в частині передачі фінансування Смілянського МЦ правонаступнику.

Таким чином:

10.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 21, затвердженої головою комісії з реорганізації Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_8 , загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 зменшено на суму 4 330 700 грн;

10.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 21, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., на загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 повернуто суму 4 330 700 грн (змінився розпорядник коштів).

16.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 41, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 зменшено на суму 3 422 809,13 грн. (передано кошти правонаступнику).

Згідно звіту про надходження та використання коштів за січень - квітень 2024 року (за формою N?2д) Смілянським МЦ касові видатки за КЕКВ 2110 за звітній період складають 907891 грн, які були використані для виплати заробітної плати працівникам Смілянського МЦ в період з січня по квітень 2024 року.

Отже, згідно кошторису Смілянського МЦ станом на 16.05.2024 розмір кошторисних призначень за КЕКВ 2110 на оплату праці дорівнював нулю.

28.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 60, затвердженої директором Північної МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянської СЦ за КЕКВ 2110 (оплата праці) збільшено на суму 324550 грн.

В довідці про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2024 рік від 28.05.2024 N? 61, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М. вказано розмір щомісячного фінансування загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 в травні на суму 150 300 грн, в червні на суму 174 250 грн.

Кошти в сумі 324 550 грн були виділені для виплати заробітної плати працівникам, що залишились працювати в Смілянському МЦ станом по дату запланованого звільнення ( ОСОБА_5 15.05.2024, ОСОБА_9 20.05.2024, ОСОБА_1 03.07.2024). Заяви про надання відпустки і матеріальної допомоги на оздоровлення директор і працівники не подавали.

ОСОБА_1 ознайомився з попередженням про звільнення під підпис 03.05.2024, тож у разі відмови від запропонованих посад, орієнтовна дата звільнення 03.07.2024.

В період з 03.05.2024 ОСОБА_6 , ознайомившись з переліком вакантних посад Північного МРЦ, не подав заяви про намір бути призначеним на одну з запропонованих посад і відмову від призначення на запропоновані вакантні посади не написав.

Надалі ОСОБА_1 : 04.05.2024-18.05.2024, 19.05.2024-20.05.2024 - перебував на лікарняному; 05.06.2024 - подав заяву про надання щорічної основної відпустки та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку;

07.06.2024-02.07.20254 - перебував у відпустці, під час відпустки пішов на лікарняний; 17.06.2024-24.06.2024, 25.06.2024, 28.06.2024-01.07.2024, 02.07.2024-05.07.2024, 06.07.2024-10.07.204, 11.07.2024-22.07.2024, 23.07.2024-25.07.2024, 26.07.2024-08.08.2024,

09.08.2024-16.08.2024, 17.08.2024-19.08.2024, 17.08.2024-19.08.2024, 20.08.2024-22.08.2024 - перебував на лікарняному; 23.08.2024-07.09.2024 - продовжив відпустку; 26.08.2024 - подав заяву на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

При реорганізації підприємства не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Отже, підстави для звільнення позивача 03.07.2024 були відсутні, а звільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського МЦ відбулось лише 09.09.2024, що призвело до значного збільшення розміру виплат, що належали йому при звільненні.

При визначення розміру матеріальної голова комісії з реорганізації Смілянського МЦ, який є бюджетною організацією, зобов?язаний керуватись нормативно-правовими актами, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Смілянського МЦ на 2022 - 2026 роки, схвалений на загальних зборах трудового колективу 01 лютого 2022 року.

Додатком 1 до Колективного договору є Положення про преміювання працівників Смілянського МЦ, затверджене директором ОСОБА_1 01.02.2022.

Пунктами 2.1 розділу 2 даного положення про преміювання визначено, що при використанні в установленому порядку працівниками Смілянського МЦ щорічної відпустки за погодженням директора центру їм надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Розмір матеріальної допомоги визначається директором центру у межах кошторисних призначень на оплату праці поточного бюджетного року.

Працівникам центру, за погодженням директора, може також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної плати та при наявності коштів у межах економії фонду оплати праці.

Фонд економії заробітної плати це різниця між затвердженим у кошторисі фондом оплати праці і фактично використаним.

Кошторисом загального фонду Смілянського МЦ на 2024 рік (зі змінами від 28.05.2024) за КЕКВ 2110 (оплата праці) було передбачено кошти в сумі 324 550 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6511 за травень 2024 р. - вересень р. належали до виплати працівникам при звільненні кошти в сумі 330760,5 грн

Отже, сума коштів для виплати працівникам усіх сум при звільненні перевищила розмір кошторисних призначень, що призвело до дефіциту бюджетних коштів, тож в Смілянському МЦ фонд економії заробітної плати не утворився.

Згідно довідки про зміни до кошторису Смілянського МЦ на 2024 рік від 10.09.2024 N? 205, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 (оплата праці) збільшено в травні на суму 6210,50 грн. для оплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час розрахунку при звільненні за 3 дні та компенсації невикористаної щорічної відпустки за 4 дні.

Твердження позивача, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік має бути аналогічним до виплати за попередній рік та обчислюватись в розмірі середньої заробітної плати в сумі 27429,29 грн суперечить умовам Колективного договору, якими визначено, що даний вид допомоги виплачується тільки за наявності та у межах економії фонду оплати праці.

Враховуючи відсутність фонду економії заробітної плати, безпідставними є вимоги позивача про виплату недоплаченої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 26459,9 грн.

Жодним нормативно-правовим актом та галузевою угодою не визначений розмір в якому має виплачуватись матеріальна допомога на оздоровлення, зазначається лише граничний розмір, не більше якого здійснюється така виплата, та обмежується розміром кошторисних призначень на оплату праці поточного бюджетного року.

Посилаючись на принципи рівності прав і можливостей працівників позивач вважає несправедливим той факт, що матеріальна допомога на оздоровлення іншими працівникам була виплачена в розмірі посадового окладу, а йому в меншому розмірі. Тож безглуздим та безпідставним є твердження позивача про його право на отримання такої допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Рішення про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення 3 працівникам було прийнято ОСОБА_1 без врахування меж кошторисних призначень на оплату праці та плану асигнувань загального фонду бюджету Смілянського МЩ за КЕКВ 2110 на січень та лютий 2024 року, що в подальшому призвело до дефіциту бюджетних коштів.

Вимога позивача про виплату недоплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 25929,9 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Головою комісії з реорганізації Смілянського МЦ матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потреб виплачено позивачу в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом Смілянського МЦ на 2024 рік (зі змінами згідно довідок від 28.05.2024 N? 60, від 10.09.2024 N? 132).

Щодо виплати інфляційних збитків та 3% річних

Безпідставно вимагаючи виплатити нібито недоплачену суму матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 26459,9 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 25929,9 грн. позивач стверджує про наявність підстав для виплати йому суми інфляційних витрат, а саме інфляційних збитків та 3% річних.

Аналогічні вимоги заявлено позивачем за, на його думку несвоєчасну з вини Відповідача 1, виплату допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати як особі, що постраждала від Чорнобильської аварії першої категорії в сумі 76023, 87 грн.

Не погоджуються з такими вимогами, оскільки матеріальна допомога та середній заробіток не належать до структури заробітної плати, а також мають разовий характер, тож в спірних правовідносинах відсутні підстави для компенсації позивачу втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати.

Щодо допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати

05 травня 2024 року позивач ознайомився з попередженням про звільнення у зв?язку з реорганізацією і мав до 03.07.2024 визначитись щодо подальшої роботи. Проте, відмову від запропонованих посад ОСОБА_1 подав лише в день звільнення 09.09.2024, тому відповідач не мав змоги завчасно визначити остаточну дату проведення розрахунку при звільненні і подати розрахункові дані до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Невідкладно після надходження коштів від уповноваженого органу Смілянським МЦ ОСОБА_1 була виплачена допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати як особі, що постраждала від Чорнобильської аварії першої категорії.

Щодо стягнення середнього заробітку

Позивач просить суд стягнути з ліквідаційної комісії Смілянського МІ середній заробіток за час вимушеного прогулу через нібито незаконне звільнення та середній заробіток за час нібито затримки виплати належних при звільненні сум.

З такими вимогами не можна погодитись виходячи з наступного.

Позивач заявив вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні сум, однак не надав такого розрахунку та не зазначив суму, яка підлягає стягненню, не вказав з якого часу затримано і які виплати та день фактичного розрахунку, не заначив середньоденну заробітну плату.

Позивач звільнений з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв?язку з його відмовою від запропонованих вакантних посад.

Позивачу виплачена за його заявою матеріальна допомога на оздоровлення одночасно з надання щорічної відпустки.

Позивачу додаткового виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, яка не є обов?язковою виплатою і надається за рішенням керівника в межах економії фонду заробітної плати.

При звільненні позивачу виплачена вихідна допомога при звільненні, компенсація за невикористані дні відпустки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Позивачем не наведено зрозумілих обставин та обґрунтованих доказів наявності підстав для повторного стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні сум.

Щодо стягнення моральної шкоди

Звільнення позивача відбулось у повній відповідності до вимог чинного законодавства через небажання останнього працювати в новоствореній установі. Виплата вищевказаних матеріальних допомог в меншому ніж позивач очікував розмірі не с беззаперечним свідченням порушення його прав, а лише підтвердженням його безпідставних очікувань. Оскільки виплати були здійснені в межах кошторису і у відповідності до Колективного договору.

Позивачем не підтверджено належними та допустимим доказами глибини своїх душевних страждань, погіршення стану здоров?я, його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, не зазначено які ним втрачено нормальні життєві зав?язки.

Наявність моральної шкоди позивачем не доведена та не визначений причинний зв?язок з діями відповідача, а заявлений розмір відшкодування в сумі 50000 грн не відповідає вимогам розумності і справедливості.

Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горобець Сергій Олександрович, до Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру 3 надання правничої допомоги, третя особа: Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсацію за затримку виплати такої допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за затримку виплати такої допомоги, компенсації за затримку виплати допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Представником Координаційного центру з надання правничої допомоги Соломахою А.В. надано відзив на позовну заяву, яка зареєстрована у суді 07.02.2025. У поданому відзиві зазначається, що Позивач у своїй позовній заяві вказує про те, що на його думку відповідачу 1 стало відомо про статус позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії 11.11.2024 і цей факт с підставою для визнання відповідного наказу про звільнення незаконним.

Натомість, означена думка позивача є хибною, оскільки наказ про його звільнення видавався відповідачем 2 як його роботодавцем.

Відповідно до Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 N? 967/5 (У редакції наказу Міністерства юстиції України чинній на момент призначення позивача), місцевий центр очолює директор, призначається на посаду і звільняється з посади директором Координаційного центру з надання правничої допомоги (дане положення є у відкритому доступі на сайті Верховної Ради України).

Так, наказом відповідача 2 від 17.12.2019 N? 528-к «Про призначення ОСОБА_1» позивача призначено на посаду директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 18.12.2019.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2023 N? 4453/5 «Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги» реорганізовано, зокрема, Смілянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код згідно з ЄДРПОУ 39776622) шляхом його приєднання до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (код згідно з ЕДРПОУ 39776588).

Наказом відповідача 2 від 26.02.2024 N? 72 «Питання оптимізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», зокрема, утворено комісію з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

14.03.2024 позивачу листом відповідача 2 від 14.03.2024 N? 001/05.2-15 направлено попередження про наступне вивільнення.

Одночасно з попередженням про наступне вивільнення позивачу на вибір запропоновано іншу роботу на вакантних посадах, перелік яких додано до даного попередження з одночасним наданням копії наказу відповідача 2 від 09.02.2024 N? 31 «Про затвердження кваліфікаційних вимог до працівників структурних підрозділів міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги».

Відповідно до підпункту 7 пункту 17 Положення про Координаційний центр з надання правничої допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 N? 504, директор Координаційного центру з надання правничої допомоги затверджує кваліфікаційні вимоги до працівників Координаційного центру та його територіальних відділень.

Крім того, відповідно до відомостей з системи електронного документообігу АСКОД вбачається, що означене вище попередження про наступне вивільнення разом з усіма додатками позивач отримав особисто 15.03.2024 в 09:22 за вхідним номером 098/01-16/152.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну в Координаційному центрі з надання правничої допомоги затвердженої наказом відповідача 2 від 23.11.2023 N? 95, діловодство Координаційного центру, документами з іншими установами організація обміну електронними здійснюються виключно з використанням СЕД, інтегрованої до СЕВ ОВВ. СЕД функціонує на базі автоматизованої системи контролю і організації діловодства АСКОД, яка призначена для автоматизації процесів обробки кореспонденції ляхом використання сучасних комп`ютерних технологій у діловодстві, впровадження єдиної технології опрацювання вхідної, вихідної кореспонденції, внутрішньо-розпорядчих документів та звернень громадян, контролю за їх проходженням і виконанням. Координаційний центр має безстрокове право користування програмним продуктом СЕД АСКОД і забезпечує доступ до нього територіальним відділенням, шляхом придбання для них користувацьких ліцензій.

Відповідно до пункту 12 Інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну

Координаційному центрі з надання правничої допомоги затвердженої наказом відповідача 2 від 23.11.2023 N? 95, СЕВ ОВВ забезпечує гарантовану доставку електронних документів від їх відправників до їх одержувачів (адресатів).

Таким чином, твердження позивача про те, що перелік вакантних посад наданий йому для ознайомлення значно пізніше ніж іншим працівникам не відповідає дійсності.

Вказане вище твердження позивача також спростовується журналом вихідних документів з системи електронного документообігу АСКОД за 14.03.2024 з якого видно, що в дану дату попередження про наступне вивільнення разом з усіма додатками направлялися також іншим працівникам з одночасним направленням позивачу.

При цьому, позивач розписався в попередженні про наступне вивільнення та поставив дату про його отримання 03.05.2024.

З означеного вище слідує, що позивач фактично отримав попередження про наступне вивільнення з усіма додатками 15.03.2024, але з невідомих відповідачу 2 мотивів затягував проставлення дати та підпису про його отримання.

Разом з тим, від дати фактичного отримання позивачем попередження про наступне вивільнення (15.03.2024) так і від дати проставлення підпису про його отримання (03.05.2024) до дати звільнення позивача (09.09.2024) пройшло більше двох місяців.

Таким чином, терміни попередження позивача про наступне вивільнення дотримано у відповідності до вимог частини першої статті 49-2 К3пП України.

Окрім того, відповідачем 2 позивачу неодноразово надавався перелік всіх вакантних посад (у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги) протягом всього періоду роботи з моменту фактичного попередження про наступне вивільнення по день звільнення, зокрема, в день звільнення останньому було повторно запропоновано роботу на вибір серед всіх наявних вакантних посадах та надано їх перелік.

Так, листом від 02.05.2024 N? 001/05.2-15/1880 відповідачем направлено керівникам регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, позивачу перелік вакантних посад в Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 02.05.2024, який було отримано останнім згідно відомостей з системи електронного документообігу АСКОД 03.05.2024 за вхідним номером N? 098/01-17/269.

Листом від 20.05.2024 N? 001/05.2-15/2049 відповідачем 2 через систему електронного документообігу АСКОД направлено в черговий раз керівникам регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, позивачу перелік вакантних посад в Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги.

Водночас, в день звільнення листом від 09.09.2024 N? 001/05.2-15/2952 відповідачем 2 направлено позивачу перелік вакантних посад в Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 09.09.2024, який було отримано останнім згідно відомостей з системи електронного документообігу АСКОД 09.09.2024 за вхідним номером N? 098/01-16/332 та що також підтверджується підписом позивача з проставленням дати на означеному листі відповідача 2.

Разом з тим, позивач із запропонованими вакантними посадами ознайомився та написав заяву про відмову від усіх запропонованих посад не зазначаючи будь-яких заперечень та обґрунтувань щодо свого волевиявлення.

У зв?язку з чим, наказом відповідача 2 від 09.09.2024 N? 308/к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 09.09.2024 у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідачем 2 було вжито всіх можливих заходів щодо працевлаштування позивача на роботі шляхом пропонування всіх вакантних посад в юридичній особі правонаступнику юридичної особи в якій він працював, чим дотримано вимоги частини другої статті 49-2 К3пП України та процедури пропонування інших посад або вакантної роботи, яка відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Щодо думки позивача про те, що він має першочергове право на зайняття рівнозначної вакантної посади.

Так, позивач у своїй позовній заяві посилається на норми частини 7 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надається переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

Водночас вказана норма статті не містить вимог щодо першочергового права на зайняття рівнозначної вакантної посади особами потерпілими від Чорнобильської катастрофи віднесеним до категорії 1.

Вказана норма частини 7 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зокрема, надає переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці.

При цьому, статтею 42 К3пП України визначено при яких умовах та якій категорії працівників надається переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці.

Водночас, вказана стаття 42 КЗпП України містить норми про те, що перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Таким чином, позивач віднесений до іншої категорії працівників, які не вказані у статті 42 КЗпП України а визначені у Законі України «Про статує і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, посада директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яку обіймав позивач була єдиною у даному центрі.

Крім того, в даному випадку переважне право на залишення на роботі саме в Смілянському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код згідно з ЄДРПОУ 39776622) не може бути застосовано, оскільки останній припиняє своє існування як юридична особа, а всі його працівники вивільняються.

Також, не зрозумілим та безпідставним є твердження позивача про його першочергове право на зайняття рівнозначної вакантної посади, оскільки останній не подавав жодної заяви (як йому було запропоновано в попередженні про наступне вивільнення) про згоду або на призначення на будь-яку вакантну посаду, які зокрема, були надані позивачу для ознайомлення разом з кваліфікаційними вимогами до працівників.

Позивачу неодноразово пропонувалися всі наявні вакантні посади у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги.

Таким чином, звільнення позивача відбулося з дотриманням процедури, визначеної для цього К3пП України та з врахуванням усталеної судової практики Верховного Суду.

Позивачем не лише безпідставно заявлено вимогу про поновлення на роботі а також заявлено вказану вимогу з пропущеним строком звернення до суду та не наведено жодного обґрунтування щодо поважності причин пропуску такого строку, як і не надано доказів про таке.

При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Так, з наказом відповідача 2 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 09.09.2024 N? 308/к позивач ознайомився та отримав його копію 09.09.2024, тобто в день звільнення, про що свідчить його власноручний підпис та дата на даному наказі.

Водночас, до Придніпровського районного суду м. Черкаси позивач звернувся 22.11.2024, більше ніж через два місяці після звільнення, про що також вказується самим позивачем у своїй позовній заяві.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

В той же час, позивач володів необхідними документами (копією наказу про звільнення), які могли бути надані до суду з позовною заявою в якості доказів, однак, не вживав достатніх заходів щодо дотримання строків звернення до суду.

Крім того, у своїй позовній заяві позивач просить поновити строк на подання позовної заяви у частині позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу відповідача 2 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 09.09.2024 N? 308/к з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та поновлення його на посаді.

При цьому, позивач не просить суд визнати поважними причини пропуску звернення до суду, не наводить жодних обґрунтувань в своїй позовній заяві щодо поважності причин пропуску на таке звернення та не надає жодних належних та допустимих доказів про це.

Щодо нарахування та виплати всіх сум, що належать позивачу при звільненні.

Відповідно до Положення про Координаційний центр з надання правничої допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 N? 504, Координаційний центр є державною установою і належить до сфери управління Мін?юсту. Координаційний центр є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

Ідентифікаційний код юридичної особи (Координаційного центру з надання правничої допомоги) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 38259562.

Водночас, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у відповідності до статті 80 Цивільного кодексу України, є організаціями, створеними і зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції

України від 02.07.2012 N? 967/5, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з правничої допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правової допомоги. Діяльність центрів поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць). Центри є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки. самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

Ідентифікаційний код юридичної особи (Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 39776622.

Таким чином відповідач 2 не здійснює нарахування та виплату заробітної плати позивачу і так само не проводить виплати всіх сум, що належать йому при звільненні, зокрема відповідач 2 не є розпорядником даної інформації.

Означене, також підтверджується наказом Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 09.09.2024 N? 45/к «Про проведення остаточного розрахунку у зв?язку із звільненням ОСОБА_1 ».

Крім того, наказом відповідача 2 від 26.02.2024 N? 72 «Питання оптимізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», зокрема, затверджено голову комісії з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та останньому визначено забезпечити дотримання прав працівників при припиненні Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з дотриманням соціально-правових гарантій, передбачених КЗпП України.

Щодо безпідставності вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Позивач посилається на те, що він нібито пережив стрес у зв?язку з незаконним звільненням та переживання щодо несправедливості на його думку недоплати матеріальної допомоги.

У свою чергу, звертаючись в суд із позовом та заявляючи вимогу про стягнення 50 000 грн. моральної шкоди, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Отже, вимога позивача про стягнення 50 000 грн. моральної шкоди взагалі не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів та не може довести перед судом її нібито обґрунтованості та правомірності.

Більш того, з огляду на незаконність та необґрунтованість основних позовних вимог, похідна від них вимога про стягнення моральної шкоди також за будь-яких обставин задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів, що моральна шкода в сумі 50 000 грн. була завдана саме через нібито неправомірні дії відповідачів.

Просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правничої допомоги, третя особа: Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсацію за затримку виплати такої допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за затримку виплати такої допомоги, компенсації за затримку виплати допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Представником позивача через систему Електронний суд 14.02.2025 до суду направлено відповідь на відзив, у якому зазначає, що своїм листом від 11.11.2024 № 098/01-18/366 Смілянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, повідомив, що в попередженні про наступне вивільнення від 14.03.2024 № 001/05.2-15/949 ОСОБА_1 запропоновано, що у разі належності до категорії осіб, передбачених статтею 42 КЗпП України, які мають переважне право на залишення на роботі, вказати цю інформацію в заяві про намір бути призначеним на одну із запропонованих йому вакантних посад та надати підтверджуючі документи, однак про належність до категорії осіб, які мають переважне право на залишення на роботі ОСОБА_1 не повідомляв. Разом із тим, Відповідачеві-1 як на момент незаконного звільнення так і в період коли Позивач займав відповідну посаду було відомо про те, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що неодноразово підтверджується самим Відповідачем-1 у вказаному листі від 11.11.2024 та підкріплюється тим фактом, що Відповідачем-1 здійснено виплату на користь Позивача допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, твердження Відповідача-1 про ненадання Позивачеві першочергового права на зайняття рівнозначної вакантної посади у зв`язку з неповідомленням останнього про його належність до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам справи. Отже, про факт неврахування статусу Позивача, як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, стороні Позивача стало відомо лише 11.11.2024 з листа Відповідача-1.

Окрім цього, Відповідач-1 зазначає, що Позивач заявив вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні сум, однак не надав такого розрахунку та не зазначив суму, яка підлягає стягненню, не вказав з якого часу затримано і які виплати та день фактичного розрахунку, не зазначив середньоденну заробітну плату.

Так, з даного приводу, сторона Позивача заявляє, що до першого судового засідання по справі останньою на адресу суду буде скеровано заяву про уточнення позовних вимог з детальним розрахунком сум компенсації, що підлягають до стягнення на користь Позивача.

Також, сторона Відповідача-1 стверджує, що Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами глибини своїх душевних страждань, погіршення стану здоров`я, його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації. Разом із тим, глибина душевних страждань є поняттям суб`єктивним та ніхто окрім самого Позивача не має змоги їх оцінити. В Україні вже існує чітка судова практика на підтвердження вказаного твердження, на яку сторона Позивача посилається у своїй позовній заяві.

Вважає, що розмір моральної шкоди заявлений стороною Позивача є обґрунтованим та відповідає реальному обсягу тієї шкоди якої останній зазнав внаслідок дій Відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача та позивач просили задоволити позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.05.2025.

Позивач ОСОБА_1 повідомив, що йому було відомо про реорганізацію з 27.01.2024. Заперечував отримання листа з попередженням про звільнення з додатками на особисту електронну пошту, як і листа на робочу електронну пошту. Також заперечував отримання поштового листа про попередження. Повідомив, що він не мав доступу до пошти, яка надходила до організації, реєстрацією та прийманням займались працівники Центру, також він не мав у робочому комп`ютері програми АСКОД та яка отримує чи надсилає листи, з такими листами він працював за допомогою працівника Центру на його робочому комп`ютері. Тому нічого не може повідомити про отримання листа 15.03.2024 з попередженням про вивільнення та хто мав доступ до його ключа. Також повідомив, що у попередження від 14.03.2024, яке він отримав 03.05.2024, не було переліку вакантних посад, це був штатний розпис. Не заперечував, що наказ про звільнення особисто отримав 09.09.2024 об 11 год. З переліком запропонованих посад також ознайомився 09.09.2024, всі запропоновані посади йому не підходили. Повідомив, що в усній розмові йому пропонували посаду у м. Вишневе, однак він відмовився, бо не хотів туди їхати. Йому не пояснили, що можливо б і надали можливість працювати вдома. Не заперечував факту написання 09.09.20254 заяви про відмови від усіх запропонованих посад та підписання наказу про звільнення. Додав, що у той день йому дали мало часу на роздуми та тиснули на нього, щоб написав заяву про відмову. Не повідомляв ні координаційний центр, ані Північний міжрегіональний центр про свій статус постраждалого внаслідок Чорнобильської аварії. Додав, що якщо б списки працівників і передавались, то тоді б врахувалась посада для нього.

Адвокат Горобець С.О. суду пояснив, що вважають, що наказ про звільнення є незаконним. Позивачу не надали можливість залишитись на прирівняній посаді. Не було також враховано, що позивач є «чорнобильцем». З отриманого листа у листопаді 2024 року позивач з`ясував, що було недоплачені кошти. Моральну шкоду обґрунтовують тим, що позивача позбавили можливості працювати та тим, що на фоні цього у позивача була депресія. Обґрунтування пунктів 4 та 5 позовних вимог пояснили своїм власним баченням.

Представник Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_3 повідомила суд про невизнання позовних вимог, а в частині компенсації за затримку виплати допомоги, як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської аварії першої категорії повідомила, що дійсно виплата було здійснена із запізненням. Щодо іншого зазначила, що позивача повідомили про наявність вакантних посад 15.03.2024, коли надіслали попередження. Позивача не було на роботі: він перебував у відпустці та на лікарняному. Також попередження з додатком направлялось рекомендованим листом, але конверт повернувся у зв`язку з відмовою у отриманні. Позивачу направлялось попередження з додатком електронною поштою, також телефонували. ОСОБА_1 03.05.2024 з`явився на робочому місця та ним було прийнято листа з попередженням та додатками. У подальшому ОСОБА_1 був відсутній на роботі. 09.09.2024 позивач відмовився від запропонованих посад, про що і розписався. У період час з 15.03.2024 по 09.09.2024 позивачем не надавались жодні заяви на зайняття посад. Після травня 2024 позивач звернувся з заявою про виплату коштів на оздоровлення. Повідомила, що виплата коштів на соціально-побутові потреби не є обов`язковою виплатою, крім того, на це повинні бути кошти у фонді економії заробітної плати. У даній ситуації кошти у фонді були відсутні. Повідомила, що працівники були переведені до Північного міжрегіонального центру з надання БПД, хто не мав такого бажання, то відпрацьовували перед звільненням. Щодо компенсації виплат на вирішення соціально-побутових проблем, то повідомила, що було здійснено їх виплату у межах фонду.

Представник Координаційного центру з надання правничої допомоги Соломаха А.В. у судовому засіданні не визнав позовні вимоги. Повідомив суд, що вважає вимоги необґрунтованими. Підтримав свою позицію, викладену у поданому відзиві. Додав, що відсутні докази того, що код АСКОД ОСОБА_1 був переданий іншим особам, доступ у систему мав керівник ОСОБА_1

Представник третьої особи Північного міжрегіонального центу з надання безоплатної правничої допомоги у судове засіданні не явився, про поважність причини неявки до суду не повідомив.

У ході розгляду справи судом встановлені наступні фактичні обставини справи та застосовані норми права

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем заявлено декілька позовних вимог, а саме визнання незаконним та скасування Наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв`язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, з подальшим поновленням ОСОБА_1 на посаді; стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем у розмірі 26 459,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі 1 040, 81 грн., з яких 880,32 це сума збитків від інфляції та 160,49 грн. - 3% річних; стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 25 929,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі і 019, 97 грн., з яких 862,62 грн. - сума інфляційних збитків та 157,28 грн. - 3% річних; стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку виплати допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії, у розмірі 2 984,21 грн., з яких 2 529,31 грн. становлять інфляційні збитки та 454,90 грн. - 3% річних; стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; стягнення з Координаційного центру з надання правничої допомоги та Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. солідарно.

Щодо визнання незаконним та скасування Наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, з подальшим поновленням ОСОБА_1 на посаді.

Згідно наказу № 528-к від 17.02.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 18.12.20219.

Згідно з п.6 Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 N? 4453/5 «Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги» реорганізовано центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги за переліком згідно додатком 4 шляхом їх приєднання до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (код згідно з ЕДРПОУ 39776588).

У пункті 20 згаданого додатку 4 зазначений Смілянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правничої правової допомоги( ЄДРПОУ 39776622).

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26.02.2024 N? 72 «Питання оптимізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», утворено комісію з реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (п.1).

Позивачу ОСОБА_1 14.03.2024 листом відповідача від 14.03.2024 N? 001/05.2-15 направлено попередження про наступне вивільнення з додатками на 164 арк (включно з переліком вакантних посад в Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги на 26 арк.). У даному попередження також запропоновано іншу роботу на вакантних посадах, перелік яких додано до даного попередження з одночасним наданням копії наказу відповідача 2 від 09.02.2024 N? 31 «Про затвердження кваліфікаційних вимог до працівників структурних підрозділів міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги».

Відповідно до відомостей з системи електронного документообігу АСКОД вбачається, що попередження про наступне вивільнення разом з усіма додатками позивач отримав особисто ОСОБА_1 15.03.2024 в 09:22 за вхідним номером 098/01-16/152.

Також згідно наданої копії попередження ОСОБА_1 отримав його з додатками 03.05.2024, про що свідчить його власноручний підпис із зазначенням дати отримання.

Також, відповідно до журналу вихідних документів за період з 14.03.2024 по 14.03.2024 попередження про наступне вивільнення з посад направлено іншим працівникам центрів з надання безоплатної вторинної допомоги.

ОСОБА_1 , як керівнику місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, 09.04.2024 був направлений Координаційним центром з надання правничої допомогти перелік вакантних посад у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 09.04.2024, 02.05.2024 направлений Координаційним центром з надання правничої допомогти перелік вакантних посад у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 02.05.2024 та 20.05.2024 направлений Координаційним центром з надання правничої допомогти перелік вакантних посад у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 20.05.2024

Як убачається з до відомостей системи електронного документообігу АСКОД, переліки з усіма додатками отримав особисто ОСОБА_1 09.04.2024 о 19.14 за вхідним номером № 098/01-16/196, 03.05.2024 об 14.47 за № 098/01-17/269 та 20.05.2024 об 16.35 отримала ОСОБА_11 .

Також листом від 09.09.2024 за N? 001/05.2-15/2952 відповідачем направлено позивачу перелік вакантних посад у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 09.09.2024, який було отримано останнім згідно відомостей з системи електронного документообігу АСКОД 09.09.2024 за вхідним номером N? 098/01-16/332 та що також підтверджується власноруч виконаним підписом позивача із указанням дати та часу отримання.

Згідно з заявою від 09.09.2024 ОСОБА_1 відмовився від усіх запропонованих йому посад у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги. Жодних заперечень чи застережень указана заява не містить.

Наказом Координаційний центр з надання правничої допомоги від 09.09.2024 N? 308/к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади директора Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 09.09.2024 у зв?язку з реорганізацією, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності і захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю у статті 5-1 КЗпП України визначено, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Суд вважає, що направлення попередження про вивільнення, якому перебувало направлення Наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 N? 4453/5 «Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги», та у подальшому направленню переліку посад відповідало вимогам статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

При розгляді трудових спорів, пов`язаних з оскарженням звільнення за пунктом першим статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці або скорочення штату, чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, та про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу. При цьому мається на увазі, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Вчинення зазначених дій вимагає від роботодавця й положення статті 49-2 КЗпП України. Так, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (частини третьої статті 49-2 КЗпП України).

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року в справі № 6-40цс15 вказано, що «оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення».

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 638/14370/20, від 20 серпня 2024 року у справі № 210/2141/16-ц.

Для правової кваліфікації порушень роботодавцем прав працівників при вивільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має встановити факт дотримання процедури попередження про такі зміни та пропозиції працівнику іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Цивільне та трудове законодавство не передбачає право чи обов`язок суду перевіряти доцільності скорочення, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/21 (провадження № 61-5659св22) зазначено, що «однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення».

У постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18 (провадження № 61-1464св19) зазначено, що: «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків»; «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

Таким чином, при скороченні чисельності або штату за ст. 40, 49-2 КЗпП встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, а за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. При цьому при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Доводити ж виконання вимог щодо порядку вивільнення працівника зобов`язаний саме роботодавець, а покладення такого обов`язку на працівника, як на слабшу сторону в зазначених правовідносинах, зокрема, і тому, що у нього відсутні документи, що стали підставою для вивільнення, суперечить принципам справедливості та верховенства права.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 478/2028/16-ц.

Наказом Координаційного центру від 23.11.2023 N? 95 затверджено Інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну у Координаційному центрі, згідно якої основна форма провадження діловодства в Координаційному центрі здійснюється в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ).

Відповідно до пункту 8 Інструкції, діловодство Координаційного центру, документами з іншими установами організація обміну електронними здійснюються виключно з використанням СЕД, інтегрованої до СЕВ ОВВ. СЕД функціонує на базі автоматизованої системи контролю і організації діловодства АСКОД, яка призначена для автоматизації процесів обробки кореспонденції шляхом використання сучасних комп`ютерних технологій у діловодстві, впровадження єдиної технології опрацювання вхідної, вихідної кореспонденції, внутрішньо-розпорядчих документів та звернень громадян, контролю за їх проходженням і виконанням. Координаційний центр має безстрокове право користування програмним продуктом СЕД АСКОД і забезпечує доступ до нього територіальним відділенням, шляхом придбання для них користувацьких ліцензій.

Відповідно до пункту 12 Інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну Координаційному центрі з надання правничої допомоги затвердженої наказом відповідача N? 95, СЕВ ОВВ забезпечує гарантовану доставку електронних документів від їх відправників до їх одержувачів (адресатів).

Таким чином не відповідають обставинам справи твердження позивача щодо не повідомлення його про вивільнення, не направлення попередження та направлення такого попередження йому не одночасно з усіма працівниками.

У судовому засіданні не здобуто інших доказів, які б спростовували посилання позивача та його представника у цій частині та докази надані відповідачами.

Також матеріали справи не містять доказів волевиявлення позивача щодо бажання бути призначеним на будь-яку запропоновану посаду, фактів тиску чи примушування написання заяви від 09.09.2024 та обставин користування чи заволодіння особистим ключем позивача до системи електронного документообігу або несанкціонованого входження до системи під іменем ОСОБА_1 .

Виходячи з указаного у цій частині позивних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Щодо посилання позивача на переважне право залишення на роботі при вивільненні працівника у зв`язку з реорганізацією.

Пунктом 7 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантовано особам, віднесеним до категорії 1-2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

Право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, не застосовується для працевлаштування на іншу посаду, оскільки переважне право на залишення на роботі враховуються при скороченні декількох посад, тобто інші рівнозначні посади залишаються у відповідному структурному підрозділі, і тоді роботодавець застосовує переважне право та надає право на залишення на роботі.

Також, на виконання вищевказаних приписів КЗпП України та ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з наданих відповідачем до суду документів в їх сукупності, вбачається, що позивача було ознайомлено з вакантними посадами Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги станом на 09.04.2024 та на 02.05.2024, з якими позивач ознайомився.

Окрім того, суд звертає увагу, що у вказаних вище статтях законів указано першочергове право на «залишення на роботі», а не на «зайняття» посади, дані поняття не є між собою тотожними.

Щодо стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 недоплаченої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем у розмірі 26 459,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі 1 040, 81 грн., з яких 880,32 це сума збитків від інфляції та 160,49 грн. - 3% річних та стягнення недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 25 929,9 грн. та компенсацію за затримку виплати такої допомоги у розмірі і 019, 97 грн., з яких 862,62 грн. - сума інфляційних збитків та 157,28 грн. - 3% річних.

З матеріалів справи слідує та зазначається у відповіді Смілянського місцевого центру вторинної правової допомоги адвокату Горобцю С.О. від 11.11.2024, що згідно наказу директора Смілянського місцевого центру вторинної правової допомоги від 26.12.2023 №67/к ОСОБА_1 , матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у 2023 році виплачена у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, в розмірі 30369,51 грн. Відповідно до наказу Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 02.09.2024 №42/к, за підписом голови комісії з реорганізації ОСОБА_12 , матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у 2024 році склала 970,00 грн. у межах затвердженого фонду оплати праці. Відповідно до наказу Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.06.2024 №40/к, за підписом голови комісії з реорганізації ОСОБА_2 , вплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у 2024 році в розмірі 1500,00 грн, у межах затвердженого фонду оплати праці.

Позивач зазначає, що розмір допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення має відповідати розміру виплат за попередній рік та обчислюватись з розміру середньої місячної заробітної плати позивача - 27429,9 грн. Вважає, що йому не доплачено 26459, 90 та 1500 грн відповідно.

Згідно зі статтею 13 Кодексу законів про працю України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до частин 2-3 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності -з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Пунктом 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошторис це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов?язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;

Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов?язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов?язань минулих років.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов?язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов?язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. N? 552 «Про умови оплати праці працівників Координаційного центру з надання правничої допомоги та його територіальних відділень» затверджено схему посадових окладів працівників Координаційного центру та його територіальних відділень згідно з додатком (п.1).

Надано право директорові Координаційного центру та керівникам територіальних відділень у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення одночасно з наданням щорічної відпустки та для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. (п. 2).

Відповідно до п.3 указаної Постанови преміювання, установлення надбавок і доплат, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги директорові Координаційного центру здійснюються за погодженням з Міністерством юстиції, керівникам територіальних відділень Координаційного центру, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, та їх заступникам - за погодженням з директором Координаційного центру, керівникам територіальних відділень, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, та їх заступникам - за погодженням з директором відповідного регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

У статті 3 Бюджетного кодексу України зазначається, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до наданої копії кошторису Смілянського МЦ на 2024 рік, затвердженого 02.01.2024 директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_7 , були передбачені витрати на фонд заробітної плати в сумі 4330700 грн. з них: 2702172 грн - оклад; 1024378 грн - надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи; 270217 грн - на виплату премії (у відсотках до посадового окладу); 225181 грн на виплату матеріальної допомоги.

В кошторисі Смілянського МЦ на 2024 рік закладено: 9022 грн - середній розмір заробітної плати; 5630 грн - середній розмір окладу; 38 % - відсоток надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи; 10 % - відсоток премії.

Згідно плану асигнувань загального фонду бюджету Смілянського МЦ на 2024 рік, затвердженим 02.01.2024 директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_7 передбачено фінансування за КЕКВ 2110 на січень в сумі 280800 грн, лютий - 283100 грн.

Отже, у межах фінансування на 2024 рік було здійснено виплату матеріальних виплат.

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 26.02.2024 року N? 72 «Питання реорганізації Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» утворено комісію з реорганізації даного центру та затверджено головою комісії з реорганізації ОСОБА_5 .

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року N? 4453/5 "Питання оптимізації системи надання безоплатної правничої допомоги" Смілянський МЦ перебуває у стані реорганізації шляхом приєднання до Північного МРЦ, який визначено його правонаступником.

Після звільнення 30.04.2024 усіх працівників Смілянського МЦ та призначення їх на посади в Північному МРЦ 01.05.2024, змінився розпорядник бюджетних коштів з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області на Північний МРЦ, та, відповідно, були внесені зміни до кошторису та плану асигнувань в частині передачі фінансування Смілянського МЦ правонаступнику.

На підтвердження відповідачем - головою комісії з реорганізації ОСОБА_3 надані наступі відомості, а саме: 10.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 21, затвердженої головою комісії з реорганізації Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області ОСОБА_8 , загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 зменшено на суму 4 330 700 грн; 10.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 21, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., на загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 повернуто суму 4 330 700 грн (змінився розпорядник коштів), 16.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 41, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 зменшено на суму 3 422 809,13 грн. (передано кошти правонаступнику).

Згідно звіту про надходження та використання коштів за січень - квітень 2024 року (за формою N?2д) Смілянським МЦ касові видатки за КЕКВ 2110 за звітній період складають 907891 грн, які були використані для виплати заробітної плати працівникам Смілянського МЦ в період з січня по квітень 2024 року.

Згідно кошторису Смілянського МЦ станом на 16.05.2024 розмір кошторисних призначень за КЕКВ 2110 на оплату праці дорівнював нулю.

28.05.2024 згідно довідки про зміни до кошторису на 2024 рік N? 60, затвердженої директором Північної МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянської СЦ за КЕКВ 2110 (оплата праці) збільшено на суму 324550 грн.

В довідці про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2024 рік від 28.05.2024 N? 61, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М. вказано розмір щомісячного фінансування загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 в травні на суму 150 300 грн, в червні на суму 174 250 грн.

Кошти в сумі 324 550 грн були виділені для виплати заробітної плати працівникам, що залишились працювати в Смілянському МЦ станом по дату запланованого звільнення

Відповідно до Пунктами 2.1, 2.2. розділу 2 Додатку 1 до Колективного договору «Положення про преміювання працівників Смілянського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» визначено, що при використанні в установленому порядку працівниками Смілянського МЦ щорічної відпустки за погодженням директора центру їм надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Розмір матеріальної допомоги визначається директором центру у межах кошторисних призначень на оплату праці поточного бюджетного року.

Працівникам центру, за погодженням директора, може також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної плати та при наявності коштів у межах економії фонду оплати праці.

Кошторисом загального фонду Смілянського МЦ на 2024 рік (зі змінами від 28.05.2024) за КЕКВ 2110 (оплата праці) було передбачено кошти в сумі 324 550 грн.

Згідно наданої копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 6511 за травень 2024 р. - вересень р. належали до виплати працівникам при звільненні кошти в сумі 330760,5 грн

Згідно довідки про зміни до кошторису Смілянського МЦ на 2024 рік від 10.09.2024 N? 205, затвердженої директором Північного МРЦ Бреусом С.М., загальний фонд Смілянського МЦ за КЕКВ 2110 (оплата праці) збільшено в травні на суму 6210,50 грн.

Відтак, посилання позивача є спростованими наданими письмовими доказами відповідача, а посилання позивача суд вважає не обґрунтованими.

Щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Оскільки, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування наказу про звільнення позивача, відтак не підлягають задоволенню і вимоги, щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як і вимога щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим у позові у цій частині слід відмовити .

Щодо стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку виплати допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії, у розмірі 2 984,21 грн., з яких 2 529,31 грн. становлять інфляційні збитки та 454,90 грн. - 3% річних.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття).

Учасниками справи не заперечується та судом встановлено, що відповідно до наданої копії посвідчення ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення 1 категорії серії НОМЕР_2 від 22.12.2022 (посвідчення безстрокове).

Відповідно до наказу Координаційного центру з надання правничої допомоги № 308/к від 09.09.2024 про звільнення Позивача, останній звільнений у зв`язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідач зазначає, що позивач подав заяву про відмову від запропонованих посад тільки 09.09.2024, тому відповідач не міг вчасно визначити остаточну дату проведення розрахунку і , відповідно, вчасно по дату розрахункові дані до уповноваженого органу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

У разі вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

Відповідно до п. 1 та 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 (далі Порядок), 1. Цей Порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

За п. 3 цього Порядку органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12 ) (далі - Закон), звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117 ( 117-2003-п ) (Офіційний вісник України, 2003 р., N 5, ст. 177).

Відповідно до пп.6п.4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом ( 796-12 ), проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах(крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а саме: виплата допомоги у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також збереження за їх бажанням посадового окладу, тарифної ставки (окладу) на новому місці роботи відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону ( 796-12 ).

За п. 5 та 6 Порядку, 5. Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів та кількості громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення (за наявності), місця проживання (перебування), реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, внесені до паспорта громадянина України.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов`язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, категорія, номер посвідчення, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 21.05. 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частині зарплати робиться відповідно до ст. 34 Закону "Про оплату праці", Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини прибутків у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" та «Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427.

Проте, суд враховує, що розрахунок компенсації втрати заробітної плати у цьому випадку слід проводити у відповідності до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, оскільки відповідно до п. 2 цієї Постанови, норми «Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати» № 1427 застосовуються для компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2000 р.

У свою чергу, згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з грудня 2022 року по 01.03.2023 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітну плату (грошове забезпечення).

Аналогічне положення містить п. 3 Порядку № 159.

Відповідно до п. 4 Положення № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку до Положення № 159.

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (п. 5 Порядку № 159).

Відповідно до п.6 Порядку № 159, своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.

У випадку Позивача, розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до положень п. 4 та 5 Порядку № 159 повинен провадитись починаючи з вересня по листопад 2024 року.

Судом встановлено, що своєчасно не отриманий дохід стався не з вини Позивача.

Позивачу вплачено відповідачем 1 допомогу у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у розмірі 76023,87 грн 21.11.2024.

Згідно з інформацією Держстату, опублікованій на його офіційній сторінці в загальному доступі в мережі Інтернет, індекс споживчих цін становив: у вересні 2024 - 101,5, у жовтні -101,8, у листопаді 2024- 101,9.

Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь компенсацію у розмірі 2984, 21 грн.

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню компенсація у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2984,21 грн., з яких 2529,31 грн інфляційні збитки та 3% річних 454,90 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Отже вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з Координаційного центру з надання правничої допомоги та Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. солідарно.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 235/3191/19.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд звертає увагу, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Звертаючись до суду з даним позовом Позивач зазначав, що спричинена йому моральна шкода полягає у незаконному звільненні, недоплаті допомоги, несвоєчасній її виплаті та необхідності звернення до суду, спричинили йому моральних страждань, що полягало у порушенні також трудових прав Позивача.

Суд не приймає до уваги твердження Позивача в частині спричинення йому Відповідачем моральної шкоди внаслідок незаконного звільнення, невиплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, недоплату матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та оздоровлення, оскільки у задоволені таких вимог відмовлено.

Проте, суд враховує, що Позивач звертався з вимогами про проведення розрахунку про порушення Відповідачем вимог трудового законодавства в частині затримки у виплаті допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії. Належні Позивачу при звільненні суми не виплачені не вчасно, внаслідок чого він був вимушений звертатись до суду для відновлення його порушених прав.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Проте, суд також враховує, що Відповідач хоч і не в день звільнення, проте здійснив виплату Позивачу матеріальної допомоги.

З огляду на викладене та враховуючи наявність порушення з боку Відповідача трудових прав Позивача, необхідність докладання останнім зусиль для відновлення порушеного права, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що за заподіяну моральну шкоду Позивачу є необхідним та достатнім розмір грошової компенсації 1000 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь позивача 1000 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме щодо компенсації за затримку виплати допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії та компенсації за спричинення моральної шкоди, у решті - позовні вимоги підлягають до відмови у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Горобець Сергій Олександрович, до Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правничої допомоги, третя особа: Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсацію за затримку виплати такої допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за затримку виплати такої допомоги, компенсації за затримку виплати допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39776622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) компенсацію за затримку виплати допомоги, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської аварії першої категорії, у розмірі 2 984,21 грн., з яких 2 529,31 грн. становлять інфляційні збитки та 454,90 грн. - 3% річних, та 1000 грн компенсацію за спричинення моральної шкоди, а всього 3 984 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 21 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 10.06.2025.

Головуючий: Н. М. Кондрацька