Ухвала від 14.07.2025 по справі 208/4393/25

справа № 208/4393/25

провадження № 1-в/208/423/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора: ОСОБА_3 ,

представника колонії: ОСОБА_4

засудженої: ОСОБА_5 (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 за клопотанням засудженої ОСОБА_5 про приведення вироку суду у відповідність до чинного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання, ОСОБА_5 зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» ( надалі Закон №3886-ІХ), у зв`язку з чим ОСОБА_5 просить суд привести вирок у відповідність.

Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні просила клопотання задовольнити.

Представник колонії та прокурор у судовому засіданні заперечили щодо задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши представника колонії, прокурора, засуджену, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 року у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, із часу набуття 09.08.2024 чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. Визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, ст. 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

Зазначене положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Частиною 2 ст. 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджена вироком Красноградського районного суду Харківської області від 12.06.2023 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.3 ст.206-2 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки з конфіскацією частини належного їй майна. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.06.2024 вирок Красноградського районного суду Харківської області від 12.06.2023 було змінено в частині призначеного покарання та постановлено пом`якшити ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 68 КК України за ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією частини належного обвинуваченій майна.

Податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється законом станом на 01 січня поточного року, а саме: у 2024 становить - 3028 грн., у 2023 - 2684 грн., у 2022 - 2481 грн., у 2021 - 2270 грн., у 2020 - 2102 грн., тощо.

Отже, крадіжка майна вартістю до 3028,00 грн. у 2024, до 2684,00 гр. у 2023, до 2481 грн у 2022, до 2270,00 грн. у 2021, до 2102,00 грн у 2020, 1921,00 грн. у 2019, 1762,00 грн. у 2018, 1600,00 грн. у 2017, 1378,00 грн. у 2016 та 1218 грн. у 2015 (включно) становить адміністративне правопорушення.

Згідно із вироком Красноградського районного суду Харківської області від 12.06.2023 вчинила замах на заволодіння грошовими коштами ТОВ «Агролатінвест» у сумі 48 000 000 (сорок вісім мільйонів) грн.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинила закінчений замах на заволодіння грошовими коштами у сумі 48 000 000 (сорок вісім мільйонів) грн., тобто на суму, більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжок, відтак вчинене нею діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ є кримінально караним на теперішній час.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженої.

Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено 18.07.2025 о 10.00 год.

Суддя ОСОБА_1