Постанова від 17.07.2025 по справі 924/797/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року Справа № 924/797/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Міровський В.А.

від відповідача: Столярчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ФГ "Фортуна-Агро Д" про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року у справі №924/797/21 (повний текст складено 18 квітня 2025 року, суддя Гладій С.В.)

за позовом Фермерського господарства "Фортуна-Агро Д"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра"

про стягнення 4 571 272,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 липня 2025 року у справі №924/797/21 задоволено апеляційну скаргу Фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року у справі №924/797/21. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року у справі №924/797/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 жовтня 2023 року у справі №924/797/21 за нововиявленими обставинами та про поворот виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 жовтня 2023 року у справі №924/797/21 відмовлено.

04 липня 2025 року від ФГ "Фортуна-Агро Д" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" на користь заявника 82282,90 грн. витрат на оплату судового збору та 17500 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року у справі №924/797/21 розгляд заяви ФГ "Фортуна-Агро Д" про ухвалення додаткового рішення призначена на 17 липня 2025 року об 14:15 год.

11 липня 2025 року від СГ ТОВ "Довіра" надійшли заперечення на заяву про ухвалення судом додаткового рішення по справі №924/797/21, у яких заявник просить не розподіляти повністю заявлені ФГ "Фортуна Агро-Д" витрати на професійну правничу допомогу на СТОВ "Довіра", а стягнути на користь ФГ "Фортуна Агро-Д" витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

У судове засідання 17 липня 2025 року представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву ФГ "Фортуна-Агро Д" про ухвалення додаткового рішення, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 листопада 2021 року у справі №914/1945/19, від 23 листопада 2021 року у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі ФГ "Фортуна-Агро Д" зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 18 000 грн.

06 червня 2025 року апелянтом була подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, до якої додано договір №28-04/25/1 про надання правової допомоги від 28 квітня 2025 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 07 травня 2025 року за договором про надання правової допомоги №28-04/25/1 від 28 квітня 2025 року.

Як зазначалося вище, ФГ "Фортуна-Агро Д" просить стягнути з СГТОВ "Довіра" на його користь витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 17500 грн.

Так, у матеріалах справи знаходиться довіреність №07-05-25 від 07 травня 2025 року про уповноваження ФГ "Фортуна-Агро Д" адвоката Міровського Вадима Анатолійовича.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2025 року між Адвокатським бюро "Міровський та партнери" та ФГ "Фортуна-Агро Д" укладено договір №28-04/25/1 про надання правової допомоги.

Згідно пункту 1.1 Договору, Бюро надає Клієнту за його вимогою правову допомогу у цивільних, господарських та адміністративних справ, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; зберігання документації Клієнта за його вимогою або у випадках, передбачених чинним законодавством України; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення здійснення цивільного, господарського, адміністративного, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розмір гонорару Бюро, за послуги вказані у пункті 1.1 цього Договору, узгоджується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг виходячи з фактичного часу затраченого Адвокатом Бюро та ставки 2500 грн. за одну годину часу затраченого на надання послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним Договором (пункт 7.1 Договору).

07 травня 2025 року, за результатом надання послуг по Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг. Бюро надало, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги у справі №924/797/21 на загальну суму 17500 грн.

Згідно акта надані наступні послуги:

1. Аналіз документів у справі, вивчення попередніх процесуальних рішень (3 години * 2500 грн=7500 грн).

2. Надання усної консультації щодо юридичної позиції (1 година * 2500 грн = 2500 грн).

3. Підготовка процесуальних документів (апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року) (3 години * 2500 грн = 7500 грн).

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16 червня 2022 року у справі №873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

У відзиві на апеляційну скаргу СГ ТОВ "Довіра" відповідач не погодився із розміром витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати є несправедливими та завищеними, не відповідають обсягу виконаних робіт та складності справи. Аналогічні заперечення наведені у запереченнях на заяву про ухвалення судом додаткового рішення по справі №924/797/21. Додатково заявник звертає увагу суду, що в апеляційній скарзі не були викладені нові факти, обставини або заперечення, які вимагали б значних зусиль для формування нової правової позиції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені відповідачем заперечення з приводу судових витрат позивача на правничу допомогу є частково обгрунтованими з огляду на наступне.

Надані представником ФГ "Фортуна-Агро Д" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 17500 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи прийшов до висновку, що заявлені витрати частково не відповідають критерію реальності, необхідності та розумності.

Визначаючи розмір понесених позивачем судових витрат у справі, які підлягають стягненню з відповідача, колегією суддів враховується, що надана адвокатом послуга "аналіз документів у справі, вивчення попередніх процесуальних рішень" поглинається послугою "підготовка процесуальних документів (апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року".

Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №344/1962/19, від 19 січня 2022 року у справі №910/789/21 та від 01 листопада 2023 року у справі №922/354/23.

Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.

Взявши до уваги наведені обставини, предмет позову, обсяг доказів, які підлягали дослідженню у справі, судова колегія вважає, що заявлена позивачем сума судових витрат є неспівмірною з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.

Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення заяви позивача, а саме суд вважає, що обґрунтований та співмірний розмір витрат ФГ "Фортуна-Агро Д" на надання правничої допомоги адвокатом Міроським В.А. у даній справі у суді апеляційної інстанції складає 10000 грн. (17500 грн - 7500 грн).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу ФГ "Фортуна-Агро Д" у даній справі було задоволено, судовий збір за її подання покладається на відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (смт. Антоніни, Красилівського району, Хмельницької області, площа Графська,54, код 03785958) на користь Фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" (смт. Антоніни, Красилівського району, Хмельницької області, площа Графська,27, код 38720052) 82282,90 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Справу №924/797/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" липня 2025 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.