Рішення від 17.07.2025 по справі 910/4396/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2025Справа № 910/4396/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ІНВЕСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТОРГ»

про стягнення 320233,56 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР ІНВЕСТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТОРГ» про стягнення 320233,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №Б/17/04/24 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 264728,38 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягненню 3% річних у розмірі 3789,35 грн, інфляційні втрати у розмірі 16604 грн, пеню у розмірі 35111,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 11.04.2025, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТОРГ».

Проте ТОВ «ТРАНС-БУД-ТОРГ» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОР ІНВЕСТ» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТОРГ» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № Б/17/04/24 від 17.04.2024 (далі - Договір №Б/17/04/24) з додатками та угодою про електронний документообіг.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар та/або надати послуги, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар та надані послуги на умовах цього Договору.

Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця наступає з моменту передачі Товару (пункт 3.7. Договору)

Відповідно до пункту 4.2. Договору № Б/17/04/24, оплата Товару та послуг проводиться за цінами (з ПДВ), чинними у Постачальника на момент відвантаження Товару на умовах сто відсоткової попередньої оплати. Постачальник вправі відвантажувати Товар та надавати послуги без його попередньої оплати.

У пункті 4.7. Договору № Б/17/04/24 зазначено, оплата вартості Товару здійснюється Покупцем на умовах та у строки, визначені у п. 4.2. цього Договору. Якщо такий строк не встановлений, то оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту поставки Товару. Покупець вправі здійснювати попередню оплату Товару, навіть якщо у п. 4.2. Договору встановлений інший строк та/або відстрочення платежу.

Пунктом 4.8. Договору № Б/17/04/24 передбачено, що датою здійснення платежу буде дата надходження коштів на поточний рахунок Постачальника.

Розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні в безготівковій формі платіжним дорученням або готівкою через касу Постачальника (пункт 4.9. Договору № Б/17/04/24).

Згідно пункту 5.1. Договору № Б/17/04/24, Товар вважається прийнятим по кількості і асортименту відповідно до кількості та найменування Товару, зазначених у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних. Видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, та/або рахунки на оплату Товару, мають юридичну силу Специфікацій, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України, і є невід`ємними частинами цього Договору.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар в період з 16.07.2024 по 08.01.2025 на загальну суму 678868,89 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками позивача та відповідача без заперечень та претензій.

Суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого (отриманого) товару є таким, що настав.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, відповідачем сплачено за товар та надані послуги лише 414140,51 грн в т.ч. ПДВ.

Інших доказів здійснення відповідачем оплат позивачу за Договором матеріали справи не містять.

Так, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, взяті на себе грошові зобов`язання виконано не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 264728,38 грн.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 264728,38 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до підпункту «b» п.6.2. Договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення та нарахування пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТОРГ» (04210, м. Київ, пр. Івасюка Володимира, буд. 24,блок Г, прим 61; ідентифікаційний код 45147889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ІНВЕСТ»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, буд. 39; ідентифікаційний код 41571920) заборгованість у розмірі 264728 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн 38 коп., 3% річних у розмірі 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 16604 (шістнадцять тисяч шістсот чотири) грн, пеню у розмірі 35111 (тридцять п`ять тисяч сто одинадцять) грн 44 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 80 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.07.2025.

Суддя Я.В. Маринченко