Ухвала від 17.07.2025 по справі 914/4127/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.07.2025 р.Справа № 914/4127/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Федак В.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, в інтересах держави в особі

позивача-1: Кабінету Міністрів України, м. Київ;

позивача-2: Національної академії наук України, м. Київ (Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. позов залишено без розгляду в частині позовних вимог керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі НАН України);

позивача-3: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів;

до відповідача-1: Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Львів;

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Едбуд-Львів, м. Львів;

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Міністерство культури та інформаційної політики України, м. Київ;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Національна академія наук України, м. Київ;

про визнання недійсним договору та додаткових угод до цього договору.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Рогожнікова Наталія Борисівна;

від позивача-1: Семен Ігор Романович представник;

від позивача-3: Бобер Андрій Михайлович - представник;

від відповідача-1: Сапужак Олег Ярославович - представник;

від відповідача-2: Лазор Андрій Олегович - представник;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Подлящук Оксана Петрівна - представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, в інтересах держави в особі позивача-1: Кабінету Міністрів України, позивача-2: Національної академії наук України, позивача-3: Львівської обласної державної адміністрації до відповідача-1: Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Едбуд-Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання недійсним договору та додаткових угод до цього договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2022р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022р. про відмову в позові в частині позовних вимог керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі НАН України скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов залишено без розгляду; в решті рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у справі № 914/4127/21 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2023р. постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. в частині скасування рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022р. у справі № 914/4127/21 про відмову в позові в частині позовних вимог керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі НАН України та залишення в цій частині позову без розгляду залишено без змін; постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023р. в іншій частині та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022р. у справі № 914/4127/21 скасовано; справу № 914/4127/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Львівської області від 12.09.2023р. у задоволенні позову відмовлено повністю; позовні вимоги Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі НАН України залишені без розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024р. рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023р. змінено: виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023р. пункт 2 про залишення без розгляду позовних вимог керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі НАН України; у решті рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.05.2024р. у справі № 914/4127/21 касаційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024р. у справі № 914/4127/21 скасовано, справу № 914/4127/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору №1 від 04.08.16р.. про ремонтно-реставраційні роботи та будівництво по вул. Горбачевського,19 та вул. Коцюбинського,7 у м. Львові, укладеного між Карпатським відділенням Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна Національної академії наук України та ТзОВ «Едбуд-Львів», а також додаткові угоди до цього договору від 17.12.18р. та 29.12.20р. та додаткових угод до цього договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024р. справу № 914/4127/21 передано судді С. В. Іванчук.

Процесуальний хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 18.03.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті . Ухвалою суду від 27.05.2025р. відкладено розгляд справи на 08.07.2025р. Судове засідання, призначене на 08.07.2025р. не відбулося з підстав зазначених в ухвалі суду. Ухвалою суду від 10.07.2025р. розгляд справи призначено на 17.07.2025р.

28.05.2025р. через систему «Електронний суд» представник відповідача 2 подав заяву за вх. № 14246/25 від 29.05.2025р. про залишення позовної заяви без руху. В судовому засіданні 17.07.25р. представник відповідача 2 підтримав клопотання вх. № 14246/25 від 29.05.2025р. та заявив усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні 17.07.2025р. суд розглянув заяву представника відповідача 2 вх. № 14246/25 від 29.05.2025р. про залишення позовної заяви без руху та усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заслухавши думку присутніх представників учасників справи, залишив без розгляду заяву вх. № 14246/25 від 29.05.2025р. про залишення позовної заяви без руху у зв`язку із повторним зверненням та пропуском строку на таке звернення та відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача 2 про повернення до стадії підготовчого провадження у зв`язку із необґрунтованістю .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.10.2022р. у справі № 204/6085/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних них дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.07.25р. представник відповідача 2 заявив відвід судді Іванчук С.В., у зв"язку із чим в судовому засіданні оголошено перерву, для надання можливості представнику відповідача 2 письмово оформити та подати заяву про відвід.

17.07.2025р. представником відповідача - 2 подано заяву про відвід судді через електронний кабінет та на електронну поштову скриньку суду (вх. №19142/25, вх. № 19144/25). В обґрунтування поданої заяви представник відповідача-2 покликається на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", який набрав законної сили 09.04.2025р. та ч. 11 ст. 176 ГПК України, суд незалежно від подання заяви та результатів її розгляду, на думку відповідача-2 повинен був зобов`язати прокурора надати суду оцінки (експертно- грошової оцінки) земельних ділянок, які розташовані по вул. Горбачевського 19 у м. Львові (кадастровий номер 4610136900:03:001:0049) та по вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові (кадастровий номер 4610136600:06:006:0010), а також майна - будівлі, що на них знаходяться здійсненої в порядку, визначеному законом та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошових коштів у розмірі вартості земельних ділянок, які розташовані по вул. Горбачевського 19 у м. Львові (кадастровий номер 4610136900:03:001:0049) та по вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові (кадастровий номер 4610136600:06:006:0010), а також майна - будівлі, що на них знаходяться. Представник відповідача 2 зазначає, що відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 ЦК України (у редакції Закону 4292-IX), " суд, одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Оскільки прокурором такі докази не були подані при поданні позовної заяви, є на думку представника відповідача 2, поданням позовної заяви із недодержанням вимог встановлених у ст. 162, 164, 172 ГПК України та є підставами для залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини на думку представника відповідача -2 викликають сумнів в неупередженості судді Іванчук С.В.

Прокурор, представник позивача-1, представник позивача-3 в судовому засіданні 17.07.2025р., заперечили проти заяви відповідача 2 про відвід судді.

Представник відповідача-1, представник третьої особи 2 в судовому засіданні 17.07.2025р. зазначили про розгляд заяви відповідача 2 про відвід судді на розсуд суду.

Відповідно до приписів ч.ч.1-3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заяву про відвід судді Іванчук С.В. подано 17.07.2025р. у день проведення судового засідання, у зв`язку з чим, заява відповідача-2 про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються (ч.1, 3 ст.6 Закону України Про судоустрій і статус суддів). Відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та/чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020р. у справі №910/3480/20 зокрема зазначив, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у справі №916/442/21).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви в їх сукупності, за даних обставин, наведені заявником доводи в обґрунтування сумнівів в неупередженості є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями представника учасника справи, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди представника учасника справи з процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи, що не є підставою для відводу згідно із ч.4 ст.35 ГПК України.

Згідно з положеннями ГПК України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

Частиною 11 статті 39 ГПК України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявником не обґрунтовано належними засобами доказування обставини упередженості та необ`єктивності головуючого судді Іванчук С.В. у справі №914/4127/21, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви представника відповідача-2 ТзОВ «Едбуд-Львів» про відвід судді, а тому вважає, що у її задоволенні належить відмовити.

Частиною 1 статті 40 ГПК України встановлено, що в разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Відповідно, в разі відмови в задоволенні заяви про відвід - розгляд справи здійснюється тим самим складом суду (суддею), який здійснював розгляд такої справи до подачі стороною такої заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді Іванчук С.В. ( вх. №19142/25 та вх. № 19144/25) від 17.07.2025р. у справі №914/4127/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя Іванчук С.В.