Рішення від 17.07.2025 по справі 924/358/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2025 р. Справа № 924/358/25

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчук І.В., розглянувши справу

за позовом Виконавчого комітету Славутської міської ради, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Славута

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", м. Дубно Рівненської області

про стягнення 109523,08 грн орендної плати, 19012,39 грн пені, 56537,78 грн орендної плати, 9830,13 грн пені,

Представники сторін:

від позивача: Корнієнко Б.П. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 04.04.2025 надійшла позовна заява Виконавчого комітету Славутської міської ради, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Славута до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", м. Дубно Рівненської області про стягнення 109523,08 грн орендної плати, 19012,39 грн пені, 56537,78 грн орендної плати, 9830,13 грн пені

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19 листопада 2021 року в результаті проведення аукціону на право оренди об`єкта комунальної власності між Виконавчим комітетом Славутської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством «Славутське житлово-комунальне об`єднання» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОЕНЕРГОСИЛА» (Орендар) був укладений Договір оренди комунального майна №431 (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину котельні площею 514,8 кв.м, розташованої за адресою: вул. Здоров`я, 11, м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області терміном на п`ять років.

У зв`язку з систематичною не сплатою орендної плати позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09:30 год. "16" квітня 2025 року.

У зв`язку з відпусткою судді Грамчука І.В. засідання, призначене на 09:30 год. "16" квітня 2025 р., не відбулося, про що відповідно до п. 4.3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області сформовано довідку про неможливість проведення засідання, яку долучено до матеріалів справи, та ухвалою суду від 22.04.2025 повідомлено учасників процесу про призначення засідання у справі №924/358/25 на 10:00 год. "06" травня 2025 .

06.05.2025 в засіданні оголошено перерву до 11:00 год. 21.05.2025

Ухвалою суду від 21.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/358/25 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання у справі №924/358/25 на 11:00 год. 05 червня 2025 р.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Грамчука І.В. підготовче засідання, призначене на 05.06.2025 року, не відбулося, про що відповідно до п. 4.3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області сформовано довідку про неможливість проведення судового засідання, яку долучено до матеріалів справи та ухвалою суду від 11.06.2025 повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання у справі №924/358/25 відбудеться о 11:00 год 03 липня 2025 року,

Ухвалою суду від 03.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/358/25. Призначено справу №924/358/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "17" липня 2025 р.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Розглянувши подану 22 вересня 2021 року через електронну торгову систему заяву потенційного орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергосила» щодо оренди об`єкта комунальної власності - частини котельні площею 514,8 кв.м, розташованої за адресою: вул. Здоров`я, 11, м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області, включеного до Переліку комунального майна, яке може передаватися в оренду, рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 16 червня 2016 року №170 «Про доповнення Переліку комунального майна, яке може передаватися в оренду», відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, пп. 1 п. «а» ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. №483, рішення Славутської міської ради від 16.10.2020 р. №16-56/2020 «Про врегулювання деяких питань оренди комунального майна Славутської міської об`єднаної територіальної громади», виконавчий комітет Славутської міської ради вирішив оголосити аукціон на право оренди вищезазначеного об`єкта комунальної власності.

Рішенням від 30 вересня 2021 року виконавчого комітету Славутської міської ради №312 «Про оголошення аукціону на право оренди частини котельні на вул. Здоров`я, 11 в м. Славуті» було оголошено аукціон на право оренди об`єкта комунальної власності.

19 листопада 2021 року в результаті проведення аукціону на право оренди об`єкта комунальної власності між Виконавчим комітетом Славутської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством «Славутське житлово-комунальне об`єднання» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОЕНЕРГОСИЛА» (Орендар) був укладений Договір оренди комунального майна №431 (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину котельні площею 514,8 кв.м, розташованої за адресою: вул. Здоров`я, 11, м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області терміном на п`ять років.

На Балансоутримувача комунальне підприємство, згідно договору покладено обов`язок контролювати виконання орендарем умов договору щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів і у разі виникнення заборгованості вживати відповідних заходів.

Цільове призначення об`єкта нерухомого майна: з метою виробництва теплової енергії з використанням альтернативних видів палива (відповідно до п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року №483). Встановлено місячну орендну плати за результатами проведення аукціону у сумі 4300,00 грн без ПДВ.

Виконавчий комітет Славутської міської ради та Комунальне підприємство «Славутське житлово-комунальне об`єднання» передали, а ТОВ «БІОЕНЕРГОСИЛА» прийняло в строкове платне користування об`єкт нерухомого майна - частину котельні площею 514,8 кв.м, розташований за адресою: вул. Здоров`я, 11, м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області за цільовим призначенням: з метою виробництва теплової енергії з використанням альтернативних видів палива. Договір укладено строком на 5 років. Відповідно до п. 3.3 розділу II даного Договору орендна плата за об`єкт оренди вноситься щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

У п. 16 договору оренди передбачено співвідношення розподілу орендованої плати станом на дату укладення договору, а саме Балансоутримувачу 30 відсотків суми орендної плати, місцевому бюджету 70% суми орендної плати.

Фінансове управління Виконавчого комітету Славутської міської ради надало інформацію про те, що ТОВ «БІОЕНЕРГОСИЛА» систематично не сплачує орендну плату за об`єкт оренди по Договору, що підтверджується службовими записками від 04 вересня 2024 року №25.03-67/149, від 17 грудня 2024 №25.03-67/218.

Позивачем направлено Претензію від 31.12.2024 року про сплату відповідачем орендної плати в розмірі 95249 грн, станом на 1 грудня 2024 року до місцевого бюджету. Водночас, Балансоутримувач також зі своєї сторони направляв ТОВ «БІОЕНЕРГОСИЛА» лист від 23.07.2024 року №649 щодо сплати заборгованості по орендній платі, які залишились без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, позивач подав позов до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням від 30 вересня 2021 року виконавчого комітету Славутської міської ради №312 «Про оголошення аукціону на право оренди частини котельні на вул. Здоров`я, 11 в м. Славуті» було оголошено аукціон на право оренди об`єкта комунальної власності.

19 листопада 2021 року в результаті проведення аукціону на право оренди об`єкта комунальної власності між Виконавчим комітетом Славутської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством «Славутське житлово-комунальне об`єднання» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОЕНЕРГОСИЛА» (Орендар) був укладений Договір оренди комунального майна №431 (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину котельні площею 514,8 кв.м, розташованої за адресою: вул. Здоров`я, 11, м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області терміном на п`ять років.

У відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовились, що умови Договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між ними з 19.11.2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна 19.11.2021 року Балансоотримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності Славутської міської територіальної громади частину котельні площею 514,8 кв.м на вул. Здоров`я,11 в м.Славуті Хмельницької оболасті, що перебуває на балансі балансоотримувача.

Таким чином, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача із сплати орендної плати за договором №431 від 19.11.2021 року складає 166060,86 грн орендної плати, 28842,52 грн пені.

На час подання позову зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Згідно з приписами статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За своєю правовою природою договір оренди нежитлового приміщення №431 від 19.11.2021 року є договором найму (оренди), згідно з яким, за приписами статті 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами статті 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - ст. 611 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній місцевому бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено обов`язок відповідача щомісячно сплачувати на користь позивача орендну плату. Проте, відповідач не сплачував належно орендну плату за орендоване приміщення, чим порушив зобов`язання, передбачене п.3.8 Договору. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відтак, факт наявності у відповідача заборгованості по орендній платі за договором №431 від 19.11.2021 року за січень 2023 по лютий 2025 включно у розмірі 166060,86 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Щодо нарахування 28842,52 грн пені у відповідності до поданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно з статями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.9 Договору на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Належним чином дослідивши умови Договору, суд дійшов висновку, що умовами п. 3.9. Договору сторони погодили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування сплати орендної плати.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку про їх невірність та невідповідність вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

У відповідності до п.3.3 договору орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п.16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Позивачем визначено період заборгованості за лютий 2023 по лютий 2025 в сумі 109523,08 грн, проте нарахування пені починається по першому періоду - з 01.02.2023 замість 15.02.2023; 01.02.2024 замість 15.02.2024; 01.02.2025 замість 15.02.2025 ; по другому періоду - з 01.02.2023 замість 15.02.2023; 01.02.2024 замість 15.02.2024; 01.02.2025 замість 15.02.2025.

Суд не має права виходити за межі позовних вимог та змінювати самостійно період нарахування пені.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені, відповідно до норм законодавства та умов договору, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду нарахування, суд дійшов висновку, що періоди нарахування позивачем визначено не вірно, правомірним є нарахування 17346,08 грн пені на користь Орендодавця та 8968,83 грн пені на користь Балансоутримувача.

В частині стягнення 1666,31 грн пені на користь Орендодавця та 861,30 грн пені на користь Балансоутримувача необхідно відмовити.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження наданих послуг для відшкодування витрат на заявлену суму, отже, позовні вимоги в частині заявленої суми основного боргу є недоведеними позивачем та задоволенню не підлягають.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з чч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та правомірними, частково підтверджуються матеріалами справи.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 109523,08 грн основного боргу, 17346,08 грн пені, 56537,78 грн основного боргу та 8968,83 грн пені.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (35603, Рівненська обл, м. Дубно, вул.Замкова,51; код ЄДРПОУ 43849426) на користь Виконавчого комітету Славутської міської ради (3000, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Славута, вул. Соборності, буд.7, код 23563639), розрахунковий рахунок р/р UA868999980334199850000022745, Одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Славутська мтг/22080402, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) Код ЄДРПОУ: 37971775, Код класифікації доходів бюджету 24060300, Найменування: Інші надходження)) орендної плати за користування об`єктом нерухомого майна комунальної власності у сумі 109 523,08 грн (сто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 08 копійок) та 17 346,08 грн (сімнадцять тисяч триста сорок шість гривень 08 копійок) пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (35603, Рівненська обл, м. Дубно, вул.Замкова,51; код ЄДРПОУ 43849426) на користь Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об`єднання» (3000, Хмельницька область, м.Славута, вул. Миру буд. 14-А, код 34432514), розрахунковий рахунок р/р НОМЕР_1 , Банк одержувача: АТ Укрсиббанк, Код ЄДРПОУ: 09807750, Найменування: Інші надходження)) орендної плати за користування об`єктом нерухомого майна комунальної власності у сумі 56 537, 78 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 78 копійок) та 8968,83 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 83 копійок) пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (35603, Рівненська обл, м. Дубно, вул.Замкова,51; код ЄДРПОУ 43849426) на користь Виконавчого комітету Славутської міської ради (3000, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Славута, вул. Соборності, буд.7, код 23563639) 2390,99 грн (дві тисячі триста дев`яносто гривень 99 коп.)

У частині стягнення 1666,31 грн пені та 861,30 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 17.07.2025 року.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. у прим.: 1 - до справи; 2- позивачу 3 - відповідачу в ел. кабінети