Рішення від 17.07.2025 по справі 175/4842/25

Єдиний Єдиний унікальний номер175/4842/25

провадження 2/175/1205/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства«ДТЕК Донецькіелектромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ДТЕК Донецькіелектромережі» звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює позивач за адресою: АДРЕСА_1 .

23 січня 2025 року при перевірці представниками ОСР на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», пп.3 п. 5.1.1. ПРРЕЕ, під час проведення обстеження електроустановки споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії за місцем перебування відповідача за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ним зазначеного Закону України та ПРРЕЕ, що виразилося у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом який йде з опори на ізолятори будинку. Самовільне підключення виконано від ввідних дротів навантаження, скрито прокладено в стіні. Виявити порушення представникам ОСР під час проведення контрольних оглядів прилада обліку можливості не було. Порушення продемонстровано споживачу. Електрична енергія споживається, лічильником не враховується.

На підставі п. 8.2.5 ПРРЕЕ, виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПРРЕЕ №016086 від 23.01.2025 року. Акт було вручено ОСОБА_1 під підпис. Споживача було запрошено на засідання комісії ОСР, яке відбулося 23.01.2025 року, на якій був розглянутий комісією ОСР складаний акт № 016086 від 23.01.2025 року про порушення ПРРЕЕ. Відповідно до розділу 8.4 ПРРЕЕ, за фактом виявленого порушення на підставі зазначеного Акту про порушення ПРРЕЕ відповідачу було визначено обсяг та вартість спожитої, але необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 54855,40 грн. Розрахунок та рахунок на вказану суму разом з протоколом комісії ОСР з розгляду актів порушення ПРРЕЕ споживачу було видано під підпис. Згідно п. 8.2.7. ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. На теперішній час сума вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії відповідачкою не сплачена та складає 54855,40 грн., у зв`язку з чим АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» вимушені звернутися до суду для захисту своїх порушених прав та економічних інтересів.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.05.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано, також відповідач правом надання відзиву на позов не скористався.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач та/або її представник в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися. Представник відповідача надав клопотання/заяву, в якій позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. Причини неявки відповідача та його представника в судове засідання судом визнаються не поважними і оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи та недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що зазначене не перешкоджає розгляду справи). На даній стадії слухання суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; відкладаючи розгляд в справі начебто через неможливість розглянути її без представника чи адвоката, не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. Можливе посилання представника на те, що його неявка /чи адвоката/ на даній стадій процесу у цій справі може вплинути на результати розгляду цієї цивільної справи, протирічить названому. Отже, суд вважає можливим розгляд справи далі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 223 ЦПК України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

В судовому засіданні встановлено, що 11 червня 2017 року набув чинності Закон України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 №2019-VIII (надалі - Закон). Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам. Згідно з ст. 45 Закону, розподіл електричної енергії здійснюється Оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. 27.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийнято рішення про видачу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 згідно з постановою НКРЕКП від 27.11.2018 № 1532. Відтак на АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» покладається функція Оператора системи розподілу (надалі - ОСР) в межах території Донецької області та належних Товариству електричних мереж.

Також судом встановлено, що з 01.01.2019 року правовідносини між сторонами регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, в яких Позивач виступає в якості ОСР, а Відповідач споживачем послуг з передачі (розподілу) електричної енергії.

ОСОБА_1 мешкає у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з передачі (розподілу) електричної енергії за вказаною адресою (далі Споживач), на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

23 січня 2025 року при перевірці представниками ОСР на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», пп.3 п. 5.1.1. ПРРЕЕ, під час проведення обстеження електроустановки споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії за місцем перебування відповідача за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ним зазначеного Закону України та ПРРЕЕ, що виразилося у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом який йде з опори на ізолятори будинку. Самовільне підключення виконано від ввідних дротів навантаження, скрито прокладено в стіні. Виявити порушення представникам ОСР під час проведення контрольних оглядів прилада обліку можливості не було. Порушення продемонстровано споживачу. Електрична енергія споживається, лічильником не враховується.

Судом також встановлено, що на підставі п. 8.2.5 ПРРЕЕ, виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПРРЕЕ №016086 від 23.01.2025 року.

Акт було вручено ОСОБА_1 під підпис. Споживача було запрошено на засідання комісії ОСР, яке відбулося 23.01.2025 року, на якій був розглянутий комісією ОСР складаний акт № 016086 від 23.01.2025 року про порушення ПРРЕЕ. Відповідно до розділу 8.4 ПРРЕЕ, за фактом виявленого порушення на підставі зазначеного Акту про порушення ПРРЕЕ відповідачу було визначено обсяг та вартість спожитої, але необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 54855,40 грн. Розрахунок та рахунок на вказану суму разом з протоколом комісії ОСР з розгляду актів порушення ПРРЕЕ споживачу було видано під підпис.

Згідно п. 8.2.7. ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

На теперішній час сума вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електроенергії відповідачкою не сплачена та складає 54855,40 грн., у зв`язку з чим АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» вимушені звернутися до суду для захисту своїх порушених прав та економічних інтересів.

Споживач ОСОБА_1 мав оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію, однак рахунки не сплатив, у зв`язку з чим виник спір і позивач був вимушений звернутися до суду.

Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, в тому числі такого порушення як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 4 ч. 2ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Як вже зазначалось вище, за фактом виявленого у ОСОБА_1 порушення ПРРЕЕ складено відповідний акт, який був предметом розгляду комісії з розгляду актів про порушення та став підставою для розрахунку обсягів та вартості необлікованої електричної енергії, на суму 54855,40 грн, яку відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно відповідачів по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього по обліку водопостачання і водовідведення, предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 1ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений позивачем за подання позову до суду.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту, але необліковану приладом обліку електричну енергію у сумі 54855 грн. 40 коп, а також стягнути з відповідача на користь позивача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн..

Таким чином обставини позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ: 00131268) заборгованість за спожиту, але необліковану приладом обліку електричну енергію у сумі 54855 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ: 00131268) судові витрати які складаються зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Повний текст рішення складено 18 липня 2025 року.

Суддя О.Г. Васюченко