Ухвала від 18.07.2025 по справі 215/5599/25

Справа № 215/5599/25

2-о/215/133/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року СуддяТернівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областіДанилевський М.А.,вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за заявою представника заявників адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Тернівської міської ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення факту не проживання за місцем реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 до суду надійшла заява представника заявників адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Тернівської міської ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення факту не проживання за місцем реєстрації.

В обґрунтуванні заяви представника заявників ОСОБА_4 , зазначає, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживають за даною адресою,про що складено акт про не проживання від 24.04.2025. Фактично заявниці проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне місце проживання від 07.05.2025. Встановлення факту необхідне заявницям в зв`язку з тим, що власник кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 зареєстрований і фактично проживає за вищезазначеною адресою, останніми роками не сплачує комунальні послуги, нараховані обслуговуючими компаніями КПТМ «Криворіжтепломережа», КП «Кривбасводоканал» та інші. Не сплата комунальних послуг власником квартири ОСОБА_3 , спричиняє заявницям невиправдані додаткові витрати, в зв`язку з чим виникла необхідність, для подальшого врегулювання зобов`язань з комунальними підприємствами, встановити юридичний факт не проживання за адресою: АДРЕСА_4 , а також має значення для відсутності правових наслідків перебування в реєстрі мешканців житла, яке не використовується.

Проаналізувавши матеріали заяви та долучені до неї документи, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження у цій справі належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Встановлення факту не проживанняза місцемреєстрації до цього переліку не віднесено.

Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Після отримання позовної заяви на суд покладено обов`язок щодо перевірки додержання позивачем вимог територіальної підсудності справи (ст.187 ч.6-8 ЦПК).

З метою визначення підсудності та встановлення місця реєстрації відповідача у справі 30.06.2025 судом надіслано запит до Реєстру Криворізької міської територіальної громади.

Згідно відповіді на запит, заявниці: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.08.2023 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ., у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 . Суду не зрозуміло, який саме факт повинен встановити суд стосовно заявниці ОСОБА_1 , яка з 15.08.2023 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ., у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 4ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з матеріалів справи вбачається спір про право - зокрема, спір щодо оплати житлово-комунальних послуг, тому суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження по справі та роз`яснити заявницям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись статтями 4, 19, 186, 258-261, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,заінтересовані особи:Виконавчий комітетТернівської міськоїради, ОСОБА_3 увідкритті провадженняу справіза їхзаявою провстановлення факту,що має юридичне значення факту не проживання за місцем реєстрації.

Ухвалу складено та підписано суддею 18 липня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення..

Суддя: