Постанова від 17.07.2025 по справі 278/2655/13-ц

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/2655/13-ц Головуючий у 1-й інст. Чернявський М.В.

Категорія 62 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.

секретаря судового засідання Болейко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 278/2655/13-ц за позовом прокурора Житомирського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до Кам`янської (Оліївської) сільської ради Житомирського району, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 , Комунальний навчальний заклад «Новоград-Волинська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» Житомирської обласної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Кудака Андрія Миколайовича на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2013 року, ухвалене під головуванням судді Чернявського М.В. у м. Житомирі

в с т а н о в и в :

У червні 2013 року прокурор Житомирського району Житомирської області звернувся до суду із названим позовом, в якому просив визнати за неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що в Новоград-Волинській загальноосвітній школі-інтернаті навчається неповнолітній ОСОБА_4 , матір якого, ОСОБА_5 рішенням суду позбавлено батьківських прав. У школі-інтернаті ОСОБА_6 навчається з першого класу, до того проживав разом із матір`ю на території Кам`янської сільської ради в АДРЕСА_1 без реєстрації. Відповідно до інформації БТІ встановлено, що вище вказаний будинок належав на праві приватної власності бабусі дитини ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час ОСОБА_5 продовжує проживати без реєстрації за цією адресою, проте після смерті матері спадщину не оформила.

Відповідно до норм ст. 1268 ЦК України неповнолітній ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину від померлої баби ОСОБА_7 , тому посилаючись на вказані обставини, прокурор просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за неповнолітнім ОСОБА_1 в порядку спадкування.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат Кудак А.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову прокурора відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є дочкою померлої ОСОБА_7 . Рішенням виконкому Кам`янської сільської ради від 20.03.2008 за №73 було надано погодження на призначення її піклувальником матері ОСОБА_7 , яка останні десять років свого життя проживала спільно з ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 . Крім того, за ОСОБА_3 21.03.2011 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , на якій розташований будинок.

Спадкоємцями померлої ОСОБА_7 окрім ОСОБА_3 була її сестра ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла. За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання за внуком спадкодавця права власності на житловий будинок за наявності спадкоємців першої черги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Кудак А.М. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з викладених в ній підстав.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Житомирської обласної прокуратури Дереча І.В. апеляційну скаргу вважала безпідставною та в її задоволенні просила відмовити.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Войдевич О.А. надійшла заява, в якій вона просила справу розглядати у відсутності її та її довірителя, в задоволенні апеляційної скарги просила відмовити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 (а.с. 9).

За даними погосподарського обліку ОСОБА_7 рахувалась головою домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 10-13), проте право власності на даний житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с. 24-25).

Спадкоємцями першої черги померлої за законом є її дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . 03.06.2011 Третьою Житомирською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №235, згідно якої ОСОБА_5 , 1967 р.н. дочка померлої спадщину прийняла (а.с. 69). Вказані обставини підтверджується змістом рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 02.09.2024 (справа №278/2352/24), яким встановлено факт спільного проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю спадкодавицею ОСОБА_7 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 54-56).

В Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 та області станом на 2013 рік (а.с. 24-26).

Право власності на земельну ділянку площею 0,2067 га, яка розташована: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку у 2010 році (а.с. 60).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек право власності на будинок АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 18.04.2024 (а.с. 79).

Згідно із частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, щовизначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах № № 552/91/18, 554/9144/17).

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частин першої четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучастіє підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад(правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача,не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд взмозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Якщо предмет позову стосується іншої особи, окрім визначеного стороною відповідача,то незалучення останнього та/або розгляд справи та прийняття судового рішення, яке зачіпає права та інтереси іншої зацікавленої особи є процесуальною підставою для відмови в позові та/або скасуванні судового рішення без дослідження правильності та аргументованості його прийняття.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні даного спору не встановив коло спадкоємців ОСОБА_7 , не дослідив матеріали спадкової справи, яка вже була заведена на час ухвалення оскаржуваного рішення, наслідком чого стало те, що розгляд справи відбувся за участю неналежного відповідача та без участі власника земельної ділянки, на якій розташований спадковий будинок, з порушенням прав спадкоємців першої черги, які не були залучені до участі у справі.

Доводи прокурора, надані в суді апеляційної інстанції щодо порушення строку на апеляційне оскарження не заслуговують на увагу, оскільки статтею 354 ЦПК України передбачено загальний строк апеляційного оскарження судових рішень, а також, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Цей строк є преклюзивним (присічним). Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року у справі №757/15679/16-ц (провадження № 61-23310св19).

Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню в порядку п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Кудака Андрія Миколайовича задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора Житомирського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до Кам`янської (Оліївської) сільської ради Житомирського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 17 липня 2025 року