Постанова від 03.07.2025 по справі 756/6810/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/6810/25

№ апеляційного провадження: 33/824/3512/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2025 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мисіва Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року під головуванням судді Шевчука А.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора ТОВ «САНДОЗ УКРАЇНА», (ЄДРПОУ 38419586), місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 28А, корп. Г, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А :

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Судом встановлено, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «САНДОЗ УКРАЇНА» т.в.о. генерального директора якого є ОСОБА_1 , виявлено ведення податкового обліку з порушеннями податкового законодавства, що відображено в акті перевірки від 26 лютого 2025 року, чим порушено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. ОСОБА_1 є особою відповідальною за ведення податкового обліку ТОВ «САНДОЗ УКРАЇНА».

Не погодившись з указаною постановою, 29 травня 2025 року адвокат Мисів А.А. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у діях ОСОБА_1 відсутня жодна із форм об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Вказує, що імовірне вчинення скаржником адміністративного правопорушення було встановлено виключно на підставі акта перевірки, який лише фіксує результати податкової перевірки та не може встановити вину особи.

Посилається на те, що неузгоджене грошове зобов`язання не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. ТОВ «СНДОЗ УКРАЇНА» було подано скаргу до ДПС України у порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки.

Посилається на те, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Крім того, протокол не був складений належним чином.

Звертає увагу, що тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП сплинув, а тому підстави для притягнення скаржника до адміністративної відповідальності відсутні.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мисів А.А. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з мотивів та підстав, зазначених у ній.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП має бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Відповідно до вимог закону, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Відповідно до положень Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року за № 566, у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

До Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, а зазначено лише «т.в.о. генерального директора якого є ОСОБА_1 , 26 лютого 2025 року, порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 200.1 п. 200.4 статті 200 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2024 року у розмірі 50 706 378 грн».

Тобто у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягають порушення, які інкримінуються ОСОБА_1 , а посилання на норми ПК України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 .

Окрім того ані з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ані з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, які ж саме дії/бездіяльність вчинені останнім, у чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

У протоколі вказані лише загальні фрази, без зазначення обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суті самого правопорушення (дії або бездіяльність та у чому полягають).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню.

Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті самого правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення №769 від 26 лютого 2025 року доданий лише акт перевірки №16305/Ж5/26-15-07-04-03/38419586 від 26 лютого 2025 року, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з висновками акта перевірки від 26 лютого 2025 року №16305/Ж5/26-15-07-04-03/38419586, податкового повідомлення-рішення №00293070704 від 02 квітня 2025 року ТОВ «САНДОЗ УКРАЇНА» звернулося до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 05 червня 2025 року №16208/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги скасовано ППР ГУ ДПС у м. Києві від 02 квітня 2025 року №00293070704, а скаргу задоволено. Зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві вжити заходів відповідно до вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Також в рішенні зазначено, що актом перевірки:

- не встановлено фактів заниження податкових зобов`язань з ПДВ та завищення податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 року, а також не доведено обставин, які б могли вплинути на правильність формування платником від`ємного значення з ПДВ, а відтак і суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню відповідно до п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України;

- не встановлено перевищення сум ПДВ, заявленої платником до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 року, над сумою фактично сплаченою ним постачальникам та/або до Державного бюджету України при митному оформлені, а також перевищення суми, розрахованої відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПК України;

- не встановлено наявності податкового боргу станом на дату складання акта перевірки.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду не встановлено порушень податкового законодавства.

Одночасно даним рішенням встановлено, що висновки викладені в акті перевірки щодо відмови ТОВ «САНДОЗ УКРАЇНА» у бюджетному відшкодуванні ПДВ за грудень 2024 року, не забезпечені належною доказовою базою, є необґрунтованими, а відтак підлягають скасуванню, що не виключає можливості їх дослідження в ході документальної перевірки.

Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП до справи не надано.

Відповідно до пункту 86.7.1 статті 87 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

За змістом пункту 86.7.4 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

- встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

- досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (абзац 7 пункту 86.7.4 статті 86 ПК України).

Згідно з пунктом 86.7.5 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акта перевірки №16305/Ж5/26-15-07-04-03/38419586 від 26 лютого 2025 року, до протоколу не додане.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А, зазначений висновок про те, що, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року - скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного й керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Мисіва Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати. Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Слюсар