Постанова

від 10.01.2008 по справі 11/557-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/557-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17год. 04 хв. "10" січня 2008 р.                                         Справа № 11/557-АП-07

м. Херсон, вул. Горького, буд. 18, зал судових засідань № 319

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Муравльовій Г.М. за участю представників сторін:

відпозивача - Берестової Л.В.- заст. нач. ДПІ у м.Нова Каховка, дов. № 28169/10/10 від 05.12.2007р., Свіргун Т.В. - гол.держ. подат. ревізор-інспектор, дов. № 28168/10/10 від 05.12.2007р.; Шепелєвої О.В. - гол.держ.подат. інсп., дов.№ 30045/10/10; Андрюка А.М. - гол.держ.подат. інспектор, дов. № 62/10/10 від 08.01.2008р.

від відповідача-1 - Сафонова О.А. - предст.,  дов. № 4028/831 від 26.11.2007р.

від відповідача-2 - не прибув

від відповідача-3 - не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні справу                  

за позовом Державної податкової інспекції в м.Нова Каховка, м. Нова Каховка

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Південний електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балканбуд", м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський центр переробки ППУ", м. Харків   

 про визнання недійсними договорів № БЛ 09-11-06 від 09.11.2006р., № БЛ 10-11-06 від 10.11.2006р., № БЛ 15-11-06 від 15.11.2006р., № БЛ 08-11-06 від 08.11.2006р., № БЛ 17-11-06 від 17.11.2006р., №  ХЦП-00014 від 30.03.2007р.

Провадження у справі відкрито за позовом, в якому поєднано вимоги про визнання недійсними за ознаками фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства п'яти договорів купівлі-продажу майна, укладених  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ “Балканбуд” у листопаді 2006р. та договору зберігання цього майна, укладеного 30.11.2007р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” з ТОВ “Харківський центр переробки ППУ”.

Підставність, доцільність поєднання вимог позивач пояснює обґрунтуванням послідовності доведення фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства договорів набуття майна, в тому числі, через доведення фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства договору зберігання, вказуючи, що раз майна не було на зберіганні за фіктивністю відносин ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ “Харківський центр переробки ППУ”, то відповідно, воно й не набувалося у ТОВ “Балканбуд”.

Зокрема позивач в обґрунтування вимог наводить наступне.

З 08.04.2007р. згідно наданих документів та пояснень головного бухгалтера ВАТ "Південелектромаш" відповідний товар знаходиться на відповідальному зберіганні на складських приміщеннях ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" (м.Харків), про що укладено договір зберігання від 30.03.2007р. № ХЦП-00014. Згідно умов цього договору доставка товару на склад зберігача повинна була здійснюватись автотранспортом зберігача. Підтверджуючі документи щодо транспортування товару з м. Дніпропетровська до м. Харкова у ВАТ "Південелектромаш" відсутні. Розрахунків з ТОВ "Харківський центр переробки ППУ"  ВАТ "Південелектромаш" за послуги зберігання не проводив.

З метою встановлення фактичних обставин здійсненої операції було направлено запит №18095/7/230-14 від 20.08.2007р. до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ для проведення зустрічної перевірки постачальника ТОВ "Балканбуд".

За результатами отриманої інформації від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ за вихідним № 14519/7/23-518 від 30.08.2007 р. встановлено, що ТОВ "Балканбуд" у розшуку, за юридичною адресою не знаходиться, розмір задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період (за січень 2007р.) становить 54233,00 грн., не відповідає розміру суми податку на додану вартість у податкових накладних, виданих покупцю (2491920,38 грн.).

Крім того, отримано інформацію від ВПМ ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ за № 23614/7/26-342-04 від 04.09.2007р., за результатами якої встановлено, що громадянин Таран А.М. у 2002р. за грошову винагороду надав свій паспорт, а незнайомі люди зареєстрували на його ім'я підприємство ТОВ "Балканбуд". Ніяку діяльність як директор ТОВ "Балканбуд" громадянин Таран А.М. не веде, ніякі документи не підписує, договори на реалізацію ТМЦ підписано не ним, товар ним не відвантажувався.

13.09.2007 р. позивачем було зроблено виїзд за адресою зберігання товару у продавця ТОВ "Балканбуд" м. Дніпропетровськ вул. А.Крилова, 4, де встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приватний житловий будинок, власником якого є Дудко М.М. з 1990 року, ніякі ТМЦ там не зберігались, відношення до ТОВ "Балканбуд" він не має, про що органом державної податкової служби отримані пояснення.

12.09.2007 року працівниками ДПІ у м.Нова Каховка було проведено виїзд в м. Харків за адресою зберігання товарно-матеріальних цінностей на складських приміщеннях ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" (м.Харків, вул. Золочевського, 1), товарно-матеріальних цінностей не встановлено. Пояснення директора Мартиненко В.В. свідчать про те, що договір зберігання № ХЦП-00014 від 30.03.2007р. та акт прийому-передачі від 08.04.2007 р. товарно-матеріальних цінностей він підписав за проханням знайомого наприкінці серпня 2007р., ніяких товарів не отримував. Розрахунків з ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" ВАТ "Південелектромаш" за послуги зберігання не здійснював. Крім того, фактично товар зберігати він не міг, так як площі, які він орендує зайняті обладнанням його підприємства.

ВАТ "Південелектромаш" в  І кв. 2007 р. включено до складу валових витрат (рядок.04.1 Декларації)  витрати по придбанню сталі, електродвигунів та інших товарів   на суму 12 459 601,90 грн. Підприємством товарно-матеріальні цінності оприбутковані згідно видаткових накладних:

- видаткова накладна № 10 від 08.01.2007р. на суму 3674152,80 грн.;

- видаткова накладна № 11 від 09.01.2007р. на суму 3024033,77 грн.;

- видаткова накладна № 12 від 10.01.2007р. на суму 3001247,23 грн.;

- видаткова накладна № 13 від 11.01.2007р. на суму 3059039,70 грн.;

- видаткова накладна № 14 від 12.01.2007р. на суму 2193048,78 грн.;

До складу податкового кредиту у січні 2007р. було віднесено наступні податкові накладні, виписані постачальником ТОВ "Балканбуд":

- № 10 від 08.01.2007р. на суму 3674152,80 грн., у т.ч. ПДВ 612358,80 грн.;

- № 11 від 09.01.2007р. на суму 3024033,77 грн., у т.ч. ПДВ 504005,63 грн.;

- № 12 від 10.01.2007р. на суму 3001247,23 грн., у т.ч. ПДВ 500207,87 грн.;

- № 13 від 11.01.2007р. на суму 3059039,70 грн., у т.ч. ПДВ 509839,95 грн.;

- № 14 від 12.01.2007р. на суму 2193048,78 грн., у т.ч. ПДВ 365508,13 грн.

При реалізації ТОВ "Балканбуд" товарно-матеріальних цінностей, у відповідності до податкових накладних, які згідно п.7.2.3. Закону України "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, ВАТ "Південний електромашинобудівний завод" набуває від'ємного значення по податку на додану вартість та подальшого його відшкодування з Державного бюджету України.

Одночасно за текстом позовної заяви на другому її аркуші позивач стверджує, що виконання зобов'язань сторін за даною угодою підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання- передачі, актом перевірки від 28.09.2007р. № 917/230-00213196 "Про результати виїзної планової документальної перевірки ВАТ "Південелектромаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р.".

В результаті вчинених правочинів ВАТ "Південелектромаш" у відповідних періодах віднесло до  податкового кредиту 2 491 920,38 грн. та до складу валових витрат 12 459 601,90 грн.

Додатково обґрунтовуючи вимоги позивач в судовому засіданні посилається на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2007р., яким визнано недійсними установчі документи ТОВ “Балканбуд” за ознакою реєстрації цього товариства на підставну особу - Тарана А.М.

В судовому засіданні представники позивача пояснили та наполягають, що обґрунтування фіктивності оспорюваних договорів покладено в мотиви вимог про визнання договорів недійсними за ознакою суперечності інтересам держави і суспільства, поряд з цим за викладенням позовної заяви з врахуванням цих пояснень представників позивача у судовому засіданні позивач просить визнати оспорювані ним договори недійсними і як фіктивні. Тобто, фіктивність договорів за позицією позивача у спорі є одночасно і елементом спростування договорів як суперечних інтересам держави та суспільства, і окремою вимогою (про визнання недійсними договорів як фіктивних).

Вимоги про застосування наслідків недійсності договорів позивачем не заявлялися, з наданням пояснень, що договори учасниками не виконувалися, відтак повертати та стягувати до бюджету нема чого.

ТОВ “Балканбуд” та ТОВ “Харківський центр переробки ППУ” не проявили свого відношення до позовних вимог, повідомлялися судом про час і місце проведення судових засідань у справі, представники до суду не з'являлися.

ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” позов не визнало, надало письмові заперечення проти  позовних вимог, що полягають у наступному.

Визнання угод недійсними одночасно за двома підставами - і як фіктивних і як суперечних інтересам держави і суспільства неможливе, оскільки ці підстави передбачають різні правові наслідки щодо відповідальності суб'єктів господарювання за допущені порушення.

До повноважень органів державної податкової служби чинним законодавством не віднесено заявлення позовів про визнання угод недійсними, наслідками недійсності яких не є стягнення в дохід держави коштів, одержаних за угодами.

ВАТ “Південний електромашинобудівний завод з метою придбання електродвигунів та іншої продукції укладено наступні договори купівлі-продажу з постачальником - ТОВ "Балканбуд":

- № БЛ 08-11-06 від 08.11.2006р. на загальну суму 3 674 152,8 грн.;

- № БЛ 09-11-06 від 09.11.2006р. на загальну суму 3 024 033,77 грн.;

- № БЛ 10-11-06 від 10.11.2006р. на загальну суму 3 012 447,23 грн.;

- № БЛ 15-11-06 від 15.11.2006р. на загальну суму 3 059039,70 грн.;

- № БЛ 17-11-06 від 17.11.2006р. на загальну суму 2 193 048,78 грн.

На виконання умов цих договорів продавцем виписані видаткові та податкові накладні №10 від 08.01.2007 р. на суму 3 674 152,8 грн., у т.ч. ПДВ 612 358,80 грн.; №11 від 09.01.2007р. на суму 3 024 033,77 грн., у т.ч. ПДВ 504 005,63 грн.; № 12 від 10.01.2007р. на суму 3 012 447,23 грн., у т.ч. ПДВ 500 207,87 грн.; №13 від 11.01.2007р. на суму 3 059 039,70 грн., у т.ч. ПДВ 509 839,95 грн.; №14 від 12.01.2007 р. на суму 2193048,78 грн., у т.ч. ПДВ 365 508,13 грн.

Сплата за товар проведена частково, у вексельній формі на суму 109 080 грн.

30.05.2007 р. між відповідачем -1  та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" укладено договір зберігання № ХЦП-00014. Проте, у зв'язку з неможливістю зберігача своєчасно  підготувати   свої  складські   приміщення,   сторони   дійшли   згоди   щодо   розірвання  з   08.04.2007р. зазначеного договору та анулювання акту прийомки - передачі товару від 08.04.2007р. як помилково складеного. Зазначене підтверджується додатковою угодою між сторонами від 08.04.2007р.          

З 08.04.2007р. товар, отриманий ВАТ "Південелектромаш" від ТОВ "Балканбуд", зберігається на складських приміщеннях фізичної особи Усаненко І.М. (м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, 20), що підтверджується договором зберігання  від 01.06.2006 р.,   актами   прийому-передачі  товару, поясненнями зберігача.

Керівником ВАТ "Південелектромаш" надавались пояснення посадовим особам УПМ ДПА в Херсонській області щодо зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей з 08.04.07. Від контрагента - Усаненко І.М. товариству "Південелектромаш" стало відомо про виїзд представників податкової міліції на його склад та фактичне підтвердження наявності товару відповідача-1.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 5, 13, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.

Відповідно до ст. 234 ЦК України при укладенні фіктивної угоди воля обох сторін направлена лише на створення видимості юридичного зв'язку між ними, а в дійсності сторони не вчиняють ніяких дій щодо її здійснення з метою створення юридичних наслідків.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до цих норм, ДПІ у м. Нова Каховка має довести факт домовленості сторін про укладення угоди купівлі-продажу та угоди про відповідальне зберігання товару про людське око, тобто факт наявності волі всіх сторін на укладення саме такої угоди.

Усупереч роз'ясненням Верховного Суду України та змісту ст.234 ЦК України позивач заявив вимогу про  визнання   спірних   угод   фіктивними   фактично   лише   з   тих   підстав,   що   ТОВ "Балканбуд" зареєстровано  начебто на підставну особу, товарно-матеріальні цінності на складських приміщеннях ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" відсутні, а директор цього товариства стверджує про те, що ніяких товарів він не отримував.

При  цьому,  позивачем  не  враховано  додаткову угоду від  08.04.2007р.,  за якою договір зберігання № ХЦП-00014 від 30.03.2007р. між відповідачем-1 та відповідачем-3 розірвано, а також той факт, що ВАТ "Південелектромаш" у зв'язку з розширенням обсягів продажу та кола контрагентів дійсно мало намір придбати електродвигуни та інші металовироби для їх подальшого використання у власній  господарській  діяльності.   Зазначене  волевиявлення  знайшло  своє  відображення  в укладанні договорів купівлі-продажу з ТОВ "Балканбуд" та договору зберігання з ПП Усаненко І.М., де сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

У податкового органу відсутня єдина позиція щодо того, хто з суб'єктів господарювання - учасників спірних угод, мав умисел на ухилення від оподаткування.

В акті документальної перевірки відповідача-1 (№ 917/230-00213196 від 28.09.2007р.) зазначено, що "у відповідності до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом... Таким чином, несплата у встановленому законодавством України порядку ТОВ "Балканбуд" руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави".

Проте, в адміністративному позові при аналізі тієї ж угоди, загальна теза щодо обов'язку кожного сплачувати податки, призводить до протилежного висновку - несплата у встановленому законодавством України порядку відкритим акціонерним товариством "Південелектромаш" руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави".

Спірні угоди виконані відповідачами та укладені в межах їх господарської компетенції.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що для норми ст.207 Господарського кодексу України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного  чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні  злочину. Обвинувачення не  може  ґрунтуватися  на  доказах,   одержаних  незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача-1 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, який би набрав законної сили.

Лише можлива відсутність податкової накладної позбавляла б платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку  з   придбанням   товарів   (робіт,   послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до п.1.3 ст.1 та п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", під терміном "платник податку", розуміється особа, що згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. І саме на цю особу - продавця - покладено відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. В спірних правочинах ВАТ "Південелектромаш" виступало в якості покупця товарів (послуг), а отже не мало обов'язку зі сплати ПДВ до бюджету.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в  порядку  і  розмірах,  встановлених  законом.  Правовий  порядок  в  Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця  в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума  податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Якщо контрагент  не  виконав  свого  зобов'язання  по  сплаті  податку  до бюджету,  то  це  тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.   У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на ВАТ "Південелектромаш", що за оцінкою останнього суперечить вимогам чинного законодавства. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту.

Аргумент податкового органу щодо невідповідності розміру задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "Балканбуд" в січні 2007 року сумі податку на додану вартість у податкових накладних, виданих покупцю (ВАТ "Південелектромаш"), може свідчити лише про недотримання контрагентом  вимог Закону України  "Про  ПДВ",  а не  бути  підставою для визнання укладених право чинів недійсними. Приймаючи до уваги, що Закон України "Про податок на  додану  вартість"   підставою   для   отримання   відшкодування   визначає   дані   тільки   податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження позивача відповідач-1 вважає неправомірними.

Відповідач-1 стверджує, що не можуть бути належним доказом укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави (ухилення від оподаткування) і твердження позивача, про реєстрацію ТОВ «Балканбуд»начебто на підставну особу.  

ТОВ  "Балканбуд" включено до  ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість. В статутних документах товариства, довідці про взяття на облік в якості платника податків (як на момент вчинення спірних правочинів, так і на момент звернення ДПІ з позовом) Таран Андрій Михайлович   визначений керівником ТОВ "Балканбуд". Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.

Крім того, створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності - "фіктивне підприємництво", визначено виключно ст. 205 КК України. Факт  фіктивного  підприємництва може  встановлюватись    винятково    у  порядку  кримінального судочинства  і  тому  суперечність  інтересам  держави    діяльності   ТОВ  "Балканбуд", за позицією відповідача -1 у спорі,  має підтверджуватись вироком суду.

У справі допитаний в якості свідка заступник начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромп О.П.

Свідок пояснив, що за дорученням начальника управління податкової міліції ДПА в Херсонській області вчинював перевірку наявності у ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” набутого за оспорюваними договорами майна. Перевірка ініціювалась керівником підрозділу податкової міліції ДПІ у м. Нова Каховка відповідним рапортом на ім'я начальника управління податкової міліції ДПА у Херсонській області.

На початку перевірки свідок дізнався від головного бухгалтера ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”, про те, що майно знаходиться на зберіганні у гр. Усаненка І.М. у м. Дніпропетровську.

Свідок 30.10.2007р. прийняв пояснення в Усаненка І.М. За цими поясненнями Усаненко І.М. зберігає майно ВАТ “Південелектромаш” у відповідності до специфікації до договору від 01.06.2006р. на території складських приміщень загальною площею 859 м2, на огородженій території площею 4100 м2 по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

В цей же день - 30.10.2007р. заст. начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромп О.П. провів огляд складських приміщень та майна, яке там зберігалося, про що склав акт огляду за участю понятих. При огляді встановив наявність у двох складських приміщеннях електродвигунів різних модифікацій та на площадці металопрокату різного найменування. Загальна кількість товару відповідала специфікаціям № 1 та №2 до договору про зберігання майна № 4028/8027/2/06 від 01.06.2006р., укладеного Усаненко І.М. з ВАТ “Південелектромаш”.

Судом розглянуто та відхилено клопотання ДПІ у м. Нова Каховка про витребування у ВАТ “Південелектромаш” документів, що опосередковують відносини ВАТ “Південелектромаш” з гр. Усаненко І.М. за договором зберігання від 01.06.2006р., а саме: доказів отримання та транспортування товарно-матеріальних цінностей від продавця до зберігача, зокрема, журналів видачі довіреностей за відповідний період, вантажних накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів. Клопотання відхилено з огляду на предмет оспорювання за позовом, що розглядається (договори стосовно набуття товариством “Південелектромаш” майна у ТОВ “Балканбуд” та зберігання майна ТОВ “Харківський центр переробки ППУ”, а не щодо зберігання  з Усаненко І.М.), правила доказування в адміністративному судочинстві (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення), вже наявні докази у справі як щодо оспорюваних відносин, так і щодо відносин ВАТ “Південелектромаш” з Усаненком І.М.

С у д    в с т а н о в и в:

08.11.2006р. між ТОВ “Балканбуд” та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” укладено договір № БЛ 08-11-06 купівлі продажу майна, зазначеного в додатковій угоді № 1 до договору, загальною вартістю 3674152,80грн. За додатковою угодою № 2 від 08.01.2007р. до цього договору продавець –ТОВ “Балканбуд” зобов'язався зберігати набуте зо договором ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” майно - різні електродвигуни переліком з 15 одиниць з зазначенням їх кількості, ціни - по 08.04.2007р., вартість послуг зі зберігання визначена сумою 25186,50грн.

09.11.2006р. між ТОВ “Балканбуд” та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” укладено договір № БЛ09-11-06 купівлі-продажу майна, зазначеного в додатковій угоді № 1 до договору загальною вартістю 3024033,77грн. В цій додатковій угоді наведено перелік з 26-ти одиниць товару- прокату арматурного, металевої полоси, швелеру, сталі кутової, квадрату. За додатковою угодою № 2 від 09.01.2007р. продавець - ТОВ “Балканбуд” зобов'язався зберігати набуте ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” майно по 09.04.2007р., вартість послуг зі зберігання визначена сумою в 21936грн.

10.11.2006р. між ТОВ “Балканбуд” та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” укладено договір № БЛ10-11-06 щодо купівлі продажу майна, зазначеного в додатковій угоді № 1 до цього договору загальною вартістю 3001247,23грн.  В додатковій угоді № 1 до цього договору наведено перелік з 12 одиниць товару-прокату металевого профілю “круг” різного діаметру та інших показників. За додатковою угодою № 2 до цього договору від 10.01.2007р. продавець - ТОВ “Балканбуд” зобов'язався зберігати набуте ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” майно по 10.04.2007р., вартість послуг зі зберігання майна визначена сумою 21822грн.

15.11.2006р. між ТОВ "Балканбуд" та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”  укладено договір № БЛ 15-11-06 щодо купівлі-продажу майна, зазначеного в додатковій угоді № 1 до цього договору, загальною вартістю 3059039,70грн. В додатковій угоді № 1 до цього договору наведено перелік з 10 одиниць товару-металевого прокату профілем "круг" різного діаметру та інших показників. За додатковою угодою № 2 від 11.01.2007р. до цього договору продавець - ТОВ "Балканбуд" зобов'язався зберігати набуте ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” по 11.04.2007р., вартість послуг зі зберігання визначення сумою 22111грн.

17.11.2006р. між ТОВ "Балканбуд" та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” укладено договір № БЛ 17-11-06 щодо купівлі-продажу  майна, зазначеного в додатковій угоді № 1 до цього договору, загальною вартістю 2193048,78грн. В додатковій угоді № 1 до цього договору наведено перелік з 12 одиниць товару - сталі листової різних параметрів та металевого прокату профілем "круг" різного діаметру та інших показників. За додатковою угодою № 2 від 12.01.2007р. до цього договору продавець - ТОВ "Балканбуд" зобов'язався зберігати набуте майно по 12.04.2007р., вартість послуг зі зберігання майна визначена сумою 18024,50грн.

Сторонами перелічених п'яти угод складено акти прийняття - передачі майна від 08.01.2007р. (копія на а.с.53), від 09.01.2007р. (копія на а.с.43), від 10.01.2007р. (копія на а.с.46), від 11.01.2007р. (копія на а.с.50), від 12.01.2007р. (копія на а.с.60). Передача майна оформлена також видатковими накладними № 10 від 08.01.2007р. (копія на а.с.56), № 11 від 09.01.2007р. 9копія на а.с.42), № 12 від 10.01.2007р. (копія на а.с.45), № 13 від 11.01.2007р. (копія на а.с.49), № 14 від 12.01.2007р. (копія на а.с.59).

Покупець -  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” отримав від продавця - ТОВ "Балканбуд" податкові накладні з податку на додану вартість (ПДВ) № 10 від 08.01.2007р. (копія на а.с.56), № 11 від 09.01.2007р. (копія на а.с.42), № 12 від 10.01.2007р. (копія на а.с.45), № 13 від 11.01.2007р. (копія на а.с.49), № 14 від 12.01.2007р.

30.03.2007р. між  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" укладено договір схову № ХЦП-00014 щодо майна, перелік якого наведено в акті прийняття-передачі. Строк зберігання визначено з 08.04.2007р. по 31.12.2007р. В акті прийняття-передачі майна від 08.04.2007р. наведено перелік з 75 одиниць найменування майна (електродвигуни, металевий прокат різного профілю), до якого увійшло майно, набуте  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” від ТОВ "Балканбуд" за названими п'ятьма договорами купівлі-продажу та актами прийняття передачі.

Позовні вимоги про визнання перелічених 5-ти договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ "Балканбуд" та  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та договору схову, укладеного між ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" недійсними як фіктивних та укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства задоволенню не підлягають, провадження у справі щодо вимог про визнання договорів недійсними як укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, слід закрити, а щодо вимог про визнання цих же договорів фіктивними слід відмовити у позові в зв'язку з наступним.

Угодою від 08.04.2007р. (копія на а.с.83) ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" розірвали з 08.04.2007р. названий договір схову № ХЦП-00014 від 30.03.2007р. та анулювали вже складений акт прийняття-передачі товару від 08.04.2007р.

П'ятьма додатковими угодами за № 2/1 від 08.01.2007р. (копія на а.с.84), від 09.01.2007р. (копія на а.с.86), від 10.01.2007р. (копія на а.с.88). від 11.01.2007р. (копія на а.с.90), від 12.01.2007р. (копія на а.с.92) до п'яти названих договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Балканбуд" та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” обумовили, що зберігання проданого товариству "Південелектромаш" майна за додатковими угодами № 2 договорів купівлі-продажу товариством "Балканбуд" здійснюється в складських приміщеннях по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську з дат укладення цих додаткових угод № 2/1, одночасно з укладенням яких учасники відносин внесли редакційні зміни до актів приймання-передачі майна щодо зазначення адреси його зберігання. Поряд з розірванням з 08.04.2007р. як нереалізованого договору зберігання майна ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” з ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" та анулюванням в день його складання (08.04.2007р.) акту приймання-передачі майна між цими особами товариство “Південний електромашинобудівний завод” мало відносини схову з Усаненком І.М. за договором № 4028/8027/2/06 від 01.06.2006р. (копія на а.с.94, 95). За цим договором схову Усаненко І.М. зобов'язався зберігати майно, що передається йому ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” за специфікаціями, у власних складських приміщеннях по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

З листа ТОВ  "Харківський центр переробки ППУ"  від 08.04.2007р. на адресу ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” слідує неможливість виконання вказаним центром зобов'язань за договором зберігання № ХЦП-00014 від 30.03.2007р. у зв'язку з неможливістю прийняття товарно-матеріальних цінностей (відсутністю своєчасно підготовлених складських площин). В цьому листі викладена пропозиція розірвати договір зберігання та анулювати акт прийняття - передачі як складений передчасно, помилково.

Зі специфікації № 2 до договору схову № 4028/8027/2/06 між ВАТ "Південелектромаш" та Усаненком І.М. (копія на а.с.97), акта прийняття-передачі майна в межах цього договору між цими особами (копія на а.с.99) слідує, що набуте ВАТ "Південелектромаш" від ТОВ "Балканбуд" майно за п'ятьма договорами узагальненим переліком з 75-ти найменувань прийнято на зберігання Усаненком І.М., відповідно, за місцем зберігання по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

Фактична наявність станом на 30.10.2007р. цього майна, наведеного у Специфікації № 2 до договору схову, підтверджена також поясненнями свідка в судовому засіданні - представника органу державної податкової служби - заступника начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромпа О.П., наведеними в описовій частині цього судового рішення, та копіями Акту огляду цією посадовою особою складських приміщень Усаненка І.М. по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську, письмових пояснень Усаненка І.М. від 30.10.2007р. наданими заступнику начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні.

З названих пояснень Кромпа О.П. в судовому засіданні, письмових пояснень Усаненка І.М., Акта огляду складських приміщень,  слідує наявність на зберіганні у Усаненка І.М. по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську майна за специфікацією № 2 до договору схову, тобто, майна  набутого у ТОВ "Балканбуд".

Підставою для вимоги про фіктивність, імітацію угод було твердження позивача про фактичну відсутність майна та супутнє йому твердження (як наслідок першого твердження) про вчинення такої імітації, мнимості договорів з метою виникнення штучних підстав для віднесення ВАТ "Південелектромаш" до податкового кредиту з ПДВ 2491920,38грн. та до складу валових витрат виробництва 1245960,19грн.

Недоведеність позивачем твердження про фіктивність угод поряд з спростуванням відповідачем-1 цього твердження не дають підстав для кваліфікації судом оспорюваних позивачем угод як фіктивних.

Поряд з викладеним щодо вимог про фіктивність договору схову № ХЦП-00014 суд приймає до уваги відмінність фіктивності, ознакою якої є умисел учасників на імітацію угоди, від невиконання угоди, спричиненого неможливістю дотримання її умови, та, відповідно, розірвання невиконаної умови з анулюванням в день складання передчасно складеного акта прийняття-передачі майна.

Невиконання угоди учасниками не є підставою для визнання її недійсною, про що також зазначено в п.п."б" п.16 Постанови Верховного Суду УРСР № 3 від 28.04.1978р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ("При вирішенні питання про визнання угоди недійсною судові необхідно врахувати таке: ... невиконання угоди не може бути підставою її недійсності"). на час винесення цієї Постанови Верховним судом УРСР  у чинному законодавстві аналогічним нинішньому поняттю "фіктивності правочину" було поняття "мнимість договору".

Застосовуючи ст.234 ЦК України (за якою фіктивність та недійсність правочину за цією ознакою визнається в судовому порядку) позивач серед підстав вимог також посилається на ст.207, 208 ГК України. Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов"язання, яке вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути  на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним. За ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов"язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і суспільства, то за наявності наміру в однієї сторони усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені норми слід застосовувати з урахуванням того, що за ст.228 Цивільного кодексу (ЦК) України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, що слідує з ч.2 ст.215 ЦК України. Позови органів державної податкової служби про визнання таких правочинів, (угод, господарських зобов"язань) недійсними вирішенню по суті судом не підлягають.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно оцінки твердження органу державної податкової служби про нікчемність правочину має бути викладеним у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Застосовуючи цю норму, суд закриває провадження у справі щодо вимог про визнання угод недійсними як укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Суд не поділяє точки зору ДПІ у м.Херсоні про вчинення угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, відповідно, про нікчемність угод окрім викладеного з таких підстав.

За оцінкою суду позивач не довів твердження про те, що угоди, господарські зобов"язання за ними  вчинені з метою суперечною інтересам держави і суспільства - з метою приховування доходів від оподаткування, що мав зробити у відповідності з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України ("Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги та заперечення").

Ознаками недійсності господарських зобов"язань, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є:

а) наміри сторін (сторони) порушити вимоги закону при переслідуванні мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

б) наявність суб"єктивної сторони правопорушення в діях посадових осіб сторін /сторони угоди;

в) фактичне  порушення інтересів держави і суспільства (порушення нормативних актів, які визначають соціально - економічні основи держави і суспільства) в результаті реалізації таких угод.

Договори купівлі-продажу електродвигунів, металопрокату за природою не є суперечними інтересам держави і суспільства. Очевидним є укладення оспорюваних угод, виконання господарських зобов'язань за ними учасниками зі звичайною підприємницькою ціллю, належних доказів переслідування учасником чи учасниками угод мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як доказів скоєння певною особою ухилення від оподаткування, яке (скоєння) було метою угоди, суду не наведено. Продавець за угодами переслідував мету продати товари, покупець -набути, і один, і інший укладали угоди для отримання доходу, і одна й інша мета є реалізацією унормованих відносин купівлі-продажу. Така мета не є підставою для визнання недійсними за ст.207 ГК України господарських зобов'язань в угоді. Також не є суперечною інтересам держави укладення договору схову, мета якого - в площині господарських інтересів учасників.

Наведена позивачем теза про безпідставність віднесення ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” до податкового кредиту 2 491 920,38грн. та до складу валових витрат 12 459 601,90грн. не знаходить підтвердження оскільки належною достатньою підставою для віднесення цим платником податку сум ПДВ до податкового кредиту у відповідності з п.п.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" були факти отримання від ТОВ "Балканбуд" названих п'яти податкових накладних, а датою збільшення валових витрат у відповідності до п.п.11.2.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є дата оприбуткування товарів за отриманням їх, оформленим видатковими накладними.

Заочним рішенням Кіровського районного суду у м. Дніпропетровську у справі № 2-1292/07 за позовом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Тарана А.М. та ТОВ "Балканбуд" постановлено визнати недійсними установчі документи ТОВ "Балканбуд", оскільки особа, яка значиться засновником цього товариства - Таран А.М., не вчиняла дій, які необхідні для реєстрації підприємства, за дозволом на виготовлення печатки і штампу не зверталася, не мала та не має бажання здійснювати підприємницьку діяльність. Районним судом також встановлено, що Таран А.М. зареєстрував підприємство на своє ім'я, а документи на реєстрацію готувалися невстановленою особою, господарську діяльність від імені ТОВ "Балканбуд" вчиняє також невстановлена особа.

Саме по собі задоволення Кіровським районним судом Дніпропетровської області 19.07.2007р. позову органу державної податкової служби про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Балканбуд", у зв'язку з реєстрацією підприємства Тараном А.М. на своє ім'я без намірів займатися господарською діяльністю, при підготовці документів на реєстрацію невстановленою особою та веденні господарської діяльності від імені ТОВ "Балканбуд" невстановленою особою , не є достатньою підставою для визнання вчинених цим підприємством з іншими суб'єктами господарювання  юридично значимих  дій недійсними, оскільки кожен учасник відносин має нести відповідальність лише за наявності вини.

З аналогічних міркувань недостатньою підставою для визнання недійсними господарських зобов'язань за участю ТОВ "Балканбуд" є стверджуване позивачем ймовірне неповне декларування цим товариством податкових зобов'язань з ПДВ або недекларування зобов'язань з ПДВ за об'єктами оподаткування з оспорюваних господарських зобов'язань у січневій податковій декларації з ПДВ 2007р.

Станом на час виконання господарських зобов'язань  ТОВ "Балканбуд" перебувало в Єдиному державному реєстрі з ідентифікаційним кодом 32082550, має бути виключеним звідти на виконання вказаного судового рішення Кіровського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено змін.

У спорі, що розглядається, для ТОВ “Південний електромашинобудівний завод” вважаються достовірними відомості щодо легітимності засновника і керівника ТОВ "Балканбуд", стосовно участі ТОВ "Балканбуд" в оспорюваних зобов'язаннях.

Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України не можуть застосовуватися за сам факт неповного декларування ТОВ "Балканбуд" чи недекларуванням ним податкових зобов'язань з ПДВ за оспорюваними господарськими операціями.

За таких обставин правопорушенням може бути несплата податків, а не вчинення правочину.

Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів щодо правової природи, підстав такої специфічної відповідальності як визнання недійсними господарських зобов'язань, вчинених з метою, суперечною  інтересам держави і суспільства - з метою ухилення від оподаткування - співпадає з таким же їх застосуванням  при вирішенні аналогічних питань у постанові Верховного Суду України від 26.09.2006р. за результатами розгляду скарги  ДПІ у м. Судаку у справі за позовом ДПІ у м.Судаку до ПП "Колар" та ПП "Асторія" про визнання угоди недійсною та стягнення 109930936 грн. 68 коп. та у постанові цього суду від 25.09.2007р. за результатами розгляду скарги ДПА у Волинській області у справі за позовом ДПА у Волинській області до ВАТ "ЛуАЗ" та ПП "Стар-Трейд" про визнання угод недійсними та стягнення 22259999,88грн.

Керуючись ст. 157, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в:

1.Відмовити у позові про визнання недійсними як фіктивних договорів № БЛ 09-11-06 від 09.11.2006р.,  № БЛ 10-11-06 від 10.11.2006р., № БЛ 15-11-06 від 15.11.2006р., № БЛ 08-11-06 від 08.11.2006р., № БЛ 17-11-06 від 17.11.2006р., укладених ВАТ“Південний електромашинобудівний завод” (код ЄДРПОУ 00213196) та ТОВ "Балканбуд" (код ЄДРПОУ 32082550)  і договору  № ХЦП-00014 від 30.03.2007р., укладеного  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ" (код ЄДРПОУ 34862263).

2. Закрити провадження щодо вимог про визнання недійсними як суперечних інтересам держави і суспільства договорів № БЛ 09-11-06 від 09.11.2006р., № БЛ 10-11-06 від 10.11.2006р., № БЛ 15-11-06 від 15.11.2006р., № БЛ 08-11-06 від 08.11.2006р., № БЛ 17-11-06 від 17.11.2006р. укладених ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Балканбуд" і договору № ХЦП-00014 від 30.03.2007р., укладеного ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "Харківський центр переробки ППУ".

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.              

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                                                          Повний текс постанови

                                                                                          складено 18.01.2008р.