Постанова

від 10.01.2008 по справі 11/558-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/558-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16год. 30 хв. "10" січня 2008 р.                                      Справа № 11/558-АП-07

м. Херсон, вул. Горького, буд. 18, зал судових засідань № 319

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Муравльовій Г.М. за участю представників сторін:

відпозивача - Берестової Л.В.- заст. нач. ДПІ у м.Нова Каховка, дов. № 28169/10/10 від 05.12.2007р., Свіргун Т.В. - гол.держ. подат. ревізор-інспектор, дов. № 28168/10/10 від 05.12.2007р.; Шепелєвої О.В. - гол.держ.подат. інсп., дов.№ 30045/10/10; Андрюка А.М. - гол.держ.подат. інспектор, дов. № 62/10/10 від 08.01.2008р.

від відповідача-1 - Сафонова О.А. - предст.,  дов. № 4028/831 від 26.11.2007р.

від відповідача-2 - не з'явився

від відповідача-3 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу                

за позовом Державної податкової інспекції в м.Нова Каховка, м. Нова Каховка

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Південний електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донга", м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ФОМ Технологія", м. Дніпропетровськ   

про  визнання недійсними договорів № 3/01/06 від 18.01.2006р. та № 5/03-06 від 20.02.2006р.

Провадження у справі відкрито за позовом, в якому поєднано вимоги про визнання недійсними за ознаками фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства договору купівлі-продажу майна вартістю 20045956грн., укладеного  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ “Донга” 18.012006р. та договору зберігання цього майна, укладеного 20.02.2006р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ “АРТ ФОМ Технологія”.

Підставність, доцільність поєднання вимог позивач пояснює обґрунтуванням послідовності доведення фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства договору набуття майна через доведення, в тому числі,  фіктивності та суперечності інтересам держави і суспільства договору зберігання, вказуючи, що раз майна не було на зберіганні за фіктивністю відносин ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ “АРТ ФОМ Технологія”, то відповідно, воно й не набувалося у ТОВ “Донга”.

Зокрема позивач в обґрунтування вимог наводить наступне.

Встановлено факт взаємовідносин ВАТ "Південелектромаш" (м.Нова Каховка) з ТОВ "Донга" (м. Дніпропетровськ) по реалізації товару на загальну суму 20 045 956,00грн. про що укладено договір № 3/01/06 від 18.01.2006 р. Згідно до пояснень головного бухгалтера ВАТ "Південелектромаш" в січні 2006р. було придбано товар на загальну суму 20045706,39 грн., у точу числі ПДВ 3 340 951,07 грн.

Згідно з додатковими угодами до договору товар з моменту придбання знаходився на відповідальному зберіганні за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42.

На виконання умов договору № 3/01/06 від 18.01.2006 р. ТОВ "Донга" виписана видаткова накладна № 4 від 18.01.2006 р. на суму 20045706,39 грн., в т.ч. ПДВ 3340951,07 грн. та податкова накладна № 18 від 18.01.2006р. на загальну суму 20045706,39 грн., в т.ч. ПДВ 3340951,07 грн. Зазначена податкова накладна включена ВАТ "Південелектромаш" до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2006 року. Сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2006 р.

З 20.02.2007 р. згідно наданих документів та пояснень головного бухгалтера ВАТ "Південелектромаш" відповідний товар знаходиться на відповідальному зберіганні у фірмі ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" (м.Дніпропетровськ), про що укладено договір зберігання від 20.02.2007р. № 5/03-06. Згідно умов цього договору доставка товару на склад зберігача повинна була здійснюватись автотранспортом зберігача.

У липні 2006 року ВАТ "Південелектромаш" до складу податкового кредиту віднесено податкові накладні, виписані зберігачем:

-  № 12 від 30.03.2006 р. на суму 48572,31 грн., у т. ч. ПДВ 8095,39 грн.;

-          № 16 від 30.04.2006 р. на суму 39127,69 грн., у т. ч. ПДВ 6521,28 грн.;

-          № 17 від 24.05.2006 р. на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

З метою встановлення фактичних обставин здійсненої операції було направлено запит до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ з метою проведення зустрічної перевірки постачальника ТОВ "Донга".

За результатами отриманої інформації від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ за вихідним № 19095/7/230-14 від 05.09.2007 р. виявлено, що ТОВ "Донга" знаходиться на обліку в ДПІ у Бабушкінськом райні м. Дніпропетровська з 24.10.2003р., остання декларація з ПДВ надавалася за травень 2006р. Згідно службової записки Бабушкінського ВПМ м. Дніпропетровськ встановлено, що 21.11.2005р. було виписане повідомлення про початок проведення планової документальної перевірки ТОВ "Донга", але вручити повідомлення особисто відповідальним особам не можливо, тому як за юридичною адресою підприємство не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено, на даний час знаходиться у розшуку.

Крім того працівниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ отримані пояснення засновників ТОВ "Донга" Кравченко В.І. та Острівної О.І., із яких встановлено, що з жовтня 2003 року ними спільно було зареєстроване це підприємство. Проведення реєстрації здійснювалося невідомими особами. З моменту реєстрації та до березня 2004 р. господарську діяльність підприємство не здійснювало, а тому було прийняте рішення про вихід зі складу засновників. З березня 2004 р. Кравченко В.І. та Острівна О.І. вийшли із состава засновників, та з метою передачі фірми іншій особі було надано оголошення в газету. 24.03.2006 р. Кравченко В.І., Острівна О.І. та двоє невідомих чоловіків звернулися до нотаріуса, який знаходився за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 36, підписали заяву про вихід із складу засновників та віддали всі документи та печатку невідомим особам. З цього моменту ніякого відношення Кравченко В.І. та Острівна О.І. до ТОВ "Донга" не мають.

Також органом державної податкової служби було отримане пояснення фінансового директора групи підприємств, представник засновника ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" Бижко Н.В., з яких встановлено, що з 1999 р. вона є фінансовим директором групи підприємств, до складу яких входить ТОВ "АРТ ФОМ Технологія". Договір зберігання від 20.02.2006 р. № 5/03-06 (факсові копії) про відповідальне зберігання ТМЦ ВАТ "Південелектромаш", додаткова угода до цього договору від 02.04.2006 р. та акт прийому-передачі товару на загальну суму 20045706,39 грн. не підписувалися директором ТОВ "АРТ ФОМ Технологія", ТМЦ, які вказані в акті прийому-передачі за адресою, вул. Ударників, 42 ніколи не знаходились.

В результаті вчинених правочинів у відносинах з ТОВ "АРТ ФОМ Технологія"  ВАТ "Південелектромаш" завищено податковий кредит у липні 2006р. на суму 31283,34 грн.

Відповідачами було укладено фіктивні правочини з метою приховання ухилення від сплати податків. Зміст спірних договорів суперечить актам цивільного законодавства, та не відповідає дійсним намірам сторін і ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Правочини вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам   1 держави і суспільства, водночас суперечать моральним засадам суспільства.

В судовому засіданні представники позивача пояснили та наполягають, що обґрунтування фіктивності оспорюваних договорів покладено в мотиви вимог про визнання договорів недійсними за ознакою суперечності інтересам держави і суспільства, поряд з цим за викладенням позовної заяви з врахуванням цих пояснень представників позивача у судовому засіданні позивач просить визнати оспорювані ним договори недійсними і як фіктивні. Тобто, фіктивність договорів за позицією позивача у спорі є одночасно і елементом спростування договорів як суперечних інтересам держави та суспільства, і окремою вимогою (про визнання недійсними договорів як фіктивних).

ТОВ "Донга" та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" не проявили свого відношення до позовних вимог, повідомлялися судом про час і місце проведення судових засідань у справі, представники до суду не з'являлися.

ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” позов не визнало, надало письмові заперечення проти  позовних вимог, що полягають у наступному.

Визнання угод недійсними одночасно за двома підставами - і як фіктивних, і як суперечних інтересам держави і суспільства неможливе, оскільки ці підстави передбачають різні правові наслідки щодо відповідальності суб'єктів господарювання за допущені порушення.

До повноважень органів державної податкової служби чинним законодавством не віднесено заявлення позовів про визнання угод недійсними, наслідками недійсності яких не є стягнення в дохід держави коштів, одержаних за угодами.

ВАТ "Південелектромаш" (покупцем) укладено договір № 3/01/06 від 18.01.2006р. з ТОВ "Донга" (продавцем) на придбання товарно-матеріальних цінностей (електродвигуни, прокати арматурні, швелера, тощо) на загальну суму 20 045 706,39грн., у т.ч. ПДВ 3 340 951,07 грн. На виконання умов цього договору ТОВ "Донга" виписана видаткова накладна № 4 від 18.01.2006р. та податкова накладна №18 від 18.01.2006р. на суму 20 045 706,39 грн., у т.ч. ПДВ 3 340 951,07 грн. Фактична передача товару та виконання угоди також підтверджується актами приймання-передачі від 18.01.2006р., обміном листами щодо сплати суми боргу.

З 21.02.2006р. по 31.05.2006 р. придбаний товар знаходився на відповідальному зберіганні у ТОВ "АРТ ФОМ Технологія", що підтверджується договором зберігання №5/03-06 від 20.02.2006р., додатковими угодами до нього, актами прийому-передачі товару, проведеними розрахунками за надані послуги. Про фактичне виконання умов договору свідчать акти виконаних робіт №1 від 31.03.2006р., № 2 від 30.04.2006р., №1 від 31.05.2006р., та податкові накладні №12 від 30.03.2006р., №16 від 30.04.2006, №17 від 24.05.2006р.

Згідно з додатковою угодою від 22.02.2006р. до договору зберігання визначено, що товар передається для зберігання на складських приміщеннях зберігача (у т.ч. орендованих), чи за дорученням останнього на складських приміщеннях третіх осіб. При цьому зберігач відповідає за дії третіх осіб, яким він передав товар на зберігання, як за свої власні. З 01.06.2006р. товар, отриманий ВАТ "Південелектромаш" від ТОВ "Донга", зберігається на складських приміщеннях фізичної особи Усаненко І.М. (м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, 20), що підтверджується договором зберігання від 01.06.2006 р., актами прийому-передачі товару, поясненнями зберігача.

Керівником ВАТ "Південелектромаш" надавались пояснення посадовим особам УПМ ДПА в Херсонській області щодо зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей з 01.06.2006р. після розірвання договору з ТОВ "АРТ ФОМ Технологія". Від контрагента - Усаненко І.М. відповідачеві-1 стало відомо про виїзд представників податкової міліції на його склад та фактичне підтвердження наявності товару відповідача-1 та зберіганні у Усаненка І.М.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 5, 13, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3 (далі - роз'яснення Пленуму), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.

Відповідно до ст. 234 ЦК України при укладенні фіктивної угоди воля обох сторін направлена лише на створення видимості юридичного зв'язку між ними, а в дійсності сторони не вчиняють ніяких дій щодо її здійснення з метою створення юридичних наслідків.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до цих норм, ДПІ у м. Нова Каховка має довести факт домовленості сторін про укладення угоди купівлі-продажу та угоди про відповідальне зберігання товару про людське око, тобто факт наявності волі всіх сторін на укладення саме такої угоди.

За оцінкою відповідача-1 позивач заявив вимогу про визнання спірних угод фіктивними фактично лише з тих підстав, що на ТОВ "Донга" відбулась зміна засновників (з березня 2004 року) і товариство не знаходиться за юридичною адресою, а фінансовий директор групи підприємств, до складу яких входить ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" та директор цього товариства стверджують про відсутність господарських відносин з ВАТ "Південелектромаш" та придбаного товару.

При цьому, відповідач-1 вважає, що позивачем не враховано той факт, що ВАТ "Південелектромаш" у зв'язку з розширенням обсягів продажу та кола контрагентів дійсно мало намір придбати електродвигуни та інші металовироби для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Зазначене волевиявлення знайшло своє відображення в укладанні договору купівлі-продажу з ТОВ "Донга" та договору зберігання з ТОВ "АРТ ФОМ Технологія", де сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Крім того, сторони за спірними правочинами вчинили й інші юридично значимі дії з метою досягнення юридичних наслідків за укладеними угодами, зокрема: уклали акти прийому-передачі товарів, акти виконаних робіт, виписали податкові та видаткові накладні, частково провели розрахунки (у вексельній формі), вживали заходи щодо стягнення суми боргу - направлення претензій боржнику, Відповідач-1 організував роботу щодо розширення обсягів продажу ТМЦ та згідно з нормами чинного законодавства відобразив зазначені господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку.

Документи, надані ДПІ у м. Нова Каховка до адміністративного позову, не спростовують факту укладання та виконання спірних угод, оскільки в них містяться посилання на пояснення посадових осіб  контрагентів ВАТ "Південелектромаш", які не були уповноваженими на ведення господарської діяльності в момент існування спірних відносин. Так, товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ФОМ Технологія", відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів є самостійною юридичною особою, яка самостійно, в силу вимог п.5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

При цьому, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Фінансовий    директор    групи    підприємств    (не вказаної позивачем організаційно-правової форми) Біжко Н.В. не може підтверджувати чи спростовувати наявність фінансово-господарських   взаємовідносин    окремої   самостійної   юридичної   особи. ДПІ у м. Нова Каховка приймаються до уваги пояснення генерального директора Дижечки А.В., який займає цю посаду з 01.09.2007р., в той час, коли договори на відповідальне зберігання укладені в лютому 2006 року та розірвані 31.05.2006р. Звичайно, що на момент оформлення позивачем акту перевірки та виїзду на склад ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" (вересень - жовтень 2007р.), товар за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42 був відсутній.

З 01.06.2006 р., товар, придбаний ВАТ "Південний електромашинобудівний завод" у ТОВ "Донга" за угодою № 3/01/06 від 18.01.2006р. знаходяться на відповідальному зберіганні у фізичної особи Усаненко І.М. і фактична його наявність встановлена посадовими особами ГВПМ ДПІ у м.Херсоні.

Не може прийматись до уваги в якості доказу також і внутрішній документ позивача - рапорт начальника відділення ВПМ Ганжи Г.В. від 13.09.2007р. про те, що в телефонній розмові начебто Кучеров В.М. не підтвердив наявність господарських відносин з товариством "Південелектромаш". Відповідач-1 вказує, що засобами телефонного зв'язку не можна встановити особу людини і відібрати пояснення в рамках оперативного супроводження.

У   податкового   органу   відсутня   єдина позиція      щодо      того,      хто      з      суб'єктів господарювання - учасників спірних угод, мав умисел на ухилення від оподаткування,

В акті невиїзної документальної перевірки Відповідача 1 при здійсненні правових відносин з ТОВ "Донга" в січні 2006р. (№ 922/230-00213196 від 02.10.2007р., стр.7) зазначено, що "у відповідності до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом... Таким чином, несплата у встановленому законодавством України порядку ТОВ "Донга" руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави".

Проте, в адміністративному позові при аналізі тієї ж угоди, загальна теза щодо обов'язку кожного сплачувати податки, призводить до протилежного висновку - несплата у встановленому законодавством України порядку відкритим акціонерним товариством "Південелектромаш" руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави".

Спірні угоди виконані відповідачами та укладені в межах їх господарської компетенції.

За розумінням відповідача-1 системний аналіз чинного законодавства свідчить, що для ст.207 Господарського кодексу України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач-1 стверджує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача-1 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відсутня і об'єктивна сторона порушення інтересів держави.

Продавцем ТОВ "Донга" виписана податкова накладна № 18 від 18.01.2006р. на суму 20045 706,39 грн., у т.ч. ПДВ 3 340 951,07 грн. Також, відповідачем-1 укладено з ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" договір на зберігання придбаного товару № 5/03-06 від 20.02.2006 р., за яким загальна вартість наданих послуг становить 187700 грн. Зберігачем виписано податкові накладні № 12 від 30.03.2006р. на суму 48 572,31 грн. у т.ч. ПДВ 8095,39 грн.; №16 від 30.04.2006р. на суму 39 127,69 грн., у т.ч. ПДВ 6 521,28 грн., № 17 від 24.05.2006р. на суму 100 000 грн., у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн. Суми по зазначеним податковим накладним обґрунтовано віднесені покупцем до складу податкового кредиту.

Лише відсутність податкової накладної могла б позбавити платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до п.1.3 ст.1 та п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", під терміном "платник податку", розуміється особа, що згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. І саме на цю особу - продавця - покладено відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. В спірних правочинах ВАТ "Південелектромаш" виступало в якості покупця товарів (послуг), а отже не мало обов'язку зі сплати ПДВ до бюджету.

Відповідно до положень ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем, або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. За позовом такий обов'язок покладений податковою інспекцією на ВАТ "Південелектромаш", що суперечить вимогам чинного законодавства в тлумаченні його відповідачем-1.

Відповідач-1 критично сприймає твердження ДПІ у м. Нова Каховка про руйнування відповідачем-1 системи оподаткування, що створена в інтересах держави (адже, за такою логікою будь-який суб'єкт господарювання - покупець, що скористався правом на формування на підставі отриманих податкових накладних податкового кредиту, може бути звинувачений в ухиленні від оподаткування).          

За позицією ВАТ "Південелектромаш" у спорі ДПІ у м. Нова Каховка не доведено умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірних угод з метою приховування від оподаткування доходів та порушення відповідачем-1 вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства.

У справі допитаний в якості свідка заступник начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромп О.П.

Свідок пояснив, що за дорученням начальника управління податкової міліції ДПА в Херсонській області вчинював перевірку наявності у ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” набутого за оспорюваними договорами майна. Перевірка ініціювалась керівником підрозділу податкової міліції ДПІ у м. Нова Каховка відповідним рапортом на ім'я начальника управління податкової міліції ДПА у Херсонській області.

На початку перевірки свідок дізнався від головного бухгалтера ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”, про те, що майно знаходиться на зберіганні у гр. Усаненка І.М. у м. Дніпропетровську.

Свідок 30.10.2007р. прийняв пояснення в Усаненка І.М. За цими поясненнями Усаненко І.М. зберігає майно ВАТ “Південелектромаш” у відповідності до специфікації до договору від 01.06.2006р. на території складських приміщень загальною площею 859 м2, на огородженій території площею 4100 м2 по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

В цей же день - 30.10.2007р. заст. начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромп О.П. провів огляд складських приміщень та майна, яке там зберігалося, про що склав акт огляду за участю понятих. При огляді встановив наявність у двох складських приміщеннях електродвигунів різних модифікацій та на площадці металопрокату різного найменування. Загальна кількість товару відповідала специфікаціям № 1 та №2 до договору про зберігання майна № 4028/8027/2/06 від 01.06.2006р., укладеного Усаненко І.М. з ВАТ “Південелектромаш”.

Судом розглянуто та відхилено клопотання ДПІ у м. Нова Каховка про витребування у ВАТ “Південелектромаш” документів, що опосередковують відносини ВАТ “Південелектромаш” з гр. Усаненко І.М. за договором зберігання від 01.06.2006р., а саме: доказів отримання та транспортування товарно-матеріальних цінностей від продавця до зберігача, зокрема, журналів видачі довіреностей за відповідний період, вантажних накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів. Клопотання відхилено з огляду на предмет оспорювання за позовом, що розглядається (договори стосовно набуття товариством “Південелектромаш” майна у ТОВ “Донга” та зберігання майна ТОВ “АРТ ФОМ Технологія”, а не щодо зберігання  з Усаненком І.М.), правила доказування в адміністративному судочинстві (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення), вже наявні докази у справі як щодо оспорюваних відносин, так і щодо відносин ВАТ “Південелектромаш” з Усаненком І.М.

С у д    в с т а н о в и в:

08.11.2006р. між ТОВ “Донга” та ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” укладено договір № 3/01/06 купівлі-продажу майна, зазначеного в специфікації - додатку № 1, загальною вартістю 20045956грн., а саме товарів за найменуваннями з 90-та одиниць-електродвигунів різних модифікацій, прокату арматурного, полоси металевої, швелерів, сталі кутникової, металевих профілів типу "квадрат", "круг", сталі листової.

За додатковою угодою № 1/1 від 18.01.2006р. до цього договору - ТОВ “Донга” на умовах додаткової угоди № 1 до договору зобов'язалося зберігати продане товариству “Південний електромашинобудівний завод” майно в складських приміщеннях (в тому числі орендованих, належних третім особам).

Передача майна за договором купівлі-продажу  вчинена за видатковою накладною № 4 від 18.01.2006р. Покупець - ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”  отримав від продавця - ТОВ "Донго" податкову накладну з податку на додану вартість № 18 від 18.01.2006р. на загальну суму 20 045 706,39грн., в тому числі 3 340 951,07грн. податку на додану вартість.

20.02.2006р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”  та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" уклали договір схову № 5/03-06 щодо майна, перелік якого наведено в акті прийняття-передачі. За п.2.4 договору обумовлено строк зберігання майна - з 21.02.2006р. по 30.04.2006р., пунктом 2.5 договору визначено вартість послуг зі зберігання сумою в 87700грн., в пункті 2.2 договору зазначено, що товар буде зберігатися в складі ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" по вул. Ударників, 42 у м. Дніпропетровську.

Позовні вимоги про визнання названих договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Донга" і ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” , та договору схову, укладеного між ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" недійсними як фіктивних та укладених з метою, суперечною інтересам держави  і суспільства, задоволенню не підлягають, провадження у справі щодо вимог про визнання договорів недійсними як укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, слід закрити, а щодо вимог про визнання цих же договорів фіктивними слід відмовити у позові у зв'язку з наступним.

За актом від 21.02.2006р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” передало, а ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" прийняло на зберігання набуте майно за вказаним переліком з 90 одиниць (електродвигуни, металеві вироби) загальною вартістю 20 045 706, 39грн. В пункті 3 цього акту приймання-передачі зазначено, що ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" несе відповідальність за товар, який знаходиться за адресою вул. Ударників, 42 у м. Дніпропетровську.

Додатковою угодою від 22.02.2006р. до договору схову його учасники змінили редакцію п.1.2, 2.1, 2.6, 2.10 договору та виключили з договору пункт 2.2. Цією додатковою угодою сторони обумовили, що товар має зберігатися в складських приміщеннях ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" (в тому числі орендованих), приміщеннях третіх осіб.

Угодою від 31.05.2006р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" з 31.05.2006р. розірвали договір схову та домовилися про повернення товару за відповідним актом; акт повернення товару складено 31.05.2006р.

01.06.2006р. ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” уклало інший договір схову з Усаненком І.М. за № 4028/8027/2/06.

За цим договором схову Усаненко І.М. зобов'язався зберігати майно, що передається йому ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” за специфікаціями у власних складських приміщеннях по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

Зі специфікації № 1 до договору схову № 4028/8027/2/06 між ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та Усаненком І.М., акта приймання-передачі майна в межах цього договору між цими особами (копії на а.с.82, 84) слідує, що набуте ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” від ТОВ "Донга" майно за переліком з 90-та найменувань прийнято на зберігання Усаненком І.М. за місцем зберігання по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

Фактична наявність станом на 30.10.2007р. цього майна, наведеного у Специфікації № 1 до договору схову, підтверджена також поясненнями свідка в судовому засіданні - представника органу державної податкової служби - заступника начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Кромпа О.П., наведеними в описовій частині цього судового рішення, та копіями Акту огляду цією посадовою особою складських приміщень Усаненка І.М. по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську, письмових пояснень Усаненка І.М. від 30.10.2007р. наданими заступнику начальника ГВПМ ДПІ у м. Херсоні.

З названих пояснень Кромпа О.П. в судовому засіданні, письмових пояснень Усаненка І.М., Акта огляду складських приміщень,  слідує наявність на зберіганні у Усаненка І.М. по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську майна за специфікацією № 1 до договору схову, тобто, майна  набутого у ТОВ "Донга".

Підставою для вимоги про фіктивність угод було твердження позивача про фактичну відсутність майна та як наслідок-твердження про вчинення імітації, мнимості договорів з метою виникнення штучних підстав для віднесення ВАТ "Південелектромаш" до податкового кредиту з ПДВ у січні 2006р. 3340951,07грн. та у липні 2006р. 31283,34грн.

Недоведеність позивачем твердження про фіктивність угод поряд з спростуванням відповідачем-1 цього твердження не дають підстав для кваліфікації судом оспорюваних позивачем угод як фіктивних.

Можливе невиконання угоди учасниками або учасником взагалі за природою не є підставою для визнання її недійсною, про що також зазначено в п.п."б" п.16 Постанови Верховного Суду УРСР № 3 від 28.04.1978р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ("При вирішенні питання про визнання угоди недійсною судові необхідно врахувати таке: ... невиконання угоди не може бути підставою її недійсності"). На час винесення цієї Постанови Верховним Судом УРСР  у чинному законодавстві аналогічним нинішньому поняттю "фіктивності правочину" було поняття "мнимість договору".

Зміна засновників ТОВ "Донга", не зареєстрована держреєстратором, незнаходження ТОВ "Донга" за колишньою адресою, як і необізнаність фінансового директора групи підприємств, до якої входить ТОВ "АРТ ФОМ Технологія", і нинішнього директора ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" про наявність у минулому господарських відносин з ВАТ “Південний електромашинобудівний завод”  не є підставою вважати про фактичну відсутність таких відносин, їх фіктивність. Відсутність товару після 31.05.2006р. по вул. Ударників, 42 у м. Дніпропетровську природна, оскільки після цієї дати ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” перебуває у відносинах щодо зберігання електродвигунів та металовиробів з Усаненком І.М. по вул. Черкаській, 20 у м. Дніпропетровську.

Ні стверджуване позивачем ухилення від оподаткування жодного з відповідачів, ні стверджуване по суті фіктивне підприємництво, зокрема, невстановленими органом державної податкової служби новими власниками ТОВ "Донга", належними засобами доказування не доведені; скоєння злочину має бути встановлено вироком суду.

Застосовуючи ст.234 ЦК України (за якою фіктивність та недійсність правочину за цією ознакою визнається в судовому порядку) позивач серед підстав вимог також посилається на ст.207, 208 ГК України. Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов"язання, яке вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути  на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним. За ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов"язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і суспільства, то за наявності наміру в однієї сторони усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені норми слід застосовувати з урахуванням того, що за ст.228 Цивільного кодексу (ЦК) України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, що слідує з ч.2 ст.215 ЦК України. Позови органів державної податкової служби про визнання таких правочинів, (угод, господарських зобов"язань) недійсними вирішенню по суті судом не підлягають.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно оцінки твердження органу державної податкової служби про нікчемність правочину має бути викладеним у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Застосовуючи цю норму, суд закриває провадження у справі щодо вимог про визнання угод недійсними як укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Суд не поділяє точки зору ДПІ у м.Херсоні про вчинення угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, відповідно, про нікчемність угод окрім викладеного з таких підстав.

За оцінкою суду позивач не довів твердження про те, що угоди, господарські зобов"язання за ними  вчинені з метою суперечною інтересам держави і суспільства - з метою приховування доходів від оподаткування, що мав зробити у відповідності з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України ("Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги та заперечення").

Ознаками недійсності господарських зобов"язань, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є:

а) наміри сторін (сторони) порушити вимоги закону при переслідуванні мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

б) наявність суб"єктивної сторони правопорушення в діях посадових осіб сторін /сторони угоди;

в) фактичне  порушення інтересів держави і суспільства (порушення нормативних актів, які визначають соціально - економічні основи держави і суспільства) в результаті реалізації таких угод.

Договори купівлі-продажу електродвигунів, металопрокату за природою не є суперечними інтересам держави і суспільства. Очевидним є укладення оспорюваних угод, виконання господарських зобов'язань за ними учасниками зі звичайною підприємницькою ціллю, належних доказів переслідування учасником чи учасниками угод мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як доказів скоєння певною особою ухилення від оподаткування, яке (скоєння) було метою угоди, суду не наведено. Продавець за угодами переслідував мету продати товари, покупець -набути, і один, і інший укладали угоди для отримання доходу, і одна й інша мета є реалізацією унормованих відносин купівлі-продажу. Така мета не є підставою для визнання недійсними за ст.207 ГК України господарських зобов'язань в угоді. Також не є суперечною інтересам держави укладення договору схову, мета якого - в площині господарських інтересів учасників.

Наведена позивачем теза про безпідставність віднесення ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” до податкового кредиту з ПДВ 3340951,07грн., 31283,34грн. та сум за оспорюваними господарськими операціями до складу валових витрат не знаходить підтвердження оскільки належною достатньою підставою для віднесення цим платником податку сум ПДВ до податкового кредиту у відповідності з п.п.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" були факти отримання від ТОВ "Донга", ТОВ "АРТ ФОМ Технологія"  податкових накладних, а датою збільшення валових витрат у відповідності до п.п.11.2.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є дата оприбуткування товарів за отриманням їх, оформленим видатковими накладними, дата фактичного отримання платником податку робіт, послуг.

Зміна засновників ТОВ "Донга", не зареєстрована держреєстратором з причини незвернення нових власників товариства до держреєстратора з цього питання після посвідчення у нотаріуса факту зміни засновників, ствержуване органом державної податкової служби незнаходження цього товариства за адресою його держреєстрації, вчиненої колишніми засновниками, не є достатньою підставою для визнання вчинених цим товариством з іншими суб'єктами господарювання  юридично значимих  дій недійсними, оскільки кожен учасник відносин має нести відповідальність лише за наявності вини.

З аналогічних міркувань недостатньою підставою для визнання недійсними господарських зобов'язань за участю ТОВ "Донга" є стверджуване позивачем ймовірне неповне декларування цим товариством податкових зобов'язань з ПДВ або недекларування зобов'язань з ПДВ за об'єктами оподаткування з оспорюваних господарських зобов'язань у січневій податковій декларації з ПДВ 2006р. (в акті ДПІ у м. Нова Каховка "Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства  "Південний електромашинобудівний завод", код за ЄДРПОУ 00213196, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "Донга", код ЄДРПОУ 32713432, в січні 2006р." позивач вказує, що розмір декларованих ТОВ "Донга" податкових зобов'язань з ПДВ у січневій податковій декларації з ПДВ становить 48131грн., не відповідає розміру суми податкових зобов'язань з ПДВ за податковою накладною, виданою покупцю - ВАТ "Південелектромаш", - 3340951,07грн.).       

Станом на час виконання господарських зобов'язань ТОВ "Донга" перебувало та продовжує перебувати в Єдиному державному реєстрі з ідентифікаційним кодом 32713432.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено змін.

У спорі, що розглядається, для ТОВ “Південний електромашинобудівний завод” вважаються достовірними незмінені відомості щодо легітимності засновників і керівника ТОВ "Донга", стосовно участі ТОВ "Донга" в оспорюваних зобов'язаннях.

Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України не можуть застосовуватися за сам факт неповного декларування ТОВ "Донга" чи недекларуванням ним податкових зобов'язань з ПДВ за оспорюваними господарськими операціями.

За таких обставин правопорушенням може бути несплата податків, а не вчинення правочину.

Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів щодо правової природи, підстав такої специфічної відповідальності як визнання недійсними господарських зобов'язань, вчинених з метою, суперечною  інтересам держави і суспільства - з метою ухилення від оподаткування - співпадає з таким же їх застосуванням  при вирішенні аналогічних питань у постанові Верховного Суду України від 26.09.2006р. за результатами розгляду скарги  ДПІ у м. Судаку у справі за позовом ДПІ у м.Судаку до ПП "Колар" та ПП "Асторія" про визнання угоди недійсною та стягнення 109930936 грн. 68 коп. та у постанові цього суду від 25.09.2007р. за результатами розгляду скарги ДПА у Волинській області у справі за позовом ДПА у Волинській області до ВАТ "ЛуАЗ" та ПП "Стар-Трейд" про визнання угод недійсними та стягнення 22259999,88грн.

Керуючись ст. 157, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними як фіктивних договору № 3/01/06 від 18.01.2006р., укладеного ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” (код ЄДРПОУ 00213196) та ТОВ "Донга" (код ЄДРПОУ 32713432)  і договору  № 5/03-06 від 20.02.2006р., укладеного  ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" (код ЄДРПОУ 33248844) - відмовити.

2. Закрити провадження щодо вимог про визнання недійсними як укладених з метою суперечною інтересам держави і суспільства договору № 3/01/06 від 18.01.2006р., укладеного ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” (код ЄДРПОУ 00213196) та ТОВ "Донга" (код ЄДРПОУ 32713432), і договору № 5/03-06 від 20.02.2006р., укладеного ВАТ “Південний електромашинобудівний завод” та ТОВ "АРТ ФОМ Технологія" (код ЄДРПОУ 33248844).

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.              

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                                         Повний текс постанови

                                                                                          складено 18.01.2008р.