Ухвала від 18.07.2025 по справі 320/9572/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 липня 2025 року 320/9572/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві питання про забезпечення позовув адміністративній справі за позовом ТОВ "МЕД ЕКСІМ" до Головного управління ДПС у м.Києві ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "МЕД ЕКСІМ" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року в адміністративній справі відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.

08.07.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить:

- зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 240313 від 20.11.2024 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «МЕД ЕКСІМ» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до набрання законної сили рішенням у справі про його скасування;

- зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №179695 від 08.05.2025 р. пр відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «МЕД ЕКСІМ» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до набрання

законної сили рішенням у справі про його скасування.

Дану заяву представник позивача мотивує тим, що наявність запису в базах даних ДПС України про ТОВ «МЕД ЕКСІМ» як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості ТОВ «МЕД ЕКСІМ» виконувати вимоги законодавства щодо реєстрації податкових накладних, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Представник позивача зазначає, що віднесення платника податків до переліку ризикових підприємств зумовлює ряд негативних наслідків для платника податків, зокрема є підставою для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, негативні наслідки полягають також у тому, що контрагенти заявника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, а отже віднесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає здійсненню належної господарської діяльності.

Крім того, у заяві представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на даний час сам факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваним рішенням зумовлює настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх без винятку податкових накладних, що передбачає покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, призводить до збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.

Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у спірних правовідносинах є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) (пункт 6 Порядку № 1165).

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. При цьому, за платником податку залишається право надати пояснення та відповідні документи, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №140/1856/21. Отже, доводи, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені будь-якими доказами. Віднесення певних платників податків до ризикових є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

У заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих підстав та не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ТОВ "МЕД ЕКСІМ" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Терлецька О.О.