Рішення від 18.07.2025 по справі 600/2836/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2836/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі відповідач), в якому просить:

- визнати незаконними та скасувати рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у формі повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 від 03.06.2025 р.;

- зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 .

1.2. Ухвалою суду від 19.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2024 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0514 га з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

2.2. З метою проведення реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 позивач звернувся із заявою до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо видачі будівельного паспорта, до якої додано ескіз намірів забудови.

2.3. Повідомленням від 03.06.2025 р. Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відмовив в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 . Підставою відмови у видачі будівельного паспорта Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради зазначає неподачу повного пакета, визначених пунктом 2.1. або 2.2. розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а саме: не подано погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначеного в висновку Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.12.2024р. № 12/02-04/503/634.

2.4. Рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у формі повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки позивач вважаю незаконним, оскільки ним подано повний пакет документів визначений п. 2.1. Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ України від 05.07.2011 р. № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 № 66), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640 (далі Порядок № 103), а вимога погодження Міністерством культури та стратегічних комунікацій України взагалі не передбачена вказаним Порядком.

2.5. У зв`язку із наведеним представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі

Позиція відповідача

2.6. Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказує наступне.

2.7. Так зазначає, що в обґрунтування відмови Позивачу у наданні будівельного паспорту Департаментом зазначається про неподання повного пакета документів визначеного Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, зокрема пунктом 2.1 Порядку. А саме, в доданому пакеті документів відсутні погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначеного у висновку управлінні охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.12.2024 №12/0204/503/634.

2.8. Вказує, що будинок за адресою вул. Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу міста Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони пам`ятки культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території цієї зони повністю зберігаються пам`ятки та об`єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, тобто ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, цінних елементів історичного благоустрою, закріплюється та відтворюється значення пам`яток в архітектурно-просторовій організації історичного середовища, забезпечуються сприятливі умови огляду пам`яток та історичного ареалу в цілому. Згідно з історико-архітектурним опорним планом м. Чернівці ( оцінка забудови) вказана будівля є фоновою забудовою (рядові історичні будівлі) традиційна масова забудова історичної частини населеного місця, що фіксує історичне розпланування і є за своїм масштабом і архітектурою органічною складовою історичного середовища. Вона не має самостійної художньої цінності, але разом з пам`ятками і значними (цінними) історичними будівлями складає цілісні містобудівні утворення.

2.9. На засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради 18.12.2024 р. розглянуто і погоджено передпроєктну документацію по об`єкту будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці. За результатами комісії відповідним органом охорони культурної спадщини міської ради видано висновок, де останні не заперечують щодо реконструкції індивідуального житлового будинку на вул.Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці. Разом із цим, у зазначеному висновку зверталася увага позивача на погодження проектної документації Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.

2.10. Зважаючи на викладені обставини, керуючись зазначеними нормами законодавства, зокрема пунктом 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, Департамент правомірно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорту та повернув документи позивачу.

2.11. Таким чином, беручи до уваги зазначене вище, представник відповідача вважає, що відмова позивачу є законною та відповідає вимогам чинного законодавства.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0514 га з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав від 01.08.2024 року №389286657. Також, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 151,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав від 01.08.2024 року №389285292.

3.2. 12.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Заява зареєстрована у ЦНАП 12.05.2205 року за №6861, а у Департаменті урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заява зареєстрована 16.06.2025 року за №Д-2143/0-24/01.

3.3. За результатами розгляду заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслано ОСОБА_1 повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року № А3643733514517480667 ((реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277) наступного змісту:

«На Ваше звернення № 686133 від 16.05.2025 р., щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 . Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (44158575) відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, а саме: Неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Обґрунтування підстави для першого пункту: Відповідно до містобудівної документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м.Чернівців», затвердженої рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007р. № 252 та наказом Міністерства культури та туризму України від 16.06.2007р. №661/0/1607, ділянка проектування за вищевказаною адресою знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м Чернівці, а також буферної зони пам`ятки, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В доданому пакеті документів відсутнє погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначеного в висновку Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.12.2024р. №12/02-04/503/634. Враховуючи вищенаведене, управління містобудування та архітектури департаменту відмовляє Вам у видачі будівельного паспорту на реконструкцію індивідуального житлового будинку на вул. Леоніда Дергача,23 в м. Чернівці».

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , що оформлена повідомленням про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року № А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277). Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеній відмові Департаменту оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

4.2. Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі Закон №3038-VI, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта).

4.3. Положеннями частини 2 статті 8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

4.4. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI закріплено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4.5. Відповідно до положень статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі (частина 1 статті 27 Закону № 3038-VI).

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника (частина 2 статті 27 Закону № 3038-VI).

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 статті 27 Закону № 3038-VI).

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4 статті 27 Закону № 3038-VI).

4.6. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (діла Порядок № 103, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта). Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

4.7. Відповідно до пункту 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

4.8. Згідно пункту 2.1. Порядку № 103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

4.9. У свою чергу, пунктом 2.2 Порядку № 103 визначено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових, реконструкція або капітальний ремонт існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

примірник будівельного паспорта замовника, якщо такий паспорт надавався до 01 вересня 2020 року;

- схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо), наведена у додатку 2 до цього Порядку;

- згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі здійснення нового будівництва об`єкта) (за умови перебування у спільній власності);

- згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

- інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

4.10. Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам (пункт 2.3. Порядку №103).

4.11. Разом з цим, вказаним Порядком визначено також підстави, за яких замовнику повертається поданий до уповноваженого органу містобудування та архітектури пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін.

4.12. Так, згідно пункту 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

4.13. Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) (пункт 2.5 Порядку №103).

4.14. Отже, слід звернути увагу, що згідно Порядку № 103 підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

4.15. Суд також зазначає, що згідно частини 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

4.16. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад.

4.17. При цьому, як визначено частиною 2 статті 16 Закону № 3038-VI, комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також:

- генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;

- генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;

- генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

- планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

- межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів);

- історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів).

4.18. Як визначено статтею 1 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 року № 2780-XII (далі - Закон № 2780-ХІІ, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

4.19. У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Так, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;

- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;

- охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

- інформування через медіа громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;

- участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

4.20. Поряд з цим, стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV) містить таке визначення поняття цільове призначення земельної ділянки допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

4.21. Тобто, під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

4.22. За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина 1 статті 19 Земельного кодексу України).

4.23. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).

4.24. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (частина 3 статті 19 Земельного кодексу України).

4.25. Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

4.26. Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

4.27. Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.

4.28. Як встановлено судом у цій справі, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0514 га з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав від 01.08.2024 року №389286657. Також, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 151,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав від 01.08.2024 року №389285292.

4.29. При цьому, відповідно до містобудівної документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м.Чернівців», затвердженої рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007р. № 252 та наказом Міністерства культури та туризму України від 16.06.2007р. №661/0/1607, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м Чернівці, а також буферної зони пам`ятки, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

4.30. 12.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 . Однак, за результатами розгляду заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслано ОСОБА_1 повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року № А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277) з підстави того, що у поданому ОСОБА_1 пакеті документів відсутнє погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначеного в висновку Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 20.12.2024р. №12/02-04/503/634.

4.31. При цьому, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив, що на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради 18.12.2024 р. розглянуто і погоджено передпроєктну документацію по об`єкту будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці. За результатами комісії відповідним органом охорони культурної спадщини міської ради видано висновок, де останні не заперечують щодо реконструкції індивідуального житлового будинку на вул.Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці. Разом із цим, у зазначеному висновку зверталася увага позивача на погодження проектної документації Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.

4.32. Оцінюючи доводи сторін та з огляду на зміст повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року № А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277) суд зазначає наступне.

4.33. Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III (далі Закон № 1805-III).

4.34. Згідно частини 1 статті 32 Закону № 1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.

4.35. Відповідно до частини 2 статті 32 Закону № 1805-III у межах зон охорони забороняється проведення: робіт з нового будівництва на відстані, меншій за суму подвійної висоти пам`ятки, що охороняється, та висоти запланованої новобудови; будівельних робіт на існуючих об`єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об`єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту (крім територій пам`яток археології), або зменшення відстані від такого об`єкта до пам`ятки, що охороняється, понад граничний рівень, який визначається як подвійна сума висоти пам`ятки та висоти такого об`єкта.

Для цілей цієї частини не вважається порушенням режиму використання території в межах зони охорони, навіть якщо це призведе до зменшення відстані від будівлі або споруди до пам`ятки, що охороняється, виконання відповідно до законодавства робіт з: облаштування засобів безперешкодного доступу до будівель та споруд для забезпечення доступності і безпеки об`єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; термомодернізації будівель та споруд.

У межах зон охорони історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території забороняється: проведення робіт з нового будівництва, а також будівельних робіт на існуючих об`єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об`єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту (крім територій пам`яток археології), або зменшення відстані від пам`ятки, що охороняється, понад граничний рівень, визначений, як подвійна сума висоти пам`ятки та висоти такого об`єкта; розміщення пов`язаних фундаментом із землею (ґрунтом) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, нових елементів благоустрою (крім засобів зовнішньої реклами, що розміщені з дотриманням правил, затверджених у межах повноважень органами місцевого самоврядування, щодо типів (видів) рекламних засобів з урахуванням зонування території та/або місць їх розміщення згідно з текстовими та графічними матеріалами).

Для цілей цієї частини не вважається порушенням режиму зони охорони, навіть якщо це призведе до зменшення відстані від будівлі або споруди до пам`ятки, що охороняється, виконання відповідно до законодавства робіт з: облаштування засобів безперешкодного доступу до будівель та споруд для забезпечення доступності і безпеки об`єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; термомодернізації будівель та споруд.

Земляні роботи в межах зони охорони проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок.

Не потребують обов`язкового проведення попередніх археологічних розвідок роботи з: сінокосіння; городництва; неглибокої оранки; випасання худоби; дорожніх робіт; обстеження, ремонту, переукладання інженерних мереж; благоустрою (крім розміщення на території пам`яток археології нових елементів благоустрою, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, засобів зовнішньої реклами, пов`язаних фундаментом із землею (ґрунтом), при закладанні фундаменту на глибині більше 0,5 метра у разі відсутності на таких територіях інженерних мереж); ліквідації стихійного лиха, надзвичайних ситуацій, аварій та усунення їх наслідків, усунення негативних наслідків, зумовлених воєнними діями, або що виникли в ході проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил.

4.36. Згідно статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

4.37. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання органами охорони культурної спадщини. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, а також надані ними погодження і висновки, якими справа врегульовується по суті, є адміністративними актами. Відносини щодо їх прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Оскарження адміністративних актів у сфері культурної спадщини в адміністративному порядку не зупиняє їхньої дії, крім випадків оскарження адміністративних актів, наслідком прийняття яких є можливість проведення робіт, які можуть призвести до знищення (знесення), пошкодження об`єктів культурної спадщини (частини 6-9 статті 3 Закону № 1805-III).

4.38. Частиною 2 статті 5 Закону № 1805-III визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить:

1) контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;

2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини;

3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини;

4) координація робіт з виявлення, дослідження та документування об`єктів культурної спадщини;

5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення;

6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення;

7) подання Кабінету Міністрів України пропозиції про переміщення (перенесення) пам`ятки національного значення;

8) надання дозволу на переміщення (перенесення) пам`яток місцевого значення;

9) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України;

10) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про затвердження Списку історичних населених місць України та про внесення змін до нього;

11) забезпечення публікації Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення до нього змін;

12) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`ятки національного значення, меж і режимів використання її території та зон охорони, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їхніх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;

12-1) затвердження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання буферних зон об`єкта всесвітньої спадщини;

12-2) затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки національного значення, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їхніх зон охорони, історичних ареалів населених місць);

13) здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування та музеєфікації пам`яток, об`єктів всесвітньої спадщини та інших робіт на них;

14) погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини;

15) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження зазначених об`єктів внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;

16) заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини;

17) надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення;

18) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них;

19) надання дозволів на відновлення земляних робіт;

20) погодження відчуження або передачі пам`яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;

21) погодження охоронних договорів на пам`ятки національного значення;

22) погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини;

23) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону;

24) формування і розміщення державного замовлення, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам`яток та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;

25) здійснення інших повноважень, передбачених законом та покладених на нього актами Президента України.

4.39. З огляду на положення пункту 17 частини 2 статті 5 Закону № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, який є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення.

4.40. Суд звертає увагу на те, що пункт 17 частини 2 статті 5 Закону № 1805-III у вказаній редакції викладений з урахуванням змін згідно Закону № 1423-IX від 28.04.2021 р.

4.41. До внесення змін у Закон №1805-III Законом № 1423-IX від 28.04.2021 р. пункт 17 частини 2 статті 5 Закону № 1805-III був викладений у такій редакції: «надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць».

4.42. Відповідно, до внесення таких змін у спеціальний Закон №1805-III, для здійснення робіт в зонах охорони та в історичних ареалах населених місць дійсно було необхідно отримати дозвіл від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

4.43. Висновок про те, що відповідно до імперативних вимог пункту 17 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції до внесення змін у Закон №1805-III Законом № 1423-IX від 28.04.2021 р.) будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, було зроблено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 січня 2023 року у справі №640/8728/21.

4.44. Однак, станом на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі така позиція Верховного Суду є нерелевантною, адже після внесення змін у Закон №1805-III Законом №1423-IX від 28.04.2021 р. отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, є необхідним виключно для проведення робіт на пам`ятках національного значення.

4.45. Відповідно, посилання Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у повідомленні про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року №А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277), як на підставу відмови у наданні будівельного паспорта, на необхідність отримання ОСОБА_1 погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, суд вважає помилковим та безпідставним.

4.46. Діюче, станом на дату виникнення спірних правовідносин, законодавство, не передбачає отримання погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України для проведення робіт в зонах охорони та в історичних ареалах населених місць.

4.47. Враховуючи те, що на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради 18.12.2024 р. розглянуто і погоджено передпроєктну документацію по об`єкту будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Леоніда Дергача, 23, м. Чернівці, суд вважає, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно, всупереч положень чинного законодавства, відмовлено в наданні будівельного паспорта ОСОБА_1 шляхом надіслання повідомлення про від 03.06.2025 року №А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277).

4.48. Також суд звертає увагу на те, що згідно частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI, рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстави відмови приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України «Про адміністративну процедуру», у строк, що не перевищує строк, встановлений для їх надання.

4.49. Так, з метою європеїзації українського законодавства, в Україні набрав чинності Закон України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 року, №2073-IX.

4.51. Одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості (стаття 8), суть якого полягає в тому, що обґрунтування адміністративного акта дозволяє особі зрозуміти, чому адміністративний акт є саме таким, а також допомагає вирішити питання про те, чи варто використати засоби правового захисту. Також обґрунтованість діяльності адміністративних органів та результатів цієї діяльності (адміністративних актів) сприяють реалізації інших принципів загальної адміністративної процедури як концепту верховенства права загалом, так і принципів законності, пропорційності тощо зокрема.

4.52. Крім цього, серед принципів адміністративної процедури згідно положення Закону України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 року, №2073-IX, є принцип гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (стаття 17 цього Закону) особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи (частина 1 статті 17); адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків (частина 2 статті 17).

4.53. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач не був заслуханий з цього приводу, відповідно рішення про відмову в наданні будівельного паспорта прийнято відповідачем без забезпечення права позивача на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року, №2073-IX.

4.55. Отже, відповідно до положень Закону України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 року, №2073-IX при прийняття рішення про відмову у видачі будівельного паспорта, як акту негативного впливу на права позивача, відповідач зобов`язаний був дотриматися принципів обґрунтованості та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, не дотримання яких, відповідно до частини 2 статті 87 цього ж Закону, є безумовною підставою для визнання такого акту протиправним.

4.56. У справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

4.57. У цій справі, приймаючи рішення про відмову у видачі будівельного паспорта, про що оформлено повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року №А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277), відповідач не врахував змін у спеціальному законодавстві, яке регулює спірні правовідносини, а також діяв не послідовно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких такі дії вчинено.

4.58. Окремо суд звертає увагу, що у Висновку щодо розгляду ескізних пропозицій "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Дергача Леоніда, 23 в. м. Чернівці" зазначено про необхідність погодження проектної документації Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, однак законодавець не передбачає обов`язковості розробки проектної документації при видачі будівельного паспорта, а лише подачі її за наявності.

Проектна документація для видачі будівельного паспорта не розроблялась і не подавалась відповідачу, однак подано ескізні (схему) наміри забудови які визначені п. 2.1. Порядку як самостійний додаток.

4.59. А тому за відсутності проектної документації, не може йти мова про її погодження Міністерством культури та стратегічних комунікацій України,

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Відповідачем не доведено правомірність рішення про відмову позивачу у видачі будівельного паспорта, натомість останнім доведено суду його протиправність, а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

5.4. Відтак, оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

5.5. При цьому, щодо обраного позивачем способу захисту суд окремо зазначає наступне.

5.6. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

5.7. Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

5.8. Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.

5.9. У даній справі, прийняття рішення про відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі будівельного паспорта державним будівельним нормам, стандартам і правилам відноситься до дискреційних повноважень відповідача. А тому, при прийнятті рішення про відмову у видачі позивачу будівельного паспорта Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради належало перевірити відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі будівельного паспорта державним будівельним нормам, стандартам і правилам, тобто такий обсяг дій відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

5.10. З урахуванням позиції суду про необґрунтованість наведених відповідачем у повідомленні про відмову в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року №А3643733514517480667 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:3733-5145-2586-9277) підстав для відмови у видачі будівельного паспорта, суд у цій справі приходить до висновку про те, що відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорта у цілому є протиправною.

5.11. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

5.12. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

5.13. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.14. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

5.15. За таких обставин, суд вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на вул. Леоніда Дергача, 23 в м. Чернівці.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №2067-2686-1452-4458 від 16.06.2025 року.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, оформлене у формі повідомлення про відмову ОСОБА_1 в наданні будівельного паспорта від 03.06.2025 року № НОМЕР_1 (реєстраційний номер документу в НОМЕР_2 ).

3. Зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:001:0037 на об`єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №2067-2686-1452-4458 від 16.06.2025 року судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, буд. 64А, код ЄДРПОУ 44158575).

Суддя О.В. Анісімов