Рішення

від 14.01.2008 по справі 7/452/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/452/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.08                                                                                        Справа №  7/452/07

Суддя   

За позовом Закритого   акціонерного   товариства  “Український    мобільний    зв'язок”                       в особі Запорізької філії “УМС”, м. Запоріжжядо відповідача  Дочірнього підприємства “Акрілат” Приватного підприємства “Акрілат-Хімконтракт”, м. Запоріжжя Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Вітько С.Г., дов. № 01-46 від 01.02.2007р.       

Від відповідача  не з'явився

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 2894,85 грн., які складаються з 2615,60 грн. заборгованості за надання послуг мобільного  зв'язку,                  174,91 грн. сума несплачених зборів в Пенсійний фонд України та 104,34 грн. пені за неналежне виконання умов договорів.  

Позивач  обґрунтував позовні вимоги  ст.ст. 14, 259, 526, 530, 546 Цивільного кодексу України та  договорами  про надання послуг мобільного зв'язку.                  

27.11.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 27.12.2007 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 27.12.2007р. судове засідання відкладалось до 14.01.2008р.

Ухвали суду  на адресу сторін були відправлена вчасно та до суду поштовим відділенням не повертались, що свідчить про те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спору.  

В продовжене 14.01.2008р. в судове засідання  представник відповідача не з'явився повторно, вимоги суду, викладені в ухвалах не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань.

           Представником позивача надані  уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд  стягнути з відповідача  174,91 грн. несплачених зборів в Пенсійний фонд України, 2615,60 грн. заборгованості за послуги зв'язку, 104,34 грн. суми пені.

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 14.01.2008 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем були укладені договори  № 1.10449140/1171856, №1.10449140/1171859, №1.10449140/1171868, №1.10449140/1171870 та                                 № 1.10449140/1171872 від 07.06.2003 р. про надання послуг мобільного зв'язку  (надалі – договір), а також додаткові угоди до них.

Для використання телефонів відповідачу були надані телефонні номера, а також особовий рахунок № 1.10449140 який у відповідності з п. 7.1 Правил користування мережею мобільного зв'язку УМС, які є згідно п. 1.2 договору його невід'ємною  частиною, кожному абоненту надається один рахунок по усім договорам та за цим рахунком проводяться розрахунки за надані послуги по усім зареєстрованим номерам абонента.

Про стан особистого рахунку за договорами відповідача та рух грошових коштів міститься в звіті про баланс особистого рахунку абонента, який розбивці по окремим договорам не підлягає.

Згідно п. 3.2 договору, рахунки за надані послуги відповідач зобов'язався оплатити у строк до 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

У відповідності з  п. 11 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 15-15 “Порядку оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”, затвердженого Постановою КМУ № 1740 від 03.11.1998 р., відповідач зобов'язаний перераховувати позивачу збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування у розмірі 6% від вартості послуг мобільного зв'язку одночасно з оплатою рахунків за послуги.

Сума несплачених зборів в ПФУ згідно наданого розрахунку позивача складає 174,91 грн.

За ініціативою відповідача надання послуг зв'язку було зупинено з 19.01.2004 р., після чого на підставі п. 2.4.2. договору виставлялись  рахунки тільки за збереження телефонних номерів у мережі, до 29.07.2005 р., тобто до розірвання договору.

У зв'язку з непогашенням заборгованості відповідачу було направлено попередження про розірвання договорів, однак у зв'язку з несплатою рахунків згідно            п. 5.2 договори були розірвані.  

Відповідач виставлені рахунки з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. на оплату послуг мобільного зв'язку  не сплатив.

09.08.2005 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість. Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення.

Відповідач не оплачував послуги мобільного зв'язку, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 2615,60 грн. та  174 грн. 91 коп.  неоплачених зборів в пенсійний фонд України.   

Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

  Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

              Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

              Доказів сплати борги відповідач суду не надав.

          Таким чином, заборгованість відповідача  перед позивачем складає 2615 грн. 60коп. та сума несплачених зборів до Пенсійного фонду України складає  174 грн. 91коп.,   пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

  Позивач просить стягнути з відповідача пеню,  нараховану  згідно ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, у випадку затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги відповідач повинен сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості. З 01.06.2007 р.  за невиконання грошових зобов'язань за 182 дні від суми заборгованості за надані послуги зв'язку, пеня складає 104,34 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню.

          Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Акрілат” Приватного підприємства “Акрілат-Хімконтракт” (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 1, р/р 2600800130114 в ЗФ АКБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код 31334700) на користь Закритого   акціонерного   товариства  “Український    мобільний    зв'язок”  в особі Запорізької філії “УМЗ” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, р/р 26008526 в ““Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335, код 14333937)   2615 грн. 60коп. сума заборгованості, 174 грн. 91коп. суми несплачених зборів до Пенсійного фонду України,  104 грн. 34 коп. суми пені, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ.

  Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

      Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева