Постанова від 18.07.2025 по справі 420/29466/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29466/24

Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,

повний текст судового рішення

складено 25.11.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №420/29466/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

19.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання її вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час звільнення з військової служби з ним не проведено належного розрахунку. На думку ОСОБА_1 , розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року. Однак, відповідачем пртиправно визначено розмір посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. Неправильне нарахування грошового забезпечення призвело до невірного розрахунку додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідач військова частина НОМЕР_1 з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, тобто 1762грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №420/29466/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що грошове забезпечення позивача має розраховуватись виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог окружний адміністративний суд вказав, що з 20.05.2023 (дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704») базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, є сталою та становить 1762 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийнттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позових вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 не може звужувати його прав. Такий підзаконний нормативно-правовий акт супуручить Конституції України та законам України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в задоволених позовних вимог військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийнттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позових вимог.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зауважує, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, тобто 1762грн.

У свою чергу, відповідачем до суду апеляційної інстанції скеровано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначено, що до спірних правовідносин мають засьтосовуватись приписи постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторін задоволенню не підлягають, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що в межах спірного періоду з 26.02.2013 по 07.06.2024 ОСОБА_1 військову службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2024 №159 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Уважаючи, що в період проходження військової служби з 26.02.2013 по 07.06.2024 військовою частиною НОМЕР_1 неправильно здійснено розрахунок та не в повному обсязі виплачено грошове забезпечення ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018).

Означеним рішенням Уряду затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в первинній редакції на дату прийняття) було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням яких пункт 4 вказаного підзаконного нормативно-правового акту викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Означене рішення Уряду набуло чинності 24.02.2018.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, апеляційний суд зазначає, що з 29.01.2020 (дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) до спірних правовідносин застосовуються положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції до 24.02.2018.

Такою редакцією було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням має визначатися виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не 01.01.2018.

Про правильність наведеного висновку також свідчать положення статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2102 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2270 грн.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 грн.

Натомість, згідно із фактичними обставинами справи, у межах досліджуваного періоду з 26.02.2013 по 19.05.2023 грошове забезпечення ОСОБА_1 розраховувалось виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, який становив 1762грн.

З огляду на вказане, колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністратвиного суду про те, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2013 по 19.05.2023 має бути перераховано виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Означене спростовує доводи військової частини НОМЕР_1 стосовно того, що розрахунковою величиною для визначення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 є прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 колегія суддів зазначає наступне.

Так, 20.05.2023 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування п.п.1 п. 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017№ 704».

В означеному рішенні Уряду вказано про таке:

1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Отже, з 20.05.2023 у зв`язку із внесенням постановою Кабінету Міністрів України № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постанови Кабінету Міністрів України №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Відповідно до статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №1540/3828/18 відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Отже, апеляційний суд зазначає, що до 18.06.2025 (дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/29450/25) до спірних правовідносин застосовуються положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції після 24.02.2018.

Лише втрата чинності норм постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якими внесено зміни до пункту 4 постанови № 704 здатна відновити дію попередньої редакції пункту 4 постанови постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Такого ефекту не може бути досягнуто в індивідуальному спорі про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, який діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акту.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що в період 20.05.2023 по 18.06.2025 постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 була чинною, колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністратвиного суду в досліджуваній частині правовідносин про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, апеляційний адміністративний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені сторонами в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №420/29466/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький