Постанова від 17.07.2025 по справі 240/25652/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25652/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

17 липня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)", у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації, та щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток сум індексації;

- зобов`язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" доплатити ОСОБА_1 грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації, та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні, обчисливши її розмір із розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористаних дні щорічних оплачуваних відпустки. Також у 2022 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди та індексації які позивач отримував щомісячно. Водночас позивачу не надали розрахунок нарахованих йому при звільненні сум. У липні 2023 року звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію про виплачені позивачу при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні позивачу при звільненні суми. У відповідь отримав лист, якими підтверджено невиплату спірних сум. Доплату спірних сум позивачу не здійснили. Просить позов задовольнити.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо не врахування при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заявлені позовні вимоги. Позивач вважає, що має право на доплату грошової допомоги для оздоровлення, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, а також на доплату грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Державній установі "Райківська виправна колонія (№73)", наказом від 11.07.2022 №67/ОС звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 11.07.2022.

Як вказує адвокат позивача, при звільненні зі служби позивачу виплачено грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення.

При здійсненні нарахування та виплати вказаних сум, на думку позивача, відповідачем не включені суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації.

У відповідь на адвокатський запит, відповідач повідомив, що допомога для оздоровлення за 2022 рік та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби обраховувалась у відповідності до "Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5. Даним порядком не передбачено включення індексації та додаткової винагороди до розрахунку допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. На день звільнення з посади ОСОБА_1 щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік використав, тому грошова компенсація за невикористані дні відпустки не нараховувалась. До листа додані довідку про виплачені позивачу суми індексації, додаткової винагороди, складові грошового забезпечення при розрахунку допомоги на оздоровлення за 2022 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що відповідачами протиправно не включено до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено грошову компенсацію за невикористаних дні щорічних оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення та грошову допомогу при звільненні, сум додаткової винагороди та індексації які позивач отримував щомісячно.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд дійшов висновку, про необхідність здійснення перерахунку та доплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог постанови №704 та Наказу №260 винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір грошової допомоги для оздоровлення. Також відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо перерахунку та доплати грошової компенсації за невикористаних дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації, у зв`язку з тим, що вказана компенсація позивачу не виплачувалась, так як позивачем відпустка була використана у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції не переглядаються висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, оскільки апеляційне оскарження рішення в цій частині не здійснювалось.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій відповідача, що виразились у невиплаті грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та грошової компенсації за невикористаних дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниустановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У частині другійстатті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ(далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За умовами частини четвертоїстатті 9 Закону № 2011-XIIгрошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1статті 10-1 Закону №2011-XIIвійськовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14статті 10-1 Закону №2011-XII).

Абзацом 7 пункту 2статті 15 Закону №2011-XIIпередбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - постанова КМУ №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженонаказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку № 260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

За правилами пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийнявпостанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, , Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Приписи пунктів 1, 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення та допомоги при звільненні зі служби.

Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.

Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

За правилами підпункту 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Поряду № 260 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23 Суд констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.

Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23.

Також у Верховним Судом у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 240/26420/23 зроблено висновок, що суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, запроваджена на період дії воєнного стану та жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Щодо позовної вимоги позивача про невиплату при звільненні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпустки, з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає настпне.

Відповідно до витягу з наказу начальника державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" №67/ОС-22 від 11.07.2022 зазначено: "Перевикористав 07 (сім) діб щорічної чергової оплачувальної відпустки за 2022 рік" (а.с.23).

У листі від 15.07.2023 №15-24 на запит адвоката позивача вказано: "На день звільнення з посади ОСОБА_1 щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік використав, тому грошова компенсація за невикористані дні відпустки не нараховувалась" (а.с.19).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що за відсутності документально підтверджених доказів виплати позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача доплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням сум індексації.

Щодо апеляційної вимоги позивача здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх розмір з урахуванням індексації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана позовна вимога була задоволена судом першої інстанції, що підтверджується резолютивною частиною цього рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.