Ухвала від 21.07.2025 по справі 503/458/25

Справа № 503/458/25

Провадження № 2/503/449/25

УХВАЛА

21 липня 2025 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковської О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Мельник Т.Т.,

розглянувши в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_2 про продовження процесуальних строків у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах СФГ "ЯНА" в особі голови СФГ "ЯНА" Сендика Олега Олександровича до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі" та виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання договорів оренди землі недійсними та їх поновлення, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання першочергового права оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2025 року адвокат Сербіна В.В., яка діє в інтересах Селянського Фермерського Господарства "ЯНА" в особі голови СФГ "ЯНА" Сендика О.О., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі" та виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання договорів оренди землі недійсними та їх поновлення, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання першочергового права оренди земельних ділянок.

Ухвалою судді від 14.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження на 17.06.2025 року, із наданням обом відповідачам часу на подання відзиву протягом 15-днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.06.2025 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про продовження процесуальних строків, в якому просила продовжити їй строк на подання відзиву та продовжити строк підготовчого провадження у справі, посилаючись на те, що підготовка повного та обґрунтованого відзиву неможлива без отримання відповіді з ГУ ДПС в Одеській області, яка ще на її адресу за запитом не надійшла. Дане клопотання відповідач підтримала та просила його задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення поданого клопотання, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 мала достатньо часу для підготовки відзиву, враховуючи, що увалу суду про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками вона отримала 04.06.2025 року згідно поштового повідомлення. Крім того, судове засідання у даній справі відкладалось, що надавало відповідачу додатковий час для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явився; про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому порядку; про причини неявки суд не повідомив. Ця обставина підтверджується відповідною поштовою кореспонденцією. Крім того, відповідач жодних заяв чи клопотань, в тому числі і про відкладення підготовчого засідання, до суду не подавав.

Представник ТОВ «Ясні Зоні» в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; 30.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на позовну заяву, заяв про відкладення підготовчого засідання до суду не подавав.

Представник виконавчого комітету Кодимської міської ради в підготовче засідання також не зявився, про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому порядку. Ця обставина підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Жодних клопотань та заяв, в тому числі про відкладення підготовчого засідання, а також пояснень у встановлений судом строк, не подавав.

Суд, заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши подане клопотання та матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Стаття 120 ЦПК Українивизначає, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частина 7ст. 178 ЦПК Українипередбачає, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно дост. 127 ЦПК Українивстановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №914/2848/22 досліджувала питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії та виснувала, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, натомість поновлення строку, що встановлений судом, є неможливим.

Отже, так як строк на подання відзиву на позовну заяву встановлюється судом, з урахуванням приписівст. 127 ЦПК України, такий строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи чи з ініціативи суду, і якщо він не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Так, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження по даній справі, згідно поштового рекомендованого повідомлення про вручення, отримані відповідачем ОСОБА_2 04.06.2025 року. Клопотання про продовження строку на подання відзиву подано відповідачем ОСОБА_2 в день призначеного підготовчого засідання 17.06.2025 року, тобто у строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження на подання відзиву.

Разом з тим, підготовче засідання, призначене на 17.06.2025 року, не відбулося через зайнятість залу судових засідань, де проводяться судові засідання у справах в режимі відеоконференції, та було відкладено на 15.07.2025 року.

Натомість, за цей час відповідач ОСОБА_2 , маючи таку можливість, відзив на позовну заяву не подала.

Крім того, відповідач, посилаючись на ненадходження відповіді на запит з ГУ ДПС в Одеській області як на поважну причину пропуску строку на подання відзиву, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження такої обставини. Інших доказів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для подання відзиву у встановлений судом строк не надано. Жодних інших обставин, які б стали підставою для продовження строку, судом не встановлено, а відповідачем у підготовчому засіданні не зазначено.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною відповідача не було надано суду жодних доказів поважності пропуску строку на подання відзиву на позов, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановленостаттею 12 ЦПК України, суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов необхідно відмовити.

Керуючисьст. 127 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 21.07.2025 року.

Суддя

Кодимського районного суду Т.О.Калашнікова