Рішення від 21.07.2025 по справі 903/520/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2025 року Справа № 903/520/25

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук Сервіс", м. Луцьк

про стягнення 67 647,38 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.05.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук Сервіс" про стягнення 67647,38 грн пені. Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд №325/24 від 30.08.2024 зобов`язань по своєчасному поверненню отриманої попередньої оплати (авансу).

Ухвалою суду від 20.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 21.05.2025. Строк для подання відзиву - по 05.06.2025.

05.06.2025 надійшов відзив відповідача, згідно якого зазначає, що незважаючи на твердження позивача про невикористання станом на 10.12.2024 відповідачем отриманого авансу в сумі 5 990 225,20 грн., фактично відповідачем було використано із заявленої суми 4346500,80 грн. на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт, підтвердженням чого слугує акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2024 року від 25.12.2025. Перелічені у акті будівельні матеріали придбавалася та використовувалися відповідачем під час виконання робіт з моменту укладення договору та до 10.12.2025. Оформлення же акту приймання виконаних будівельних робіт є лише одним із способів фіксації результатів виконання робіт та обсягів використаних матеріалів. Складання та підписання такого акту потребує активної участі двох сторін. Зволікання із підписом такого акту зі сторони позивача не може бути покладене у провину для відповідача, за умови, що відповідач вчасно повідомив про завершення таких робіт, або ж надав для підпису відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт. Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2024 року (який підписаний сторонами 25.12.2025) на суму 9 916 051,20 грн. із них матеріали на суму 4 346 500,80 грн., було фактично передано позивачу та технічному нагляду позивача раніше, однак, підписання його відбулося саме 25.12.2025 після завершення перевірки. Станом на 25.12.2024 всі роботи, які були передбачені договором були завершені. Вказані обставини безпосередньо підтверджуються Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року на суму 9 916 051,20 грн., який фактично був підписаний сторонами 25 грудня 2024 року. Загальний розмір нарахованої пені за підрахунками відповідача має складати 18 575,79 грн = (10 981,33 грн.+ 7 594,46 грн.). Просить зменшити розмір заявлених Департаментом інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації вимог про стягнення штрафних санкцій (пені) на 90 % від суми заявлених позовних вимог.

Крім того у відзиві відповідач просить витребувати у позивача журнал виконаних робіт на об`єкті по договору, який в оригіналі наявний у позивача та містить в собі важливу інформацію щодо фактичного часу виконання робіт та використання будівельних матеріалів відповідачем.

Позивач у відповіді на відзив від 10.06.2025 зазначає, що 10.12.2024 від ТзОВ "Бетон Брук Сервіс" не використана сума попередньої оплати на розрахунковий рахунок Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації не надійшла, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в відсутні. ТзОВ "Бетон Брук Сервіс" порушив умови договору і створив станом на 10.12.2024 непогашену дебіторську заборгованість у розмірі 5 990 225,20 грн. У позивача немає підстав вважати, що відповідач використав авансовий платіж за цільовим призначення шляхом оплати вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання підрядних робіт за Договором підряду від 30 серпня 2024 року № 325/24 у межах строку визначеного пп. 6.1. пункту 6 договору (тобто до 10.12.2024). Надання позивачем журналу виконаних робіт на об`єкті будівництва є неможливим, оскільки відповідно до переліку документів акту приймання-передачі основних засобів об`єкту: "Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд взводно-опорного пункту "ГОЛЬФ"" від 07.04.2025, вказаний журнал разом із всією виконавчою документацією позивачем передано балансоутримувачу, Державній спеціальній службі транспорту України Міністерства оборони України в.ч. Т0140.

Ухвалою суду від 11.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук" про витребування доказів.

24.06.2025 надійшло клопотання (сформоване 23.06.2025) відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії журналу робіт на об`єкті будівництва. Зазначає, що доказ отриманий товариством лише 23.06.2025.

Ухвалою суду від 27.06.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук Сервіс" від 23.06.2025 про поновлення строку для подання доказів відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Брук Сервіс" від 23.06.2025 про долучення доказів залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 21.07.2025 клопотання управління інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації від 18.07.2025 про заміну позивача його правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі №903/520/25 Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42304390) на його правонаступника Департамент житлово-комунального господарства та капітального будівництва Волинської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39843109).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеві державні адміністрації», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023року № 1415 про «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні», наказом Волинської обласної державної адміністрації № 8 від 09.01.2024 департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (надалі - Департамент, Замовник) визначено - державним замовником закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд.

30.08.2024 між Департаментом інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Бетон Брук Сервіс» (підрядник) укладено договір на будівництво фортифікаційних споруд №325/24.

Згідно умов договору підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установленому договором підряду строк закінчені роботи з будівництва «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд взводно-опорного пункту «Лунка», а замовник - надати підряднику затверджену в установленому порядку проекту документацію, прийняти від підрядника закінчення роботи та оплатити їх (п. 1.1). Виконання робіт за цим договором здійснюється відповідно до постанови КМУ від 29.12.2023 №1415 «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україна» (п. 1.2). Склад і обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією (п. 1.3). Договірна ціна робіт згідно з договором становить 17 853 787,20 грн (п. 2.1). Початок виконання робіт: протягом 2-х робочих днів з моменту підписання договору, за умови наявності необхідних дозвільних документів (п. 3.1). Закінчення - 30.11.2024, за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт (п. 3.2). Замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором. Використання підрядником таких коштів здійснюється на цілі, визначені Порядком, з подальшим наданням підтверджуючих документів замовнику для звітування за попередню оплату в органах Державної казначейської служби України у визначені строки. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт до 15 листопада 2024 року. Невикористана сума попередньої оплати повертається замовнику. У разі надання авансу замовник після виставлення рахунку підряднику проводить оплату авансу (п. 6.1). Замовник здійснює у міру надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника проміжні платежі підряднику за виконані роботи на підставі: актів приймання виконаних будівельних робіт» форми №КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3, актів на монтаж обладнання, підписаних уповноваженими представниками сторін. Вищевказані акти да довідки готує підрядник і передає у 4-х примірниках (2 для підрядника, 2 для змовника) для підписання замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця (п. 6.2). Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання (п. 11.1). Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом про виконання роботи (п. 11.2). При неповерненню по закінченню терміну, визначеного в п. 6.1 договору, невикористаного авансу підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (п. 12.5). Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє на період воєнного стану, але не довше 30.11.2024 та в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 14.1). Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт можливе у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних причин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 16.1.3).

15.11.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2, згідно умов якої в п.п. 6.1 договору визначено дату виконання робіт - до 10.12.2024; в п.п. 3.1 закінчення виконання робіт змінено на 25.12.2024, в п.п. 14.1 дія договору визначена не довше 25.12.2024 (а.с. 30).

Сторонами підписано договірну ціну на спірне будівництво, що здійснюється в 2024 році, календарний графік виконання робіт (а.с. 28-29 на звороті).

Відповідно до ст.11 ЦК підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Подібні положення містяться у ст.174 ГК.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (зазначене кореспондує ст.193 ГК).

Спірні відносини виникли на підставі договору підряду.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини 2, 3 ст. 875 ЦК).

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (частини 1, 2 ст.877 ЦК).

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (абз.1 ст.879 ЦК).

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Згідно п. 6.1 договору (з врахування змін, внесених у договір додатковою угодою №2 від 15.11.2024) замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт до 10.12.2024. Невикористана сума попередньої оплати повертається замовнику.

Тобто сторони в договорі (з врахуванням додаткової угоди) чітко визначили дату використання підрядником авансового платежу - 10.12.2024.

На виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 10 300 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №527 від 09.09.2024 (а.с. 33).

Замовником, інженером технічного нагляду та підрядником 25.10.2024 підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2024 року, згідно якого авансова плата, що виключається з підсумку становить 4 309 774,80 грн (а.с. 6-15 на звороті).

Використання авансу у встановлений сторонами строк (10.12.2024) в сумі 4 309 774,80 грн є документально підтвердженим.

06.12.2024 позивачем на адресу відповідача направлено лист №2041/04/2-4 щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати (повторно) та завершення будівництва за договором №325/24 від 30.08.2024 в сумі 5 990 225,10 грн., термін повернення авансу - 10.12.2024.

Доказів надходження до 10.12.2024 від ТОВ «Бетон Брук Сервіс» на рахунок позивача невикористаної суми попередньої оплати у розмірі 5 990 225,10 грн матеріали справи не містять.

У листі № 07-08-07/11793 від 17.12.2024 року Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області попередило Департамент інфраструктури Волинської ОДА про неналежного виконання вимог пп. 22 ч. 1 ст. 116 Бюджетного Кодексу України, пункту 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 в частині не подання до Головного управління Казначейства протягом трьох робочих днів після завершення терміну закриття попередньої оплати документів на погашення залишку авансу в сумі 5 990 225,20 грн за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 30 серпня 2024 № 325/24 (а.с. 82).

Таким чином, сума невикористаної попередньої оплати, яка відповідно до зазначеного вище договору та додаткової угоди № 2 підлягала поверненню до 10.12.2024 становить 5990225,10 грн (10 300 000,00 - 4 309 774,80).

25.12.2024 замовником, інженером технічного нагляду та підрядником підписано акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року, згідно якого авансова плата, що виключається з підсумку становить 4 346 500,80 грн (а.с. 16-22 на звороті).

Суд звертає увагу, що датою підписання вищевказаного акта №2 замовником, інженером технічного нагляду та підрядником (директором Сергієм Стрихарчуком) визначено 25.12.2024, що підтверджується власноручними підписами сторін з проставленням дати підписання.

Після підписання акта №2 відповідачем повернуто невикористану суму попередньої оплати в загальному розмірі 1 643 724,40 грн (а.с. 34-35), зокрема:

- 26.12.2024 в сумі 997 312,29 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4585;

- 27.12.2024 в сумі 646 412,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4602.

Отже, сума авансу в розмірі 1 643 724,40 також повернута підрядником замовнику з порушенням, визначених договором та додатковою угодою строку - 10.12.2024.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не дотримався, встановлених пунктом 6.1 договору (з врахуванням додаткової угоди №2) строків щодо підтвердження замовнику обставин використання перерахованого авансу, а саме: в строк до 10.12.2024 не підтвердив факт використання ним суми авансу, не виконав роботи у встановлені в договорі строки, не повернув невикористаний аванс замовнику.

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії від 16.12.2024, 20.01.2025 про сплату пені у зв`язку з простроченням оплати за договором, зокрема станом на 27.12.2024 - 65457,14 грн пені.

Докази оплати відповідачем боргу в сумі 65 457,14 грн відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ним вчасно були виконані роботи і використано аванс, а затримка підписання акту №2 форми №КБ-2в від 25.12.2024 відбулась виключно внаслідок тривалої процедури перевірки робіт, обсягу перевірки матеріалів самим позивачем, оскільки як слідує із правових позицій Верховного Суду, які містяться у постановах від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 05.06.2024 №908/659/23, належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Акт №2 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт підписаний як замовником так і підрядником 25.12.2024.

Докази виконання робіт (використання спірного авансового платежу) до 10.12.2024, відмови позивача від підписання акту №2 приймання виконаних будівельних робіт, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

П. 12.5 договору визначено, що при неповерненню по закінченню терміну, визначеного в п. 6.1 договору, невикористаного авансу підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с. 40), дійшов висновку, що нараховані 67647,38 грн пені за період з 11.12.2024 по 25.12.2024 є арифметично правильними, підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі п. 12.5 договору.

Відповідач у відзиві просить при розгляді даного спору врахувати його попередню поведінку щодо фактичної дати завершення робіт та використання придбаних матеріалів, а також наявність непередбачуваних обставин (необхідність пошуку працівників взамін мобілізованих, зупинення виконання робіт на період оголошення повітряних тривог), та зменшити розмір заявлених Департаментом інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації вимог про стягнення штрафних санкцій (пені) на 90 % від суми заявлених позовних вимог.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1); форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №904/3886/21 від 25.01.2022, №917/1053/18 від 16.07.2019, №913/20/21 від 09.11.2021.

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов`язку.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та виконувати свої зобов`язання за договором підряду, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Відповідач не надав доказів того, що товариство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники, керівник підприємства, мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Долучені відповідачем розпорядження Міністерства оборони України не є доказом мобілізації працівників товариства та їх перебування у складі Збройних Сил України, оскільки мають інформаційний характер з метою уточнення облікових даних працівників товариства.

Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

У даному випадку відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до виконання конкретних зобов`язань за договором підряду з порушенням визначених строків.

Крім того, договір підряду укладений сторонами під час запровадження воєнного стану на всій території України, у зв`язку з чим відповідач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов`язаних з введенням воєнного стану.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також, слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов`язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.

Разом з тим, безпідставне зменшення пені нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора, у зв`язку з порушенням його права на своєчасне виконання зобов`язань (відповідно до строків, передбачених договором).

Нарахована позивачем пеня в розмірі 67 647,38 грн базується на умовах договору підряду від 30.08.2024 №325/24 №, які є обов`язковими для виконання, у тому числі для відповідача. Укладаючи вказаний договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі й щодо нарахування пені. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що подані відповідачем в обґрунтування клопотання докази не свідчать про винятковість обставин. Крім того, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, суд вважає співмірним з порушенням.

Враховуючи наведене, суд не вбачає обґрунтованих та підтверджених доказами підстав для зменшення суми пені, а тому в задоволенні клопотання про зменшення пені слід відмовити.

Згідно з ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір в сумі 2 422,40 грн (з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) необхідно покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Брук Сервіс» (вул. Вахтангова, 12, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 34928439) на користь Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Волинської обласної державної адміністрації (Київський майдан, 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 39843109) 67 647,38 грн пені та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 70069,78 (сімдесят тисяч шістдесят дев`ять грн 78 коп).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.07.2025.

Суддя С. В. Бідюк