Рішення від 09.07.2025 по справі 910/11875/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2025Справа № 910/11875/22 (910/14607/24)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4)

про стягнення заробітної плати в розмірі 3 143 968,01 грн.

В межах справи № 910/11875/22

За заявою Балліоті Ентерпрайзес ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 21598792)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Крупій І.Я. - представник

Від відповідача не з`явилися

Розпорядник майна Карасюк О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/11875/22 за заявою Балліоті Ентерпрайзес ЛТД про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2023.

26.11.2024 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення заробітної плати в загальному розмірі 3 143 968,01 грн., у тому числі заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 335 884,51 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 808 083,50 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

06.01.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2025 прийнято позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" про стягнення заробітної плати в розмірі 3 143 968,01 грн. до розгляду в межах справи № 910/11875/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та розгляд справи призначено на 31.03.2025.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.03.2025 відкладено розгляд справи на 02.06.2025.

У судовому засіданні 02.06.2025 оголошено перерву до 09.07.2025.

У судовому засіданні 09.07.2025 представник позивача надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) працював в Приватному акціонерному товаристві "Аеробуд" (відповідач) у період з 17.02.2000 по 16.06.2021 на різних посадах. На момент звільнення (за згодою сторін) займав посаду комерційного директора, що підтверджується записом в трудовій книжці, копія якої міститься в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати станом на момент звільнення становила 1 335 884,51 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" за вих. № 24092024-01 від 26.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У ч.1 ст. 1Закону України "Про оплату праці", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття "заробітна плата".

Конституційний Суд України в рішенні 1-18/2013 від 15.10.2013 року зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

Відповідно до положень ст. 97 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, які складають заборгованість із виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку в загальному розмірі 1 335 884,51 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2021 до 01.11.2024 в розмірі 1 808 083,50 грн.

Положеннями ст. 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла висновку, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Отже, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.

Таким чином, керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, і, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до інформації яка міститься на офіційному сайті Національного банку України розмір середньозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні за 2021-2024 становить 18 %.

Так, провівши власний розрахунок, (18 % х 1 335 884,51 грн) : 100% = 240 459,21 грн, суд дійшов висновку, що розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача становить 240 459,21 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 607,12 грн.

Крім того, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 19 972,64 грн. судового збору.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4; ідентифікаційний код 21598792) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 1 335 884 (один мільйон триста тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 51 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 240 459 (двісті сорок тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 21 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 607 (три тисячі шістсот сім тисяч) грн. 12 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4; ідентифікаційний код 21598792) в дохід Державного бюджету України 19 972 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 64 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.2025.

Суддя П.П. Чеберяк