Рішення від 21.07.2025 по справі 910/5162/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2025Справа № 910/5162/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ»

про стягнення 35 917,19 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ» про стягнення 35 917,19 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №320823-08 на постачання теплової енергії від 18.12.2019 та договором № 032082310340103 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання від 27.12.2019.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2025 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5168/25, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 12.05.2025, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 12.05.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням термін зберігання.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору № 320823-08 на постачання теплової енергії від 18.12.2019 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати за постачання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 (прим. 34; 34а; 41), у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 4613,64 грн за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору № 032082310340103 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання від 27.12.2019 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати за централізоване постачання гарячої води, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1765,37 грн за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та в розмірі 16 595,84 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, позивач здійснив нарахування на суму заборгованості за поставлену теплову енергію: інфляційні втрати у розмірі 2037,90 грн та 3% річних у розмірі 457,16 грн; на суму заборгованості з централізованого постачання гарячої води (період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року): інфляційні втрати в розмірі 1059,80 грн, 3% річних у розмірі 269,65 грн; на суму заборгованості з централізованого постачання гарячої води (період з листопада 2021 року по лютий 2023 року): інфляційні втрати в розмірі 6858,47 грн та 3% річних у розмірі 1544,66 грн.

Також позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з вересня 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 47,63 грн та з оплати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 667,07 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

18.12.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ» (далі - абонент, відповідач) укладено договір № 320823-08 на постачання теплової енергії (надалі - договір на постачання теплової енергії).

Відповідно п.1.1 договору на постачання теплової енергії предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1 договору на постачання теплової енергії, при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.1 договору на постачання теплової енергії, позивач зобов`язався постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Згідно з пунктами 2.2.2., 2.2.3. договору на постачання теплової енергії, теплопостачальна організація зобов`язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2 до цього договору). При зміні тарифів (Додаток №3 до цього договору) забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" http//www/kte.kmda.gov.ua/tarufu/.

Відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. (п. 2.3.1 договору на постачання теплової енергії).

У пункті 2.3.2 договору на постачання теплової енергії, передбачено, що абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору на постачання теплової енергії, підключення теплової енергії до системи теплоспоживання "Абонента" здійснюється відповідно до розпорядження КМДА про початок опалювального періоду за умови здійснення абонентом передплати згідно обсягів, зазначених у додатку №1 до договору.

Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку 22 число звітного місяця (п. 4 додатку №1 до договору на постачання теплової енергії).

Відповідно до Додатку № 8 до договору на постачання теплової енергії, постачання теплової енергії за договором здійснюється до об`єкту ТОВ «РЕТРО УЗВІЗ» за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 (прим. 34; 34а; 41), загальною площею 405,90 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень власником нежилих приміщень з 07.03.2019 загальною площею, 405,90 кв.м. розташованих за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 (прим. 34; 34а; 41) є ТОВ «РЕТРО УЗВІЗ».

Відповідно до пунктів 1, 2 додатку 4 до договору на постачання теплової енергії, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку, розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо:

- р/р №26038329208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи "інші";

- р/р №26030327208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних установ,

- р/р №26034323208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб населення;

- р/р №26037331208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.

За змістом п. 3 додатку №4 до договору на постачання теплової енергії, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Пункт 5.2 договору на постачання теплової енергії передбачає що абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до договору.

Цей договір набуває чинності з 07.03.2019 та діє до 15.04.2020 (п. 8.1. договору на постачання теплової енергії).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією в сторін (п. 8.4. договору на постачання теплової енергії).

Відповідно до п. 8.3. договору на постачання теплової енергії, припинення його дії не звільняє абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого, за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 4613,64 грн, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції, обліковими картками, відомістю реєстрації параметрів теплоспоживання, корінцем нарядів на включення об`єкту до опалення.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань за договором№ 320823-08 на постачання теплової енергії від 18.12.2019, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат у розмірі 2037,90 грн та 3% річних у розмірі 457,16 грн.

27.12.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ» (споживач) укладено договір № 032082310340103 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання, відповідно до якого виконавець зобов`язався надавати споживачу послуги з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати надані послуги відповідно до умов, що передбачені договором.

Відповідно до умов договору № 032082310340103 від 27.12.2019 послуги надаються до нежитлового приміщення № 34 за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31.

Згідно п. 12 договору № 032082310340103 від 27.12.2019 розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуги платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 1. п. 21 договору № 032082310340103 від 27.12.2019 споживач зобов`язаний оплачувати послугу в установлений договором строк.

Договір укладається до 01.05.2020 і набирає чинності з дати підписання. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин, які існували з 07.03.2019 (п. 33, п. 34 договору № 032082310340103 від 27.12.2019).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за договором № 032082310340103 від 27.12.2019 та надав послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень відповідача, що підтверджується актом вузла обліку гарячої води, актами надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року.

Однак, відповідач в порушення договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати за постачання гарячої води, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1765,37 грн за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та в розмірі 16 595,84 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання за договором № 032082310340103 від 27.12.2019 позивачем заявлено до стягнення (за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року): інфляційні втрати в розмірі 1059,80 грн, 3% річних у розмірі 269,65 грн; (за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року): інфляційні втрати в розмірі 6858,47 грн та 3% річних у розмірі 1544,66 грн.

Також позивач посилається на те, що за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 встановлено вузол комерційного обліку постачання теплової енергії, відтак у відповідача існує заборгованість зі сплати позивачу послуги за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з вересня 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 47,63 грн, а також заборгованість з оплати за абонентське за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 667,07 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Постачання позивачем у період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року теплової енергії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийняття-передавання товарної продукції, обліковими картками, відомістю реєстрації параметрів теплоспоживання, корінцем нарядів на включення об`єкту до опалення.

Судом враховано, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

При цьому, в пункті 3 додатку №4 до договору на постачання теплової енергії передбачено обов`язок відповідача щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати в ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 додатку №4 до договору на постачання теплової енергії, абонент до початку, розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4613,64 грн за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року в розмірі 4613,64 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення заборгованості договором № 032082310340103 від 27.12.2019 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання, судом враховано наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2019 між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ТОВ «РЕТРО УЗВІЗ» укладено договір № 032082310340103 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

На підставі ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірник договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору па офіційному веб сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунка на оплату послуг.

Як встановлено судом, ТОВ «РЕТРО УЗВІЗ» є власником нежилих приміщень з 07.03.2019 загальною площею, 405,90 кв.м. розташованих за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 (прим. 34; 34а; 41), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1182.

Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

Проте, відповідачем, як власником нежитлових приміщень загальною площею, 405,90 кв.м. розташованих за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31 (прим. 34; 34а; 41), не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин та не укладено з позивачем як виконавцем комунальної послугу відповідного індивідуального договору.

Враховуючи викладене, договір про надання послуги з постачання теплової енергії між сторонами є укладеним.

Відповідно до п. 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія зі гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Згідно з п. 12 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).

Згідно п.30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Положеннями п. 32 договору встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем забезпечувалось постачання гарячої води до нежитлових приміщень відповідача, що підтверджується актом вузла обліку гарячої води, актами надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з листопада 2020 року по лютий 2023 року.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати за постачання гарячої води, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1765,37 грн за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та в розмірі 16 595,84 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів належного виконання своїх обов`язків з оплати заборгованості за постачання гарячої води за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року, а також доказів на спростування обсягів споживання.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1765,37 грн за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та в розмірі 16 595,84 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

За положеннями п. 11 ч. 1 ст. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-УІП, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Плата за абонентське обслуговування розраховується КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно не вносив плату за отримані послуги, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 667,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 02.04.2020) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

На підставі ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» » (в редакції від 09.06.2018) витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено внески за обслуговування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії встановленого за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, б. 27/31.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з вересня 2021 року по лютий 2025 року позивачем нараховано відповідачу суму внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку з постачання теплової енергії на суму 47,63 грн.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 47,63 грн матеріали справи не містять, належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок позивача до матеріалів справи не надано.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку з постачання теплової енергії на суму 47,63 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання за договором позивачем нараховано за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року: інфляційні втрати у розмірі 2037,90 грн та 3% річних у розмірі 457,16 грн; за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року: інфляційні втрати в розмірі 1059,80 грн, 3% річних у розмірі 269,65 грн; за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року: інфляційні втрати в розмірі 6858,47 грн та 3% річних у розмірі 1544,66 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши розрахунки 3% річних за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року в розмірі 457,16 грн, за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року в розмірі 269,65 грн, за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року в розмірі 1544,66 грн, розрахунки інфляційних втрат у сумі 2037,90 грн за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року, 1059,80 грн за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року та в сумі 6858,47 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року, судом встановлено, що розрахунки позивача є вірними, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ» повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТРО УЗВІЗ» (01025, Україна, місто Київ, Андріївський узвіз, будинок, 19 /ЛІТЕРА "А"/, ідентифікаційний код 40574611) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 4613,64 грн, заборгованість за централізоване постачання гарячої води у розмірі 18 361,21 грн, заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 47,63 грн, заборгованість за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 667,07 грн, інфляційні витрати у розмірі 9956,17 грн, 3% річних у розмірі 2271,47 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.07.2025.

Суддя О.В. Гулевець