Рішення від 09.07.2025 по справі 127/31663/24

Справа № 127/31663/24

Провадження № 2/127/4621/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Конончук І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Дмитришиної Т.І.,

представника відповідача - адвоката Казеко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, у якому просила суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 03.02.2007 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018. Від вказаного шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2019 з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дочок у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10-ти розмірів прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 12.04.2019, до досягнення дітьми повноліття. Згідно довідки від 11.04.2024, виданої державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Медяним В.Г., у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 230545,31 грн., внаслідок чого по даному факту порушено кримінальне провадження №12023025030000189, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості в їх подальшій долі, стані здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання. Також відповідач не спілкується з дітьми, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі та не створює умов для отримання ними освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. Вказані обставини є підставою для позбавлення батьківських прав, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

28.03.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - адвоката Казеко О.І., відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Відзив на позовну заяву мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Твердження позивача, що відповідач нетривалий час не бере участі у житті та вихованні дітей, не цікавиться їхніми справами та здоров`ям, не проявляє батьківського піклування, не допомагає матеріально не відповідає дійсності. В серпні 2022 року відповідач зазнав поранення в зоні бойових дій та отримав три контузії, наразі перебуває на лікуванні та оформлює інвалідність. 17.12.2024 відповідач зустрічався зі своїми дітьми та купував для них одяг в ТЦ "Скай-парк" в магазині "Мегаспорт". Відповідач жодним чином не ухиляється від своїх батьківських обов`язків, намагається підтримувати дітей фінансово в межах своїх можливостей. Також потрібно зазначити, що ОСОБА_2 неодноразово намагався знайти спільну мову з дітьми, але діти не бажають з ним спілкуватися, на телефонні дзвінки не відповідають. До дітей він не може піти, оскільки позивач одразу викликає до нього поліцію. Крім того, 17.02.2025 Органом опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради вих. №01/00/011/11115 складено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 , щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.04.2025 надійшла відповідь на відзив (а.с. 113-114), у якій вказано, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходяться виключно на утриманні матері, оскільки батько в добровільному порядку не бажає підтримувати дітей фінансово, а заборгованість зі сплати аліментів продовжує зростати. Відповідно і всі питання щодо виховання та утримання дітей вирішуються по сьогодні позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку ОСОБА_2 . Щодо зустрічі із дітьми від 17 грудня 2024 року, то варто зазначити, що вказана зустріч ініціювалась батьками відповідача, а не особисто відповідачем. В той же час, поштовхом до даної зустрічі стала позовна заява ОСОБА_1 , подана ще 23 вересня 2024 року. До подання вказаної позовної заяви жодних ініціатив від відповідача ОСОБА_2 щодо зустрічі з дітьми не надходило. Щодо складання Органом опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.02.2025р. вих. № 01/00/011/11115 варто зазначити, що відповідно до приписів частини 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Процесуально висновок органу опіки та піклування не є рішенням, а носить рекомендаційний характер та може бути врахований на розсуд суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Дмитришина Т.І. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили суд позов задоволити в повному обсязі, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків як батька, не бажає виховувати та утримувати доньок. Суду пояснили, що вихованням та матеріальним забезпеченням дітей займається лише мати ОСОБА_1 . Батько дітей ОСОБА_2 не цікавиться дітьми, не приїжджає до них, не телефонує, хоча позивачка взагалі не перешкоджає спілкуванню батька з дітьми. Діти знаходяться повністю на матеріальному забезпеченні матері, оскільки відповідач не сплачує аліменти та має заборгованість. Діти взагалі не згадують про батька, оскільки він повністю відсутній в їх житті. Крім того, зазначили, що відповідач зловживає спиртними напоями та вживає наркотичні засоби, внаслідок чого був притягнутий до відповідальності та позбавлений права керування транспортними засобами на строк 10 років. Позивач не мала можливості відправити дітей за кордон, оскільки потрібен був дозвіл батька, а позивач не знала де знаходиться відповідач. На запитання суду позивач пояснила, що вона хоче захистити дітей в майбутньому від того, що відповідач може в подальшому подати позов до дітей про стягнення аліметів на його утримання, так як у даний час він оформляє інвалідність. На запитання представника відповідача позивач повідомила, що в ході розгляду цієї справи відповідач погасив заборгованість по аліментах в сумі 28000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Казеко О.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що хоче спілкуватися з дочками, але позивачка налаштовує дітей проти нього. Діти змінили номери телефонів, тому він не має можливості додзвонитися до них. Одного разу він прийшов в школу до дітей, але вчителі сказали, що позивач заборонила дітям з ним бачитися. Спочатку відповідач не знав, що з нього стягуються аліменти на утримання дітей, а коли дізнався, то сплачував по мірі можливостей. Крім того, він зазнав поранення в зоні бойових дій та отримав три контузії, наразі перебуває на лікуванні та оформляє інвалідність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Вінницької міської ради Семенова Н.Л. в судовому засіданні 04.06.2025 підтримала висновок органу опіки та піклування Вінницької міської ради №01/00/011/11115 від 17.02.2025. В подальшому, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Вінницької міської ради Томчук О.В. до судового засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, відповідно до якої просила розглянути справу в її відсутність, підтримала висновок органу опіки та піклування Вінницької міської ради №01/00/011/11115 від 17.02.2025.

Свідок ОСОБА_5 , яка є матір'ю відповідача, суду пояснила, що вона з чоловіком в грудні 2024 року приїхали у м. Вінницю, зконтактували з старшою онукою і зустрілися. При зустрічі свідок попросила, щоб діти ще зустрілися з батьком і з нею, на що онука погодилася. Остання зустріч відповідача з дітьми була в грудні 2024 року в її присутності, батько купив дітям подарунки, вони всі разом погуляли.

Свідок ОСОБА_6 , який є батьком відповідача, надав суду пояснення аналогічні поясненням його дружини ОСОБА_5 . Додатково пояснив, що він любить своїх онучок і хоче для них тільки всього найкращого.

Свідок ОСОБА_7 , який є батьком позивачки, суду пояснив, що все відбувалося на його очах. Коли позивач та відповідач перебували в шлюбі, він постійно допомагав їм, а саме купив квартиру, в якій вони проживали з дітьми, допомагав з харчами, допомагав відповідачу влаштуватися на роботу, тощо. Відповідач вживав алкогольні напої та наркотики, вчиняв ДТП, керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе в сім'ї агресивно та неадекватно. Одного разу відповідач кинув телефоном і попав ним в руку старшій онуці, внаслідок чого зламав їй палець на руці. У зв'язку з такою поведінкою він вигнав відповідача з квартири. Після розірвання шлюбу між сторонами, свідок був постійно з онучками, водив їх на танці, різні грутки. Свідок навчив молодшу онучку читати, писати і т.і. Відповідач має небезпечну поведінку, спосіб життя, а тому не може приймати участь у вихованні дітей.

Неповнолітня ОСОБА_3 , допитана в судовому засіданні в присутності представника Органу опіки та піклування Вінницької міської ради Семенової Н.Л., суду пояснила, що коли батько проживав разом з ними, то він не проявляв любові до них. Він нападав на маму, а коли вона захищала, то бив і її. Одного разу відповідач кинув телефоном і попав ним їй по руці, у лікарні з'ясувалося, що було зламано палець на руці. Після розлучення батьків, відповідач проживав неподалік від них, але він жодного разу не приходив і не дзвонив, не цікавився їхнім життям. Був випадок, що ОСОБА_8 подзвонила батькові і попросила 50 грн., тому що мама була на роботі далеко, а батько сказав, що у неї є мама, яка працює. Коли почалася війна, то маму, як військовослужбовця, залишили в казармі і тому до них з сестрою приїхав дідусь, а батько навіть не поцікавився чи вони в безпеці. В січні 2025 року подзвонив дідусь ОСОБА_6 , щоб з ним побачитися і вони з сестрою погодилися. Коли прийшли на зустріч, то побачили, що з дідусем стояв батько і бабуся, вони всі пішли прогулятися. Батько йшов попереду, але з дітьми не розмовляв, а з ними розмовляли лише дідусь і бабуся. ОСОБА_3 повідомила, що наразі вона щаслива, тому що вдома спокійно, ніхто нікого не ображає і вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є доцільним та відповідає її інтересам.

Неповнолітня ОСОБА_4 , допитана в судовому засіданні в присутності представника Органу опіки та піклування Вінницької міської ради Семенової Н.Л., суду пояснила, що батько бив маму і сестру. Було таке, що він приходив додому п'яний і кричав на маму, брав її за волосся і бив головою об диван, а коли сестра заступалася, то він штовхав і сестру. Це було часто. Вони боялися його і старалися не попадатися йому на очі. Одного разу ОСОБА_9 побачила батька в магазині, розплакалася і втекла, тому що злякалася його і думала, що він буде їй казати яка погана вона або її мама. Також пояснила, що вона фактично не знає батька, він для неї ніхто, у неї образа на батька за маму і за себе. Вважає, що батька необхідно позбавити батьківських прав.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, свідків, думку неповнолітніх дітей та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони з 03.02.2007 перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018 (а.с. 7).

Від вказаного шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 18-19).

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані і проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 26.07.2021, витягами з Реєстру Вінницької територіальної громади від 26.07.2024, 07.08.2024 та 24.10.2024 (а.с. 6, 9, 38).

23.04.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області (справа №127/10657/19) видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10-ти розмірів прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 12.04.2019, до досягнення дітьми повноліття та постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області від 27.05.2019 відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 (а.с. 10, 17).

Відповідно до повідомлення головного державного виконавця №94551 від 24.09.2019 про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, станом на 24.09.2019 у відповідача ОСОБА_2 була наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку за період з 07.05.2019 по 31.08.2019 становив 15388,34 грн. (а.с. 13).

З приводу ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, 01.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12023025030000189 (а.с. 14).

Відповідно до довідки від 11.04.2024, виданої Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), згідно з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5, відкритого 27.05.2019, згідно виконавчого листа №127/10657/19 від 23.04.2019, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 12.04.2019 до досягнення дітьми повноліття, станом на 30.06.2023 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 230545,31 грн. (а.с. 15).

Згідно з довідкою Донецького національного університету імені Василя Стуса №463/06.9.1026 від 25.10.2024, ОСОБА_3 є студенткою І курсу СО «Бакалавр» денної форми навчання з нормативним терміном навчання спеціальності «076 Підприємництво та торгівля», програма «Підприємництво. Інтернет-трейдинг. Туристичний бізнес» економічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. Навчається за кошти фізичних або юридичних осіб. Період навчання з 01.09.2024 по 30.06.20028 (а.с. 39).

Згідно з характеристикою студентки 1 курсу економічного факультету Донецького національного університету ім. Василя Стуса ОСОБА_3 зарекомендувала себе як відповідальна, працьовита та здібна студентка. ОСОБА_10 завжди старанно готується до занять, активно бере участь у навчальному процесі, має глибокі теоретичні знання та практичні навички. ОСОБА_8 є активним членом студентського самоврядування, бере участь у різноманітних заходах, що проводяться в університеті. У колективі ОСОБА_8 користується повагою та авторитетом. Вона є товариською та доброзичливою людиною. ОСОБА_8 - це перспективна студентка, яка має всі шанси на успішне майбутнє. ОСОБА_8 виховується у неповній сім`ї - лише мамою. Мама, ОСОБА_1 , активно займається навчанням та вихованням дитини, відвідує всі батьківські збори, систематично спілкується з куратором курсу, підтримує та допомагає в усіх студентських справах. Батько вихованням доньки не займається, за увесь період навчання в університеті жодного разу не виходив на зв`язок та не цікавився успіхами ОСОБА_8 (а.с. 41).

Згідно з довідкою КЗ «Вінницький ліцей №23» №02-27/388 від 25.10.2024 та характеристикою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 5-Г класі комунального закладу «Вінницький ліцей №23». ОСОБА_4 має хороший розумовий розвиток, має високий, достатній та середній рівні навчальних досягнень з усіх предметів. ОСОБА_9 вміє висловлювати власну думку усно та письмово, доводити її, при цьому демонструючи багатий словниковий запас. Мовлення виразне, емоційне, вміє гарно декламувати вірші. До навчання ставиться добре, має бажання вчитися. Школу відвідує регулярно, пропускає уроки тільки з поважної причини. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно, бере участь у громадському житті школи та класу. ОСОБА_9 відповідальна, ініціативна, цілеспрямована, чуйна, добра, працелюбна, товариська, має хороший авторитет в колективі. ОСОБА_9 виховується у неповній сім`ї - лише мамою. Мама, ОСОБА_1 , активно займається навчанням та вихованням дитини. Відвідує всі батьківські збори, систематично спілкується з класним керівником, підтримує та допомагає в усіх шкільних справах. Батько вихованням доньки не займається, за увесь період навчання в ліцеї жодного разу не виходив на зв`язок та не цікавився успіхами ОСОБА_12 (а.с. 40, 42).

Відповідно до довідки №1873, виданої 17.10.2023 військовою частиною НОМЕР_3 про безпосередню участь особи оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_2 в період з 15.06.2022 по 28.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Богородичне, Донецької області (а.с. 103).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №1057 від 12.09.2022, солдат ОСОБА_2 , 1979 р.н., в/ч НОМЕР_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 05.2022 року, військова професія - водій БМП, проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при військовій частині НОМЕР_4 12.09.2022. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва). Стан після операцій: первинна хірургічна обробка вогнепальних ран та фасціотомії лівої гомілки від 28.08.2022, повторних хірургічних обробок післяопераційних ран лівого стегна від 31.08.2022 та 05.09.2022 з приводу мінно-вибухового поранення від 28.08.2022 - вогнепального осколкового наскрізного поранення м`яких тканин лівої гомілки з дефектом м`яких тканин, з незначним порушенням функції кінцівки. Поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с. 104).

На а.с. 105-107 копія свідоцтва про хворобу №11, відповідно до якого 09 травня 2024 року позаштатна військово-лікарська комісія психіатричного профілю КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», за направленням директора КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №17 від 09.05.24, провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі №409/1865/17-ц (провадження №61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі №461/7387/16-ц (провадження №61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі №638/16622/17 (провадження №61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/18 (провадження №61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/18 (провадження №61-4014св20 та інших).

Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17 (провадження №61-3462 св 20).

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Висновком виконавчого комітету Вінницької міської ради №01/00/011/11115 від 17.02.2025 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, крім того, відсутні інші документи, які б вказували на злісне невиконання батьком встановлених законом батьківських обов`язків по догляду за дітьми, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за недоцільне позбавлення батька ОСОБА_2 , батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 84-87).

У висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради №№01/00/011/11115 від 17.02.2025 вказано, що на засіданнях комісії мати ОСОБА_1 пояснила, що необхідність позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла тому, що батько тривалий час не бере участі у житті вихованні дітей, не цікавиться їхніми справами та здоров`ям, не проявляє батьківського піклування, не допомагає матеріально. 11.02.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради батько, ОСОБА_2 , висловив заперечення щодо позбавлення його батьківських прав. Батько пояснив, що з серпня 2022 року він зазнав поранення в зоні бойових дій та отримав три контузії, наразі перебуває на лікуванні. Також зазначив, що близько місяця тому зустрічався зі своїми дітьми, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , коли разом із їхньою бабусею по батьківській лінії, ОСОБА_14 , купували їм речі в магазині «Мегаспорт» у Скай -парку. Він наголосив, що підтримує дітей фінансово в межах своїх можливостей. При цьому визнав, що аліменти не сплачував, оскільки мати дітей запевняла, що не має в цьому потреби. За його словами, діти не хочуть спілкуватися з ним і не відповідають на його дзвінки. Він не приходить до них додому, оскільки його колишня дружина, ОСОБА_1 , викликає поліцію. Щодо визначення порядку участі у вихованні дітей, він не звертався, оскільки у період війни це питання не було актуальним. 11.02.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради дитина ОСОБА_8 заперечила, що батько купував їй щось. Вона зазначила, що він не виявляє інтересу до їхнього життя, справ та досягнень, а також висловила небажання спілкуватися з ним.

На підставі наданих в судовому засіданні пояснень позивача та відповідача, свідків та письмових доказів у справі суд встановив, що за час перебування у шлюбі, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу батьки дітей проживають окремо, діти проживають разом з мамою за адресою: АДРЕСА_1 , а батько дітей не заперечує проти цього.

Суд враховує, що у позивача не виникало будь-яких питань стосовно їх двох неповнолітніх доньок, які потрібно було б вирішувати разом та за згодою відповідача ОСОБА_2 і позивач не зверталася за допомогою до відповідача, оскільки належних та допустимих доказів цьому позивач не надала суду.

До матеріалів справи не додано жодного належного доказу, який би свідчив про те, що відповідач ОСОБА_2 вчиняв будь-які дії на шкоду своїм двом неповнолітнім донькам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надано доказів застосування відповідачем фізичного або психологічного насильства щодо своїх двох доньок, не надано доказів, що особа відповідача ОСОБА_2 , його сім`я, є особливо непридатною або явно неблагополучною, що відповідач ОСОБА_2 проживаючи окремо від дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перешкоджає їх фізичному, духовному і моральному розвитку, навчанню, тощо.

Щодо наявності у відповідача заборгованості по аліментах на утримання двох неповнолітніх дітей, то суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 у 2022 році брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Богородичне, Донецької області. Отримав поранення, пов`язане з проходженням військової служби, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я лікувався, у 2024 році переніс інсульт, у даний час продовжує лікування та реабілітацію (а.с. 82, 103-107).

В судовому засіданні на запитання представника відповідача позивач повідомила, що в ході розгляду цієї справи відповідач погасив заборгованість по аліментах в сумі 28000 грн.

Щодо наданих позивачем доказів про невідвідування відповідачем закладів освіти, в яких навчаються його доньки, то на думку суду зазначені докази не свідчать про ухилення відповідача від виховання дітей, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, не підтверджують винну поведінку відповідача.

Аналізуючи в сукупності наявні докази по справі, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що позивач не довела суду належними доказами винну поведінку відповідача ОСОБА_2 стосовно своїх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Суд враховує, що надані в судовому засіданні пояснення позивачки ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_7 та неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо винної поведінки відповідача ОСОБА_2 стосовно своїх доньок, свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками не підтверджені жодним письмовим доказом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів винної поведінки відповідача ОСОБА_2 стосовно своїх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , злісне ухилення батька від участі у вихованні своїх доньок та свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже такі заходи допускаються лише тоді, коли змінити поведінку батька в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в його діях. При цьому, позивачем не доведено, які дії чи бездіяльність відповідача свідчать про ухилення ним від виконання свого обов`язку по вихованню дітей, які фактичні обставини впливають на виконання батьком своїх обов`язків відносно дітей, з одночасним урахуванням поведінки обох батьків та їх ставлення до дітей, в матеріалах справи відсутні належні докази для встановлення того, чи буде застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідати якнайкращим інтересам дітей.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 19, 150, 164-166, 180 СК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.07.2025.

Суддя: