Ухвала від 14.07.2025 по справі 915/747/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

14 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/747/25

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання К.Д. Савці

за участю представників:

від позивача Чернов Д.М.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія до Товариства з обмеженою відповідальністю Татьяна про стягнення заборгованості в загальній сумі 74235,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергостратегія звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Татьяна про стягнення заборгованості за договором від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е в загальній сумі 74235,92 грн., з яких 43296,47 грн. основний борг, 22985,38 грн. пеня, 5800,57 грн. інфляційні втрати, 2153,50 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електроенергію за період з березня по червень 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість та останньому нараховані відповідні санкції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/747/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.06.2025 р. о 10:00.

Під час судового засідання 09.06.2025 р. судом з`ясовано, що позивачем до позовної заяви додано неповний текст спірного договору від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е. Крім того, суд, керуючись ч. 4 ст. 74 ГПК України, дійшов висновку про необхідність зобов`язання позивача надати додаткові докази, а саме: докази пролонгації спірного договору на 2023 рік, докази погодження з відповідачем договірних величин спожитої електроенергії на 2023 рік, докази направлення відповідачу спірних актів виконаних робіт/наданих послуг, докази постачання відповідачу позивачем у 2023 році електричної енергії (дані оператора системи), докази часткової оплати відповідачем спожитої електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 р. по справі № 915/747/25 розгляд справи відкладено на 14.07.2025 р. з огляду на неявку представників сторін у судове засідання, неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов, а також необхідність надання позивачем додаткових доказів по справі. Також вказаною ухвалою суду явку сторін визнано обов`язковою та зобов`язано позивача надати до суду належним чином засвідчену копію повного тексту договору від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е, докази пролонгації спірного договору на 2023 рік, докази погодження з відповідачем договірних величин спожитої електроенергії на 2023 рік, докази направлення відповідачу спірних актів виконаних робіт/наданих послуг, докази постачання відповідачу позивачем у 2023 році електричної енергії (дані оператора системи), докази часткової оплати відповідачем спожитої електроенергії.

10.07.2025 р. від представника позивача Чернова Д.М. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/747/25, яке призначене на 14.07.2025 року о 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (EASYCON) (вх. № 10230/25).

11.07.2025 р. від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія до господарського суду поштою надійшов лист від 04.07.2025 р. № 2 (вх. № 10324/25), згідно з яким позивач на виконання ухвали суду від 09.06.2025 р. надав копію повного тексту договору від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е з додатковими угодами-додатками №1-9, копію заяви-приєднання до договору з додатками 1, 2 до заяви, копію комерційної пропозиції до договору (додаток 2), копію інформаційного листа АТ «Миколаївобленерго» від 29.01.2025 р. № 01/01-26-395 щодо обсягів спожитої електричної енергії споживачем ТОВ «Татьяна» за період з липня 2021 року по червень 2023 року з помісячною розбивкою, довідку АТ «Державний ощадний банк України» АТ «Ощадбанк» від 20.06.2025 р. щодо інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «Енергостратегія» від ТОВ «Татьяна» за період з 01.01.2023 р. по 18.06.2025 р.

Також позивач надав пояснення щодо пролонгації спірного договору на 2023 р. Як вказує позивач, п. 13.1 договору передбачено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань. Абзацом «Строк дії договору та умови пролонгації» Комерційної пропозиції ТОВ «Енергостратегія» додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2021 р. № 25/06/21-Е визначено, що договір набирає чинності з дати, вказаної в заяві-приєднанні та діє до « 01» січня 2022 року. Договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше, ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить про свій намір розірвати цей договір. За ствердженням позивача, від відповідача не надходило (ні письмової, ні усної) заяви про намір розірвання вищевказаного договору, тому позивач вважає, що вказаний договір є пролонгованим та діє до повного виконання споживачем зобов`язань по оплаті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2025 р. по справі № 915/747/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/747/25, яке призначене на 14.07.2025 року о 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (EASYCON) задоволено.

В судове засідання, призначене на 14.07.2025 р., представник відповідача не з`явився. При цьому направлена на адресу відповідача копія ухвали суду про відкладення розгляду справи повернута до суду без вручення з відміткою АТ Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою.

Під час судового засідання 14.07.2025 р. судом з`ясовано, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 09.06.2025 р. щодо надання всіх витребуваних судом доказів, а саме докази погодження з відповідачем договірних величин спожитої електроенергії на 2023 рік, докази направлення відповідачу спірних актів виконаних робіт/наданих послуг та докази часткової оплати відповідачем спожитої електроенергії.

Наразі позивач не надав доказів поважності причин ненадання вказаних доказів. Так, невиконання ухвали суду від 09.06.2025 р. та ненадання позивачем витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору по суті та встановленню дійсних правовідносин між сторонами на теперішній час.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права ГПК України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою, а також зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні передбачені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні суду 14.07.2025 р., передбачені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, з підстав ненадання позивачем витребуваних судом доказів відсутні. Під час судового засідання представник заявив, що йому не відомо з яких причин не були надані витребувані документи, при цьому представник повідомив, що договір містить також інші додатки, які не були надані з невідомих причин.

В силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За своєю конструкцією вказана процесуальна норма є імперативною та не передбачає право розсуду суду у її застосуванні: суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

В постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 здійснено аналіз положень, зокрема пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цій нормі законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначена норма процесуального права не передбачає можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач в даному випадку без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативною, що означає те, що відповідно до цієї норми процесуального права у разі ненадання позивачем витребуваних судом доказів, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Так, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі невиконання позивачем вимог суду та ненадання витребуваних доказів, відсутність яких перешкоджає належному розгляду справи та встановленню дійсних обставин справи.

Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Враховуючи усе вищенаведене та те, що представник позивача не надав витребувані судом докази погодження з відповідачем договірних величин спожитої електроенергії на 2023 рік, докази направлення відповідачу спірних актів виконаних робіт/наданих послуг та докази часткової оплати відповідачем спожитої електроенергії, не надав клопотання про неможливість подання таких доказів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія до Товариства з обмеженою відповідальністю Татьяна про стягнення заборгованості в загальній сумі 74235,92 грн. на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Наразі суд зауважує, що згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергостратегія до Товариства з обмеженою відповідальністю Татьяна про стягнення заборгованості в загальній сумі 74235,92 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 18.07.2025 року.

Суддя Л.М. Ільєва