Ухвала від 21.07.2025 по справі 916/1952/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1952/25Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши заяву Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про відвід судді Деркач Т. Г. від розгляду справи № 916/1952/25 за вх.№2-1145/25 від 18.07.2025

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС"

до відповідачів:

1. Виконавчого комітету Одеської міської ради

2. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним одностороннього правочину щодо одностороннього розірвання договору та визнання недійсним пункту договору

та за зустрічним позовом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС"

третя особа

про зобов`язання вчинити певні дії та виселення

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Виконавчого комітету Одеської міської ради

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1952/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним одностороннього правочину щодо одностороннього розірвання договору та визнання недійсним пункту договору. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2025 о 15:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" про забезпечення позову за вх.№ 2-804/25 від 26.05.2025 у справі № 916/1952/25 задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, будинок 23, ідентифікаційний код 40801563) шляхом:

- заборони Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. М`ясоєдовська, 13 (юридична адреса: Україна, 65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Богдана Хмельницького, будинок 18; ідентифікаційний код 24760454), самостійно або із залученням, зокрема, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради чи Комунальної установи "Муніципальна варта", будь-яких третіх осіб, вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, будинок 23, ідентифікаційний код 40801563) користуватися берегозахисною спорудою у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу, загальною площею 3 755,82 кв.м., яка розташована між траверсами № 12 та № 12-а першої черги ПОС, в районі пляжу "Дельфін", яка є об`єктом оренди згідно умов Договору оренди берегозахисної споруди № 129/юр від 01.08.2017 р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" та погодженого Директором Департаменту комунальної власності від 03.08.2017 р. № 1051-П - до набрання законної сили рішенням суду в даній справі;

- заборони Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. М`ясоєдовська, 13 (юридична адреса: Україна, 65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Богдана Хмельницького, будинок 18; ідентифікаційний код 24760454), самостійно або із залученням, зокрема, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради чи Комунальної установи "Муніципальна варта", будь-яких третіх осіб, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове звільнення (виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, будинок 23, ідентифікаційний код 40801563)) берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу, загальною площею 3 755,82 кв.м., яка розташована між траверсами № 12 та № 12-а першої черги ПОС, в районі пляжу "Дельфін", яка є об`єктом оренди згідно умов Договору оренди берегозахисної споруди № 129/юр від 01.08.2017 р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" та погодженого Директором Департаменту комунальної власності від 03.08.2017 р. № 1051-П - до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

18.06.2025 господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв зустрічну позовну заяву Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" про зобов`язання вчинити певні дії та виселення та об`єднав зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/1952/25; залучив до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради - Виконавчого комітету Одеської міської ради; розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначив на 18.06.2025 о 15:20 год, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 18.06.2025 за участю учасників справи, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою продовжив процесуальний строк на подання відповіді на відзив на 15 календарних днів та відклав підготовче засідання на 21.07.2025 о 10:20 год.

Супровідним листом від 20.06.2025 за № 916/1952/25/3889/2025 матеріали оскарження ухвали від 28.05.2025 надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та запиту (ухвали) Південно-західного апеляційного господарського суду за вх.№1019/25 від 18.06.2025.

18.07.2025 за вх.№2-1145/25 господарський суд одержав заяву Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради за вх.№2-1145/25 від 18.07.2025 про відвід судді Деркач Т. Г. від розгляду справи № 916/1952/25.

Заяву обґрунтовано такими обставинами.

На переконання Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради ухвалою суду від 28.05.2025 всупереч законодавству, умовам розірваного договору оренди та волевиявленню власника, яким є орган місцевого самоврядування, забезпечено ТОВ «ФОКУС ЛОДЖИСТІКС» використання берегозахисної споруди (пляжу) у комерційних цілях, позбавивши територіальну громаду будь-яких прав щодо реалізації власних рішень та правомочностей, направлених на захист інтересів членів територіальної громади, позбавивши Виконавчий комітет Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради права розпоряджатися комунальною власністю територіальної громади міста Одеса.

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради стверджує, що заборона, застосована ухвалою суду від 28.05.2025 порушує норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України в частині користування орендарем комунальним майном на безкоштовній основі, з огляду на те, що правовою основою для нарахування та сплати орендної плати є договір оренди; нарахування орендної плати без договору оренди є юридично неможливим та неправомірним.

Окрім того, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звертає увагу на те, що суддею Деркач Т. Г. порушено вимоги ст. 136, 137 ГПК України щодо втручання в діяльність органу місцевого самоврядування та втручання в діяльність третіх осіб, в тому числі осіб з інвалідністю щодо безперешкодного користування пляжем.

Щодо строку заявлення відводу, то Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради зазначило такі обставини.

18.07.2025 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради подало до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу щодо судді Деркач Т. Г.

З огляду на ту обставину, що така скарга подана лише 18.07.2025, на думку Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відвід не міг бути заявлений раніше.

Розглянувши заяву про відвід судді Господарського суду Одеської області Деркач Т. Г. у справі № 916/1952/25, господарський суд зазначає таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду 18.07.2025, тобто, за один робочий день проведення судового засідання, то питання про відвід судді вирішується судом у складі судді Деркач Т. Г.

З огляду на те, що заяву Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про відвід судді подано 18.07.2025 (п`ятниця) о 16:00, а також, беручи до уваги норми ч. 7 ст. 39 ГПК України, тривалість робочого часу в суді - 18.07.2025 (п`ятниця) до 16:45, господарський суд розглянув заяву у строки, передбачені ГПК України, а саме: 21.07.2025 (з урахуванням вихідних днів 19.07.2025 та 20.07.2025).

Так, заява про відвід судді мотивована незгодою Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради з ухвалою суду від 28.05.2025, якою суд задовольнив частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС" про забезпечення позову за вх.№ 2-804/25 від 26.05.2025 у справі № 916/1952/25 та вжив заходи забезпечення позову на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОКУС ЛОДЖИСТІКС".

На думку Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, існують підстави щодо відсутності безсторонності судді Деркач Т. Г. при розгляді справи №916/1952/25, через порушення ухвалою суду від 28.05.2025 прав третіх осіб щодо доступу до берегозахисної споруди (пляжу).

Статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Конвенція та рішення Європейського суду з прав людини господарський суд застосовує у даній справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частин першої, другої, четвертої статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім».

Отже, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; «Мікаллеф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).

ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:

i) суб`єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;

ii) об`єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу («Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; «Пірсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium), § 30; «Грівз проти Сполученого Королівства» (Grieves v. the United Kingdom) [ВП], § 69; «Моріс проти Франції» (Morice v. France) [ВП], § 73).

Відтак, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У межах суб`єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; «Хаушільдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark), § 47).

Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).

Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, зумів досягти того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), § 25). Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об`єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об`єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; «Моріс проти Франції» (Morice v. France) [ВП], § 75). Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26.10.1984, Series А, N 86).

Водночас у рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 також зауважено, що "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Господарський суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Натомість як вбачається з матеріалів заяви, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради не надало жодного доказу у розумінні приписів ГПК України на підтвердження обставин щодо відсутності безсторонності судді Деркач Т. Г. під час розгляду справи № 916/1952/25.

Отже, доводи Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, викладені у заяві про відсутність безсторонності судді Деркач Т. Г. ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій судді при частковому забезпеченні даного позову до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст. 35 ГПК України під час розгляду даної заяви про відвід не встановлено.

Господарський суд зазначає, що суддя у даній справі за участю заявника є суб`єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, в тому числі й до особи заявника та інших представників сторін, які могли-би завадити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи.

Суд також підкреслює, що, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії", п. 44 та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 7 серпня 1996 року, п.58 "При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Беручи до уваги наведене, та надавши оцінку заяві Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про відвід судді Деркач Т. Г. від розгляду справи № 916/1952/25, суд дійшов висновку про її необґрунтованість.

Суд зазначає, що згідно із статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Керуючись ст.ст. 35, 38-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради у задоволенні заяви про відвід судді Господарського суду Одеської області Деркач Т. Г. у справі № 916/1952/25 за вх.№2-1145/25 від 18.07.2025.

Ухвала набирає законної сили 21.07.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Деркач