Ухвала від 21.07.2025 по справі 160/20583/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2025 року Справа 160/20583/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, зміну способу і порядку судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.07.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка передана 16.07.2025 р., в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Тетяни Скороход про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 від 19.06.2025 р.;

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 р. у справі №160/13360/24 в частині: зобов?язання нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров?я для лікування після тяжкого поранення з 01.09.2023 року по 11.09.2023 року та 22.09.2023 року по 23.10.2023 року змінити на стягнути з ВЧ НОМЕР_1 Збройних сил України на його користь заборгованості з виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 за період з 01.09.2023 року по 11.09.2023 року та з 22.09.2023 року по 23.10.2023 року у розмірі 134 399,24 грн.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Поняття терміну "позивач" наведено в п.8 ч.1 ст.4 КАС України, як особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Поняття терміну "відповідач" наведено в п.9 ч.1 ст.4 КАС України, як суб`єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й іншої особи, до яких звернена вимога позивача.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

З тексту позовної заяви вбачається, що в позові зазначено скаржника (стягувача), та державного виконавця.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

В силу частин 1 та 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Так, строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 року у справі № 815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як видно з матеріалів справи, 19.06.2025 року заступником начальника Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Скороход Т.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2.

На звернення скаржника листом від 27.06.2025 р. Самарівським ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено, що 19.06.2025 року державним виконавцем в порядку вимог п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, копію якої направлено на адресу вказану у виконавчому документі.

При цьому, з позовом позивач звернулася до суду лише 11 липня 2025 року (дата подачі позову до поштового відділення, відповідно до штемпеля на конверті), тобто з порушенням строку звернення до суду.

Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду. Однак, до позовної заяви позивач заяву про поновлення такого строку не надав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.

Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання цього позову становить 1 211,20 грн.

Проте, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у вказаному розмірі за подання позову в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.

Крім того, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 р. у справі №160/13360/24 в частині: зобов?язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров?я для лікування після тяжкого поранення з 01.09.2023 року по 11.09.2023 року та 22.09.2023 року по 23.10.2023 року змінити на стягнути з ВЧ НОМЕР_1 Збройних сил України на користь його заборгованості з виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 за період з 01.09.2023 року по 11.09.2023 року та з 22.09.2023 року по 23.10.2023 року у розмірі 134 399,24 грн.

Згідно із п.4 ч.5 ст.160 КАС України, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Згідно із ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що судом, який може вирішити питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції.

Отже, якщо заявник вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №160/13360/24 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно із статтею 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, зміну способу і порядку судового рішення - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- уточненої позовної заяви, для суду та складу сторін, з додержанням вимог статей 160 та 161 КАС України.

- копію посвідчення УБД або докази доплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя К.С. Кучма