Постанова від 21.07.2025 по справі 120/9117/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9117/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

21 липня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022.

05.05.2025 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року.

Вказує, що позивач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, за його заявою було відкрито виконавче провадження, яке триває більше ніж півроку, однак рішення суду є невиконаним, попри неодноразові вимоги державного виконавця до Відповідача виконати вимоги виконавчого документу.

Зазначає, що статтею 382 КАС передбачено можливість судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах як процесуальної гарантії обов`язковості судового рішення. Відповідно до частини першої цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС). За змістом наведених норм підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. При цьому йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням (Постанова ВП ВС від 16.01.2025 року по справі № 990/47/23).

Згідно з ч.1, 2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що інформації про завершення наведеного виконавчого провадження, станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю до суду подано не було. Тому, оскільки представником позивача не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю і ненадання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, той факт, що під час прийняття судом рішення від 12.12.2023 не встановлено обов`язку відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Системний аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Колегія суддів наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, у даному випадку, у заяві про встановлення судового контролю представником позивача зазначено про відкрите виконавче провадження №76688051 у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Водночас, інформації про завершення наведеного виконавчого провадження, станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю до суду подано не було.

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки представником позивача не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю і ненадання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, той факт, що під час прийняття судом рішення від 12.12.2023 не встановлено обов`язку відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.