Постанова від 09.07.2025 по справі 756/5392/24

Унікальний номер справи 756/5392/24

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/9310/2025

Головуючий у суді першої інстанції М. М. Ткач

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

09 липня 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

сторони

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 11 лютого 2025 року, постановлену у складі судді Ткач М. М., в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва,

у с т а н о в и в :

У квітні 2024 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтерсах ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСББ «Богатир», із позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі.

Представвником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Журавель В. І. подано клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, на вирішення якої сторона відповідача просила суд поставити питання: Чи є неякісне встановлення кранів у зв`язку із демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати причиною залиття, яке сталося 18.08.2021 у квартирі АДРЕСА_1 ? Проведення експертизи просила доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Клопотання мотивоване тим, що висновок членів комісії про те, що причиною залиття є саме неякісне встановлення кранів ґрунтується лише на припущеннях. Сантехнік не є спеціалістом з якості і не міг візуально визначити якість робіт по встановленню кранів. Оскільки відповідач не погоджується із зазначеною в акті причиною залиття, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих питань, у справі необхідні спеціальні знання фахівця вирішення яких належить до компетенції будівельно-технічної експертизи. Відповідач вважає, що без проведення незалежної та неупередженої судової будівельно-технічної експертизи неможливо встановити причини залиття квартири позивачів.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Журавель В. І. про призначення експертизи у справі №756/5392/24 задоволено.

Призначено у цивільній справі №756/5392/24 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: - Чи є неякісне встановлення кранів у зв`язку із демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати причиною залиття, яке сталося 18.08.2021 у квартирі АДРЕСА_1 ? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Гарета Джонса, 5), попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 756/5392/24. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача. Судову будівельно-технічну експертизу постановлено провести за участю позивачів та/або їх представників. Зобов`язано відповідача у день та час призначений експертом надати безперешкодний доступ до об`єкту дослідження - квартири АДРЕСА_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та поновити провадження у справі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленої судом ухвали, порушення норм процесуального права, невстановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення експертизи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи не врахував ту обставину, що факт залиття належної позивачам квартири встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року у справі №756/18353/21, отже відповідальним за заподіяну шкоду є власник квартири АДРЕСА_1 . Факт залиття не заперечується відповідачем, проте не визнається вина у затопленні. Відповідач будь -яким чином намагається затягнути розгляд справи і не нести відповідальність за завдану позивачам шкоду. Позивач вказує, що сума завданих збитків, що встановлена у висновку експерта на сьогоднішній день є неактуальною з урахуванням інфляції. Позивач вказує на те, що відповідач мала достатньо часу для можливості самостійно замовити судову - будівельно - технічну експертизу для спростування вини у залитті квартири позивачів, однак не зробила цього. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд повинен був виходити не тільки із забезпечення принципу змагальності, але із принципу доцільності та дотримання розумних строків розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат М`яготіна О. Д. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити на підставі викладених у ній доводів.

Від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Журавель В. І. надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_4 та її представника Журавель В. І . Апеляційну скаргу просять залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін посилаючись на викладені у відзиві на апеляційну скаргу обставини.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСББ «Богатир» належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від третіх осіб не надходило.

Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності третіх осіб з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо призначення експертизи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, задовольняючи клопотання сторони відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, суд врахував зміст позовних вимог, обставини, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, приписи ст. 103 ЦПК України, та з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, з`ясування причин залиття щодо яких учасники справи не можуть дійти єдиного висновку по справі, вважав за необхідне призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони у повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що у квітні 2024 року позивачі звернулися до суду з даним позовом про відшкодування шкоди, який мотивували тим, що є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . 18 серпня 2021 року відбулося залиття квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття позивачам завдано майнову шкоду. 18.08.2021 спіробітниками ОСББ «Богатир» складено акт про залиття, яким встановлено причину залиття - неякісне встановлення кранів у зв`язку із демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати першого рівня (9 поверх) квартири. Особою, відповідальною за завдану матеріальну шкоду, є власник квартири АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів справи позивачі зверталися із позовом про відшкодування шкоди внаслідок залиття, що сталося 18.08.2021 до ОСОБА_6 . Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 у справі №756/18353/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовлено з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідачем викладено заперечення щодо пре`явлених до неї позовних вимог вказуючи на відсутність доказів того, що вона є завдавачем шкоди та причини залиття квартири, належної позивачам. ОСОБА_4 вказала, що неправомірних дій чи бездіяльності не вчиняла, не порушувала правила експлуатації санітарно - технічних приладів. Протікання сталося не з її вини як власника квартири АДРЕСА_1 .

Заперечуючи факт залиття належної позивачам квартири з вини відповідача та не погоджуючись із вказаною в акті від 18.08.2021 причиною залиття квартири остання заявила клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертиризи з метою отримання відповіді на запитання: Чи є неякісне встановлення кранів у зв`язку із демонтажем рушникосушарки у приміщенні ванної кімнати причиною залиття, яке сталося 18.08.2021 у квартирі АДРЕСА_1 ?

Так, відповідно до ст.15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до положеньст. 43 ЦПК Україниучасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Згідно частини п`ятоїстатті 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7ст. 102 ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення судової будівельно - технічної експертизи, суд першої інстанції врахував предмет позову про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, заперечення сторони відповідача щодо причини залиття квартири позивачів, вказаної в акті про залиття від 18.08.2021, та виходив із наявності всіх умов, визначених ч. 1 ст. 103 ЦПК України.

Так, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачам шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, дійсні причини залиття, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивачі оцінюють заподіяну шкоду та з чого при цьому виходять, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для розгляду позову про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними, на думку позивачів, діями відповідача, необхідно встановити дійсну причину залиття, а для цього необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відповідач ці обставини (причину залиття вказану в акті від 18.08.2021 та вину у залитті) не визнає.

Відповідно до ч. 1, 4, 5ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відтак судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставлено питання, запропоноване відповідачем, що входить до предмета доказування.

Одночасно із призначенням судової будівельно - технічної експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1ст. 252 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє, як неспроможні, доводи апеляційної скарги, що обставина та причина залиття квартири підтверджується актом про залиття, з посиланням на правові висновки Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року в справі №727/2372/18, від 27 грудня 2019 року в справі № 686/11256/16-ц, від 11 грудня 2018 року в справі № 759/4781/16-ц.

Питання щодо причини залиття квартири позивачів з вини відповідача є визначальним для вирішення цієї справи, оскільки відповідачем заперечується факт завдання шкоди позивачам з її вини, зокрема причина залиття зазначена в акті від 18.08.2021.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність сукупності умов для призначення експертизи, визначених ч. 1 ст. 103 ЦПК України, з посиланням на наявність в матеріалах справи звіту, який не оскаржено відповідачем, з огляду на те, що в клопотанні про призначення експертизи відповідачем поставлено питання щодо встановлення причини залиття квартири позивачів, а не розміру завданого збитку.

Зазначаючи про неактуальність розміру завданого позивачам збитку внаслідок залиття квартири у 2021 році з урахуванням інфляційних втрат станом на 2025 рік, позивачі не позбавлені можливості скористатися своїм правом на подання заяви про збільшення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зауважує, що письмові докази у справі підлягають оцінці в загальному порядку разом з іншими доказами, під час розгляду справи по суті спору.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач могла самостійно замовити та провести судову будівельно-технічну експертизу колегією суддів оцінюються критично. Призначення судової експертизи у справі є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини. Суд, не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не вправі позбавляти дозволених законом та обраних сторонами засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об`єктивного судового розгляду.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено сукупність умов для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, передбаченої ст. 103 ЦПК України, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи (причини залиття), необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та оскільки сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Доводи апеляційної скарги, що клопотання про призначення експертизи заявлене відповідачем лише з метою затягування та ускладнення розгляду справи є лише припущеннями сторони позивача, а тому відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що проведення експертизи неможливе в зв`язку з частковим відновленням квартири позивачів, а можливе проведення лише документальної експертизи, відхиляються апеляційним судом як передчасні та необґрунтовані, оскільки у випадку призначення експертизи судом експерт відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 72 ЦПК Українивправі заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно - технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити обставини, що входять в предмет доказування по даній справі - причини залиття.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення розумних строків розгляду справи в зв`язку з призначенням експертизи відхиляються апеляційним судом як неспроможні, оскільки провадження в справі було зупинено судом першої інстанції на час проведення експертизи, що узгоджується з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Твердження позивачів про встановлення рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2024 у справі №756/18353/21 вини ОСОБА_4 у залитті 18.08.2021 належної позивачам квартири не відповідають дійсності та спростовуються змістом вказаного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності скасування ухвали суду, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 11 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 21 липня 2025 року.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна