Ухвала від 21.07.2025 по справі 686/17132/25

Справа № 686/17132/25

Провадження № 1-кс/686/7041/25

УХВАЛА

21 липня 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025240000000041 від 09.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

встановив:

16.07.2025 слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6821889500:04:005:0234, площею 0,25 га;

- житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки ?);

- автомобіль марки «NISSAN» модель «QASHQAI», 2011 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , які належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом тимчасового позбавлення ОСОБА_5 або будь-кого іншого можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вказане майно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , яка являється директором КП ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», організувала злочину діяльність пов`язану з трудовою експлуатацією осіб із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, які тимчасово або постійно перебувають в зазначеному закладі та які за станом здоровя потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів.

До вказаної злочинної діяльності ОСОБА_6 залучила медичного працівника КП ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат» ОСОБА_5 , яка підшуковує осіб зацікавлених в проведенні різних фізичних робіт на господарствах, полях, складах та інших можливих місцях з використанням фізичної праці пацієнтів комунального закладу за грошову винагороду.

Проведеними гласними та негласними слідчими діями, розшуковими заходами, встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, причетна: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 .

30.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Дунаївці, Хмельницької області, українці, громадянці України, проживаючій за адресою АДРЕСА_1 , працюючій старшою медичною сестрою КП ХОР «Дунаєвецький психоневрологічний інтернат», раніше не судимій, повідомлено про підозру у передачі людини, вчиненні з метою експлуатації, з використанням уразливого стану, вчиненні щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває наступне майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6821889500:04:005:0234, площею 0,25 га;

- житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки ?);

- автомобіль марки «NISSAN» модель «QASHQAI», 2011 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;

Слідча у судове засідання не з`явився, в клопотанні зазначив, що просить розглянути його без участі ініціатора.

Окрім того, у клопотанні слідчого міститься прохання про розгляд клопотання без участі власника майна з метою забезпечення арешту майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням наведеного, оскільки клопотання подане з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, для запобігання спробам відчуження указаного майна або вжиття підозрюваною інших заходів, які можуть зашкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна та його захисника.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до положень п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває наступне майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6821889500:04:005:0234, площею 0,25 га;

- житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки ?);

- автомобіль марки «NISSAN» модель «QASHQAI», 2011 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Зважаючи на те, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки надано докази, що вказане в клопотанні майно належать їй на праві власності, остання набула статусу підозрюваної, оскільки їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, санкція, що інкримінуються ОСОБА_5 , передбачають конфіскацію майна, а тому, враховуючи вищевикладене, для повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, клопотання про арешт підлягає задоволенню.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню.

А тому клопотання слідчого є обґрунтованим.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує і те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не встановлено.

З урахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження на майно із залишенням правомочності користування означеним майном.

Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості його збереження та може призвести до перетворення, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідча суддя -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вказане майно, а саме на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 6821889500:04:005:0234, площею 0,25 га;

- житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 (розмір частки ?);

- автомобіль марки «NISSAN» модель «QASHQAI», 2011 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Виконання ухвали доручити слідчому ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 .

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя