Рішення від 22.07.2025 по справі 206/2839/25

Справа 206/2839/25

Провадження 2-а/206/61/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретарі судового засідання Тимченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2025 до суду надійшов позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голобородько Дениса Ігоровича, поданий 23.05.2025 поштовим зв`язком, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №74 від 04 березня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, поновити строк на оскарження зазначеної постанови, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.05.2025 після блокування банківських рахунків позивача телефонним зв`язком представник позивача дізнався від Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підставою блокування банківських рахунків стало відкриття виконавчого провадження на підставі постанови №74 від 04.03.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те що, що він не з`явився о 09 годині 00 хвилин 10.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою для уточнення даних.

Представник позивача вважає зазначену постанову №74 від 04.03.2025 протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася з грубими порушенням процесуальних норм розгляду адміністративного правопорушення, також під час розгляду не було досліджено всі обставини справи, позивач не був повідомлений належним чином про розгляд справи, що позбавило його права на захист та відсутність доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач взагалі вчинив вказане правопорушення, тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною.

Одночасно з позовом представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд зупинити виконавче провадження постанови №74 від 04.03.2025 про накладення адміністративного штрафу до набрання законної сили судового рішення у цій справі; зупинити виконавче провадження №78092635, відкрите Самарським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до набрання законної сили судового рішення у цій справі; заборонити Самарському відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснювати примусове стягнення грошових коштів із банківських рахунків позивача до ухвалення судового рішення.

Справа була розподілена до розгляду судді Самарського районного суду міста Дніпра Малихіній В.В. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 року.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2025 поновлено строк на подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №74 від 04.03.2025, відкрито провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, зобов`язано відповідача надати суду копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , заяву про забезпечення позову задоволено, а саме: зупинене стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №78092635 за постановою державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бутенко Оксани Миколаївни від 14.05.2025 щодо виконання постанови №74 від 04.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

17.06.2025 представником відповідача Норочевським О.О. через підсистему «Електронний суд» надано до суду відзив на позовну заяву та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У відзиві на позов відповідач зазначив, що у власному позові позивач посилається на те, що не знав про наявність будь-якої повістки, не був належним чином повідомлений, а викладені обставини в оскаржуваній постанові не є вірними. Вважає вказані доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 81 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджено постановою Кабінету Міністрів України) від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. Пунктом 82 даних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставлянням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Оскільки, позивач не з`явився до відділення АТ «Укрпошта» для отримання зазначеного вище відправлення, вони мали всі підстави повернути його відправникові - відповідачу.

Таким чином, твердження позивача про відсутність будь-яких доказів про належний його виклик повісткою до відповідача спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Щодо відсутності у відповідача адреси електронної пошти та контактного телефону позивача, зазначив, що згідно з обліковою карткою позивача, адресою його постійного проживання зазначено: АДРЕСА_1 . Ним не було не виконано вимоги пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, відповідно до якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (тобто з 18.05.2024 до 16.07.2024). Метою виклику позивача до відповідача було саме уточнення його персональних даних - адреси фактичного проживання, номерів засобів зв`язку, електронної пошти.

За таких обставин, саме на позивача, а не відповідача, повинні бути покладені ризики необізнаності останнього щодо місця актуального проживання позивача та неотримання позивачем повістки.

Вважає, що відповідач належним чином повідомив позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом надіслання поштовим зв`язком повістки та примірника постанови, які також були повернуті за відсутності позивача за адресою проживання.

За таких умов, вважає, що позивач порушив свій обов`язок до відповідача, тому його правомірно та справедливо було притягнуто до адміністративної відповідальності. А відтак, викладені позивачем доводи про порушення, допущені при розгляді справи про адміністративне правопорушення є надуманими та не виповідають фактичним обставинам справи. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

23.06.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача Голобородько Д.І., в якій він просив позов задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що у відзиві на позов відповідач не спростував доводів, що позивач не був належним чином проінформований про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних та для розгляду справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Голобородько Д.І. не з`явились, в позовній заяві представник позивача просив суд розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Судом встановлено, що 04.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову №74, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 25500,00 грн.

Згідно вказаної постанови від 04.03.2025, 10.12.2024 ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних, тим самим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що 24.02.2025 ОСОБА_1 повісткою був повідомлений про розгляд адміністративної справи, який відбудеться за адресою: АДРЕСА_2 о 09.00 год. 04.03.2025, однак не з`явився у вказаний у повістці час.

14.05.2025 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бутенко Оксаною Миколаївною на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора Царко В.П №74 від 04.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відкрито виконавче провадження №78092635 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51000,00 грн.

Постановою від 14.05.2025 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бутенко Оксаною Миколаївною у цьому виконавчому провадженні накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 56369 грн.

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час та оголошено проведення загальної мобілізації.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Приписами ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що відповідачем при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, розпочатої відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, належним чином не перевірено питання щодо сповіщення ОСОБА_1 про час і місце її розгляду, чи правильно складено матеріали справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого справа розглянута 04.03.2025 без участі позивача та в ході розгляду такої справи належним чином не з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжуються відповідальність, не встановлено наявність інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до рапорту заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - начальника мобілізаційного відділення капітана ОСОБА_3 від 11.12.2024, ОСОБА_1 02.12.2024 направлено через АТ «Укрпошта» повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.12.2024 о 09.00 годин. Проте останній у визначений у повістці термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомив про причини своєї неявки та не з`явився для звірки даних.

Згідно до рапорту командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_4 від 11.12.2024, відповідно до книги обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 10.12.2024 в період з 08.00 по 17.00 годин громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув.

Відповідно до повістки №1451117 від 27.11.2024 року громадянин ОСОБА_1 викликається до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.12.2024 о 09.00 годин для уточнення даних.

Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вказану повістку було направлено 02.12.2024 за номером поштового відправлення 4912702259146 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: До відділення, Дніпро, 49127, 0662816454, відправник ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказана повістка повернулася 24.12.2024 з АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з довідкою про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до рапорту головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 від 04.03.2025 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до корінця до повістки та квитанції АТ «Укрпошта», повістка про виклик ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 04.03.2025 о 09.00 год. направлена 24.02.2025 поштою рекомендованим листом за номером поштового відправлення 4912700018010 на адресу: 49127, м. Дніпро.

При цьому, позивачем надано довідку про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 08.02.2021 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що внесено запис за №19720427-000717 до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, оскільки сама лише постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, згідно з оскаржуваною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу за те, що він не з`явився за викликом у ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.

Проте, відповідно до наданого позивачем витягу з військово-облікового документу Резерв+, сформованого 06.12.2024 та дійсного до 06.12.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 , знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата уточнення даних 13.07.2024 (дані уточнено вчасно).

Водночас, матеріалами справи не підтверджено, що позивач зобов`язаний 10.12.2024 уточнити дані в ІНФОРМАЦІЯ_5 після їх вчасного уточнення 13.07.2024 та що він отримував засобами поштового зв`язку повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.12.2024 та 04.03.2025, як і не підтверджено обставини, що останній отримував повідомлення АТ «Укрпошта» про надходження на його ім`я поштових відправлень з позначкою «Повістка ТЦК».

Так у відповідності до абз.2 п. 82 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, в редакції, чинній на день відправлення повістки відповідачем, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Згідно з абз.4 п.82 Правил поштового зв`язку, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Проте, відповідачем не надані суду докази на підтвердження повідомлення позивача належним чином про надходження повістки на його адресу, а також того, що у разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об`єкта поштового зв`язку проінформував адресата (одержувача) за наявним номером телефону або вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Верховний Суд під час розгляду судових справ неодноразово відзначав про неналежну роботу АТ «Укрпошта» щодо доставлення, вручення рекомендованих поштових відправлень учасникам судового процесу та навіть постановляв окремі ухвали щодо усунення таких недоліків (зокрема, окремі ухвали Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №761/15565/16-ц, від 12.02.2020 у справі №925/782/18, від 24.11.2021 у справі №761/27802/19).

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.252 КУпАП передбачено, що докази оцінюються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, в порушення вищевказаних вимог, відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та винесення відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а та в багатьох інших справах.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Так, у рішенні ЄСПЛ «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (іншого правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна презумпція невинуватості існує і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, про що свідчить правовий висновок, викладений в багатьох постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення та на підтвердження наявності вини в його діях в матеріалах справи відсутні, а протилежного відповідачем не доведено.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №74 від 04.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови №74 від 04 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №74 від 04 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, а саме: зупинене стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №78092635 за постановою державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бутенко Оксани Миколаївни від 14.05.2025 щодо виконання постанови №74 від 04.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Малихіна