Рішення від 15.07.2025 по справі 761/15811/24

Справа № 761/15811/24

Провадження № 2/761/2149/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасія Олександрівна про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасія Олександрівна про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування.

У своїй позовній заяві просила суд визнати право власності за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,14 кв. м, що належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відкритим акціонерним товариством «Азбодеревскло» міста Києва.

Свою позовну заяву обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини. ОСОБА_3 написала заяву про прийняття спадщини. У зв`язку із відмовою Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О. у видачі свідоцтва про право на спадщину законом на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,14 кв. м, що належала ОСОБА_5 . У зв`язку із вищезазначеним ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року було витребувано у Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасії Олександрівни, належним чином завірену копію спадкової справи № 578/2023, яка була заведена 11 травня 2023 року щодо майна померлої ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, що згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 29 серпня 2022 року складено відповідний актовий запис за № 16470, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не залишила у зв`язку з цим відкрилась спадщина на її частину квартири АДРЕСА_2 в розмірі 1/3, яка їй належала.

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2 Української Радянської Соціалистичної Республіки, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний запис за № 1301 27 травня 1949 року батьки: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_5 .

Згідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_3 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 26.05.1971 року зроблено відповідний запис за № 943, батьками є: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_4 .

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали шлюб 21 лютого 1992 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 21.02.1992 року зроблено запис за № 02. Після укладення шлюбу змінено прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 27 березня 2022 року складено відповідний актовий запис за № 6928, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Матір позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачка ОСОБА_2 є внучкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 написав заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 написала заяву про прийняття спадщини.

У ОСОБА_2 відсутні оригінали документів, що посвідчують право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить спадкодавцю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 березня 2024 року Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасія Олександрівна відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 (одну шосту) частку квартири номер АДРЕСА_2 , у зв?язку з ненаданням документа, що посвідчує право власності спадкодавця - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вищезазначену 1/6 частку квартири.

Спадкова справа № 578/2023 була заведена 11 травня 2023 року у Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та на підставі заяви, поданої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 (одну шосту) частку квартири номер АДРЕСА_2 , яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відкритим акціонерним товариством «Азбодеревскло» міста Києва 01 жовтня 1997 року, згідно з розпорядженням від 01 жовтня 1997 року, № 160, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 28 листопада 1997 року і записано у реєстрову книгу № 7109.

У зв?язку із смертю бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином оформити правовстановлюючі документи на квартиру не є можливим, що унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Суд зазначає, що в основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - стаття 1216 ЦК України. Спадкодавець - це фізична особа, права та обов`язки якої після смерті переходять до інших осіб. Спадкоємці - це особи, що набувають право на спадщину (особи, які є живими на момент відкриття спадщини, особи, що були зачаті за життя спадкодавця і народилися після відкриття спадщини, а також юридичні особи та держава). Право спадкування тісно пов`язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із засобів набуття права власності.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, які стали предметом дослідження в ході розгляду цієї справи, й встановлені правовідносини та докази покладені в основу рішення суду про задоволення позову.

Із матеріалів спадкової справи встановлена наявність копії постанови про відмову ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 року, відповідно до якої нотаріус вказав, що ОСОБА_2 не надано документа, що посвідчує право власності спадкодавця - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частку квартири.

Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Так, відповідно до Листа від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суди при розгляді справ даної категорії мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається зі ст. ст. 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Встановивши, що ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги за законом за правом представлення, вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовившись від спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину - частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відкритим акціонерним товариством «Азбодеревскло» міста Києва, проте свідоцтво ОСОБА_2 не отримала й вказане майно залишились не набуте нею, й, оскільки ОСОБА_2 протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, але не отримала свідоцтво про право на спадщину, вона вважається такою, що прийняла спадщину, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання за ОСОБА_2 права власності за законом.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пропорційно. Судовий збір не підлягає стягненню з Київської міської ради, оскільки Київська міська рада не є належним відповідачем у даній справі.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1228, 1262, 1268 ЦК України, а також Закону України «Про нотаріат», з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування», Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасія Олександрівна про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Визнати право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_4 в порядку спадкування право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місця проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_9 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 .

Київська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатика, буд. 36, код ЄДРПОУ: 22883141.

Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори, Дубенко Анастасія Олександрівна, адреса: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 11.

Повний текст рішення виготовлений 18 липня 2025 року.

Суддя: