Постанова від 09.07.2025 по справі 910/16870/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2025 р. Справа№ 910/16870/23 (910/9012/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 09.07.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025

у справі №910/16870/23 (910/9012/24) (суддя Івченко А.М.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення заборгованості

в межах справи № 910/16870/23

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 1 610 990,92 грн основної заборгованості, 23 910,23 грн 3% річних, 85 157,44 грн інфляційні втрати та 20 640,69 грн судових витрат; в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду у відповідній частині, Державне підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 213 183,39 грн пені та 2 558,21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви; ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 213 183,39 грн пені та 2 558,21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 3 837,30 грн витрат по сплаті судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Ключовим аргументом апеляційної скарги є те, що рішення підлягає скасуванню частково як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права; судом не в повному обсязі досліджено обставини справи, а саме, умови п. 4.2. Договору від 09.07.2015 № 02.5-14/1-53 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі - Договір), яким визначено, що Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (Орендар) зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг, сплачувати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Балансоутримувачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором. Абзацем 1 пункту 5 ст. 41 КУзПБ встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. З огляду на це, при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 213 183,39 грн пені, місцевим господарським судом не було враховано умови п. 4.2 Договору, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - приписи ст. ст. 1, 41 Кодексу України з процедур банкрутства; та не враховано висновки Верховного Суду, викладені у наведених в апеляційній скарзі постановах.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16870/23 (910/9012/24) за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення заборгованості; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/16870/23 (910/9012/24).

22.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16870/23 (910/9012/24) у 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24); розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 25.06.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.07.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 09.07.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.07.2025 прийняв апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 09.07.2025 з`явилася представник Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Відзиви на апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до суду апеляційної інстанції не надходили.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Представник Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в судовому засіданні надала усні пояснення по суті справи, підтримала апеляційну скаргу, просила суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 213 183,39 грн пені та 2 558,21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 213 183,39 грн пені та 2 558,21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" витрати по сплаті судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

В силу положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 181 033,37 грн за договором від 09.07.2015 № 02.5-14/1-53 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

В поданій позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість за Договором від 09.07.2015 № 02.5-14/1-53 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю за період листопад 2023 - травень 2024 року у розмірі 1 181 033,37 грн, що складається з 1 049 147,92 грн основного боргу; 91 996,31 грн пені; 9 927,12 грн 3% річних та 29 962, 02 грн інфляційних втрат.

19.11.2024 Позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій Позивач посилається на продовження невиконання Відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги, у зв`язку з чим просить суд стягнути заборгованість за червень - вересень 2024, у розмірі 561 842,40 грн. Таким чином (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), яка була прийнята судом, збільшився заявлений період та сума заборгованості, додався період виникнення заборгованості червень - вересень 2024, що призвело до зміни суми основного боргу, а саме:

1 049 147,92 грн + 561 842,40 грн = 1 610 990,32 грн.

Враховуючи розрахунки, наведені Позивачем, предмет позову, загальний розмір суми позовної заяви становить 1 933 241,38 грн. та складається з:

- сума основного боргу 1 610 990, 32 грн.;

- 3% річних 23 910, 23 грн.;

- пені 213 183,39 грн.;

- інфляційних втрат 85 157,44 грн.

Таким чином, загальна ціна позову складається із суми основного боргу, суми 3% річних, суми пені, інфляційних втрат і становить: 1 610 990,32 + 23 910,23 + 213 183,39 + 85 157, 44 = 1 933 241, 38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у даній справі вирішено: " 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 1610990 (один мільйон шістсот десять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 92 коп. основної заборгованості, 23910 (двадцять три тисячі дев`ятсот десять) грн 23 коп. 3% річних, 85157 (вісімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят сім) грн 44 коп. інфляційні втрати та 20640 (двадцять тисяч шістсот сорок) грн 69 коп. судових витрат. 3. В іншій частині відмовити."

Оскаржуваним рішенням Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов щодо стягнення суми основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 213 183,39 грн було відмовлено. Судові витрати розподілені пропорційно задоволених вимог.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/16870/23 (910/9012/24) оскаржується лише в частині відмови у позові щодо стягнення пені у сумі 213 183,39 грн, виходячи з доводів апеляційної скарги, викладених вище. Тому вказане судове рішення судом апеляційної інстанції переглядається лише в тій частині, що оскаржується. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у даній справі не оскаржується та не переглядається судом апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач) та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухового майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.07.2015 №02.5-14/1-53 (далі - договір про відшкодування витрат).

Відповідно п.п. 2.2.1 та 2.2.2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором. Щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно п. 1.1.3 договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та Акту. Датою отримання рахунку та Акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами (в редакції Додаткової угоди №1 від 27.06.2018).

Пунктом 4.2 договору про відшкодування витрат визначено, що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Відмову у позові щодо пені в розмірі 213 183,39 грн суд першої інстанції обґрунтовує тим, що перевіркою наданого Позивачем розрахунку пені судом встановлено, що цей розрахунок є арифметично вірним; ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/16870/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; з огляду на поширення мораторію на задоволення вимог усіх кредиторів протягом всього періоду дії мораторію.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірної відмови у позові в частині стягнення пені, з огляду на таке.

Частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положеннями ч. 6 статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Умови договору про сплату пені за кожний день затримки оплати, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Відповідно до п.4.2 Договору про відшкодування витрат cторони погодили, що Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (Орендар) зобов`язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг, сплачувати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Балансоутримувачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за Договором.

Таким чином, умовами п. 4.2 Договору встановлені інші строки нарахування пені, ніж ч.6 статті 232 ГК України.

Умовами п. 4.2 Договору сторони чітко визначили та погодили момент, до якого має бути нарахована пеня, а саме, "до моменту повного погашення заборгованості за Договором". Дана подія є чіткою межею, яку можна зафіксувати та встановити.

В разі не застосування положень п.4.2 Договору відбудеться нівелювання волевиявлення сторін, що було викладено та погоджено у Договорі.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Заборгованість, яка заявлена у позові, та визнана судом підтвердженою та стягнута з відповідача на користь позивача, виникла за період з листопада 2023 по вересень 2024. Відповідно до умов Договору зобов`язання з відшкодування витрат має бути виконане до 20 числа того місяця, що слідує за звітним.

Позивач правомірно нарахував до стягнення пеню за період з 21.12.2023 до 14.11.2024, яка складає 213 183,39 грн.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; (абз. 15 ст. 1 розділу 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог (п. 27 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 908/3800/21).

Поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Абзацем 1 пункту 5 ст. 41 КУзПБ встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 925/1770/15(925/11/23) викладено наступний висновок:

« 42. За змістом частин першої, другої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

…44. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац перший частини п`ятої статті 41 КУзПБ).

…46. Колегія суддів також звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, згідно з якою мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

…50. За змістом статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

51. Отже, визначальним для кваліфікації вимог кредитора як конкурсних чи поточних є момент виникнення таких вимог.»

Провадження у даній справі відкрито та мораторій на задоволення вимог кредиторів у даній справі введено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023. Заявлена у позові заборгованість щодо наданих/отриманих Послуг на умовах вищевказаного Договору виникла за період листопад 2023- вересень 2024, пеня нараховується з 21.12.2023 по 14.11.2024, тому такі вимоги позивача є поточними.

Враховуючи норми, передбачені КУзПБ та вищевказані висновки Верховного Суду, мораторій не поширює свою дію на поточні вимоги кредиторів.

Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом, та боржник відповідає за поточними зобов`язаннями на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що заявлена пеня нарахована на забезпечення виконання поточних зобов`язань та, враховуючи умови п. 4.2 Договору, стягнення з Відповідача пені у розмірі 213 183,39 грн (за період з 21.12.2023 до 14.11.2024) є правомірним та відповідає нормам чинного матеріального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши оскаржуване судове рішення в частині відмови у стягненні пені у сумі 213 183,39 грн. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов щодо стягнення пені у сумі 213 183,39 грн задовольнити. Відповідно судові витрати у справі за подання позову у повному обсязі слід покласти на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України. Скасовуючи оскаржуване судове рішення у відповідній частині та приймаючи в цій частині нове рішення про задоволення позову в частині пені, витрати по сплаті судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви слід достягнути з відповідача у сумі 2 558,21 грн.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".

За таких обставин, апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" слід задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/16870/23 (910/9012/24) слід скасувати в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 213 183, 39 грн пені та 2558, 21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 213 183, 39 грн. пені та 2558,21 грн. витрат по сплаті судового збору сплаченого за подання позовної заяви. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 213 183, 39 грн пені та 2558, 21 грн витрат по сплаті судового збору сплаченого за подання позовної заяви, 3837, 30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі №910/16870/23 (910/9012/24) скасувати в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 213 183, 39 грн пені та 2558, 21 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 213 183, 39 грн. пені та 2558,21 грн. витрат по сплаті судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069, адреса: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300) 3837, 30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/16870/23 (910/9012/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 21.07.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

О.М. Остапенко