Постанова від 18.07.2025 по справі 922/844/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/844/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача адвокат Бєлєвцова О.С., на підставі довіреності (поза межами приміщення суду),

від відповідача не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача, Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№1314Х),

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 19.05.2025, суддя Кухар Н.М.)

у справі №922/844/25

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш", м. Харків,

про стягнення 341 659, 20грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" про стягнення пені в розмірі 341 659, 20грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов пунктів 1.1, 5.1, підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору поставки (за графіком) №УГВС 170/31-23 від 05.06.2023, пункту 3 Специфікації №1, не виконав свої зобов`язання з поставки товару у встановлений договором строк, у зв`язку з чим, позивачем нараховано пеню на підставі пункту 7.8 договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/844/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 170 829, 60грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 099, 91грн. У задоволенні позову в частині стягнення 170 829, 60грн пені відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності у прифронтовому Харкові задля наповнення місцевого бюджету під час дії воєнного стану в умовах, наближених до бойових, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору поставки, відсутність доказів наявності в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, дійшов висновку щодо існування виключних обставин даної справи, що надають підстави для зменшення суми пені на 50%.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/844/25 в частині відмови у позові та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 170 829, 60грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що товар на суму 1 256 100, 00грн відповідачем взагалі не поставлено; суд першої інстанції не встановив, через які саме технологічні обставини товар не було поставлено.

Апелянт вважає, що врахування судом обставин розташування відповідача у місті Харкові як підставу зменшення штрафних санкцій не є об`єктивним та обґрунтованим, оскільки договір між сторонами у справі було укладено вже після введення в Україні воєнного стану.

На думку апелянта, аналіз показників фінансової звітності відповідача дозволяє дійти висновку про наявність у нього фінансової спроможності виконувати взяті на себе зобов`язання, в тому числі, перед позивачем, зокрема, в частині застосування відповідальності за порушення договору.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції надав перевагу доводам відповідача, не врахувавши доводи позивача; вважає, що наявність виняткових обставин для спірних правовідносин щодо невиконання відповідачем господарського зобов`язання з поставки товару матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 для розгляду справи №922/844/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/844/25. Призначено справу до розгляду на "15" липня 2025 р. о 09:30 годині.

Копії ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручені сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої сторони є.

24.06.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що позивач не поніс збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору, внаслідок чого просить у задоволенні скарги відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про участь його представниці у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/844/25, призначене на "15" липня 2025 р. о 09:30 годині, провести за участю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі його представниці - адвокатки Бєлєвцової Оксани Сергіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.

У зв`язку із перебуванням 15.07.2025 судді Шутенко І.А. у відпустці, з метою забезпечення принципу незмінності складу суду, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 призначено справу №922/844/25 до розгляду на "18" липня 2025 р. о 09:30 годині. Постановлено судове засідання у справі №922/844/25, призначене на "18" липня 2025 р. о 09:30 годині, провести за участю Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі його представниці - адвокатки Бєлєвцової Оксани Сергіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.

16.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь його представника у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.07.2025 представниця апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його представник у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 та від 14.07.2025 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.

Так, відповідач є юридичною особою і не позбавлений права і можливості забезпечити або свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.

У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем вказано про участь його представника у кримінальному провадженні, однак, відповідачем не надано доказів, по-перше, відповідної участі представника відповідача у кримінальному провадженні, по-друге, що він не має інших представників в порядку самопредставництва або шляхом укладення відповідного договору; і, по-третє, що він не може забезпечити участь інших своїх представників в судовому засіданні у даній справі.

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за відсутності у судовому засіданні представника відповідача.

З огляду на викладене, судова колегія відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги, позивач не погоджується з рішенням суду в частині зменшення штрафних санкцій на 50%, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 в частині відмови у позові та просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 170 829, 60грн.

Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/844/25 переглядається апеляційним господарським судом у вказаній частині.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 05.06.2023 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Харківмаш" (постачальник) було укладено договір поставки (за графіком) № УГВС 170/31-23.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язався поставити покупцеві калібри різьбові (далі - товар), зазначені в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

За змістом пункту 1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Загальна ціна (сума) договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього договору, та становить до 2 598 900, 00грн, в тому числі ПДВ 433 150, 00грн. У вартість товару включаються, зокрема, транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у Специфікації до даного договору (пункт 3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.

Відповідно до пункту 5.2 договору, датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаротранспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Згідно з умовами Специфікації №1 від 05.06.2023 (додаток №1 до договору), постачальник зобов`язався поставити покупцю 18 одиниць (комплектів) товару загальною вартістю з ПДВ 2 598 900, 00грн.

Пунктом 3 зазначеної Специфікації сторонами погоджено строк поставки товару: впродовж 210 календарних днів з дати укладання даного Договору про закупівлю (відповідно до Графіка поставки) та з правом дострокової поставки; з обов`язковим повідомленням покупця постачальником за 5 днів до дати відвантаження товару шляхом направлення листа на електронну пошту працівника/-ів покупця, вказану в пункті 3.1 цієї Специфікації, про готовність товару до відвантаження із зазначенням номенклатури товару, способу доставки, кількості місць, габаритів товару, ваги нетто/брутто, вартості товару.

Тобто, за домовленістю сторін договору, граничним строком поставки товару є 31.12.2023.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, постачальник не виконав свої зобов`язання з поставки товару вартістю 1 256 100, 00грн у встановлений Договором строк, чим порушив умови пунктів 1.1, 5.1, підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору, пункту 3 Специфікації № 1.

Відповідно до пункту 7.8 договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Оскільки поставка товару за договором на суму 1 256 100, 00грн здійснена не була, тобто виникло прострочення поставки товару, покупець скерував постачальнику вимогу за №2840-060131-01 від 10.12.2024 про сплату неустойки, яка не була задоволена відповідачем та залишена без відповіді.

З огляду на викладене, відповідач, за розрахунком позивача, повинен сплатити позивачу 341 659, 20грн пені за період з 07.06.2024 по 05.03.2025, що становить 272 дня.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором.

Вказані обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до пункту 7.8 договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідач, за розрахунком позивача, повинен сплатити позивачу 341 659, 20грн пені за період з 07.06.2024 по 05.03.2025, що становить 272 дня.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд першої інстанції визнав вищевказану вимогу позивача про стягнення з відповідача 341 659, 20грн пені законною та обґрунтованою.

Відповідач проти зазначеного не заперечує, але звернувся з клопотанням про зменшення штрафних санкцій на 90%.

Відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" знаходиться та здійснює господарську діяльність у прифронтовому місті Харкові. Через постійні обстріли міста, потенційні контрагенти відмовляються від співробітництва із підприємствами, потужності яких знаходяться у місті Харкові, що також призвело до скрутного матеріального становища відповідача. Загальновідомим є той факт, що підприємства Харківщини найбільше постраждалі від повномасштабного російського вторгнення, проте, продовжують у неймовірних умовах працювати та підтримувати економіку у воюючій країні.

Відповідачем забезпечуються робочі місця для своїх співробітників та виплачується відповідна заробітна плата, стягнення повної суми штрафних санкцій може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік, доходи та чистий прибуток відповідача не є великими в порівнянні обсягу штрафних санкцій, у випадку їх стягнення з відповідача в повному обсязі.

Договір поставки виконаний відповідачем частково, позивач не здвйснював на користь відповідача попередню оплату та не поніс збитків внаслідок часткового невиконання відповідачем договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

У постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.

Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судова практика щодо застосування вказаних норм Цивільного кодексу України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- норми Цивільного кодексу України дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій з огляду на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим; підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, визначені у статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК).

Такий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Суд першої інстанції врахував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" знаходиться та здійснює господарську діяльність у прифронтовому місті Харкові. Загальновідомим є той факт, що підприємства Харківщини постраждали від повномасштабного російського вторгнення, проте, продовжують у неймовірних умовах працювати та підтримувати економіку у воюючій країні.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік, доходи та чистий прибуток відповідача не є великими в порівнянні обсягу штрафних санкцій, у випадку їх стягнення з відповідача в повному обсязі.

При цьому, позивачем за даною справою подано до Господарського суду Харківської області ще одну позовну заяву про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 571 338, 94грн (справа №922/876/25). Тобто, загальна сума вимог за двома позовними заявами складає 912 998, 14грн.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 50%.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах місцевий господарський суд скористався своїм правом зменшення штрафних санкцій за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності.

Як зазначено вище, у постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її саме компенсаторний характер; заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Суд апеляційної інстанції також приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання: існування об`єктивних обставин, які ускладнювали вчасне здійснення поставки як на момент укладення договору, так і в період виконання постачальником обов`язків, як то триваючий воєнний стан та постійні ракетні та артилерійські обстріли ворожими військами міста Харкова та Харківської області.

Факт впливу цих обставин на неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підтверджується такими обставинами.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв`язку з широкомасштабним вторгненням рф. В подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме пунктів 6, 7 специфікації №1 (додаток №1 до договору поставки від 05.06.2023 №УГВС170/31-23, країна походження та виробник товару є ТОВ "ТБ "Харківмаш". Рік виготовлення Товару: 2022-2023. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7А.

Враховуючи, що господарська діяльність відповідача могла відбуватись лише за місцем його знаходження (місцезнаходженням виробничих потужностей відповідачем також визначено місто Харків), то очевидним є те, що у вказаних умовах, які з початку широкомасштабної військової агресії російської федерації на територію України становлять небезпеку для життя та здоров`я людей, в тому числі працівників відповідача.

Початок агресії російської федерації має відношення до всієї країни, втім необхідно взяти до уваги, що певні регіони перебувають у більш вразливому становищі, спричиненому, зокрема, безпосередніми бойовими зіткненнями, проведенням безпосередніх військових дій в таких регіонах, що не може не впливати на організацію виробництва, здійснення органами управління суб`єктів господарювання своїх функцій. До таких регіонів беззаперечно можна віднести Харківську область (місце проведення господарської діяльності відповідача).

Тому колегія суддів вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, відповідач має право посилатись на них, як на причину невиконання своїх обов`язків у договірних взаємовідносинах з позивачем та можливість зменшення штрафних санкцій.

Крім того, судом враховано поведінку боржника та поведінку кредитора: постачальник і замовник були обізнані про існування обставин, які могли ускладнити та ускладнювали вчасне здійснення поставки (договір поставки було укладено після початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України). Відповідно, мали враховувати певні ризики несвоєчасного виконання умов договору в частині поставки товару.

В свою чергу, боржник не ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, а звернення позивачем з вимогою про сплату пені та штрафу не усуває обов`язку з подальшого виконання взятих на себе договірних зобов`язань з боку відповідача; іншого матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги обставини віднесення АТ "Укргазвидобування" до стратегічного для економіки держави підприємства, яке виконує мобілізаційні завдання із забезпечення держави необхідним обладнанням та продукцією, в тому числі транспортними засобами та нафтопродуктами в умовах воєнного стану, та як наслідок не враховано інтереси позивача за наслідками зменшення належного до сплати розміру пені за порушення взятих на себе договірних зобов`язань, судова колегія відхиляє, оскільки, виходячи з принципу змагальності сторін у господарському процесі кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, що передбачено положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Вказані вище доводи апелянта мають загальний характер. Водночас, обставини запровадження воєнного стану на всій території держави та близьке розташування відповідача до лінії боєзіткнення, тривалі та постійні обстріли ракетами та бойовими БПЛА м. Харкова, в якому розташований відповідач, мають різне значення (наслідки) для сторін договору.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів понесення збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару за вказаним договором. Зокрема, відповідно до умов пункті 4.1 договору оплата за договором здійснюється після підписання сторонами акту приймання-передачі. Тобто, після фактичної поставки товару.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах, оцінивши обставини справи, врахувавши доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення штрафних санкцій, встановивши відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем виконання договору, можливо зменшити розмір пені на 50%.

При цьому, судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення штрафних санкцій має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискреційні повноваження для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/844/25 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2025 у справі №922/844/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.07.2025.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко