Рішення від 26.05.2025 по справі 242/1325/24

Справа № 242/1325/24

Провадження № 2/0203/243/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.

за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.

представника позивача: Чайки С.Г.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь боргу за спожиту електроенергію у серпні та жовтні 2023 року в сумі 99627,11 грн, 3% річних за загальний період з 09.09.2023 по 12.07.2024 в сумі 2436,82 грн, інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2023 року по червень 2024 року в сумі 5989,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», внаслідок чого виникла заборгованість за серпень 2023 року в сумі 74377,83 грн, за жовтень 2023 року в сумі 25249, 28 грн, на яку позивачем нараховані штрафні санкції згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, в тому числі за період з 09.09.2023 по 27.09.2023 до часткової оплати нарахованої за серпень 2023 року суми до сплати (106277, 83 грн).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 31.10.2024 позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, який визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14.03.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку на його подання, яке протокольною ухвалою суду від 27.03.2025 задоволено.

Поданий відзив на позовну заяву, зокрема, обґрунтований тим, що ОСОБА_1 не є власником нежитлового приміщення (крамниці), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за якою нарахована заборгованість, тому відсутні підстави для її сплати.

09.04.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що договір про постачання електроенергії є укладеним, чинним та містить всі необхідні умови; 01.01.2019 відповідач приєднався до умов публічного договору як малий непобутовий споживач шляхом попередньої оплати за електричну енергію в сумі 1983,00 грн; відповідачем наданий гарантійний лист від 28.09.2023, підписаний електронним цифровим підписом, яким визнано заборгованість в сумі 106277,83 грн за електроенергію, спожиту в серпні 2023 року, отже відповідачем борг визнаний; доказів припинення чи розірвання договору про постачання електричної енергії №5530 у встановленому ПРРЕЕ порядку матеріали справи не містять; відповідач не є суб`єктом правовідносин у сфері житлово- комунальних послуг, тому посилання на постанову КМУ від 05.03.2022 №206 є безпідставним.

У судовому засіданні 01.05.2025 представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

У судовому засіданні 26.05.2025 в присутності представників сторін судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представників сторін та відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що даний спір виник між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та відповідачем ОСОБА_1 з підстав споживання останнім електричної енергії, яку постачає позивач, та не сплати коштів за її використання.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Частиною першою статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини другої статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року.

На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до вимог частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (абзац третій пункту 2.1.5. глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Абзацом другим пункту 2.1.7. глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 2.1.2. Правил закріплено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Таким чином, наявність правовідносин між сторонами за договором постачання електричної енергії, а, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електропостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Отже, Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором, до якого приєднується споживач.

Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено судом, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» є постачальником універсальних послуг на території Донецької області згідно з п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та згідно з додатком 3 до постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».

Як зазначає позивач, з огляду на визначений законодавством механізм, він отримав інформацію про те, що фізична особа ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 є малим непобутовим споживачем електричної енергії на наступних об`єктах:

-нежитлове приміщення, крамниця, за адресою: АДРЕСА_2 , ЕІС код точки обліку: 62Z7956505045176; об`єкт вилучено з договору 5530 29.05.2024;

-вбудоване нежиле приміщення, крамниця, за адресою: АДРЕСА_3 , ЕІС код точки обліку: 62Z9230243370132;

-нежитлове приміщення, крамниця, за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС код точки обліку: 62Z1854682217010;

-будівля, крамниця, за адресою: АДРЕСА_4 , ЕІС код точки обліку: 62Z8182700885259; об`єкт вилучено з договору 5530 29.10.2023.

Листом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 25.07.2024 №64/10610 підтверджено, що між товариством та ОСОБА_1 укладений та діє договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на вище перелічені об`єкти (за виключенням тих, що вилучені).

З огляду на викладене, зважаючи на цивільно-правову природу договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічний договір), виходячи із встановленої у статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд дійшов висновку про доведеність вимог позивача стосовно укладення із відповідачем договору про постачання електричної енергії. Той факт, що договір не підписано, не впливає на такий висновок суду, оскільки про прийняття умов договору свідчать конклюдентні дії відповідача, які полягають у споживанні наданої послуги та часткової її оплати. Водночас, на думку суду, це стосується не всіх перелічених об`єктів.

Так, Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, лише у 14.03.2018, а ОСОБА_1 згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі продажу від 10.02.2012 не є власником об`єкта споживання за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт з ЕІС кодом точки обліку 62Z1854682217010) ще з 10 лютого 2012 року.

Споживання за іншими об`єктами постачання відповідачем не спростовано.

Листом №67/6353-вих від 26.04.2024 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача про фактичний (звітній) обсяг споживання за серпень та жовтень 2023 року у розмірі 19449 кВт. год. по точках комерційного обліку споживача фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно додатку № 1 до цього листа за серпень 2023 року здійснено фактичний корисний відпуск електроенергії по об`єкту з ЕІС кодом точки обліку 62Z1854682217010 16127 кВт. год.; по по об`єкту з ЕІС кодом точки обліку 62Z8182700885259 100 кВт. год.

Згідно додатку № 2 до цього листа за жовтень 2023 року здійснено фактичний корисний відпуск електроенергії по об`єкту з ЕІС кодом точки обліку 62Z1854682217010 3221 кВт. год.; по по об`єкту з ЕІС кодом точки обліку 62Z9230243370132 1 кВт. год.

Відповідно до акту прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2023 року нараховано за передану електроенергію об`ємом 16227 кВт. год. 106227,83 грн, з яких, як вказує позивач, сплачено 31900, 00 грн. За підрахунком суду вартість 100кВт. год. становить 654, 64 грн.

Відповідно до акту прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2023 року нараховано за передану електроенергію об`ємом 3222 кВт. год. 25249, 28 грн. За підрахунком суду вартість 1кВт. год. становить 7,84 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за адресою: АДРЕСА_1 надавались послуги з постачання електричної енергії в спірний період, яка споживалась, водночас власником цього об`єкту з 10.02.2012 відповідач не являється.

Відповідно до статті 322 ЦК України саме власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Враховуючи викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості електроенергії, поставленої у серпні та жовтні 2023 року за об`єктом з з ЕІС кодом точки обліку 62Z1854682217010 відсутні.

Посилання позивача на те, що гарантійним листом від 23.09.2023 відповідачем визнано існування заборгованості в сумі 106277, 83 грн за електроенергію, спожиту в серпні 2023 року, не спростовує відсутність підстав для її стягнення за встановлених судом обставин.

Судом встановлено, що сукупна вартість поставленої у серпні та жовтні 2023 року електроенергії за об`єктами з ЕІС кодами точок обліку 62Z8182700885259, 62Z9230243370132 становить 662,48 грн. Матеріали справи не містять доказів оплати цієї заборгованості та представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити, чи вона наявна та чи зарахована в рахунок неї здійснена відповідачем часткова оплата за серпень 2023 року в сумі 31900, 00 грн. З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованої за серпень, жовтень 2023 року електроенергії по об`єкту Донецька область, місто Українськ, вул. Чкалова, 27 (об`єкт з ЕІС кодом точки обліку 62Z1854682217010), визначена сума по іншим об`єктам (662, 48 грн) повністю охоплюється здійсненою 28.09.2023 оплатою в сумі 31900, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що судом встановлено відсутність підстав для стягнення основної заборгованості, підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, як акцесорних, відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги недоведені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні таких вимог слід відмовити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 634, 714 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5,10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268,280-281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці повне рішення складено 18.07.2025.

Суддя І.В. Іваницька