Ухвала від 22.07.2025 по справі 904/872/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/872/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновелння строку на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. (суддя Бажанова Ю.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.06.2025р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" в особі філії "Автосалон Мерседес" Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто", м. Дніпро

про визнання правочинів недійсними, стягнення 855 387,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" в особі філії "Автосалон Мерседес" Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" в якій просило суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.09.2022 до договору купівлі-продажу автомобіля №0252623020 від 19.10.2021, укладену між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровськ-Авто" в особі Філії "Автосалон Мерседес" Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Д";

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 17.08.2022 до договору купівлі-продажу автомобіля №0252623019 від 19.10.2021, укладену між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровськ-Авто" в особі Філії "Автосалон Мерседес" Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Д";

- застосувати наслідки недійсності правочинів та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" в особі Філії "Автосалон Мерседес" Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп Д" грошові кошти, у розмірі 797 129,58 грн. та стягнути 3% річних, у розмірі 58 257,74 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/872/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/872/25. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі №904/872/25 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/872/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у даній справі скаржник, посилається на те, що повний текст рішення позивач та його представник не отримували ні поштою, ні на електронну адресу. З сайту судової влади скаржник довідався, що 16.07.2025р. призначено судове засідання по справі щодо ухвалення додаткового рішення судом.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11.06.2025р., повний текст рішення складено 12.06.2025р..

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення надіслано Апелянту через систему "Електронний суд" до його електронного кабінету 13.06.2025р. о 08:45 год., про що свідчить довідка Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа.

Отже, перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. розпочинається з 14.06.2025р.. Відповідно, останнім днем для подачі апеляційної скарги був 03.07.2025р..

Скаржник звернувся до апеляційного господарського суду лише 10.07.2025р., тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що під час оголошення вступної та резолютивеної частини оскаржуваного рішення у даній справі, предстаіник Апелянта був присутній в судовому засіданні.

Отже, апелянт, який є учасником справи, мав був обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він, як сторона по справі, повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є необгрунтованими, мають виключно суб`єктивний характер, тому не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановленого законом строку, а тому є недостатніми для визнання їх поважними, у зв`язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д" в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі №904/872/25.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп Д" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі №904/872/25 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі №904/872/25, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв