Ухвала від 21.07.2025 по справі 914/2212/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2025 Справа № 914/2212/25

Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши заяву

стягувача Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (79008, місто Львів, пл. Галицька, 15; ЄДРПОУ 30823414);

про видачу судового наказу про стягнення з

боржника Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (79013, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коновальця Є., будинок, 26; код ЄДРПОУ 44625774) заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за адресою: м.Львів, вул. Я. Стецька, 5 в сумі 2 093,81 грн, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2025 року Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за адресою: м.Львів, вул. Я. Стецька, 5 в сумі 2 093,81 грн.

Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї додатки, суддя зазначає наступне.

Відповідно до поданих матеріалів між заявником (балансоутримувач) та боржником (орендар) 31 травня 2022 року укладено договір № 1625 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Як стверджує заявник, боржником не здійснено оплату за надані послуги на заявлену до стягнення суму, на підтвердження чого надано бухгалтерську довідку № 30/07 від 14 липня 2025 року, у якій зазначено, що заборгованість боржника станом на 01 травня 2025 року становить 2 093,81 грн.

Відповідно до часини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, відповідно до норм законодавства, особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що вимоги пред`явлені відповідно до умов договору.

Однак, вивченням долучених до заяви про видачу судового наказу поясненнь та доказів встановлено, що стягувачем не надано передбачених умовами договору документів на підтвердження заявлених вимог, оскільки до заяви не додано розрахунків чи актів прийому - передачі наданих послуг, які б підтверджували фактичне їх надання за зазначеним договором.

Зокрема, до матеріалів справи для обгрунтування суми стягнення заявником долучено тільки довідку про суму заборгованості боржника станом на 01 травня 2025 року.

Разом з тим, відповідно до п. 2.1.4 договору, балансоутримувач зобов`язується здійснювати розрахунок вартості витрат (послуг) відповідно до умов, визначених у додатках до договору. Зазначений обов`язок кореспондує обов`язку орендаря, що передбачений у п. 2.2.5 договору, відповідно до якого орендар зобов`язується отримувати від балансоутримувача рахунки на відшкодування вартості наданих послуг та акти виконаних робіт.

Отже, рахунки на відшкодування витрат та/або акти виконаних робіт, які оформлюються відповідно до умов договору, є документами, що містять відомості про вид, обсяг, період і вартість наданих послуг. Саме на підставі таких документів може підтверджуватись наявність у заявника права вимоги до боржника та відсутність спору щодо суми заборгованості. Відсутність у матеріалах справи вказаних документів виключає можливість розгляду вимог у наказному провадженні.

Таким чином, встановлені обставини спростовують презумпцію безспірності вимог, що є необхідною умовою для розгляду заяви в порядку наказного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 150 ГПК України, заявником при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу необхідно зазначити перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги закону заявником не дотримані, оскільки документів на підтвердження права вимоги та її безспірності ним до заяви не долучено.

Відповідно до частини 1 статті 152 ГПК України, Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 153 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу заявник сплатив судовий збір у розмірі 242,24 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № EKZT-D37U-187E від 16 липня 2025 року. Згідно з частини 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України суддя,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Львівському комунальному підприємству «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (79008, місто Львів, пл. Галицька, 15; ЄДРПОУ 30823414) у видачі судового наказу про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (79013, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коновальця Є., будинок, 26; код ЄДРПОУ 44625774) заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за адресою: м.Львів, вул. Я. Стецька, 5 в сумі 2 093,81 грн та 242,24 грн судового збору.

2. Ухвала суду, у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового ршінення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.

3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне судове рішення складено 22 липня 2025 року.

Суддя Бургарт Т.І.