Рішення від 17.07.2025 по справі 905/275/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 Справа № 905/275/25

за позовною заявою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, код 22630473,

до ОСОБА_1 , м. Кременчук Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 84 600,00 грн,

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 42 300,00 грн та пені в сумі 42 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачкою рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2018 №55/10-р/к.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.03.25 суд постановив передати матеріали позовної заяви № 905/275/25 за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Романенко Світлани Дмитрівни про стягнення 84 600,00 грн за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Полтавської області.

У зв`язку з надходженням матеріалів справи № 905/275/25 до Господарського суду Полтавської області відповідним структурним підрозділом суду було проведено автоматизований розподіл судових справ, за наслідками якого дані справу передано на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 15.04.2025р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 29.05.2025, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 17.07.2025р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 17.07.2025р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 905/275/25, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.07.2025.

У судовому засіданні 17.07.2025 представник позивача пред`явлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явку представника не забезпечив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд констатує, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З метою дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення відповідачу, що підтвержується матеріалами справи.

Разом з тим, ухвали суду у справі, надіслані на адресу відповідача, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене, суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 17.07.2025 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

У судовому засіданні 17.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 15.07.2025.

У судовому засіданні 17.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи № 03-26-03/2018 про порушення ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ РОМАНЕНКО СВІТЛАНОЮ ДМИТРІВНОЮ (далі - ФОП РОМАНЕНКО С. Д., Відповідач) та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПОКРОВСЬК-РЕАЛ-СЕРВІС" (далі - ПП "ПОКРОВСЬК-РЕАЛ-СЕРВІС" законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 13.11.2018 № 55/10-р/к (далі - Рішення № 55/10-р/к).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 розпорядження голови Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділеп Антимонопольного комітету України», зі змінами (далі - Розпорядження № 23-рп). 01.06.2020 ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННІ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код юридичної особи 21956116) припинено шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи - 22630473), яке в свою чергу, відповідно до підпункту 7.6 пункту 7 Розпорядження № 23-рп змінило своє найменування на СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (далі - Відділення, Позивач).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к визнано, що ФОП РОМАНЕНКО С. Д. та ПП «ПОКРОВСЬК-РЕАЛ-СЕРВІС» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт з прибирання та підмітання вулиць, тротуарів, чистка узбіч доріг, прибирання зупинок, чистка лівневої каналізації, посипка вулиць, тротуарів у зимовий період року м.Покровська Донецької області, проведеної у січні 2018 року тендерним комітетом житлово-комунального відділу Покровської міської ради [оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України Ргогогго (prozorro.gov.ua), ідентифікатор доступу UA 2018-01-12-000273-Ь].

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к, згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к на ФОП РОМАНЕНКО С. Д. накладено штраф у розмірі 42 300 гривень 00 копійок.

Копію Рішення № 55/10-р/к було направлено Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом від 20.11.2018 № 55-02/1198 на адресу ФОП РОМАНЕНКО С. Д., що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа: вул. Пушкіна, буд.16, м. Покровськ, Донецька обл., 85300.

Копію Рішення № 55/10-р/к, направленого ФОП РОМАНЕНКО С. Д. рекомендованим повідомленням № 84313 0504208 0 (№ 85302 0455587 5), отримано 28.11.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу ф.119 № 84313 0504208 0 (№ 85302 0455587 5)

Не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ФОП РОМАНЕНКО С. Д. звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування Рішення № 55/10- р/к.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.12.2018 позовну заяву ФОП РОМАНЕНКО С. Д. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/2418/18.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 у справі № 905/2418/18 (далі - Рішення Суду) ФОП РОМАНЕНКО С. Д. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 у справі 905/2418/18 (далі - Постанова Суду) апеляційну скаргу ФОП РОМАНЕНКО С. ~ залишено без задоволення, а Рішення Суду - без змін.

Як вказує позивач, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічн конкуренції», Рішення № 55/10-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язковим до виконання. Проте відповідач всупереч згаданих приписів закону штраф, накладений рішенням, не сплатив. Станом на станом на дату звернення з позовом жодних документів на підтвердження оплати штрафу до позивача не подавалося.

За прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 42 300 грн.

Згідно наведеного у позові розрахунку пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням, позивач обчислював пеню таким чином:

Періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

- 20.03.2019 (наступний день після ухвалення Рішення Суду у справі N9 905/2418/18) по 23.05.2019 (включно) (день, що передував відкриттю апеляційного провадження у справі N9 905/2418/18) (65 днів);

- 31.07.2019 (наступний день після прийняття Постанови Суду у справі N9 905/2418/18)по 19.02.2025 (включно) (станом на дату розрахунку) (2031 день).

Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 2 096 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає:

42 300 (сорок дві тисячі триста) гривень 00 копійок (розмір штрафу накладений Рішенням N9 55/10-р/к) : 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 634 гривні 50 копійок.

За 2 096 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 634 гривні 50 копійок х 2 096 днів = 1 329 912 гривні 00 копійок.

Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеної відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені складає 42 300 гривень 0 копійок.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних нарахувань.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд враховує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент подання позовної заяви, ФОП РОМАНЕНКО С. Д. припинено підприємницьку діяльність (Дат запису: 01.08.2019, Номер запису: 22710060003009256, Підстава: власне рішення).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/1083/18 роз`яснила, що з 15 грудня 2017 року господарський суд не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи підприємця, яка є однією зі сторін у справі (згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПКУ у редакції Закону №2147).

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. (ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. (ч. 2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як встановлено судом, пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к визнано, що ФОП РОМАНЕНКО С. Д. та ПП «ПОКРОВСЬК-РЕАЛ-СЕРВІС» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт з прибирання та підмітання вулиць, тротуарів, чистка узбіч доріг, прибирання зупинок, чистка лівневої каналізації, посипка вулиць, тротуарів у зимовий період року м.Покровська Донецької області, проведеної у січні 2018 року тендерним комітетом житлово-комунального відділу Покровської міської ради [оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України Ргогогго (prozorro.gov.ua), ідентифікатор доступу UA 2018-01-12-000273-Ь]. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к, згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення № 55/10-р/к на ФОП РОМАНЕНКО С. Д. накладено штраф у розмірі 42 300 гривень 00 копійок.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що копію Рішення № 55/10-р/к було направлено Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом від 20.11.2018 № 55-02/1198 на адресу ФОП РОМАНЕНКО С. Д., що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: АДРЕСА_1 . Копію Рішення № 55/10-р/к, направленого ФОП РОМАНЕНКО С. Д. рекомендованим повідомленням № 84313 0504208 0 (№ 85302 0455587 5), отримано 28.11.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу ф.119 № 84313 0504208 0 (№ 85302 0455587 5).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

ФОП РОМАНЕНКО С. Д. звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування Рішення № 55/10- р/к.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.12.2018 позовну заяву ФОП РОМАНЕНКО С. Д. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/2418/18.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.03.2019 у справі № 905/2418/18 ФОП РОМАНЕНКО С. Д. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 у справі 905/2418/18 апеляційну скаргу ФОП РОМАНЕНКО С. ~ залишено без задоволення, а Рішення Суду - без змін.

Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішення № 70/137-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, штраф, накладений Рішенням № 55/10-р/к на ФОП РОМАНЕНКО С. Д., підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 28.01.2019 (включно).

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Докази оплати відповідачем штрафу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, абз. 3 - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.

Дану правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

В даному випадку нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 142-р/тк, зупинялось:

-з 27.12.2018 (дата ухвали про відкриття провадження у справі N9 905/2418/18) до 19.03.2019 (включно) (дата прийняття Рішення Суду у справі № 905/2418/18), тобто на час розгляду Господарським судом Донецької області справи № 905/2418/18 про визнання незаконним та скасування Рішення № 55/10-р/к;

-з 24.05.2019 (дата ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі N9 905/2418/18) до 30.07.2019 (включно) (дата прийняття Постанови Суду у справі N9 905/2418/18), тобто на час розгляду Східним апеляційним Господарським судом апеляційної скарги про скасування Рішення Суду у справі N9 905/2418/18.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням, за період з 20.03.2019 (наступний день після ухвалення Рішення Суду у справі N9 905/2418/18) по 23.05.2019 (включно) (день, що передував відкриттю апеляційного провадження у справі N9 905/2418/18) (65 днів); з 31.07.2019 (наступний день після прийняття Постанови Суду у справі N9 905/2418/18)по 19.02.2025 (включно) (станом на дату розрахунку) (2031 день).

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не сплатив нарахований йому штраф, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (з врахуванням того, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України) правомірно нарахував відповідачу пеню, яка дорівнює 42 300 гривень 00 коп.

Відповідно до ч.7 та 9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Оскільки рішення адміністративної колегієї СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ 55/10-р/к є таким, що набрало чинності, та є обов`язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням в добровільному порядку, в даному випадку суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України штрафу у розмірі 42 300 гривень 00 коп. та пеню у розмірі 42 300 гривень 00 коп.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422 гривень 40 коп.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з РОМАНЕНКО СВІТЛАНИ ДМИТРІВНИ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) штраф у розмірі 42 300 (сорок дві тисячі триста) гривень 00 копійок та пеню у розмірі 42 300 (сорок дві тисячі триста) гривень 00 копійок на загальну суму 84 600 (вісімдесят чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

3. Стягнути з РОМАНЕНКО СВІТЛАНИ ДМИТРІВНИ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ судовий збір розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок зарахуванням зазначеної суми на рахунок СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (Отримувач коштів - СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ - 22630473; р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.07.2025

Суддя Киричук О.А.