Рішення від 22.07.2025 по справі 927/529/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/529/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Чернігівської окружної прокуратури

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код 0291011426

в інтересах держави в особі

позивача: Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області

вул. Молодіжна, 10, с. Киселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15530, код 44552214

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Синергія систем

вул. Маккейна Джона, буд. 40, м. Київ, 01042, код 44876120

про стягнення 67729,90 грн.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

26.05.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Синергія систем про стягнення 67729,90 грн, з яких: 55857,60 грн основного боргу, 2382,06 грн інфляційних нарахувань, 720,60 грн 3% річних та 8769,64 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №05 від 22.02.2024, у зв`язку з чим вартість неотриманого дизельного палива у кількості 1080 літрів за ціною 51,72 грн/л підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на приписи ст. 27, ч.5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор зазначає, що в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями №UA-2024-01-30-011442-а та тендерній документації замовника місцем поставки товару визначено м. Чернігів.

У прохальній частині позову прокурор просить суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 26.05.2025 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена учасникам до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 26.05.2025, 21:04, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

30.01.2024 Відділом освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про відкриті торги з особливостями, щодо закупівлі за предметом: «Нафта та дистиляти (Бензин А-95, Дизельне паливо)» у кількості 200 літрів бензину А-95 та 7000 літрів дизельного палива, очікуваною вартістю 374 300 грн з ПДВ (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-01-30-011442-a).

Відповідно до форми річного плану закупівель на 2024 рік, фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету Киселівської сільської територіальної громади.

Закупівлю проведено на виконання Державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 31, з метою організація безпечного, регулярного і безоплатного перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, поліпшення освітнього рівня населення, що проживає у такій місцевості, та раціонального використання кадрового потенціалу зазначених закладів.

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.02.2024 №3 переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія систем».

У гарантійних листах від 03.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» гарантує поставки (передачі) товару в строки (терміни), передбачені умовами процедури закупівлі; спроможність поставки товару у необхідній кількості та належної якості (згідно технічних умов); гарантує, що до нього не застосовувалися при виконанні аналогічних за предметом закупівлі договорів оперативно-господарських санкцій; гарантує забезпечити зберігання пально-мастильних матеріалів до моменту їх отримання замовником.

У листі-згоді від 03.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» надає згоду на місце поставки товару, що викладено у тендерній документації.

22.02.2024 між Відділом освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (постачальник) укладено Договір поставки № 05 (далі Договір), відповідно до п. 2.1.-2.4.1.2., 2.5. якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари за кодом «ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти» дизельне паливо у кількості 7000 літрів та бензин А-95 у кількості 200 літрів, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Згідно з п. 3.2. Договору відпуск товару здійснюється за смарт-картками або скретч-картками (талонами) постачальника безпосередньо на АЗС, що обслуговують талони відповідної мережі, окремими партіями згідно потреб покупця шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.

Відповідно до п. 4.3. Договору ціна договору становить 372384,00 грн з ПДВ відповідно до специфікації (додаток 1 до цього Договору).

Строк постачання товару до 31.12.2024 (п. 6.1. Договору).

За умовами п. 6.2., 6.3., Договору передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки транспорту покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Умови постачання товару самовивезення. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 7.3. Договору).

Згідно з п. 8.1., 8.3. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.

За порушення строків виконання зобов?язання постачальник може сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 11.2. Договору він діє з дати його укладення і до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», але не пізніше ніж до 31.12.2024, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Специфікацією (додаток № 1 до Договору) визначено, що постачальник зобов`язується поставати замовнику дизельне паливо у кількості 7000 літрів за ціною 51,72 грн/л на суму 362040,00 грн з ПДВ та бензин А-95 у кількості 200 літрів за ціною 51,72 грн/л на суму 10344,00 грн з ПДВ.

Матеріали справи містять довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» від 03.02.2024, у якій зазначено про наявність АЗС, що мають можливість заправки транспорту замовника на партнерських АЗС у м. Чернігів (а.с. 30).

На виконання умов Договору згідно видаткових накладних № 406 від 26.02.2024 та № 2228 від 06.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» передано позивачу паливні талони бензину А-95 на 200 літрів вартістю 10344 грн з ПДВ та дизельного палива у кількості 7000 літрів вартістю 362040 грн з ПДВ, які сплачено покупцем у повному обсязі платіжними інструкціями № 329 від 11.03.2024, № 356 від 11.03.2024 та № 1693 від 10.09.2024 (а.с.35-37).

У листі від 21.01.2025 директора Брусилівського ліцею, адресованому начальнику Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради повідомлено про те, що, компанія АВІАС, яка постачає пальне для шкільного автобуса, відмовляється заправляти автобус посилаючись на причину відсутності пального.

У листі від 14.02.2025 водія шкільного автобуса Киселівського ліцею, адресованому начальнику Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, повідомлено про те, що, заправки АВІАС відмовили заправити пальне за талонами посилаючись на те, що вони не працюють.

У доповідних записках від 16.01.2025, 21.02.2025, 05.03.2025, 17.03.2025, 15.04.2025, 28.04.2025 водіїв шкільного автобуса, адресованих начальнику Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, повідомлено про те, що, починаючи з 16.12.2024 по даний час заправити шкільний автобус дизельним паливом на заправних станціях ANR та АВІАС, які знаходяться у м. Чернігів неможливо, оскільки заправні станції практично закриті, паливо на них відсутнє, працівників АЗС немає (а.с.38, 39 оборот - 41).

У листі №91 від 29.04.2025 директора Киселівського ліцею, адресованому начальнику Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, повідомлено про те, що, компанія АВІАС, яка постачає пальне для шкільного автобуса, відмовляється заправляти автобус посилаючись на відсутність пального на заправці.

У листі від 28.04.2025 директора Брусилівського ліцею, адресованому начальнику Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, повідомлено про те, що, компанія АВІАС, яка постачає пальне для шкільного автобуса, відмовляє заправляти автобус посилаючись на відсутність пального.

Як вбачається із Реєстру невикористаних карток/талонів на дизельне паливо за Договором № 05 від 22.02.2024, залишок невикористаних талонів/карток складає 54 штуки на 1080 літрів дизельного палива, а саме:

- 20 літрів * 10 штук з № 304622821840 по 304622821849;

- 20 літрів * 10 штук з № 304622821850 по 304622821859;

-20 літрів * 6 штук з № 304622821862 по 304622821867;

-20 літрів * 8 штук з № 304622821872 по 304622821879;

-20 літрів * 20 штук з № 304622821900 по 304622821919 (а.с.46).

Киселівська сільська рада листом від 23.01.2025 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» за роз?ясненнями щодо причин невиконання зобов?язань за Договором №)5 від 22.02.2024 в частині відмови АЗС постачальника обмінювати видані талони на товар (а.с.47).

Претензією №136 від 14.03.2025 Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» викладено вимогу виконати зобов?язання за Договором №05 від 22.02.2024 належним чином та передати у власність передбачений Договором товар у повному обсязі. До зазначеної претензії додано копії опису вкладення, штрихкодового ідентифікатору Укрпошти 1403500078163 від 02.04.2025 та трекінг Укрпошти про повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 48-51).

Відповідач відповіді на претензію №136 від 14.03.2025 не надав.

Вищевказані обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовані.

За доводами прокурора, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №05 від 22.02.2024 стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення 55857,60 грн основного боргу, 2382,06 грн інфляційних нарахувань, 720,60 грн 3% річних та 8769,64 грн пені.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Щодо підстав представництва інтересів держави Чернігівською окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Чернігівською окружною прокуратурою скеровано позов до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області з метою захисту і відновлення державних та суспільних інтересів, з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, що спричинило неефективне використання бюджетних коштів за поставлений товар.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради є стороною Договору, а отже діє як розпорядник бюджетних коштів (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, тобто є суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.

З огляду на приписи ст. 22 Бюджетного кодексу України Відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Відтак, у спірних правовідносинах Відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, який зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі

Чернігівська окружна прокуратура листом №55-77-3510вих-25 від 28.04.2025 зверталася до Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, у якому повідомила про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» Договору поставки №05 від 22.02.2024 та надання підтверджуючих документів за фактом неналежного виконання Договору (а.с.18-20).

Відділ освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області у листі №202 від 29.04.2025 просить прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування у межах компетенції з метою захисту інтересів територіальної громади (а.с. 21).

Отже, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.

У порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор листом №55-77-3727вих-25 від 07.05.2025 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області (а.с. 53-55).

За таких обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про доведення Чернігівською окружною прокуратурою бездіяльності Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Щодо стягнення з відповідача попередньої оплати суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наведеного нижче.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Судом установлений факт укладення 30.01.2024 між Відділом освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» Договору поставки № 05 від 22.02.2024, за умовами якого відповідач зобов`язався до 31.12.2024 поставити позивачу товар дизельне паливо у кількості 7000 літрів та бензин А-95 у кількості 200 літрів за довірчими документами (смарт-картки або скретч-картки (талони) з АЗС постачальника.

Відповідно до умов п. 4.3. Договору ціна договору становить 372384,00 грн у т.ч. ПДВ.

При цьому з умов п. 3.2. Договору вбачається, що відпуск товару здійснюється по смарт-картках або скретч-картках (талонах) постачальника безпосередньо на АЗС, що обслуговують талони відповідної мережі, окремими партіями згідно потреб покупця шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.

Матеріали справи містять довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» від 03.02.2024, у якій зазначено про наявність АЗС, що має можливість заправки транспорту замовника на партнерських АЗС у м. Чернігів (всього 7 АЗС) (а.с. 30).

Починаючи 16.12.2024, на АЗС постачальника та його партнерів були відсутні факти поставки позивачеві пального згідно з умовами Договору, що підтверджено матеріалами справи. За таких обставин суд доходить висновку про те, що матеріалами справи підтверджено доводи прокурор про те, що зазначені у Договорі АЗС є непрацюючими, у зв`язку із чим постачальником фактично недопоставлено Відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради 1080 літрів дизельного палива на суму вартістю 55857,60 грн.

Реєстр невикористаних карток/талонів на дизельне паливо за Договором № 05 від 22.02.2024, підписаний позивачем в односторонньому порядку, містять інформацію щодо залишку невикористаних талонів/карток, за якими, за твердженням прокурора, позивач не зміг отримати бензин 1080 літрів дизельного палива на суму 55857,60 грн.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.2 Інструкції).

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.

Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 №1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що підписання сторонами видаткових накладних № 406 від 26.02.2024 та № 2228 від 06.09.2024 не свідчить про поставку постачальником замовнику товару за договором, оскільки фактично позивачу передані талони на пальне, які надають право замовнику на отримання відповідної кількості вже попередньо оплаченого товару (палива) за Договором в майбутньому.

У підтвердження неможливості отримати 1080 літрів дизельного палива прокурор надав перелічені вище доповідні записки та листи працівників позивача, зміст яких свідчить про те, що позивач не зміг отримати пальне на АЗС АВІАС, ANR, які знаходяться у м. Чернігів, у зв`язку з тим, що АЗС не працювали.

Вказані доводи відповідачем не спростовані.

Відповідно до видаткових накладних № 406 від 26.02.2024 та № 2228 від 06.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» передало, а Відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради прийняв бензин А-95 у кількості 200 літрів на суму 10344 грн та дизельне паливо у кількості 7000 літрів на суму 362040 грн, які сплачено покупцем у повному обсязі платіжними інструкціями № 329 від 11.03.2024, № 356 від 11.03.2024 призначення платежу «оплата за паливно-мастильні матеріали для закл.освіти (ДП, бензин) дог №05 від 22.02.2024» та № 1693 від 10.09.2024.

Платіжна інструкція № 1693 від 10.09.2024, на яку посилається прокурор, як на доказ зазначеної вище оплати, у матеріалах справи відсутня, проте відповідач зазначеного факту передачі товару та повної його оплати під час розгляду справи не спростував та не заперечив.

Прокурором додано до матеріалів справи претензію №136 від 14.03.2025, адресовану Відділом освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем», з вимогою виконати зобов?язання за Договором №05 від 22.02.2024 належним чином та передати у власність товар у повному обсязі. До зазначеної претензії додано копії опису вкладення, штрихкодового ідентифікатору Укрпошти 1403500078163 від 02.04.2025 та трекінг Укрпошти про повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 48-51).

Відповідь відповідача на зазначену претензію №136 від 14.03.2025 у матеріалах справи відсутня.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У даному випадку судом враховується те, що фактично станом на дату закінчення строку дії укладеного сторонами у справі Договору 31.12.2024 (п. 11.2. Договору), а також після закінчення цього строку залишилися невиконаними зобов?язання відповідача у справі щодо поставки палива на суму передплати у розмірі 55857 грн 60 коп.

Договір поставки №05 від 22.02.2024 сторонами не продовжувався і є припиненим з 01.01.2025. Позивач втратив можливість отримання палива після припинення договору.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем у справі.

Доказів поставки палива у повному, передбаченому договором та додатками до нього, обсязі, саме на суму передплати у розмірі 372384,00 грн (яка була внесена позивачем) відповідачем під час розгляду справи не надано.

Станом на дату звернення прокурора до суду з даним позовом з моменту закінчення укладеного сторонами Договору поставки №05 від 22.02.2024 спливло майже 5 місяців і за цей період відповідач жодним чином не комунікував із позивачем з приводу допоставки палива у повному обсязі.

При цьому прокурор наводить дані про невикористані позивачем Відділом освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради, картки/талони.

Доказів поставки (копії фіскальних чеків на поставку) палива відповідач суду не надав.

За таких обставин вимоги в частині стягнення 55857,60 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені суд зазначає таке.

Прокурором заявлено до стягнення з відповідача 8769,64 грн пені за період прострочки з 17.12.2024 по 22.05.2025.

Пунктом п. 8.1. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому в договорі.

За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у п. 8.3. Договору погодили, що за порушення строків виконання зобов?язання постачальник може сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Судом здійснена перевірка розрахунку пені прокурора та встановлено, що ним правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметичний розрахунок здійснений правильно, відтак за підтвердження порушення відповідачем строків виконання договірного зобов?язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 8769,64 грн є правомірною.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

Прокурором заявлено до стягнення з відповідача 2382,06 грн інфляційних нарахувань за період прострочки з 17.12.2024 по 22.05.2025 та 720,60 грн 3% річних за період прострочки з 17.12.2024 по 22.05.2025.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Судом встановлено прострочку виконання відповідачем договірних зобов?язань, тому задоволенню підлягають вимоги про стягнення 2382,06 грн інфляційних нарахувань та 720,60 грн 3% річних.

За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позову у повному обсязі.

При ухваленні рішення у справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача Чернігівській обласній прокуратурі підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Синергія систем (вул. Маккейна Джона, буд. 40, м. Київ, 01042, код 44876120) на користь Відділу освіти, культури, туризму, сім?ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області (вул. Молодіжна, 10, с. Киселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15530, код 44552214) 55857,60 грн основного боргу, 2382,06 грн інфляційних нарахувань, 720,60 грн 3% річних та 8769,64 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Синергія систем (вул. Маккейна Джона, буд. 40, м. Київ, 01042, код 44876120) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114, отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA248201720343140001000006008) 2422,40 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Рішення складено та підписано 22.07.2025.

Суддя М.О. Демидова