Ухвала від 22.07.2025 по справі 456/3590/25

Справа № 456/3590/25

Провадження № 2/456/1682/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2025 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області О.Ю.Писарев, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Климчук Анастасія Володимирівна звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у книзі записів громадянського стану про шлюб, яка ведеться в селі Конопница за 2008р. з відповідним записом №1 про укладення шлюбу, факт реєстрації якого підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_2 виданим 25.01.2008р. СВС Крива Паланка; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її зареєстрованою адресою місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 ; звільнити позивачку від сплати судового збору; судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.496,498 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви відповідач є громадянином Республіки Македонія і проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи .Приписами ч. 2 ст. 496 ЦПК України передбачено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 5 Договору між Україною та Республікою Македонія про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованого Законом № 2081-III від 02.11.2000 (далі - Договір), запит про правову допомогу (далі - запит) та інші документи, які відповідно до положень цього Договору мають бути долучені до нього, складаються мовою запитуючої Договірної Сторони. До цих документів додається завірений в установленому порядку переклад на мову другої Договірної Сторони.

Статтею 10 Договору визначено, що установа юстиції запитуваної Договірної Сторони здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, що підлягають врученню, складені мовою або забезпечені завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони. У тих випадках, коли документи складені не цією мовою або не забезпечені завіреним перекладам, вони вручаються одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти.

Відповідно до ч. 2 ст. 498 ЦПК України, доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

У відповідності до ч.5 ст.4 ЦПК України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана верховною Радою України (ч.2 ст.496 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до п. 7 ч. 1ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Окрім того ст.80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно п. 2.3 розділу II Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Статтею 3 цієї Конвенції визначено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або б) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (б) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

У такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

В свою чергу, позивачкою, ОСОБА_1 , до позову, складеного українською мовою додано лише дві копії позовної заяви та додатки, складені українською мовою, без відповідного перекладу. При чому, переклад має бути здійснений офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений та скріплений гербовою печаткою, дійсність перекладу посвідчується нотаріусом.

Оскільки позовна заява та додані до неї документи викладені українською мовою, це унеможливлює на даний час відкриття провадження у справі, враховуючи те, що позивачці, ОСОБА_1 , необхідно надати суду копію позовної заяви та доданих до неї документів в перекладі на мову відповідача з нотаріально завіреною справжністю їх перекладу.

Тому суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, так як зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження у даній цивільній справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Ю.Писарев