Рішення від 21.07.2025 по справі 320/26196/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року справа №320/26196/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1358/ж10/31-00-04-02-04 від 07.07.2023;

- скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1361/ж10/31-00-04-02-04 від 07.07.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення ним порушень вимог податкового законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення його до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваних рішень. Крім того, наголошує на порушенні порядку проведення відповідної податкової перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем подано письмові заперечення на відповідь на відзив позивача.

У судовому засіданні 30.04.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року (вх. від 20.02.202§р. №9029505664).

Відповідно до наказу контролюючого органу від 22.03.2023 № 106/ж1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» з питання законності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн по у декларації з ПДВ за січень 2023 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 21.04.2023 №760/к5/31-00-04-02-01/33832039.

Так, згідно даної декларації сума від`ємного значення ПДВ склала 216 980 595 грн.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться, і якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

За результатами розгляду заперечення ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» від 27.04.2023 щодо перегляду висновків Акту перевірки №760/к5/31-00-04-02-01/33832039 відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 75 ПК України прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом заперечень, на підставі наказу Центрального МУ ДПС від 11.05.2023 №186/Ж1 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33832039».

З матеріалів справи встановлено, що Центральним МУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» з питань, що стали предметом заперечень від 27.04.2023 № б/н (вхідний 4985/6 від 28.04.2023) стосовно висновків, викладених в акті від 21.04.2023 №760/к5/31-00-04-02-01/33832039 «Про результати документальної перевірки ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» щодо питання законності декларування від`ємного значення, в тому числі бюджетного відшкодували з бюджету податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (вх. від 20.02.2023р. №9029505664) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, та складено Акт перевірки від 16.06.2021 №1247/ж5/31-00-04-02-04/33832039.

Актом перевірки, встановлено порушення ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» п. 44.1 ст. 44, пп, 198.1, п. 198.2, 198.3. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року у сумі 9 374 469 грн, завищено від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) 9 374 469 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ за січень 2023 року на розрахунковий рахунок в сумі 8 979 961 грн, завищенні рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податковою) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 394 508 грн.

Встановлено, що в порушення пп б) п 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, відмовлено в отриманні суми бюджетного відшкодування в сумі 6 527 132 грн.

На підставі акта перевірки №1247/ж5/31-00-04-02-С4/33832039, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.07.2023:

- №1358/ж10/31-00-04-02-04, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 8 979 961, 00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 489 980, 50 грн;

- №1361/ж10/31-00-04-02-04, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 394 508, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських нормувань, Державна податкова служба України зареєстрована як юридична особа - орган державної влади, у складі якого діє Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений структурний підрозділ.

ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» було подано до Центрального МУ ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року (вх. від 20.02.2023 №9029505664).

Відтак, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» як платник податків перебуває на обліку у Центральному МУ ДПС, й саме цей орган щодо нього здійснює контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а також подання звітності|, а також застосовує передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) та стягнення пені за порушення податкового чи іншого законодавства.

Враховуючи наведені вище встановлені судом обставини, суд не вбачає правових підстав для визнання порушення відповідачем порядку проведення перевірки позивача.

Щодо суті встановлених контролюючим органом допущених позивачем порушень, суд зазнає таке.

Відповідно до інформації, яка викладена в акті перевірка від 21.04.2023 №760/ж5/31-00-04-02-01/33832039, встановлено, що в порушення п. 198.5 статті 198 ПК України, позивачем не нараховано ПДВ при втратах зерна, без надання норм природного убутку, затвердженого нормативними актами галузевих відомств, внаслідок чого занижено задекларовані податкові зобов`язання на суму ПДВ 543 783,91 грн, в тому числі:

- за вересень 2022 року на 348 967,57 грн.,

- за жовтень 2022 року на 16 392,69 грн.,

- за листопад 2022 року на 133 244,51 грн.,

- за грудень 2022 року на 45 179,14 грн.,

Вище зазначене порушення призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (рядок 19) податкової декларації, що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2023 року на суму 543 784, 00 грн.

Так, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» здійснювало операції у відповідних періодах з ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК» згідно договорів на поставку від 28.02.2019 №102389, від 19.02.2019 №102339.

Крім того, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» з ТОВ «Імені Мічуріна» (код ЄДРПОУ 03768821) укладено договір від 13.01.2022 №0043/22 на поставку пшениці 2 та 3 класу з загальній кількості 1100 тон.

ТОВ «Міжрегіональні аграрна база» здійснювала господарські операції з ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» відповідно до Договору №1087/21 от 10.11.2021 на поставку 1000 тон кукурудзи.

Також, ТОВ «Агромак-2017» здійснено поставку товарів на адресу ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» відповідно до договорів поставки №0013/22 від 12 січня 2022 року (кукурудза 100 тон), № 0047/22 від 17 січня 2022 року (кукурудза 200 тон), № 0223/22 від 03 лютого 2022 року (кукурудза 100 тон).

Крім того, позивачу надавались транспортно-експедиційні послуги перевезення ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» відповідно до договору перевезення вантажу від 01.02.2022 року №0102/1.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Так, оцінюючи надані позивачем копії первинних документів щодо його взаємодії з контрагентами, суд зазначає таке.

У відповідності до п. 2.2 Договорів від 28.02.2019 №102389, від 19.02.2019 №102339 Постачальник не є виробником Товару. Виробники мають бути узгоджені з Покупцем до початку поставки.

Між тим, до перевірки контролюючому органу не надано інформацію про постачальника (виробника сільськогосподарської продукції) «Кукурудзи 3 класу», також відсутня інформація про перевезення, оплату тощо.

Водночас, згідно баз даних ДПС України, ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК» в періоді липень 2018 - лютий 2019 року придбано кукурудзу в загальній кількості 5230,83 тон, з них зупинено реєстрацію податкових накладних з поставки 2160,45 тон, по постачальнику ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІК».

Станом на 09.06.2022, податкові накладні, виписані постачальником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІК» на адресу ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК» не зареєстровано (мають статус «відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено»»).

Водночас, одним із постачальників кукурудзи за період липень 2018 - лютий 2019 року є ТОВ «ФАНЕЙР» (код ЄДРПОУ 41973574), в загальній кількості - 2567, 25 т.

При цьому, по ланцюгу постачання придбання кукурудзи не встановлено.

Таким чином, ТОВ «ФАНЕЙР» є постачальником ризикового, безтоварного податкового кредиту, по ланцюгу придбання якого виявлено обрив, придбання зернових - відсутнє.

Також, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), встановлено ще три постачальника зерна кукурудзи на адресу ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК» протягом періоду липень 2018 - лютий 2019 року:

- ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАРПАТИ» (код ЄДРПОУ 30758822) в кількості 250,28 тон кукурудзи;

- ТОВ «ЗЛАТО НИВА» (код ЄДРПОУ 40517684) в кількості 252,9 тон кукурудзи 3 го класу,

- ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32531814) в кількості 236,25 тон кукурудзи 3 го класу.

Так, ПСП «КАРПАТИ» перебуває на загальній системі оподаткування, має земельних ділянок у площі 0,6925 га.

ПСП «КАРПАТИ» не є виробником сільськогосподарської продукції. Відповідно до наявних даних, які містяться в Єдиному реєстрі речових прав - власні та/або орендовані основні фонди, земельні ділянки відсутні.

Остання звітність з ПДВ подана за листопад 2018 року.

ТОВ «ЗЛАТО НИВА» (ДЕКТОН ТРЕЙД) (код ЄДРПОУ 40517684) не є виробником сільськогосподарської продукції, відповідно до наявних даних, які містяться в Єдиному реєстрі речових прав - власні та/або орендовані основні фонди, земельні ділянки відсутні.

Відповідно інформації, яка міститься ЄРПН за період вересень - грудень 2018 року ТОВ «ЗЛАТО НИВА» (ДЕКТОН ТРЕЙД) здійснювало придбання кукурудзи у ПСП «КАРПАТИ» (код ЄДРПОУ 30758822) в кількості 16348 тон.

Основним постачальником кукурудзи на ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32531814) є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІК» ( код ЄДРПОУ 38272379).

Реєстрацію податкових накладних, на реалізацію зернових між зазначеними підприємствами, зупинено.

Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна; реєстр зерна (заставного зерна) - система обліку інформації про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку; реєстр складських документів на зерно - система обліку інформації про видані зерновим складом складські документи на зерно та володільців таких документів.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Перед прийманням зерна кожен поклажедавець має укласти з елеватором договір зберігання. Зерно доставляється на елеватор автомобільним, залізничним чи водним транспортом. А тому, на кожну операцію приймання поклажедавець має надати товарно-транспортну накладну, залізничну накладну або коносамент. Якщо ТТН не надано, складається акт, в якому зазначають: найменування поклажедавця, номери транспортних засобів, види зерна, установлену масу вантажу і вид надходження.

Маса автомобіля до розвантаження (брутто), після (тара) і фактична фізична маса прийнятого зерна (нетто) записується комірником елеватора, а якість лаборантом безпосередньо в товаросупровідні документи, надані перевізником поклажедавця, ТТН тощо. Один примірник такого документа залишається на елеваторі, інші, з підписом комірника, вагаря, повертаються перевізникові.

Між тим, суд звертає увагу, що до перевірки не надано жодних документів з транспортного перевезення зернових, документів по зберіганню на елеваторах аналізу зерна тощо

Таким чином, в ході проведення перевірки по постачальнику ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК», у відповідності до податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС України та зібраної в межах організації та проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, яка стала підставою для складання висновків до акту перевірки правомірно зроблено висновок щодо відсутності джерела походження придбаного зерна кукурудзи врожаю 2018 року та подальшу того реалізацію на адресу позивача.

Зважаючи на вищевикладене, факт надходження товару «Кукурудза 3 класу» до місця поставки, визначеного умовами договору, в тому числі, його транспортування, переміщення від вищезазначеного виробника до місця поставки згідно наданих первинних документів сільськогосподарської продукції від першого посередника ТОП «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМТВО «ЗЛАК» (код ЄДПРОУ 40183901) на ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» згідно виписаних та зареєстрованих податкових накладних, не підтверджується.

Як вже зазначалось, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» з ТОВ «Імені Мічуріна» (код ЄДРПОУ 03768821) укладено договір від 13.01.2022 №0043/22 на поставку пшениці 2 та 3 класу з загальній кількості 1100 тон.

Згідно п. 1.5.2 Договору поставки постачання здійснюється згідно правил інкотермс, DAP, до Зернового терміналу ТОВ «ІЗТ», морський торговий порт «Чорноморськ».

Водночас, у господарстві ТОВ «Імені Мічуріна», відповідно до Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи» за 2021 рік обліковується 2347 га рілля.

Комісією регіонального рівня прийнято рішення про неприйняття таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2022 № 7619585/03768821 по ТОВ «Імені Мічуріна» (код ЄДРПОУ 03768821).

До перевірки не надано будь-яких договорів складською зберігання, інформацію про приймання, очищення, сушіння вирощених зернових.

Також, згідно аналізу бази єдиного реєстру податкових накладних відсутні операції придбання суб`єктом послуг зберігання, очищення, сушіння зерна та інших послуг за період сезону сільськогосподарського виробництва.

За адресою м. Білгород-Дністровський, вул. Автомобільна буд. 11, де зареєстрований ТОВ «Імені Мічуріна» і де знаходиться склад ПП «АКСЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» (код ЄДРПОУ 31756056), основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, згідно бази ЄРПН відсутнє придбання ТОВ «Імені Мічуріна» послуг зі зберігання, приймання, сушіння, очистки у зазначеного надавала послуг, що свідчить про ризиковість походження вирощеного ним врожаю.

Таким чином, на думку суду, факт надходження товару «Пшениця 2 класу» до місця поставки, визначеного умовами договору, в тому числі, його транспортування, переміщення, відповідно до наданих первинних документів, які стали підставою до складання висновків попередньої перевірки відповідно до акту від 21.04.2023 №760/ж5/31-00-04-02-01/33832039, сільськогосподарської продукції від ТОВ «Імені Мічуріна» на ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» не підтверджується.

Враховуючи зазначене, документально не підтверджено факт постачання пшениці 2 класу у січні 2022 року від ТОВ «Імені Мічуріна» на адресу ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» згідно виписаної податкової накладної на постачання «Пшениця 2 класу» в загальній кількості 133,1 тон на загальну суму ПДВ 162 652 гривень.

Щодо операцій позивача з ТОВ «Міжрегіональні аграрна база», суд зазначає, що у відповідності до п. 2 Договору №1087/21 від 10.11.2021, Продавець зобов`язується поставити 1000 тон кукурудзи.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки, ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» виступає посередником, який здійснював придбання сільськогосподарської продукції, а саме, «Кукурудза 3 класу, реалізованої для ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» у заявленого підприємстві-виробника, а саме ТОВ «ВПГ Агро плюс» ( код ЄДРПОУ 41630528).

ТОВ «ВПГ Агро плюс» є платником єдиного податку 4 групи.

За 2021 рік платником податків подано розрахунки з єдиного податку 4 групи, відповідно до яких, за платником зареєстровано 712,38 га ріллі на території ряду громад Київської, Чернігівської та Рівненської областей.

В статистичній звітності ТОВ «ВПГ Агро плюс» (код ЄДРПОУ 41630528): №4-СГ «Про посівні площі сільськогосподарських культур» в господарстві обліковується 6496,2 га. земельних ділянок, а саме:

- Іванківський район Київської області: Обуховицька с/р - 1191,66га

- Іванківський район Київської області: Пісківська с/р, Титятківська с/р, Лимарська с/р - 2100,81 га,

- Березнівський район Рівненська область - 1993,46 га.

- Поліський район Київської області: Красятинська с/р, У арянівська с/р, Максимовицька с/р - 1210,27 га;

В статистичній звітності №37-СГ «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» в господарстві обліковуються земельні ділянки 1993,46 га за наступними адресами здійснення діяльності:

- Березнівський район Рівненська область - 1993,46 га.

Таким чином, вбачається невідповідність обсягу земельних угідь ТОВ «ВПГ Агро плюс» в різних формах звітності, що не дає підстави для підтвердження законності джерела походження вирощеного та реалізованого товару.

Більше того, відповідно до отриманої відповіді від Бедезнівської міської ради, за платником ТОВ «ВПГ Агро плюс» земельні ділянки не рахуються, з питання розроблення технічної документації платник не звертався.

Зважаючи на вищевикладене, факт надходження товару «Кукурудза 3 класу» до місця поставки, визначеного умовами договору, в тому числі, його транспортування, переміщення від вищезазначеного виробника до місця поставки, відповідно до наданих первинних документів сільськогосподарської продукції, які увійшли до висновків, викладених в акті від 21.04.2023 №760/ж5/31-00-04-02-01/33832039, від першого посередника ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» на ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» не підтверджується.

Відповідно документів та договорів поставки, а саме п. 1.5.3 відповідних договорів поставка на користь позивача від ТОВ «Агромак-2017» здійснюється шляхом надання товару в розпорядження покупця на території зернового складу на транспорті, готовому до розвантаження. Згідно п. 1.5.4 договорів поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом на місці поставки, що підтверджується видатковими накладними.

Між тим, до перевірки не надано інформацію з перевезення від виробника ТОВ «Агромак-2017», що територіально розташований за адресою Київська область, смт. Макарів, вул. Набережна, буд. 31 до зернового складу «Олам Білоцеркіїський елеватор», як зазначено в вимогах договорів поставки.

Відповідно до первинних документів встановлено невідповідність щодо питання перевезення вантажу - відповідно п. 1.5.7. Договорів постачання, транспортуванням займається постачальник ТОВ «Агромак-2017».

До перевірки надані акти наданих послуг з перевезення, де замовником зазначених послуг виступає ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА», що, на думку суду, свідчить про сумнівність проведених операцій.

Відповідно до звітності наданої ТОВ «Агромак-2017», як платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік, останній має в наявності рілля в загальній кількості - 469,61 га.

Протягом періоду сільськогосподарського виробництва 2021-2022 року господарство вирощувало та реалізовувало кукурудзу.

Відповідно до Розрахункових даних статистичної інформації по регіону (Київська область), які містяться на офіційному сайті Державної служби статистики України (www.ukrstat.gov.ua), середня врожайність зернових кукурудзи в період 2021 рік становить 9,78 тон/га.

ТОВ «Агромак-2017» у формі 29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» за 2021 рік, декларує врожайність кукурудзи 15,31 тон/га.

Водночас, згідно звітності 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай 2021 року, в господарстві обліковується - 532,85 га, що не відповідає даним по обсягу землі згідно розрахунку платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік.

Водночас, ТОВ «Агромак-2017» не користувався послугами зернових елеваторів на проведення будь-яких потуг зі зберігання, приймання, очищення зерна.

Зважаючи на вищевикладене, факт надходження товару «Кукурудза 3 класу» до місця поставки, визначеного умовами договору, в тому числі, його транспортування, переміщення від вищезазначеного виробника до місця поставки відповідно до первинних документів сільськогосподарської продукції від ТОВ «Агромак-2017» на ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» не підтверджується.

Як вже зазначалось, взаємовідносини між ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» здійснено відповідно до договору перевезення вантажу від 01.02.2022 № 0102/1.

Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних, не встановлено відповідності прізвища водіїв, які зазначені в ТТН, з переліком працівників в звітності податкового розрахунку сум доходу з фізичних осіб ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42759122) за 4 квартал 2022 року.

Так, фізичним особам, які зазначені в ТТН, є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4 ДФ (1 ДФ) ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42759122), зазначені особи не рахуються, виплати (заборгованість) заробітної плати не відображено.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом».

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» при оформленні -товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки плат тика податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорт), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.

Між тим, ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» допущено порушення вказаних норм в частині невідповідності відомостей про водіїв транспортних засобів. Дана обставина свідчить про надання перевізником недостовірних даних в частині заповнення інформації про водіїв перевізника.

Проте, в товарно-транспортних накладних перевізником зазначено саме ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА».

Крім того, відповідно до Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП, транспортні засоби, які брали участь у перевезеннях: MAN TG НОМЕР_1 , Renault Premium НОМЕР_2 , DAF XF BC5315BT - відсутні.

Згідно даних реєстру МВС «Відомості про транспортні засоби та їх власників» ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» має всього 8 транспортних засобів, з яких: 2 легкових автомобілі марки ВАЗ та FIAT, 4 вантажні автомобілі МАН та 2 причепи - ALI RIZA USTA та Schmitz.

Зважаючи на вищевикладене, факт надання послуги транспортного перевезення вантажів, визначеного умовами договору між ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» згідно виписаних та зареєстрованих податкових накладних, не підтверджується.

Щодо обставин подальшого долучення позивачем окремих певних первинних документів до матеріалів справи, суд зазначає таке.

При вирішенні даної справи суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 822/1212/16, яка є обов`язковою для врахування судом в силу імперативних вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів зазначила: «Щодо посилань позивача на неврахування наданих TOB «Ванакір» документів, які підтверджують показники податкової звітності, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що позивачу контролюючим органом неодноразово зазначалось про положення пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, а тому доводи позивача не спростовують обґрунтованість прийнятих контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.».

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15 зазначено, що «…суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що під час проведення перевірки позивач повинен був надати усі документи, які стосуються її проведення.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів на підтвердження суми податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним контрагентом на час судового розгляду. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18».

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача про наявність у нього відповідних документів на час судового розгляду, адже норма пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з події, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платник і податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія У

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

д) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 193 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

з) придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

и) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

к) ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основи фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податковою періоду.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.14 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищенні заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що:

- в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні, які складені не по 4 акту першої події (оплати), що призвело до порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, завищено суду бюджетного відшкодування 5 211 273 грн. та завищено рядок 21 декларації з ПДВ за січень 2023 року на суму 394 508 грн;

- в порушення пп. в) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв`язку з невірно визначними датами фактичної оплати сум ПДВ, які увійшли до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2023 року відмовлено у відшкодуванні в сумі 5 557 160 грн.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Згідно зі статтею 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» (03057, місто Київ, вулиця Металістів, будинок 20, літера «Т»; Код ЄДРПОУ 33832039) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ 44082145) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.