Рішення від 21.07.2025 по справі 380/13860/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 рокусправа № 380/13860/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Червоноградської окружної прокуратури до Добротвірської селищної ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Червоноградська окружна прокуратура (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Добротвірської селищної ради Львівської області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 № 02/1943-23 в частині віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісеної;

- зобов`язати відповідача розглянути на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 №02/1943-23 в частині віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісеної.

Позовна заява обґрунтована тим, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства виявлено факт порушення вимог чинного законодавства, що полягає у невжитті Добротвірською селищною радою Львівської області заходів щодо віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення до самозалісених.

У зв`язку із виявленим порушенням, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулося до Добротвірської селищної ради Львівської області з поданням від 29.11.2023 № 02/1943-23 про віднесення земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України.

Позивач зазначає, що Добротвірська селищна рада 29.12.2023 скерувала на адресу Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства витяг з протоколу комісії з питань регулювання земельних та лісогосподарських відносин, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних та земельних ресурсів, агропромислового розвитку та соціального розвитку села, архітектури, містобудування та планування території від 07.12.2023, згідно з яким вирішено відкласти розгляд даного подання, у зв`язку з потребою у більш детальному вивченні.

Крім того, 04.03.2024 Добротвірська селищна рада скерувала на адресу Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства витяг з протоколу комісії з питань регулювання земельних та лісогосподарських відносин, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних та земельних ресурсів, агропромислового розвитку та соціального розвитку села, архітектури, містобудування та планування території від 14.02.2024, згідно з яким вирішено відмовити у поданні ЗМУЛМГ.

При цьому, позивач наголошує, що орган місцевого самоврядування не вказав підстави для відмови у віднесенні угідь до самозалісених земель. У порушення вимог ст. 57-1 Земельного кодексу України розгляд вищевказаного подання на сесії Добротвірської селищної ради не відбувався.

Стверджує, що всупереч вимог законодавства України, відповідач не прийняв рішення сесії щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісеної. Така бездіяльність органу місцевого самоврядування не сприяє реалізації державної екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" та порушує інтереси держави у сфері охорони і збереження рослинного світу.

Із наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 04.07.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, разом з усіма доказами на підтвердження викладених у відзиві обставин.

04.07.2024 відповідач отримав ухвалу від 04.07.2024 про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 04.07.2024.

Однак, у встановлені судом терміни для подання відзиву на позовну заяву, Добротвірська селищна рада не подала відзив, відтак суд не бере до уваги інші доводи відповідача, подані до суду 21.07.2025.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами не заявлені клопотання про розгляд справи за їх участі у судовому засіданні.

Таким чином, суд вирішує цей спір у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 29.11.2023 сформувало Подання від 29.11.2023 № 02/1943-23, в якому вказало, що згідно опрацювання даних карти "Геоінформаційна система лісових ресурсів України" бази даних ВО "Укрдержліснроект" щодо ідентифікації самозалісених земель Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства спільно з постійними лісокористувачами Львівської області та за результатами натурних обстежень відповідних ділянок в межах Добротвірської територіальної громади виявлено 20 га самозалісених земель:

4622185900:20:000:0503 28,8332 га, комунальна власність, землі сільськогосподарського призначення, землі запасу, біля с. Тишиця (площа самозалісення орієнтовно 20,0 га). Склад насадження 10Сз, вік 25 років.

На виконання статті Стаття 57-1 Земельного кодексу України, Указу Президента України № 228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів", доручення начальника Львівської ОВА від 30.06.2023 № 27/0/6-23ВА, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 29.11.2023 звернулося до Добротвірської селищної ради Львівської області з цим Поданням про віднесення вищезгаданих сформованих земельних ділянок у межах об`єднаної територіальної громади загальною площею 20 га до самозалісених земель та внесених даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст. 17 Лісового кодексу з метою раціонального використання лісових земель.

29.12.2023 Добротвірська селищна рада Львівської області надіслала на адресу Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства витяг від 07.12.2023 з Протоколу комісії з питань регулювання земельних та лісогосподарських відносин, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних та земельних ресурсів, агропромислового розвитку та соціального розвитку села, архітектури, містобудування та планування території, згідно із яким вирішено відкласти розгляд даного подання у зв`язку з потребою у більш детальному вивченні.

04.03.2024 Добротвірська селищна рада Львівської області надіслала на адресу Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства витяг від 14.02.2024 з Протоколу комісії з питань регулювання земельних та лісогосподарських відносин, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних та земельних ресурсів, агропромислового розвитку та соціального розвитку села, архітектури, містобудування та планування території, згідно із яким вирішено: за результатами вивчення питання, виявлено, що на території Добротвірської селищної ради відсутні самозаліснені земельні ділянки, які можуть бути передані на постійне користування ДП "Ліси України".

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду на сесії селищної ради подання та зобов`язання Добротвірську селищну раду розглянути на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 02/1943-23 від 29.11.2023 в частині віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісненої, Червоноградська окружна прокуратура звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача, розглянувши наявні у матеріалах справи документи, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Згідно з частиною 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства регулює Лісовий кодекс України.

За правилами ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч. 12 ст. 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Згідно з ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).

Відповідно до п. "а", "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Указами Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів" та від 29.09.2022 № 675/2022, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022 "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період", екологічної ініціативи Президента України "Зелена країна", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20.06.2022 № 2321-IX передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20.06.2022 № 2321-ІХ внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 "Самозалісені землі", якою визначено порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Так, ч. 1-3 ст. 57-1 ЗК України визначено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Закону № 280/97-ВР, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

За правилами ч. 2 ст. 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

З метою реалізації вказаної норми, ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абзацом 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за № 1051 передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою

Отже, системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що вирішення питання про віднесення земельної ділянки, яка є комунальною власністю територіальної громади, до самозалісеної, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами шляхом прийняття відповідним органом місцевого самоврядування на пленарному засіданні сесії за наслідками розгляду відповідного подання рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки або про мотивовану відмову у такому віднесенні.

Суд встановив, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства скерувало до відповідача Подання від 29.11.2023 № 02/1980-23 про віднесення земельних ділянок площею 185,13 га до самозалісених земель та внесених даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст. 17 Лісового кодексу з метою раціонального використання лісових земель.

Разом з тим, відповідач за наслідками розгляду подання від 29.11.2023 № 02/1980-23 не прийняв ані мотивованого рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки, ані мотивованої відмови у такому віднесенні. Більше того, у матеріалах справи відсутні докази винесення подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 № 02/1943-23 щодо віднесення земельної ділянки площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісеної, на розгляд сесії Добротвірської селищної ради Львівської області.

Листи Добротвірської селищної ради від 29.12.2023 № 1754/04-04-1/23 та від 04.03.2024 № 237/04-04-1/24, що містять витяги з протоколів засідань постійної комісії ради, мають виключно інформаційно-довідковий характер, оскільки комісія не є уповноваженим органом щодо прийняття рішень з питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР " виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відтак, листи від 29.12.2023 № 1754/04-04-1/23 та від 04.03.2024 № 237/04-04-1/24 не є рішеннями органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної, а тому не можуть вважатися належним реагуванням на подання Західного міжрегіонального управління.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 № 02/1943-23 в частині віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісених

Оскільки відповідач не прийняв жодного рішення за наслідками розгляду подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Добротвірську селищну раду розглянути на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 № 02/1943-23 щодо віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісених.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Червоноградської окружної прокуратури та задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів понесення витрат пов`язаних із залученням свідків або проведенням експертиз не подано, судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Добротвірської селищної ради Львівської області (80411, вул. Івана Франка, буд. 20, смт. Добротвір, Червоноградський район, Львівська область; ЄДРПОУ 04374128) щодо не розгляду на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 №02/1943-23 в частині віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісених

Зобов`язати Добротвірську селищну раду Львівської області (80411, вул. Івана Франка, буд. 20, смт. Добротвір, Червоноградський район, Львівська області; ЄДРПОУ 04374128) розглянути на сесії селищної ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.11.2023 № 02/1943-23 щодо віднесення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 28,8332 га з кадастровим номером 4622185900:20:000:0503 до самозалісених.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна