Рішення від 08.07.2025 по справі 380/28417/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 рокусправа № 380/28417/23Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» (місцезнаходження: вул. Відінська, 10/91, м. Рівне, 33000; код ЄДРПОУ: 45138790) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП: 44070166), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2023 №774117000703, від 25.09.2023 №774217000703, прийняті на підставі Акту перевірки від 17.08.2023 №7440/Ж5/17-00-07-0345138790 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВЕСТОДЯГ» (код 45138790), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ВЕСТОДЯГ за травень 2023 року.

Ухвалою судді від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 12.08.2024 заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №380/28417/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №380/28417/23 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа №380/28417/23 повернулася до Львівського окружного адміністративного суду 30.12.2024 та передана для продовження розгляду раніше визначеному складу суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що задекларовані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами.

Позивач стверджує, що документальна перевірка ТОВ «ВЕСТОДЯГ» проведена неповно, встановлені під час її проведення порушення норм податкового законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах, тому прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Відтак, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ВЕСТОДЯГ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023 №9146029076 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 17.08.2023 №7440/Ж5/17-00-07-03451338790 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На думку відповідача, встановлені під час проведення перевірки обставини свідчать, що позивачем порушено п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17035940 грн, у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів та встановлення нереальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», що призвело до: завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17029290 грн за травень 2023 року; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 6 650 грн за травень 2023 року.

Відповідач стверджує, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» не надано до перевірки первинні документи, а саме документи, що підтверджують походження товару (накладні, паспорти, посвідчення якості, сертифікати відповідності, інші документи, тощо), банківські виписки (платіжні доручення) документи на транспортування товару від постачальника (ТТН, шляхові листи, залізничні накладні, тощо), документи, що стосуються передачі, завантаження (розвантаження), транспортування і місця зберігання та складування товарно-матеріальних цінностей.

Зазначає, що в результаті проведеного аналізу поданої податкової звітності, відповідно до інформації комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної фіскальної служби (АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків (відомості щодо податкової історії)) встановлено, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» (код ЄДРПОУ 45138790) зареєстроване без мети здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. В ході проведення перевірки та аналізу отриманої інформації, встановлено можливу схему незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Ряд підприємств здійснює імпорт товарів широкого вжитку (одяг, взуття, світлодіодні стрічки, автозапчастини, вироби з пластмас, інші), на митну територію України зі сплатою податку на додану вартість при розмитнені товару. Відповідно у підприємств, які здійснили розмитнення даного товару утворюється ліміт в СЕА ПДВ на суму сплаченого ПДВ митним органам.

В подальшому будь-яка реалізація кінцевому споживачу імпортованих товарів широкого вжитку відсутня. Вказані суми заявляються до бюджетного відшкодування, причиною виникнення від`ємного значення якого є «умовні залишки товарів» на складі, які фактично підтвердити не можливо.

Таким чином, вважає, що операції із декларування бюджетного відшкодування по вищезазначеним операціям є неправомірними та суперечать законодавству України, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.02.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких покликається на матеріали кримінального провадження № 42023180000000064, об`єднане з 42023180000000072 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, вказує, що відповідно до ухвал слідчого судді Рівненського міського суду у справі №569/13729/23 убачається, «що службовими особами ряду суб`єктів господарювання у період 2023 року налагоджено протиправний механізм бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, шляхом відображення недостовірних відомостей в частині обсягів і вартості отриманої продукції у податкових деклараціях з ПДВ, та надалі неправомірно заявляють суми до відшкодування, які привласнюють на свої розрахункові рахунки у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ у особливо великих розмірах.

Зокрема, службовими особами: ТОВ «АСКЕТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45156406); ТОВ «ФОКУС-СТАР» (код ЄДРПОУ 44975548); ТОВ «РЕЧОВИЙ МАКСИМУМ» (код ЄДРПОУ 45124112); ТОВ «ВЕСТОДЯГ» (код ЄДРПОУ 45138790); ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847) організовано функціонування протиправного механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вказаний механізм протиправної діяльності полягає у тому, що окремі суб`єкти господарювання, зареєстровані на території Рівненської області, подають до ГУ ДПС у Рівненській області відповідні декларації з ПДВ із неправомірно сформованими та заявленими в них сумами до бюджетного відшкодування.

У подальшому, неправомірно заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами проведених ГУ ДПС у Рівненській області камеральних/документальних позапланових виїзних перевірок, відшкодовують кошти з бюджету на банківські рахунки підприємств.

Зауважує, що згідно з ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 22.08.2023 у справі №569/13729/23 надано дозвіл на проведення огляду нежитлових приміщень, що перебувають у користуванні ТОВ «Вестодяг» (код ЄДРПОУ 45138790) за участі спеціалістів ГУ ДПС у Рівненській області, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. З огляду на наведене, Головним управлінням ДПС у Рівненській області скеровано запити до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області №510/5/17-00-05-02-05 від 08.02.2024 року та Рівненської обласної прокуратури №3509/5/17-00-05-02-05 від 08.02.2024 з метою отримання інформації щодо результатів проведеного огляду нежитлових приміщень та іншої інформації/доказів, що можуть бути використані контролюючим органом у судовій справі №380/28417/23.

Зазначає, що враховуючи, загальний об`єм орендованих приміщень ТОВ «Вестодяг» у ТОВ «ЮТА», то об`єм придбаного товару значно перевищує загальну вмістимість складу та свідчить про неможливість зберігання вказаної кількості товару. Окрім того, до перевірки не надано документи складського обліку (книги складського обліку, акти списання ТМЦ, даних щодо матеріально відповідальних осіб тощо), документів по завантаженню/ розвантаженню придбаних ТМЦ (договори з додатками, специфікації, акти виконаних робіт, розрахункові документи тощо), будь-яких документів, що свідчать про придбання послуг охорони та зберігання.

23.02.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023180000000072 від 14.07.2023, слідчим управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області отримано ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.08.2023 року №1-кс/569/6125/23 (справа №569/13729/23) про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні АБ «Укргазбанк». На виконання вимог ухвали суду від 30.08.2023 Рівненська обласна дирекція АТ «Укрзагбанк» повідомила (довідка від 07.09.2023 року (арк.34 матеріалів, що додаються), що ТОВ «Вестодяг» (код 445138790) в системі Клієнт-Банк не зареєстрований.

Відповідно до виписки за смарт-рахунком НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_1 за період з 01.05.2023 по 11.09.2023 (арк.36 матеріалів, що додаються) в травні 2023 року ТОВ «Вестодяг» здійснено оплату лише в трьох випадках:

24.05.2023 - оренда нежитлового приміщення згідно рахунку №38 від 03.05.2023 для ТОВ «Компанія ЮТА» на суму - 39900,00 грн;

24.05.2023 - оплата за розрахункове обслуговування в післяопераційний час по

рахунку НОМЕР_4 на суму - 2,00 грн;

31.05.2023 - абонплата за розрахункове обслуговування рахунку НОМЕР_4 за період 3 03.05.2023 року по 31.05.2023 року на суму - 200,00 грн.

Надійшли кошти:

24.05.2024 - оплата за промтовари згідно Договору №05-13 від 10.05.2023 для ТОВ «Торгівельна звитяга» на суму 68520,00 грн.

На думку відповідача, вказаний доказ свідчить про відсутність фактичної сплати коштів ТОВ «Вестодяг» постачальникам ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 44679641) на суму 7029282,9 грн та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44474063) на суму 10000007,11 грн, в загальній сумі 17029290,00 грн, які позивачем зазначено в додатку 3 до податкової декларації за травень 2023 року та є, відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, необхідною умовою здійснення бюджетного відшкодування.

Окрім цього, повідомляє, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Вестодяг» придбавало у ТОВ «Вінтаж Прайм» одяг загальною вагою 391161,75 кг та ТОВ «Все Продакшн» одяг вживаний загальною вагою 736342 кг. Звертає увагу суду, що складське приміщення розташоване на 2 поверсі, а вантаж загальною вагою 1127503,25 кг, згідно позиції позивача розвантажено на склад протягом 1 місяця.

Водночас, відповідно до протоколу огляду нежитлового приміщення за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15А, що перебуває у користуванні ТОВ «Вестодяг» від 06.09.2023, вказаний товар відсутній у такому приміщенні.

Ухвалою суду від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо направлення даної справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до іншого суду.

03.02.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що основними чинниками виникнення від`ємного значення з ПДВ за травень 2023 року є: придбання на митній території України ТМЦ та відсутність їх подальшої реалізації. Позивач не заперечує того факту, що відповідно до даних ЄРПН станом на день підписання акту перевірки відсутня реєстрація податкових накладних щодо реалізації придбаних ТМЦ, адже показники бюджетного відшкодування, власне, і формувалися на підставі факту придбання на митній території України ТМЦ та відсутності їх подальшої реалізації (складські залишки). Зауважує, що позивач 12.05.2023 змінив своє найменування з ТОВ «Стеблові овочі» (попередня назва) на ТОВ «Вестодяг».

Також зазначає, що долученими до матеріалів справи первинними документами в повній мірі підтверджується реальність господарських операцій між ТОВ «Вестодяг» та його контрагентами.

30.05.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких звертає увагу суду на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 у справі №462/2473/25, якою закрито кримінальне провадження №42023180000000064 від 23.06.2023 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (далі по тексту - Ухвала суду). Вказаним рішенням суду встановлено факт добровільної сплати податкових зобов`язань ТОВ «ВЕСТОДЯГ» до моменту притягнення до кримінальної відповідальності, що стало підставою для звільнення від такої відповідальності відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України.

При цьому, зауважує, що у рамках кримінального провадження було встановлено факт заниження ТОВ «ВЕСТОДЯГ» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2023 року. Разом із тим, предметом адміністративного спору є відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ, заявленому у декларації за травень 2023 року, сформованому у тому числі за рахунок від`ємного значення, перенесеного з попередніх звітних періодів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з відомостями єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» (код ЄДРПОУ: 45138790) зареєстровано як юридична особа 12.04.2023. Номер запису: 1011161020000000169.

Видами діяльності позивача є: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.

Головне управління ДПС у Рівненській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВЕСТОДЯГ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023р. №9146029076 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт перевірки від 17.08.2023 №7440/Ж5/17-00-07-03451338790.

Згідно з вказаним вище актом перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17035940 грн, у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів та встановлення нереальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», що призвело до:

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17029290 грн за травень 2023 року;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 6650 грн за травень 2023 року.

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС у Рівненській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 25.09.2023: №774117000703 форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2023 року, задекларовану на рахунок у банку у розмірі 17029290,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4257322,5 грн;

- №774217000703 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за травень 2023 року у розмірі 6650,00 грн.

Позивач не погодився з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

За визначенням, наведеними у підпунктах 14.1.18, 14.1.36 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статі 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з положеннями частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Верховний Суд на підставі аналізу положень пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.4 статті 200 ПК України, норм Закону №996-XIV сформував правову позицію, яка є усталеною та полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;

- наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної;

- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це:

- не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності);

- фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій;

- видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість;

- відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі №420/30338/23.ї

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст. 85 ПК України).

Такому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою п. 85.4 ст. 85 ПК України.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказів ГУ ДПС у Рівненській області від 29.06.2023 №1063-п, від 07.07.2023 №1116-п, від 13.07.2023 №1153-п та відповідно до п.п. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст.79, п.69.2 ст.69, п.200.11 ст.200 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України, відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТОДЯГ» (код за ЄДРПОУ: 45138790), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023 № 9146029076 (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Як вже йшлося вище, за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року на суму ПДВ 17035940 грн, у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів та встановлення нереальності здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», що призвело до:

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 17029290 грн за травень 2023 року;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 6650 грн за травень 2023 року.

Контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» здійснило придбання товарів широкого вжитку у підприємств ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», код ЄДРПОУ 44474063 та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44679641, які імпортували дані товари на митну територію України. ТОВ «ВЕСТОДЯГ».

Згідно з поданою ТОВ «ВЕСТОДЯГ» податковою декларацією з ПДВ за травень 2023 року від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 17035940 грн, сума ПДВ, задекларована до бюджетного відшкодування в розмірі 17029290 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 6650 грн. При формуванні рядка 20.2 декларації за травень 2023 року брало участь від`ємне значення травня 2023 року.

Причиною виникнення від`ємного значення ПДВ у травні 2023 року є накопичення підприємством залишків товарів (одяг, взуття, одяг та взуття вживані, текстильні вироби вживані, біжутерія зі скла, килими, ковдри, вироби побутові з чорних металів, меблі металеві, постільна білизна, сумки, меблі з пластмаси електротоварів в асортименті, та ін..) за відсутності їх реалізації.

Відповідно до даних ЄРПН, станом на день підписання акту перевірки 17.08.2023 відсутня реєстрація податкових накладних щодо реалізації придбаних ТМЦ.

ТОВ «ВЕСТОДЯГ» не представлено до перевірки укладених зовнішньо - економічних контрактів, що є підтвердженням майбутньої мети реалізації за нульовою ставкою ПДВ та не надано жодних доказів, що підтверджують наявність нереалізованих залишків товарів на складах підприємства.

Враховуючи той факт, що придбані товари були імпортовані, подальший його експорт є недоцільним в розумінні принципу ділової мети.

Копію наказів від 29.06.2023 №1063-п, від 07.07.2023 №1116-п, виданих ГУ ДПС у Рівненській області, письмове повідомлення від 07.07.2023 №266/Ж4/17-00-07-03 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, лист про надання документів від 07.07.2023 №5058/Ж12/17-00-07-03-07 та лист щодо проведення інвентаризації та огляду приміщення від 07.07.2023 №503/Ж12/17-00-07-03 направлено засобами електронного зав`язку в електронній формі на електронний кабінет позивача. Також забезпечено направлення на податкову адресу ТОВ «ВЕСТОДЯГ»: АДРЕСА_1 - 07.07.2023.

Дане поштове відправлення повернуто до Головного управління ДПС у Рівненській області 09.08.2023 за закінченням терміну зберігання.

Копію наказу від 13.07.2023 №1153-п, повідомлення від 13.07.2023 №276/Ж4/17-00-07-03 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, лист про надання документів від 13.07.2023 №5187/Ж12/17-00-07-03, та лист щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) та огляду приміщення від 13.07.2023 №5182/Ж12/17-00-07-03 надіслано за податковою адресою ТОВ «ВЕСТОДЯГ»: АДРЕСА_1 - 13.07.2023.

Дане поштове відправлення повернуто до ГУ ДПС у Рівненській області 01.08.2023 року не врученим за закінченням терміну зберігання.

Судом також встановлено, що з метою вручення наказу від 29.06.2023 №1063-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕСТОДЯГ» та пред`явлення направлень на перевірку від 30.06.2023 №1578/Ж3/17-00-07-03 та №1577/Ж3/17-00-07-03, 03.07.2023 здійснено вихід за юридичною адресою платника - ТОВ «ВЕСТОДЯГ»: АДРЕСА_1.

03.07.2023 відповідачем складено акт від 03.07.2023 №337/Ж6/17-00-07-03/45138790 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕСТОДЯГ», у зв`язку з відсутністю посадових або їх законних представників за юридичною адресою платника - ТОВ «ВЕСТОДЯГ»: АДРЕСА_1.

Згідно з вказаним актом контролюючим органом виявлено, що за наведеною адресою знаходиться житловий будинок (гуртожиток), у квартирі за №91 проживає громадянин, який не представився та повідомив, що про місце реєстрації юридичної особи ТОВ «ВЕСТОДЯГ» та місце перебування посадових осіб чи законних представників підприємства йому невідомо.

Згідно даних інформаційних систем, наявних у податковому органі, а саме повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (фома 20-ОПП), гуртожиток за адресою м. Рівне вул. Відінська буд. 10 перебуває оренді ТОВ «ЖИТЛОБУД - В» (код 32625509). Повідомлення за формою 20-ОПП подано до ГУ ДПС у Рівненській області 21.09.2021.

З усних пояснень директора ТОВ «ЖИТЛОБУД - В» (код 32625509) ОСОБА_1 квартира НОМЕР_5 належить ОСОБА_2 . При спілкуванні в телефонному режимі відповідачем з`ясовано, що ОСОБА_2 укладено договір оренди з ТОВ «ВЕСТОДЯГ». Про місце перебування на даний час посадових осіб платника податків або його законних представників йому невідомо. На прохання надати договір оренди з ТОВ «ВЕСТОДЯГ» ОСОБА_2 з телефонного номеру НОМЕР_2 по месенжеру VIBER надіслано Договір оренди приміщення № 3 від 01.05.2023, укладений з ТОВ «Стеблові Овочі» (теперішня назва ТОВ «ВЕСТОДЯГ»), код 45138790. в особі ОСОБА_3. Загальна площа приміщення, що орендується 5 кв.м.

Згідно з наказом від 13.07.2023 №1153-п, відповідачем вирішено проводити невиїзну перевірку з 07.08.2023, тривалістю 5 робочих днів.

В подальшому, вищезазначені документи було наручно отримно керівником позивача 07.08.2023, про що свідчать відповідні відмітки на них.

Таким чином керівника платника податку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було повідомлено як про початок проведення перевірки, так і про обов`язок надання відповідних документів.

В ході проведення перевірки контролюючим органом вручено для «ВЕСТОДЯГ» запит №5187/ж 12/17-00-07-03 від 13.07.2023, щодо забезпечення надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) з податку на додану вартість, а саме:

- головну книгу за 2023 р., наказ про облікову політику; штатний розпис, установчі документи, головні книги, загальну оборотно-сальдову відомість, договори оренди;

- дозвільні документи щодо ведення господарської діяльності, нормативні документи щодо списання ТМЦ, виробничі звіти;

- документи, що підтверджують достовірність формування податкових зобов`язань з ПДВ: - договори фінансово-господарської діяльності (купівлі-продажу) товарів, робіт/послуг, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти ЗЕД, ВМД, інвойси, тощо;

- документи, що підтверджують достовірність формування податкового кредиту з ПДВ та підтверджують зв`язок з господарською діяльністю, а саме: первинні документи (накладні, акти виконаних робіт), що підтверджують придбання товарів, послуг, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт переміщення товару ; документальне підтвердження фактів проведення господарських операцій, акти приймання-передачі сировини, списання ТМЦ, та ін;

- інформацію та документальне підтвердження щодо отримання послуг по навантаженню та розвантаженню придбаних товарів;

- платіжні доручення, виписки банківських установ за перевіряємий період, завірені в тому числі банківською установою;

- документи складського обліку (книги складського обліку, акти списання ТМЦ, лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей, тощо);

- оборотно-сальдові відомості та аналізи рахунків 10, 15, 20, 22, 23, 26, 28, 36, 63. 68. 91.92,93,94 по субконто за перевіряємі періоди;

- оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів та контрактів по рахунках 361. 362. 631, 371, 377, 681, 685;

- оборотно-сальдові відомість в кількісно-вартісному виразі по матеріальних рахунках, в т.ч. по рах. 201, 203, 205, 206, 207, 209 23, 25, 26, 28 в розрізі періодів;

- аналіз рахунку загальногосподарських витрат та відомість в розрізі витрат по рахунку 947;

- інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, що належать, або пов`язані з предметом перевірки

Також, керівнику ТОВ «ВЕСТОДЯГ» було вручено запити від 13.07.2023 №5182/Ж12/17-00-07-03 та від 07.07.2023 № 5053/Ж12/17-00-07-03, якими на підставі пп. 20.1.9, пп. 20.1.13 п. 20.1 ст.20 ПК України зобов`язано провести інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). Під час проведення інвентаризації та протягом періоду проведення перевірки, вказано забезпечити доступ перевіряючих до територій приміщення та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об`єктом оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Однак, станом на 11.08.2023 (дату завершення перевірки), до перевірки ТОВ «ВЕСТОДЯГ» жодних документів не надано. Ненадання документів було зафіксовано у відповідних актах, які засвідчують факти ненадання документів до перевірки, складені посадовими особами, що здійснюють перевірку: №438/Ж6/17-00-07-03/45138790 від 07.08.2023, №445/Ж6/17-00-07-03/45138790 від 08.08.2023, №450/Ж6/17-00-07-03/45138790 від 09.08.2023 та №459/Ж6/17-00-07-03/45138790 від 11.08.2023.

Суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи долучено копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Вінтаж прайм», ТОВ «Все продакшн», водночас відповідні документи не були надані контролюючому органу на його вимогу, до завершення перевірки, заперечення на акт перевірки платником не подавалися.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду зміст статті 44 ПК України свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. При цьому пункт 44.5 статті 44 ПК України зобов`язує платника податків у п`ятиденний строк з дня втрати, пошкодження або дострокового знищення документів повідомити про цю подію контролюючий орган за місцем обліку.

У постанові від 12 вересня 2018 року (справа №815/7386/16) Верховний Суд вказав, що пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено відповідальність, зокрема за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Суд зауважив, що диспозиція пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовується, в тому числі, і у випадку вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування тощо). Крім того, дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених у пунктах 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 у справі .№280/597/19 дійшов висновку, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував норму абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відхиляючи довід позивача про наявність у нього відповідних документів по взаємовідносинах з вказаним контрагентом на час судового розгляду. Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №826/27811/15.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі №440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20 Верховний Суд вказував що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 802/83/18-а.

Так, у цій справі, позивач жодним чином не обґрунтовує причин ненадання запитуваних документів до завершення перевірки, які саме дії були вчинені ТОВ «ВЕСТОДЯГ» на виконання обов`язку надати первинні документи, а також своєчасно провести інвентаризацію за участю представників контролюючого органу, таким чином, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків.

Водночас, надаючи правову оцінку наданим позивачем копіям документів, зокрема платіжним інструкціям на підтвердження придбання товару у ТОВ «Вінтаж прайм» та ТОВ «Все продакшн», суд зазначає таке.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).

Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 8 цього Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Пунктами 41 та 42 Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (далі - Постанова) встановлено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Згідно з пунктом 51 Постанови, первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції).

Відповідно до пункту 52 Постанови, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Так, судом досліджено надані позивачем платіжні інструкції щодо перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки його контрагентів ТОВ «Вінтаж прайм» та ТОВ «Все продакшн», роздруковані з системи «Клієнт-Банк».

В таких платіжних інструкціях зазначено, що «документ підписано електронним підписом», вказано ПІБ підписувача та номер сертифікату, оскільки в системі клієнт-банк підпис, при відправленні платежу, проставляється в електронному вигляді.

Водночас, на електронних документах чомусь наявний і фізичний підпис директора платника та печатка підприємства, при цьому відсутній підпис та печатка банку, який здійснив переказ.

У графі «Надавач платіжних послуг платника» зазначено «АБ УКРГАЗБАНК», а у графі «Підпис надавача платіжних послуг» міститься нечитабельний штамп.

Отже, на підтвердження здійснення оплати за товар позивачем надано платіжні інструкції, оформлені в системі «Клієнт-Банк», без вищезазначених обов`язкових реквізитів, що не доводить фактичної оплати за товар.

Між тим, з наданих відповідачем документів, судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023180000000064, об`єднане з 42023180000000072 від 14.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, вчиненого службовими особами ТОВ «АСКЕТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45156406), ТОВ «ФОКУС-СТАР» (код ЄДРПОУ 44975548), ТОВ «РЕЧОВИЙ МАКСИМУМ» (код ЄДРПОУ 45124112), ТОВ «ВЕСТОДЯГ» (код ЄДРПОУ 45138790), ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БУМ» (код ЄДРПОУ 44995847).

Відповідно до ухвал слідчого судді Рівненського міського суду у справі №569/13729/23 убачається, що службовими особами ряду суб`єктів господарювання у період 2023 року налагоджено протиправний механізм бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, шляхом відображення недостовірних відомостей в частині обсягів і вартості отриманої продукції у податкових деклараціях з ПДВ, та надалі неправомірно заявляють суми до відшкодування, які привласнюють на свої розрахункові рахунки у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ у особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування слідчим управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області отримано ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.08.2023 №1-кс/569/6125/23 (справа №569/13729/23) про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні АБ «Укргазбанк».

На виконання вимог ухвали суду від 30.08.2023 Рівненська обласна дирекція АТ «Укрзагбанк» повідомила, що ТОВ «Вестодяг» (код 445138790) в системі «Клієнт-Банк» не зареєстрований, що підтверджується довідкою від 07.09.2023.

Більше того, з вказаних платіжних інструкцій слідує, що такі виконані в травні 2023 року, рахунок платника UA47320478000002600892434706, однак відповідно до виписки за смарт-рахунком НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_1 за період з 01.05.2023 по 11.09.2023, в травні 2023 року ТОВ «Вестодяг» здійснено оплату лише в трьох випадках:

24.05.2023 - оренда нежитлового приміщення згідно рахунку №38 від 03.05.2023 для ТОВ «Компанія ЮТА» на суму - 39900,00 грн;

24.05.2023 - оплата за розрахункове обслуговування в післяопераційний час по рахунку НОМЕР_4 на суму - 2,00 грн;

31.05.2023 - абонплата за розрахункове обслуговування рахунку НОМЕР_4 за період з 03.05.2023 по 31.05.2023 на суму - 200,00 грн.

Надійшли кошти:

24.05.2024 - оплата за промтовари згідно Договору №05-13 від 10.05.2023 для ТОВ «Торгівельна звитяга» на суму 68520,00 грн.

Таким чином, згідно з інформацією, наданою банком платника, відсутня фактична сплата коштів ТОВ «Вестодяг» постачальникам ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 44679641) на суму 7029282,9 грн та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44474063) на суму 10000007,11 грн, в загальній сумі 17029290,00 грн, які позивачем зазначено в додатку 3 до податкової декларації за травень 2023 року та є відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необхідною умовою здійснення бюджетного відшкодування.

Суд зауважує, що контролюючим органом проведено аналіз джерел та сум отриманих доходів за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 засновника ТОВ «ВЕСТОДЯГ» ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та фізичних осіб - найманих працівників (службова записка на Управління електронних сервісів №2162/17-00-07-01-09 від 04.07.2023).

Доходів у розмірі, що можуть бути джерелом оплати придбаних ТМЦ не встановлено (внесені як фінансова допомога засновником, тощо).

Також судом встановлено, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» орендує у ТОВ «КОМПАНІЯ - ЮТА» нежитлове приміщення, площею 570,0 м2, за адресою: місто Львів, вулиця Молочна, 15А, Личаківський район, Львівська область.

Згідно з ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 22.08.2023 у справі №569/13729/23 надано дозвіл на проведення огляду об`єктів нерухомого майна, зокрема адміністративного корпусу, складських приміщень, будівель та споруд майнового комплексу, службових приміщень, складів-навісів, службових приміщень, гаражів, за адресою місто Львів, вулиця Молочна, 15А Личаківського району Львівської області, які на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ - ЮТА», код ЄДРПОУ: 31215052 та перебувають у користуванні ТОВ «ВЕСТОДЯГ» (45138790), за участі спеціалістів ГУ ДПС у Рівненській області, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Позивач стверджує, що зберігання залишків ТМЦ здійснювалося саме на цьому складі.

Водночас, відповідно до протоколу огляду від 06.09.2023 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області проведено огляд приміщення за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15А. Зафіксовано, що в ході огляду виявлено 33 позиції товарів: антисептичний засіб для рук - 40 коробок, антисептичний засіб для рук - 5 коробок, дитячі памперси - 5 коробок, шкребки кухонні - 1 картонний ящик, одноразові маски - 28 картонних коробок, жіночі тампони - 20 коробок, жіночі прокладки - 1 коробка, жіночі прокладки - 1 коробка, 1 картонний ящик, жіночі прокладки - 1 коробка, ватні тампони - 3 ящики, ватні тампони - 4 коробки, ватні тампони - 2 коробки, ватні тампони - 2 ящики, ватні тампони - 2 ящики, ватні тампони - 2 ящик, ватні тампони - 1 ящик, ватні тампони - 2 ящики, ватні тампони - 1 ящик, ватні тампони - 1 ящик, ватні тампони - 2 ящики, ватні тампони - 1 ящик, ватні тампони - 1 ящик, ватні тампони - 3 ящики, одноразові маски та респіратори - 20 упаковок.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що жодна із 33 позиції товарів, що виявлені в ході огляду приміщення, не є товарами, що придбавались позивачем та суми ПДВ по яких були заявлені до відшкодування з бюджету за травень 2023 року.

В протоколі огляду від 06.09.2023 вчинено запис про фіксацію проведення огляду за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів відеокамери «Panasonic» та флеш носія, відповідний відеозапис судом досліджено у судовому засіданні за участю представників сторін, при цьому підтвердилася відсутність придбаних ТМЦ на орендованому складі позивача.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Вестодяг» придбавало у ТОВ «Вінтаж Прайм» товар - «одяг», вагою 391161,75 кг та ТОВ «Все Продакшн» - «одяг вживаний», вагою 736342 кг, тобто вантаж загальною вагою 1127503,75 кг, а складське приміщення має площу 570,0 м2. Отже, кількість та об`єм отриманих товарів значна більше ніж орендована площа складського приміщення.

Крім того, суд враховує, що таке приміщення розташоване на 2 поверсі, однак, за даними ЄРПН контролюючого органу, у ТОВ «ВЕСТОДЯГ» встановлено відсутність отримання послуг транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, передачі на відповідальне зберігання, також відсутня реєстрація податкових накладних щодо реалізації придбаних ТОВ «Вестодяг» ТМЦ.

З даного приводу суд критично оцінює надані позивачем під час судового розгляду матеріали інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15А, адже такі не відповідають фактичним обставинам.

Більше того, суд зауважує, що в ході позапланової невиїзної документальної перевірки керівнику ТОВ «ВЕСТОДЯГ» було вручено запити від 13.07.2023 №5182/Ж12/17-00-07-03 та від 07.07.2023 № 5053/Ж12/17-00-07-03, якими на підставі пп. 20.1.9, пп. 20.1.13 п. 20.1 ст.20 ПК України зобов`язано провести інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). Відповідні запити отримані керівником позивача під підпис 07.08.2023.

З вказаних запитів слідує, що під час проведення інвентаризації та протягом періоду проведення перевірки, ТОВ «ВЕСТОДЯГ» повинне забезпечити доступ перевіряючих до територій приміщення та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об`єктом оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Однак, незважаючи на це, позивач фактично проігнорував вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації на складі Товариства в присутності працівників податкового органу з невідомих підстав, надані ТОВ «ВЕСТОДЯГ» матеріали інвентаризації були складені за відсутності на такій працівників контролюючого органу та були представлені вже після завершення перевірки.

Суд зауважує, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» здійснило придбання товарів широкого вжитку у підприємств ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», код ЄДРПОУ 44474063 та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», код ЄДРПОУ 44679641, які імпортували дані товари на митну територію України.

ТОВ «ВЕСТОДЯГ» не представлено ні до перевірки, ні в ході судового розгляду даної справи укладених зовнішньо - економічних контрактів, що є підтвердженням майбутньої мети реалізації за нульовою ставкою ПДВ та не надано жодних доказів, що підтверджують наявність нереалізованих залишків товарів на складах підприємства.

Враховуючи той факт, що придбані товари були імпортовані, подальший його експорт є недоцільним в розумінні принципу ділової мети.

Враховуючи вищевикладене, факт наміру бюджетного відшкодування по операціям з придбання товарів, які в подальшому будуть реалізовані (використані) на митній території України зі сплатою податку на додану вартість, суперечить розумній економічній причині (ділова мета, тобто причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності відповідно до п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Так, Верховний Суд в постанові від 15.08.2024 у справі № 420/30338/23 зазначив, що «Слід звернути увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції податковий орган заявляв клопотання про витребування документів, про виклик свідка, про витребування інформації з банку, в задоволенні яких було відмовлено з огляду на те, що заявлені відповідачем до витребовування докази жодним чином не підтверджують обставини, або аргументи, на підставі яких сформовані висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, оскільки не досліджувалися в ході контрольного заходу, а відтак не враховувалися при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення. Щодо клопотання про виклик свідка (ФОП ОСОБА_2 ), особи в якої позивач орендує складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , то суд першої інстанції відмовив в його задоволенні з підстав того, що обставини, про які відповідач просить допитати свідка не входять до предмету доказування в розглядуваному спорі.

Під час апеляційного розгляду справи відповідач просив долучити до матеріалів справи письмові пояснення разом з документами (Лист ДПС України, лист ГУ НП у Рівненській області, копії матеріалів кримінального провадження №42023180000000064 від 23 червня 2023 року, диск з відеозаписом слідчих дій). Зокрема, як зазначено в листі ДПС України в межах кримінального провадження здійснено огляд складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ФОП ОСОБА_2 . За результатами огляду вбачається відсутність товарно-матеріальних цінностей у складському приміщенні. Натомість, позивач впродовж розгляду справи доводив наявність товарно-матеріальний цінностей на зазначеному складі, що підтвердив Інвентаризаційним описом №2 від 28 серпня 2023 року товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: АДРЕСА_1 , Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на Львівська область, АДРЕСА_1.

Суд апеляційної інстанції не прийняв нові докази зважаючи на те, що подання доказів до письмових пояснень апелянта було здійснено без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та без надання доказів надсилання зазначених додатків іншим учасникам справи, в силу приписів частини дев`ятої статті 79 КАС України. При цьому суд апеляційної інстанції не встановив чи наявні об`єктивні обставини, які не залежали від волі учасника справи (в даному випадку відповідача) щодо неможливості подати докази до суду першої інстанції».

Однак, Верховний Суд констатує, що таким чином суди попередніх інстанцій фактично самоусунулись від, власне, змістовного дослідження та аналізу наданих сторонами доказів безпосередньо в їх сукупному взаємозв`язку. Не провели суди й комплексного аналізу спірних господарських операцій та їх окремих складових елементів через призму аргументів контролюючого органу. Зокрема, зважаючи на те, що обставинами, які підлягають доказуванню в даній справі є здатність отримання від контрагента певних активів (ТМЦ), їх зберігання, спроможності їх використання за призначенням, наявність ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій, а також враховуючи один з основних доводів контролюючого органу - відсутність товару на складах, суд першої інстанції безпідставно відмовив контролюючому органу в задоволенні клопотань про витребовування доказів, інформації та допит свідка. Оскільки позивач фактично проігнорував вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації на складах Товариства в присутності працівників податкового органу з невідомих підстав, суди попередніх інстанцій мали дослідити всі наявні у податкового органу докази з метою підтвердження або спростування інформації, що міститься в актах інвентаризації.

На думку Верховного Суду, оцінка правовідносин позивача та його контрагента вимагає ретельної перевірки обставин їх реального здійснення. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають надані платником первинні документи реальні факти господарської діяльності за спірними правочинами та чи є обґрунтованими доводи податкового органу, висловлені в цій справі.

Варто зауважити, що у справі №420/30338/23 мова йшла про теж саме кримінальне провадження №42023180000000064 від 23 червня 2023 року.

Щодо посилання представника позивача на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2025 у справі №462/2473/25, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023180000000064 від 23.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України щодо директора ТОВ «ВЕСТОДЯГ» ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито, суд зауважує, що вказаним рішенням суду лише встановлено факт добровільної сплати податкових зобов`язань директором ТОВ «ВЕСТОДЯГ» за липень 2023 року до моменту притягнення до кримінальної відповідальності, що стало підставою для звільнення від такої відповідальності відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України. Таким чином, по даному кримінальному провадженню відсутній виправдувальний вирок щодо директора ТОВ «ВЕСТОДЯГ».

Так, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження формування об`єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, а також сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що платник податку формує об`єкт оподаткування податком на прибуток, податком на додану вартість та податковий кредит за реальними (фактично вчиненими) господарськими операціями, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, визначальною має бути подія, підтверджена документально, а не формальне складення документів про таку подію, що цілком узгоджується з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Зазначена правова позиція є послідовною та неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 28 квітня 2020 року (справа №826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 19 жовтня 2023 року (справа №420/18874/22), від 09 листопада 2023 року (справа №480/1162/22).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Водночас, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 №К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «ВЕСТОДЯГ» було проведено господарські операції з контрагентами-постачальниками шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентом. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання товару, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

За відсутності належних доказів оплати за товар, поставки товару, не доведено правомірність віднесення спірних сум до податкового кредиту. На момент розгляду справи, документів, що спростовують аргументи відповідача та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими ПК України у взаємозв`язку з положеннями Закону №996-XIV пов`язує виникнення у позивача права на податковий облік витрат та податковий кредит, тож судом не встановлено підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Як наслідок, не підлягають і до задоволення позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Вестодяг» за травень 2023 року.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2025.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна