Ухвала від 21.07.2025 по справі 466/4288/25

Справа № 466/4288/25

Провадження №: 2/752/7478/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.07.2025 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат,

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Львова від 07 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 466/4288/25 09 червня 2025 року передано на розгляд судді Кирильчук І. А.

Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Підставою для залишення позовної заяви без руху була та обставина, що позивачу необхідно було зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також позивач не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача. Також позивачем всупереч пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України не підтверджено те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 42 322,14 грн суму страхового відшкодування, 5000 грн моральної шкоди; 3% річних від суми боргу за період прострочення та інфляційні нарахування за період прострочення. У той же час, позивачем не зазначено конкретні суми стягнення 3% річних та інфляційні нарахування за період прострочення, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплаченого позивачем суми судового збору, розмір якої залежить від ціни позову.

Таким чином, позивачу необхідно було уточнити прохальну частину позовної заяви, зазначивши, яку суму стягнення 3% річних та інфляційні нарахування за період прострочення він просить стягнути з відповідача.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 10 червня 2025 року позивачу доставлено на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (яку позивач вказав у позовній заяві) - 25 червня 2025 року, про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвала про залишення позову без руху від 10 червня 2025 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення його позову без руху.

Станом на 21 липня 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції у разі направлення позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв`язку, недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди та судових витрат, - вважати такою, що не подана, та повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Ухвала виготовлена 21 липня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук