Постанова від 16.07.2025 по справі 320/1755/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1755/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Шустрова Є.Ф. в режимі відеоконференції, представника відповідача Козарь Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

30.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс" (надалі - ТОВ "Агро Феликс") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агро Феликс" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за листопад 2021 року, яка оформлена Актом від 22.07.2022 №17088/Ж5/26-15-07-01-02/40561644 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агро Феликс" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2021 року";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2022 №00000203170701;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2022 №00000203180701.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно з огляду на те, що посадовими особами контролюючого органу не були взяті до уваги всі обставини перевірки, а висновки відповідача спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були надані позивачем.

Рішенням рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.09.2022 №00000203170701 та №00000203180701. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування спірних ППР, та підтвердженість позовних вимог належними, достатніми та допустимими доказами, проте як відповідач не підтвердив правомірність спірних ППР належними та достатніми доказами.

Позивач судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Крім того, апелянт наголосив, що не відповідність деяких первинних документів та неточність в них залишилась поза уваги суду першої інстанції через, що апелянт вважає, що правомірність формування позивачем податкового кредити не підтверджена належними доказами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.

Після надходження справи до апеляційного суду, ухвалою від 03.07.2025 слухання справи призначено у відкрите судове засідання на 16.07.2025.

У судовому засідання 16.07.2025 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.02.2022 відповідачем було прийнято наказ № 1247-п зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.06.2022 № 2264-п про проведено документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.01.2022 № 9421170377 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за листопад 2021 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.

В той же день, відповідачем з метою вручення копії вказаного наказу від 16.02.2022 пред`явлення направлень на проведення документальної позапланової виїзної перевірки податковою адресою позивача м. Київ, Дніпровський район, вул. Хоткевича Гната, буд. 12 було здійснено вихід і було встановлено відсутність підприємства за цією адресою, про що було складено відповідний акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 16.02.2022 № 993/Ж6/26-15-07-01-02.

18.02.2022 відповідачем до Управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у м. Києві було зроблено запит щодо місцезнаходження зазначеного платника податків.

22.07.2022 за таких обставин відповідачем був складений акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2021 рік» (т.1 а.с.33).

Отже, у вказаному акті зазначене наступне, що перевірка проводилась у період з 12.07.2022 по 18.07.2022 року. ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» зареєстровано Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 10.06.2016 року за № 12241102000007720. Позивача взято на облік 10.06.2016 за № 046316109912, перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. З 01.07.2016 ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 200371605 від 01.07.2016. Основний вид діяльності - 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Позивач має 6 земельних ділянок, які знаходяться у Дніпропетровській області та використовуються ним для здійснення своєї господарської діяльності. В ході проведення перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу платника засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення направлено запит від 05.07.2022 № 6975/1/26-15-07-01-02 про надання інформації та підтверджуючих документів щодо підтвердження задекларованих платником показників декларації з ПДВ за грудень 2021 року, який отримано за довіреністю ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» 08.07.2022 року. Станом на дату завершення перевірки посадовими особами підприємства на вищезазначений запит листом від 12.07.2022 № 12/07 (вх. ГУ ДПС від 12.07.2022 № 39521/6) не в повному обсязі надано до перевірки письмові пояснення та документи щодо підтвердження показників, задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року. До перевірки надано договори, накази про призначення директора та головного бухгалтера, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 361 за грудень 2021 року, аналіз рахунків 631, 361 за грудень 2021 року, видаткові накладні, акти надання послуг, акти виконаних робіт, платіжні доручення, тощо, які мають відношення щодо формування від`ємного значення з ПДВ за грудень 2021 року. Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ показників в грудні 2021 року є формування показника рядка 16 Декларації у розмірі 1 487 570 грн., задекларованого у попередньому звітному періоді за листопад 2021 року, яке згідно з додатком 2 № 9386579730 від 17.12.2021 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" до податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року, сформовано за рахунок попередніх звітних періодів, а саме за період з грудня 2020 року по листопад 2021 рік. В охопленому перевіркою періоді позивач оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському обліку вплинуло на визначення у Декларації з ПДВ розміру від`ємного значення, у т.ч. що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме з: ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" (грудень 2020 рік) та ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" (грудень 2020 рік). За перевіряємий період ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» задекларовано податкове зобов?язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість у сумі 4 073 118 грн., у тому числі за грудень 2020 року - 2 599 561 грн., грудень 2021 року - 1 473 557 грн. На формування цих показників в основному мало вплив здійснення операцій з продажу кукурудзи, соняшнику, надання послуг зберігання ячменю, пшениці, тощо. За результатам порівняльного аналізу даних ЄРПН та податкової звітності позивача не встановлено розбіжностей між сумами ПДВ в зареєстрованих податкових накладних та сумами податкових зобов`язань, відображених в податковій звітності з ПДВ. За період грудень 2020 року - листопад 2021 року ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» задекларовано податковий кредит за податковими деклараціями з ПДВ у сумі 15 557 174 гривень. Перевіркою відображеного показника за період грудень 2020 року - листопад 2021 року у сумі 3 867 961 грн., встановлено його завищення на загальну суму 2 550 031 грн., в т.ч. за грудень 2020 року на суму 2 550 031 гривень. На вказане завищення вплинуло документальне оформлення ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» з придбання товарів у ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" на загальну суму 1 666 673 гривень та ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" на загальну суму 883 358 гривень, по яких перевіркою не підтверджено придбання реалізованих товарів по ланцюгу постачання. Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" знаходиться на обліку у ГУ ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ); основний вид діяльності - 20.15- виробництво добрив і азотних сполук, кількість працюючих - 21 особа. 27.01.2021 № 12904 ГУ ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ) прийнято Рішення № 12904 про відповідність ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування). Співробітниками 1-го оперативного відділу УОРД ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено, що ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» (код 42296804) зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність. Дані відомості внесено до бази даних АІС «СФП» супровідним листом № 555/04-97-04-06-07 від 19.06.2020».

Також в акті перевірки зазначається і аналізується наступна інформація «перевіркою встановлено, що згідно з ЄРПН на ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» реєструвались податкові накладні з номенклатурою : відходи рибні вагові, салака морожена, тощо. Водночас в ланцюгу постачання номенклатура придбаних ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» ТМЦ (робіт, послуг) не відповідає номенклатурі товарів, реалізованих ТОВ «БОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» на адресу ТОВ «АГРО ФЕЛИКС». Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Львівській області (Личаківський р-н, м. Львова); основний вид діяльності - 46.71- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, кількість працюючих - 5 осіб. Згідно з відомостями за формою № 20-ОПП ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" використовує для здійснення своєї господарської діяльності офіс та паливний склад.

Проте, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" позивачем до перевірки надавалися рахунок на оплату № 69 від 16.12.2020 на загальну суму 10 000 039,20 грн., у т.ч. ПДВ - 1 666 673,20 грн. та видаткові накладні.

Жодних зауважень щодо своєчасності реєстрації та недоліків податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН, по взаємовідносинам позивача з ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" перевіркою не встановлено.

Щодо іншого контрагента в акті зазначається наступна інформація: « 14.07.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення № 16107 про відповідність ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування). Разом з тим, перевіркою встановлено що контрагент позивача (ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ") мав взаємовідносини по ланцюгу постачання з ризиковим контрагентом ТОВ "МАЕРЕТТІ" (попередня назва - ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА АРОН", станом на дату написання акту - ТОВ "СІМТОРГ ЛТД") (код ЄДРПОУ 42572202). 02.02.2021 № 3823 ГУ ДПС у Донецькій області було прийнято Рішення № 3823 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, пункт критеріїв ризиковості платника податку - 8 (податкова інформація ПКМУ 1165). Перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання номенклатура придбаних ТОВ "МАЕРЕТТІ" ТМЦ (робіт, послуг) не відповідає номенклатурі товарів, реалізованих ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" на адресу ТОВ «АГРО ФЕЛИКС».

Проте, також жодних зауважень щодо своєчасності реєстрації та недоліків податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН, по взаємовідносинам позивача з ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ" перевіркою не було встановлено і в акті перевірки таке не зазначається.

Отже, на підставі вищевикладеної податкової інформації, відповідачем в акті перевірки робиться висновок про завищення позивачем за період грудень 2020 року - листопад 2021 року податкового кредиту з ПДВ за грудень 2020 року на загальну суму 2 550 031 грн., у тому числі 1 666 673 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС" та 883 358 гривень ТОВ "БРЕНТВІЛ ТАЙМ", що є порушенням з боку позивача:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за грудень 2021 року на суму 165 889 гривень;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 201.1 ст. 201 ПК України внаслідок заниження позивачем ПДВ на суму 2 384 132 грн., у тому числі за грудень 2020 року на 2 349 330 грн., за грудень 2021 року - на 34 802 гривень.

На підставі цього акту перевірки контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення від 02.09.2022p №00000203170701 та № 00000203180701.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, та не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно з частиною другою статті 9 Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновки суду.

Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що певна позиція податкового органу щодо нереальності (безтоварності) здійснення підприємством господарської операції з конкретними контрагентами повинна бути обґрунтованою, з глибоким аналізом первинної документації підприємства з цими контрагентами, іншої документації та зі співставленням додаткової інформації, наявної у відповідача, а рішення податкового органу, як суб`єкта владних повноважень, на якого покладається доводити правоту свого рішення, повинно відповідати положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази щодо спростування висновків податкового органу. Такі документи позивач надав відповідачу і під час перевірки.

Отже, встановлено, що між ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», як покупцем та ТОВ «БОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС», як Продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу № 4056-1612 від 16.12.2020p.

У відповідності до п.1.1. Договору, Продавець зобов`язався передати у власність Покупця добриво органічне (біогумус), згідно видатковим накладним на кожну партію Товару, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей Товар згідно порядку і на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, ціна, асортимент та кількість Товару узгоджується Сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Даний Договір підписаний сторонами та завірений печаткою ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» Продавець відповідно до Рішення учасника ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» №12/09 від 12.09.2019р. вирішив продовжувати діяльність без печатки).

Постачання Товару підтверджується 43 видатковими накладними за номенклатурою добрива органічні (біогумус) за номерами від №364 до №406, які були виписані в період з 16.12.2020р по 30.12.2020р. на загальну кількість Товару 1004,02 т на суму 10 000 039,20 грн включаючи ПДВ на суму 1666 673,20 грн.

На адресу нашого підприємства було виставлено Рахунок №69 від 16 грудня 2020р. на оплату придбаного Товару на вказану вище суму.

Отримання Товару зі сторони нашого підприємства підтверджується відповідними відмітками на видаткових накладних.

Відповідно до п.3.9. Договору, Товар відвантажується на складі Продавця, ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» повинно було забезпечити транспортування придбаних біодобрив.

Транспортування здійснювали ФОП, що підтверджено відповідними документами, а саме з вказаними фізичними особами-підприємцями позивачем укладено відповідні договори про надання транспортних послуг №1 від 01 вересня 2020р., договір про надання транспортних послуг №2 від 01 вересня 2020р., договір про надання транспортних послуг №3 від 01 вересня 2020р. та договір про надання транспортних послуг №4 від 01 вересня 2020р.

Факт здійснення перевезення придбаного Товару підтверджуються товарно-транспортними накладними у кількості 43 екземпляри, які датовані з 16.12.2020р по 30.12.2020р. З цих документів підтверджується факт доставки придбаного Товару автомобільним транспортом з міста Одеса (де розташований Продавець) до пункту розвантаження нашого підприємства, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове.

За адресою Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с.Личкове, вул. Центральна, б.9-А розташований склад ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», який був орендований для зберігання добрив у ТОВ «АГРОВОЛОДАР», що підтверджується наявним договором оренди №03/01-ор від 03 січня 2020 р.

У відповідності до договору оренди ТОВ «АГРОВОЛОДАР» передало, а орендарю ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 250,0 кв.м. та відкритий майданчик площею 50 кв.м. Передача у строкове платне користування орендованого майна підтверджується Актом приймання-передачі в оренду за договором оренди №03/01 від 03.01.2020р.. у відповідності до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення та відкритий майданчик за адресою Дніпропетровська область, Магдалинський район, с. Личкове, вул.Центральна, 9-А. Саме на даному складі ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» зберігало придбані добрива.

У подальшому добрива були використані у господарській діяльності ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», що підтверджено первинними документами: Оборотно-сальдову відомість по рахунку 20 місце зберігання; Партії; ТМЦ: Добриво органічне (біогумус) за 01.01.21-31.05.21.

Крім того, на підтвердження використання добрив позивачем останнім було надано Договір надання послуг з обробки землі №17/05-21 від 17 травня 2021 року.

За цим договором Виконавець ТОВ «АГРОВОЛОДАР» зобов`язався надати Замовнику в особі ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» наступні послуги: оранку, боронування. культивацію, посів, внесення добрив та інше.

Щодо іншого контрагента, позивач надав наступні документи.

Так, 25 травня 2022 року ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» уклало з ТОВ «АГРОВОЛОДАР» договір надання послуг з обробки землі №25/05-п, де ТОВ «АГРОВОЛОДАР» в якості Виконавця на замовлення нашого підприємства здійснювало боронування, культивацію, посів, внесення добрив, засобів захисту рослин та інше.

Внесення добрив підтверджується Актом №OУ-0000004 здачі-приймання робіт (надання послуг), який було підписано сторонами та засвідчено печатками ТОВ «АГРОВОЛОДАР» та ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» 19 травня 2021 р.

Крім того, на підтвердження надання послуг з внесення добрив ТОВ «АГРОВОЛОДАР» надало позивачу довідку про використання дизельного палива згідно договору №17/05-21 від 17.05.2021 р.

Відповідно до довідки у травні 2021 року були виконані послуги по внесенню добрив та посів кукурудзи та соняшника. Так, на внесення добрив було використано 1048,5 л палива.

Обставини використання добрив підтверджуються додатково ще й Актом №1/21 за травень 2021 року про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

В даному Акті зазначено, що на площу 49,96 га було внесено 114,81 т біодобрив органічних (біогумус).

Відповідно до Акту №2/21 за травень 2021 року про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин було використано на площі 386,92 га 889,21 т біодобрив органічних (біогумус).

ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», крім того, до Державної служби статистики України подано два звіти про використання добрив і пестицидів під урожай 2021 року (форми 90сг (річна) затверджена Наказом Держстату від 25 червня 2021 р No160), дані звіти були прийняті 17.01.2022р., що підтверджується відповідними квитанціями. Дані цих звітів підтверджують використання ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» придбаних біодобрив.

Отже, вищеперелічені документи є належними та достатніми на підтвердження позиції позивача щодо реальності господарських операцій з вказаними контрагентами.

Крім того, судом першої інстанції було проаналізовано твердження податкового органу щодо взаємовідносин позивача по ланцюгу постачання товару, а саме висновок: «номенклатура придбаних ТМЦ (робіт, послуг) не відповідає номенклатурі реалізованих і не прослідковується придбання реалізованих ТОВ «МАЕРЕТТІ» в адресу ТОВ «БРЕНТВІЛ ТАЙМ», на підставі чого ним зроблено висновок, що ТОВ «БРЕНТВІ ТАЙМ» не реалізовувало насправді на адресу ТОВ «АГРО ФЕЛИКС» дизельне паливо ДП-3 Євро-5-ВО у вигляді карток.»

Проте, позивач надав наступні документи: Договір №1011-5 від 10 листопада 2020 року щодо придбання дизельного палива укладений між ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», як Покупцем, та ТОВ «БРЕНТВІЛ ТАЙМ», як Постачальником.

У відповідності до умов цього договору ТОВ «БРЕНТВІЛ ТАЙМ» зобов`язалося поставити і передати у власність Покупця ПММ (далі «Товар»), а покупець зобов`язався прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п.2.1. Договору, поставка Товару здійснювалась партіями в строки та на умовах, узгоджених між Сторонами.

На підтвердження отримання Товару в наявності три видаткові накладні №28018 від 28 грудня 2020 р, №28019 від 28 грудня 2020 р. та №28020 від 28 грудня 2020р.

У кожній з цих накладних зазначені в якості найменування товару Дизельне паливо ДП-3-Євро5-ВО у вигляді карток на отримання пального 10л або 20л.

Всього за накладними придбано 254570 л дизельного палива у вигляді карток на 10 та 20л.

ТОВ «БРЕНТВІЛ ТАЙМ» виставило позивачу рахунки на оплату №61 від 28 грудня 2020р. на суму 1873800,00 грн з ПДВ, №62 від 28 грудня 2020р. на суму 1873800,00 грн. з ПІДВ та №63 від 28 грудня 2020 р на суму 1552547,40 грн.

Використання дизельного палива позивачем у своїй господарській діяльності підтверджується Відомістю з обліку талонів ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», в якій зазначено про використання талонів на дизельне пальне співробітниками ТОВ «АГРО ФЕЛИКС». У відомості вказано хто саме отримував талони, на яку кількість палива та в якій період часу.

Крім того, позивач надав: Оборотно-сальдову відомість по рахунку: 20 Місце зберігання; Партії; ТМЦ: Дизельне паливо, КАРТКИ за 01.01.21 - 31.12.22, довідку про те, особи, які зазначені у відомості є працівниками ТОВ «АГРО ФЕЛИКС», довідку про наявність у підприємства чотири транспортних засобів з дизельними двигунами.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для прийняття таких спірних податкових повідомлень-рішень, про їх протиправність і необхідність їх скасування, оскільки надані позивачем документи спростовують висновки податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, а надані позивачем первинні документи оформлені відповідно до законодавства і у податкового органу не було зауважень щодо правильності оформлення цих первинних документів.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними, достатніми та допустимими доказами правомірність спірних рішень, оскільки висновки податкового органу про безтоварність господарської операції позивача з його контрагентами ґрунтуються виключно на припущенням без аналізу первинної документації, наданої позивачем, зокрема щодо подальшої реалізації товару.

Колегія суддів наголошує, що перелік наданих первинних документів у їх сукупності, підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки позивач укладав з контрагентами угоди, первинні документи підтверджують здійснення цієї операції і доцільність її укладення через подальшу реалізацію товару.

Крім того, посилання апелянта на податкову інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними тому, що така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Належними та допустимими доказами є первинна документація підприємства, яка повинна відповідачем перевірятися під час перевірки і аналізуватися з використанням додаткової інформації лише у сукупності.

Аналогічна правова позиція щодо можливості використання податкової інформації була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 вересня 2020 року у справі № 820/329/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17 та інших.

Таким чином, в межах спірних правовідносин доводи податкового органу зводяться фактично до використання наявної податкової інформації та недоліки деяких документів без врахування інших первинних документів, наданих позивачем.

Колегія суддів вважає, що така позиція відповідача ґрунтується на припущенням, суду не було наведено жодних переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач підтвердив факт реальності господарських операцій з контрагентами.

Апелянтом не надано відповідних доказів щодо спростування вищевикладеного. Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Отже, висновки податкового органу про нереальність господарської операції спростовуються наданими позивачем документами, внаслідок чого правильними є висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Тому, надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 21.07.2025.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310,315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк