Постанова від 17.07.2025 по справі 703/2072/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 703/2072/19Провадження № 22-ц/821/1059/25Категорія:312000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря: Костенко А.І.

учасники справи:

позивач зазустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідач зазустрічним позовом : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл»,

третя особа: КЖВП «Наш дім»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року ( ухваленого під головуванням судді Криви Ю.В. в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 14.03.2025) у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

В травні 2019 року ОСББ «Сокіл» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із зустрічним позовом до ОСББ «Сокіл» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.

В обґрунтуваннязустрічних вимог вказував, що він є власником квартири, що розташована на 9 поверсі багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим має відмінні від співвласників квартир інших поверхів потреби в належному утриманні даху, технічного поверху та інженерного обладнання по відводу ливневої води.

Керівництво ОСББ, ігноруючи його потреби, не здійснювало належну господарську діяльність, внаслідок чого стан даху, технічного поверху та інженерного обладнання над його квартирою є аварійним або близьким до аварійного.

Керівництво ОСББ самоусунулось від утримання цих об`єктів в належному стані та чинить перепони його одноосібному виконанню зобов`язань з утримання цього майна.

Позивач вказує, що ним було складено два акти претензії про перерву в наданні послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, з причини їх ненадання або надання в неповному обсязі, однак перерахунок розміру плати не проводився.

За відсутності передбаченого проектного керамзитного утеплення над 2-м та 4-м під`їздами будинку за декілька останніх років в його квартирі з наближенням зими з`являлися сирі плями на стелях, стінах, мокрі кути та чорна пліснява, в результаті чого через вологість та плісняву йому зробили дві хірургічні операції з видалення поліпів.

ОСОБА_1 вказує, що в 2017 році він звернувся із письмовою заявою до керівництва ОСББ «Сокіл» з приводу приведення покрівлі та технічного поверху будинку над його квартирою до належного стану самостійно, на що 10.12.2017 отримав відповідь про відмову у задоволенні заяви.

В результаті цього він був змушений привести до належного стану спільне майно будинку шляхом утеплення технічного поверху над квартирами АДРЕСА_1 (за згодою її власниці) самостійно за власний кошт.

Також він виконав ремонт спільного майна будинку м`якої покрівлі даху лоджії та латочний ремонт покрівлі даху над його квартирою з метою ліквідації протікань.

Пакет документів, включаючи заяву про зарахування коштів виконаних робіт в рахунок майбутніх платежів, було надано голові правління ОСББ «Сокіл» стосовно утеплення технічного поверху 07.11.2017 на суму 11171,00 грн, стосовно ремонту покрівлі даху 24.09.2018 на суму 3325,00 грн.

Вказав, що у сфері житлово-комунальних послуг ОСББ може виступати лише у ролі споживача як колективний замовник, тобто в ОСББ «Сокіл» відсутнє право вимоги, оскільки воно не може виступати в якості надавача житлово-комунальних послуг.

Щодо укладених ОСББ договорів про надання відповідних послуг, то він, ОСОБА_1 не є в переліку учасників регульованих ними договірних відносин, а тому вони не можуть нести для нього жодних зобов`язань.

Зазначив, що ОСББ неправомірно вимагає стягнення з нього боргу, оскільки він самостійно виконав ремонт будинку на суму 14496,00 грн, яка набагато більшим вкладом ніж заявлений борг та яку ОСББ відмовилось зарахувати в рахунок майбутніх внесків.

Вважає, що процедура створення ОСББ «Сокіл» є нелегітимною, діяльність його є незаконною.

Претензії ОСББ «Сокіл» щодо нього безпідставні, побудовані на припущеннях та є агресивною підприємницькою практикою, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу, що істотно впливає на свободу вибору, поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Вказує, що йому спричинена моральна шкода, оскільки йому спричинені фізичні і душевні страждання, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, що з 2015 року проводить відносно нього ОСББ «Сокіл», які виражаються у вимогах про сплату послуг, які він не отримував та не мав наміру отримувати; примушування укласти договір на умовах ОСББ «Сокіл», який за своєю суттю є нікчемним; численні погрози та звернення до суду з безпідставними вимогами.

На підставі наведеного, просив суд ухвалити рішення, яким визнати право споживача ОСОБА_1 на не оплату не замовленої споживачем та не виконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди споживача, замовника, відмовити ОСББ «Сокіл» в повному обсязі в стягненні із нього за нібито надані житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 9911,23 грн; зобов`язати ОСББ «Сокіл» зарахувати кошти у розмірі 14496,00 грн , зустрічним зарахуванням за вимогами ст. 601 ЦК України, проведених ОСОБА_1 робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного ремонту покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСББ «Сокіл» на користь ОСОБА_1 6000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2020 року позовну заяву за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Сокіл» про визнання права споживача на неоплату невиконаних послуг, відшкодування коштів за ремонт шляхом зустрічного зарахування за вимогами ОСББ, моральної шкоди об`єднано в одне провадження із позовом ОСББ «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (том.1, а.с.188-189).

21травня 2020року ОСОБА_1 подав досуду клопотанняпро змінупозовних вимог,в якійпросив судвстановити фактпорушення вимогст.6ЗУ «ПроОСББ» вчастинах 17,18цієї статтів процесістворення ОСББ«Сокіл» тавстановити фактневиконання вимогпостанови КМУ№ 1521щодо передачібудинку вуправління ОСББ; встановити факт діяльності ОСББ «Сокіл» поза межами правового поля внаслідок нехтування вимогами вищевказаного законодавства та припинити державну реєстрацію ОСББ «Сокіл» як такого, що в незаконний спосіб створене та посягає на права і свободи людини (співвласників), відповідно до вимог ст. 37 Конституції України; визнати право ОСОБА_1 на неоплату не замовленої споживачем та невиконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди споживача, замовника;

визначити належного відповідального за технічний стан будинку (балансоутримувача/управителя) будинку за адресою: АДРЕСА_3 на підставі вимог ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про особливості здійснення права власності в б/к будинку», за вимогами якої виключена ст. 11 ЗУ «Про ОСББ» щодо можливості набуття статусу балансоутримувача для ОСББ, та ч. 6 ст. 13 цього Закону, якою заявлено вимогу до 14 грудня 2015 року забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; зобов`язати визначеного управителя б/к будинку відшкодувати 14 496 грн. зустрічним зарахуванням за вимогами ст. 601 ЦК України за проведення ОСОБА_1 робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_2 ; визнати його право на відшкодування моральної шкоди та стягнути на його користь 6000 грн відшкодування цієї шкоди.

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від додаткових позовних вимог, заявлених в його клопотанні від 21.05.2020 та просив його позовні вимоги залишити в редакції його зустрічної позовної заяви.

18 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив також: визнати недійсним повністю та з моменту вчинення правочин з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, а також застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 КЖВП «Наш дім».

З урахуванням викладеного, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом залишилися наступними: визнати право споживача ОСОБА_1 на не оплату не замовленої споживачем та не виконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди позивача, замовника та відмовити ОСББ «Сокіл» в стягненні із ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 9 911,23 грн; зобов`язати ОСББ «Сокіл» відшкодувати кошти на загальну суму 14496,00 грн шляхом зустрічного зарахування за вимогами ст. 601 ЦК України, проведених ОСОБА_1 робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного ремонту покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСББ «Сокіл» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав в сумі 6000 грн; визнати недійсним повністю та з моменту вчинення правочин з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, а також застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року провадження у справі за вимогами ОСОБА_1 про визнання недійсним повністю та з моменту вчинення правочину з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, та застосування наслідків недійсності правочину - закрито.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББС «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на не оплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи встановлено, що ОСББ «Сокіл» надається комплекс послуг, необхідний для забезпечення належного утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, відтак, вимоги ОСОБА_1 щодо визнання його права на неоплату не замовленої та не виконаної послуги не підлягають до задоволення, оскільки вище вказаними нормами Закону передбачений обов`язок власника квартири ОСОБА_1 сплачувати послуги, надані ОСББ.

Щодо вимоги про відмову в задоволенні позовних вимог ОСББ «Сокіл» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нібито надані послуги, то суд приходить до висновку, що така вимога не є способом захисту цивільних прав та інтересів в розумінні ст.16 ЦК України, є фактично запереченням проти позовних вимог первісного позову, який вже розглянуто судом та за яким винесено рішення судом першої та апеляційної інстанцій.

Щодо вимоги про зустрічне зарахування боргу в сумі 14496 грн, судом встановлено, що ОСОБА_1 , виконуючи ремонтні роботи, діяв на свій розсуд, самовільно, без згоди інших співвласників майна у багатоквартирному будинку, договору про виконання робіт на суму, що не перевищує суму заборгованості, укладеного із ОСББ не надав, відтак, суд дійшов висновку, що такі вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності, так і доказів спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача шкоди та спричиненою шкодою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 01 травня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції постановленим із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року, посилаючись на вимоги п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України з метою встановлення цілісності судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних позовних вимог справи №703/2072/19, скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2022 року, встановити наявність порушень законодавства та недоліків в діяльності юридичної особи ОССБ «Сокіл» та судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Криви Ю.В. при вирішенні спору по суті справи та постановити окрему ухвалу по суті виявлених порушень в порядку ч. 1 ст. 262 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув зустрічний позов без належного повідомлення ОСОБА_1 як учасника справи.

Судом порушено процесуальний порядок розгляду зустрічного позову без розгляду первісного позову.

Вказує, що судом, в порушення вимог ч. 6 ст. 277 ЦПК України, закрито підготовче провадження у даній справі без встановлення предмету спору як об`єкта спірного правовідношення спільного майна багатоквартирного будинку, яке одночасно є предметом діяльності ОСББ в частині використання і розпорядження цим майном та предметом спору за первісним позовом.

Оскаржуваним рішенням неправомірно розірвано цілісність судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних позовних вимог, які згідно ухвали суду першої інстанції від 26 лютого 2020 року об`єднано в спільне провадження, а постановою Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2023 року в цій же справі вказано суду першої інстанції розглянути справу саме в порядку ст. 193 ЦПК України щодо спільного розгляду первісних та зустрічних вимог як невід`ємних складових цілісної судової процедури, оскільки окремий розгляд зустрічних вимог спільного провадження справи не передбачено ЦПК України та суперечить принципам верховенства права.

Процесуальні порушення вказують, що суд першої інстанції не дотримується верховенства права, що є порушенням присяги судді.

Посилається на те, що порушено матеріальне право з захисту прав споживача житлової послуги, передбачене ч. 2 ст. 627 ЦК України, що мало виникнути як майно зобов`язання співвласника перед управителем багатоквартирного будинку, на якого покладаються зобов`язання з розподілу житлової послуги з поміж співвласників у встановленому Законом розмірі.

Вказує, що на ОСББ покладено обов`язок створення умов утримання спільного майна як житлової послуги, а не безпосереднє надання житлової послуги, оскільки відносини , які виникають між співвласниками та ОСББ на самозабезпечення згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не регулюються.

Юридичними особами ОСББ «Сокіл» та Смілянською міською радою не забезпечено виконання законів України як нормативно-правових актів, обов`язкових для виконання на всій території України, зокрема, саботовано паспортизацію спільного майна багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 та саботовано створення умов утримання цього спільного майна як житлової послуги, що є предметом зустрічного позову стосовно спільного майна як об`єкта спірних правовідносин.

Посилаючись на протиправність судового захисту посягань ОСББ «Сокіл», звернутих на особисте майно співвласника багатоквартирного будинку, зазначає, що відповідальність співвласника за спільне майно встановлена ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», частка співвласника, яка не визначалась ОСББ, всупереч вимог ст. 20 Закону України «Про ОСББ», але розрахунок неіснуючого боргу здійснено саме на площу квартири співвласника. Тобто на квартиру як об`єкт особистої власності, який не є спільним майном та знаходиться поза межами регулювання Закону України «Про ОСББ», не відповідає вимогам ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», тобто розрахунок не обгрунтований на вимогах закону.

Вказує, що позовна вимога ОСББ не містить законних обгрунтувань , яке право ОСББ порушує квартира співвласника ОСОБА_1 , на площу якої нараховується неіснуючий борг.

Вважає, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» має бути спеціальним при вирішенні спору за зустрічним позовом з захисту прав споживача житлової послуги та підпадає під цивільну юрисдикцію вирішення спору.

Окремий розгляд зустрічного позову 14.03.2025 та юридичний факт наявності у справі суперечливих окремих постанов Черкаського апеляційного суду від 10.01.2022 та 16.03.2022, як окремих рішень по зустрічному та окремого рішення по первісному позовах, справи, яка передбачала саме спільний їх розгляд та одне спільне рішення суду по суті справи, вказує на основоположні порушення процесуального права, передбачені ст. 193 ЦПК України та ч. 10 ст. 188 ЦПК України , виводить подальший розгляд справи поза межі правового поля та є підставою для застосування ч. 4 ст. 367 ЦПК України розширення меж розгляду справи в зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив

Фактичні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з договором дарування, посвідченим 04 жовтня 2001 року приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 6953, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 . Квартира складається з 4-х кімнат, розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового цегляного будинку, житловою площею 52,0 кв.м., загальна площа квартири 82,1 кв.м.

Мешканцями будинку АДРЕСА_3 створено ОСББ «Сокіл», яке зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за юридичною адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Статут ОСББ «Сокіл».

Протоколами загальних зборів ОСББ «Сокіл» від 21 червня 2011 року та від 16 грудня 2017 року затверджені розрахунки щомісячної плати на утримання будинку та прибудинкової території.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою колегії суддів від 05 травня 2025 року призначено розгляд апеляційної скарги на 29 травня 2025 року на 12 год. 00 хв.

26 травня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява-заперечення на дії головуючого судді, в якій він просив суд встановити обставину порушення цілісності судової процедури спільного розгляду справи №703/2072/19 по суті в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України та ст. 188 ЦПК України; розширити межі розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 367 ЦПК України в зв`язку з порушеннями норм процесуального права, допущених при розгляді справи; застосувати повноваження апеляційного суду, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України з метою відновлення цілісності судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних вимог справи №703/2072/19 в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України; скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 16.03.2023; на підставі п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України та на розсуд суду відновити розгляд справи як цілісної судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних вимог в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України; внести до протоколу судового засідання дані заперечення на дії головуючого у справі та постановити письмову обгрунтовану ухвалу про прийняття чи відхилення даного заперечення на дії головуючого судді у даній справі.

Також 26 травня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли заяви про винесення окремої ухвали в порядку ч. 1 ст. 262 ЦПК України з приводу діяльності адвокатського бюро «Карпов і Партнери» та з приводу протиправної діяльності юридичної особи ОСББ «Сокіл» у справі №703/2072/19.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріалисправи, перевірившизаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівта вимогподаної апеляційноїскарги,апеляційний суддійшов донаступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію, згідно з законом.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що, залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з положеннями ст. 19 цього ж Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» , згідно зі статтею 1 якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Обов`язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За частиною другою статті 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» .

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що ОСББ «Сокіл», яке створене мешканцями будинку АДРЕСА_3 , співвласником якого є ОСОБА_1 , зареєстроване у визначеному законом порядку, здійснює свої функції на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами ОСББ відповідно до протоколу № 1 від 25.09.2008.

Згідно Статуту, ОСББ здійснює свої повноваження з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.

Доказів щодо неналежного або не виконання ОСББ «Сокіл» своїх зобов`язань матеріали справи не містять.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 20 листопада 2019 у справі № 640/18143/16-ц, факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги, що, у свою чергу, є порушенням умов договору у розумінні ст. 526, 530 ЦК України, повинен бути зафіксований належним чином.

Зокрема, ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року передбачає, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Крім того, нормою ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 встановлено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

У постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 521/6969/15-ц, Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення ОСОБА_1 до ОСББ «Сокіл» як надавача послуг із заявами щодо ненадання комунальних послуг або надання комунальних послуг не належної якості, та складеного ними акта-претензії.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСББ «Сокіл» надається комплекс послуг, необхідних для забезпечення належного утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, врахувавши норми законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, згідно яких обов`язок власника квартири сплачувати надані послуги, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо визнання його права на неоплату не зумовленої та не виконаної послуги.

Доводи апеляційної скарги, що на ОСББ покладено обов`язок створення умов утримання спільного майна як житлової послуги, а не безпосереднє надання житлової послуги, оскільки відносини, які виникають між співвласниками та ОСББ на самозабезпечення згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не регулюються, є безпідставними, спростовуються пунктом 2.2 Статуту, згідно якого завданням та предметом діяльності об`єднання, зокрема, є належне утримання будинку та прибудинкової території.

Також єнеобгрунтованими аргументиапеляційної скаргищодо посяганьОСББ «Сокіл»на особистемайно співвласникабагатоквартирного будинку,щополягає вздійсненні розрахунку неіснуючогоборгу самена площуквартири співвласника,оскільки ОСОБА_1 розмір заборгованості не спростований, не оскаржені в судовому порядку розрахунки щомісячних платежів на утримання будинку та прилеглої території, затверджені протоколами загальних зборів ОСББ «Сокіл» від 21.06.2011 та від 16.12.2017.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Сокіл» про відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, оскільки як вірно встановлено судом, ОСОБА_1 , виконуючи ремонтні роботи, діяв на власний розсуд, самовільно, без згоди інших співвласників майна у багатоквартирному будинку, договору про виконання робіт на суму, що не перевищує суму заборгованості, укладеного із ОСББ не надав, та дійшов вірного висновку, що такі вимоги є необгрунтованими.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирному будинку, в якому управителем є ОСББ «Сокіл», суд першої інстанції правомірно посилався на Порядок проведення розрахунків із співвласниками багатоквартирного будинку, які мають заборгованість перед об`єднанням співвласників такого багатоквартирного будинку, у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна співвласників № 711, в якому чітко визначено умови списання боргу співвласника багатоквартирного будинку зі слати внесків та платежів на утримання будинків на суму, що дорівнює вартості виконаних ним робіт, та дійшов вірного висновку, що позивачем не надані належні докази на підтвердження укладення між ним та об`єднанням договору на виконання робіт, акту виконаних робіт, підписаного головою об`єднання та співвласником.

ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині моральної шкоди в апеляційному порядку не оскаржується, хоча в апеляційній скарзі скаржник просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року скасувати повністю, однак, мотивів для скасування рішення суду в частині моральної шкоди, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду у частині вирішення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББС «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на не оплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним за недоведеністю є обґрунтованим.

Доводи скаржника, що позовна вимога ОСББ не містить законних обгрунтувань , яке право ОСББ порушує квартира співвласника ОСОБА_1 , на площу якої нараховується неіснуючий борг, відхиляються колегією суддів, оскільки позовні вимоги ОСББ були предметом первісного позову, які задоволені рішенням суду першої інстанції від 03 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом порушено процесуальний порядок розгляду зустрічного позову без розгляду первісного позову.

Перевіривши наведені скаржником доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегією суддів встановлено, що у травні 2019 року ОСББ «Сокіл» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог та заяви про зміну предмету та підстав позову, просило стягнути заборгованість по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2016 року по 01 травня 2019 року у розмірі 7 116,66 грн.

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСББ «Сокіл» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2020 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 КЖВП «Наш дім».

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року позов ОСББ «Сокіл» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сокіл» 6 243,09 грн заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 . В решті позову відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року скасовано ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року, а справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сокіл» заборгованість зі сплати щомісячних внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 в розмірі 6 243,09 грн.

Із наведеного слідує, що розгляд зустрічного позову ОСОБА_1 розпочався відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

В подальшому, 03 листопада 2022 року було прийнято два процесуальні рішення, згідно ухвали зустрічний позов залишено без розгляду, а первісні вимоги згідно рішення суду - задоволено частково.

Оскільки за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції ухвала суду першої інстанції про залишення зустрічного позову без розгляду була скасована та направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, а первісний позов скасовано та прийнято нове процесуальне рішення, тому суд першої інстанції був позбавлений можливості розглянути справу за первісним і зустрічним позовом одночасно.

Крім того, розгляд справи за зустрічним позовом без одночасного розгляду справи з первісним позовом, не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Щодо заяви-заперечення на дії головуючого судді, яка надійшла на адресу Черкаського апеляційного суду 26 травня 2025 року

В заяві- запереченні ОСОБА_1 просить встановити обставину порушення цілісності судової процедури спільного розгляду справи №703/2072/19 по суті в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України та ст. 188 ЦПК України; розширити межі розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 367 ЦПК України в зв`язку з порушенням норм процесуального права, допущеного при розгляді справи; застосувати повноваження апеляційного суду, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України з метою відновлення цілісності судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних вимог справи №703/2072/19 в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України; скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 16.03.2023; на підставі п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України та на розсуд суду відновити розгляд справи як цілісної судової процедури спільного розгляду зустрічних та первісних вимог в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України; внести до протоколу судового засідання дані заперечення на дії головуючого у справі та постановити письмову обгрунтовану ухвалу про прийняття чи відхилення даного заперечення на дії головуючого у даній справі.

Прохальна частина заяви заперечення на дії головуючого судді є аналогічною вимогам, викладеним Городиським О.М. в апеляційній скарзі.

За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Як в апеляційній скарзі так і в заяві-запереченні ОСОБА_1 фактично не погоджується з постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та просить її скасувати.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Дана норма зазначає про те, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково).

Такі випадки для апеляційної інстанції передбачені статтями 370, 429 ЦПК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 370 ЦПК України передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

З системного аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може скасувати раніше прийняту постанову за результатом розгляду апеляційної скарги, поданою іншою стороною у справі, яка не була присутня під час апеляційного розгляду скарги.

Відтак, зміст заяви - заперечення та апеляційної скарги ОСОБА_1 у сукупності із приписами вищенаведених норм процесуального права, дозволяє дійти висновку про відсутність правових підстав для скасування раніше прийнятої постанови Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням наведених вище обставин та вимог ст. 370 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, проте ухвалою Верхового Суду у відкритті касаційного провадження було відмовлено.

Щодо клопотання про винесення окремої ухвали відносно ОСББ «Сокіл», адвокатського бюро «Карпов і Партнери» та судді Криви Ю.В.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційний суд постановити окрему ухвалу щодо ОСББ «Сокіл» та судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Криви Ю.В.

У заявах ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали в порядку ч. 1 ст. 262 ЦПК України, які надійшли до апеляційного суду 26 травня 2025 року, просив винести окрему ухвалу щодо виявлених порушень законодавства, недоліків діяльності ОСББ «Сокіл» та щодо виявлених порушень законодавства і недоліків діяльності адвокатського бюро «Карпов і партнери».

Відповідно до змісту статті 385 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Згідно зі змістом частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до частини другої статті 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Відповідно до частини третьої статті 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до частини четвертої статті 262 ЦПК України суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

Постановлення окремої ухвали є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) саме на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц дійшов висновку, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, не було виявлено порушення закону під час ухвалення рішення суду у даній справі, тому, у даному випадку, відсутні підстави для постановлення окремої ухвали відносно судді, який брав участь у його ухваленні, ОСББ «Сокіл» та адвокатського бюро «Карпов і партнери», у зв`язку із чим клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у розгляді зустрічного позову без належного повідомлення ОСОБА_1 , як учасника справи.

Перевіривши наведені доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно із статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи, про розгляд зустрічного позову, призначеного на 28 січня 2025 року, ОСОБА_1 та ОСББ «Сокіл» були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 5 а.с. 156, 158), а також клопотанням про перенесення судового засідання, який надійшов від ОСОБА_1 до суду першої інстанції згідно штампу вхідної кореспонденції Вх.№1765/24-Вх від 28.01.2025 ( т. 5 а.с.159).

28 січня 2025 року судове засідання у даній справі не відбулося; справа була знята з розгляду у зв`язку із зайнятістю судді Криви Ю.В. у іншому процесі, судове засідання перенесено на 11.03.2025 на 14:00 год, що підтверджується довідкою секретаря с/з Холодняк ( т. 5 а.с. 160).

Будь-яких доказів про направлення судових повісток на адреси учасників справи, зокрема ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

За таких обставин, не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справа (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене,колегія суддіввважає,що судомпершої інстанціїприйнято обґрунтованерішення про відмовуу задоволеннізустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББС «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, однак, у зв`язку із розглядом судом справи за відсутності позивача за зустрічним позовом, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, рішення суду підлягає до скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати і по справі постановити нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова

/повний текст повтанови суду виготовлено 22 липня 2025 року/