Ухвала від 16.07.2025 по справі 308/5063/23

Справа № 308/5063/23

1-кс/308/4071/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт майна у кримінальному провадженні №42021070000000155 від 21.04.2021 - товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Ріелт», про скасування арешту майна,

встановив:

10.07.2025 адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Вест-Ріелт», звернулася до слідчого судді через Електронний суд із клопотанням про скасування арешту майна, згідно з яким просить : скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2023 у справі №308/5063/23, провадження №1-кс/308/4279/23 в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівлю літ. Ю, загальною площею 1152 м.кв, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка 15-Л (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2680442221100), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:23:001:0081 загальною площею 7,1636 га, власником якого є ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ» (код за ЄРДПОУ 44943448), з забороною розпорядження та відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вищевказаний арешт на належне ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ» нерухоме майно, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань наявного в матеріалах судової справи, в межах досудового розслідування кримінального провадження №42021070000000155 від 21.04.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) за повідомленням щодо неправомірності оформлення права власності на нерухоме майно від ПАТ «Модуль -М» до ПП «Ротор» приватним нотаріусом ОСОБА_5 тобто предметом розслідування є дії та рішення приватного нотаріуса, які можуть бути зафіксовані у відповідних нотаріальних документах, але аж ніяк шляхом обмеження конституційних прав суб`єктів господарювання. Окремо звертає увагу на саму постанову слідчого від 19.09.2023 так як така, що не містить жодних обґрунтувань, того чому належне ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ» нерухоме майно є речовим доказом тобто слідчим не вказано, з якими критеріям зазначені об`єкти нерухомості він відніс до матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Більше того, жодним чином ані в ухвалі ані у відповідному рішенні слідчого не вказано яке саме доказове значення для вищевказаного кримінального провадження має нерухоме майно, яке належить ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ» та на її глибоке переконання вказане майно не містить жодних ознак майна яке б могло бути визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні. Окремо зазначає, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту на вказані земельні ділянки на даний час взагалі відпала, оскільки жодним чином не сприяє та не впливає встановленню істини у відповідному кримінальному провадженні потреба із підстав зазначених вище а також, застосування арешту не спів розмірне обмеженню Конституційного права, яке порушується вже майже 2 роки, позбавляючи ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ» як власника майна вільно їм володіти та розпоряджатись.

Представник заявника в судовому засідання клопотання підтримав, просив скасувати арешт, накладений на майно ТОВ «ВЕСТ-РІЕЛТ».

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомлявся належним чином.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомлявся належним чином.

Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

22.09.2023 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справа №308/5063/23, провадження №1-кс/308/4279/23, постановлено накласти арешт серед іншого на: об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:23:001:0081 загальною площею 7,1636 га., реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна 2680442221100 власником якого є ТОВ «Вест-рієлт» код ЄРДПОУ:44943448, №2679606021100 власником якого є ТОВ «Вайлд Стоун» код ЄРДПОУ: 44413110 та №2679583021100 власником якого є ТОВ «Вайлд Стоун» код ЄРДПОУ: 44413110, заборонивши розпорядження та відчуження вказаними об`єктами нерухомого майна.

Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження такого як речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки таке має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, обґрунтування подальшої необхідності арешту майна суду не надали, будь-яких заперечень щодо скасування арешту майна на адресу суду не направляли.

Під час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна, органом досудового розслідування не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором та слідчим суду не надано, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні про скасування арешту майна є обґрунтованими.

Також прокурором та слідчим не доведено, що у органу досудового розслідування на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна існує необхідність у проведенні слідчих дій щодо арештованого майна та здійсненні інших процесуальних дій, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що з часу накладення слідчим суддею арешту на майно до часу звернення з даним клопотанням про скасування арешту майна пройшло понад рік і за вказаний період про підозру у кримінальному провадженні №42021070000000155 жодній особі не повідомлено, протилежного слідчим суддею не встановлено та прокурором на зазначено.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відтак стороною обвинувачення на даній стадії досудового розслідування кримінального провадженні №42021070000000155 не доведено подальшу необхідність у забезпеченні кримінального провадження шляхом накладення арешту на вищезазначене майно, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість скасування арешту.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що потреба у подальшому застосуванні обмеження права власності на майно у вигляді арешту відпала, завдання та мета застосування арешту майна досягнуті, зокрема тривалість арешту вказаного майна, тому таке втручання у здійснення права власності особи вже не відповідає потребам досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 174, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2023 у справі №308/5063/23 (провадження 1-кс/308/4279/23) в частині накладення арешту у вигляді заборони розпорядження та відчуження об`єктами нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:23:001:0081 загальною площею 7,1636 га., реєстраційні номера об`єктів нерухомого майна 2680442221100 власником якого є ТОВ «Вест-рієлт» код ЄРДПОУ:44943448.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1