Ухвала від 21.07.2025 по справі 596/948/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2025 р. Справа № 596/948/24

Провадження № 1-кп/596/48/2025

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в режимі відеоконференцзв`язку поза межамиприміщення судуз використаннямвласних технічнихзасобів та під час трансляції з приміщення Чортківського районного суду Тернопільської області, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у об`єднаному кримінальному провадженні №62023140120000365 від 26 червня 2023 року, №12024211110000061 від 02 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.246, ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження №62023140120000365 від 26 червня 2023 року, №12024211110000061 від 02 лютого 2024 року щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.246, ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.

Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 без визначення застави, що спливає 31 липня 2025 року. Посилається на те, що підставою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч. 4 ст.185 КК України, а саме: у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-ІХ від 13.07.2023) та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також у зв`язку з встановленими обставинами, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.

На даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , згідно з вимогами пп.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, внаслідок чого обвинувачений усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинені діяння, які можуть полягати у засудженні його до покарання, відбування якого здійснюється в умовах ізоляції від суспільства; можливості впливати на свідків з метою схиляти їх до зміни даних слідству показань; зможе ухилятися від явки до суду для участі у проведенні судових засідань, враховуючи обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються останньому, обсягу пред`явленого йому обвинувачення. Окрім цього, у відповідності до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала вищевказане клопотання з наведених в ньому підстав, просила його задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи без нього.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які стосуються розгляду вищевказаного клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч.3 ст.246 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2025 року.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2025 року.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 червня 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 липня 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості переховуватися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування ( ст.177 КПК України).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів (ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України), за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, та нетяжкого злочину (ч.3 ст.246 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри та тяжкості покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, дає суду достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність; незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні.

При цьому, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, суд зважає і на вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно якої, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож тримання під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 197, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 ) у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме, до 18 вересня 2025 року.

Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження та направити в Державну установу «Чортківська установа виконання покарань №26» для відому та виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 22 липня 2025 року.

Суддя ОСОБА_7