30/481-05-11917
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 р. № 30/481-05-11917
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя Муравйов О. В.
судді Рогач Л. І. Полянський А. Г.
розглянувши касаційну скаргуУкраїнсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД”
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року
по справіГосподарського суду№ 30/481-05-11917Одеської області
за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
доУкраїнсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД”
пророзірвання договору оренди, виселення та зобов'язання вчинити певні дії,
За участю представників сторін:
від позивача: Глазов О.О. –дов. №01-13/12 від 05.01.2006 року
від відповідача:не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2006 року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Коробенко Г. П. касаційна скарга Українсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 11 год. 30 хв. 31.08.2006 року.
31.08.2006 року, у зв'язку з виробничою необхідністю, розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А. Й. Осетинського для розгляду справи № 30/481-05-11917 в касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Рогач Л. І., Полянський А. Г.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представник заявника касаційної скарги –відповідача по справі Українсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином. Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2006 року про прийняття касаційної скарги та призначення її до розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 1117 ГПК України, а також те, що всі доводи відповідача щодо застосування норм матеріального та процесуального права викладені ним в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду касаційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України без участі представника сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи.
За згодою позивача в судовому засіданні 31.08.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Українсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” про розірвання договору оренди, виселення з орендованого приміщення площею 101,8 кв. м., яке розташоване у м. Одеса по вул. Фонтанська дорога, 16/6, та зобов'язання вчини певні дії, а саме -зобов'язати відповідача передати зазначене приміщення позивачу та підписати відповідний акт.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2006 року по справі № 30/481-05-11917 (суддя Рога Н. В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року (головуючий суддя Разюк Г. П., судді Петров М. С., Колоколов С. І.) позовні вимоги задоволені повністю: договір №43/61 оренди нежитлового приміщення від 19.08.2002 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Українсько-польським спільним товариством з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД”, на підставі якого Українсько-польському спільному товариству з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” надане в строкове користування нежиле приміщення першого поверху загальною площею 101,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 16/6 –розірвано, виселено Українсько-польське спільне товариство з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” із нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 101,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 16/6 та передано ці приміщення на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за актом приймання-передачі, а також стягнуто з Українсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а також прийняти нове рішення про відмову позивачу в позові.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує підстави скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та просить вказані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 19.08.2002 року між Представництвом /Орендодавець/ та ТОВ „Локо ЛТД" /Орендар/ укладений договір №43/61, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування з метою виробництва та продажу меблів нежитлове приміщення першого поверху площею 101,8 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 16/6 .
Відповідно до п. 2.2, за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, відповідну до розрахунку у додатку 1 до договору /а.с.13/, а також вносити плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності /п.2.4/.
Підпунктом є) п.4.2 вищевказаного договору встановлено, що на протязі дії договору Орендар зобов'язаний застрахувати орендоване приміщення у страховій компанії у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п.5.3 цього договору, у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів /п.7.5/, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством /п.7.6/.
В матеріалах справи міститься договір страхування орендованого приміщення №004981 від 11.02.04р., термін дії якого сплинув 11.02.2005р. Після означеної дати скаржник договір страхування орендованого приміщення не укладав, отже, що визнається касаційною інстанцією, належних доказів виконання вимог ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року зі змінами та доповненнями та вимог п.п. є) п.4.2 договору оренди, відповідно до яких істотною умовою договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Оскільки, з розрахунку заборгованості /а.с.21/, наявних в матеріалах справи виконавчого напису нотаріуса від 31.10.05р. /а.с.40,41/ та платіжних документів /а.с.50-54/ вбачається, що ТОВ „Локо ЛТД" здійснювало платежі з орендної плати без дотримання вимог договору та не вносило орендну плату понад 3 місяці, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в тому, що скаржником порушені приписи ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та умови п.2.2, п.5.3 договору оренди.
Що стосується інших доводів, викладених відповідачем в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи. Оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів, дослідження нових доказів, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.
За таких обставин суд першої інстанції, виходячи з матеріалів справи, вірно зробив висновок про обґрунтованість та правомірність заявлених Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради позовних вимог, а тому, апеляційний господарський суд цілком вірно залишив апеляційну скаргу позивача без задоволення, дав вірну оцінку рішенню суду першої інстанції і залишивши його без змін.
За таких обставин касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Українсько-польського спільного товариства з обмеженою відповідальністю “Локо ЛТД” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 року по справі № 30/481-05-11917 залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
СуддіЛ. І. Рогач
А. Г. Полянський
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 129020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Муравйов O.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні