Рішення від 23.07.2025 по справі 205/10391/25

23.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/10391/25

Провадження № 2-о/205/242/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території непідконтрольній державній владі України в смт. Мангуш Маріупольського району Донецької області померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,внаслідок чогоне маєможливості отриматисвідоцтво просмерть встановленогозаконодавством зразка.У зв`язкуз чим,просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Мангуш Маріупольського району Донецької області.

Заявник ОСОБА_1 надав суду заяву в якій просив заяву задовольнити та розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розгляд вказаної справи проводиться з дотриманням ст. 317 ЦПК України.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до роз`яснень в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Статтею 18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим відділом ЗАГС Першотравневого райвиконкому Донецької області, про що зроблено запис № 83.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 до суду надано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Мангуш Першотравневогорайону Донецькоїобласті,про щозроблено записакту просмерть № 59, видане відділом ЗАГС Першотравневого районного управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки.

Також надана довідка про причину смерть № 6 від 19 березня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з причини: атеросклеротична хвороба серця.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Проте, оцінюючи надані заявником документи про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Виходячи з практики ЄСПЛ, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою). Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть відповідного зразка чинного законодавства України.

Неможливість отримати в смт. Мангуш Маріупольського району Донецької області необхідних документів для реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , виникла у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, суд зазначає, що смт. Мангуш Маріупольського району Донецької області є у переліку тимчасово окупованих територій, що визначені Верховною Радою України, де у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на цей час є загальновідомим фактом, який згідно із ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.

Із огляду на викладене суд вважає, що надані докази підтверджують той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Мангуш Маріупольськогорайону Донецькоїобласті,а томузаява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

З урахуванням вимог вищевказаної статті судом копію цього рішення на виконання буде надіслано до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Пунктом 8 частини 1 статті 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

З урахуваннямвказаних вимогдіючого законодавствасуд допускаєнегайне виконанняцього судовогорішення.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 315, 317, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Мангуш Маріупольського району Донецької області.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Сторони:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 33339831, місцезнаходження: 49006, пр.Лесі Українки, буд. 67.

Суддя: Т.П. Терещенко