Ухвала від 23.07.2025 по справі 910/20417/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"23" липня 2025 р. Справа№ 910/20417/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 04.11.2022)

у справі № 910/20417/21 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло",

3) Приватне підприємство "Раном",

4) ОСОБА_2 ,

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD),

про визнання протиправними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 позов задоволено повністю.

14.07.2025 (через канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить поновити строки апеляційного оскарження, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, прийняти апеляційну скаргу до провадження, визнати незаконним та скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 910/20417/21 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.

Частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України визначено що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як зазначає скаржник у своїй апеляційній скарзі, вона «фактично є власником частки нерухомого майна, що належить ПП «Ратмир - Соло» та ПП «Раном», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ».

Однак до матеріалів апеляційної скарги не додано жодних доказів, які могли б підтвердити або спростувати це твердження.

Судом апеляційної інстанції наголошено, що стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов?язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб?єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з?ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з?ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Крім того, скаржник просила поновити їй пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції обумовлюючи це тим, що щоденні повітряні тривоги у робочі години не дозволяють своєчасно ознайомитись із всіма справами які є у реєстрі та можуть стосуватись прав та обов`язків апелянта.

Частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Повітряні тривоги у місті Києві не можуть розглядатися як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки вони не мали постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання апеляційної скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВП ВС № 990/102/25 від 03.07.2025.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/20417/21 слід відмовити відповідно до вищезазначених приписів процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/20417/21.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи ? копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран