Постанова від 07.07.2025 по справі 910/4637/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2025 р. Справа№ 910/4637/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Силаєв О.Г. від ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (в залі суду) - за ордером серії АІ №1737187 від 30.10.24

Пата С.В. від ТОВ «ХТЛ Україна» (в залі суду)

Зайченко Ю.В. відповідно до виписки з ЄДРПОУ (в залі суду) - від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 в частині визнання грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, у справі № 910/4637/24 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 19.11.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 19.11.2024), зокрема, визнано кредиторами у справі № 910/4637/24 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка» на суму 111 974 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 111 968 000,00 грн - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство «Готель «Прем`єр Палац» на суму 6 236 020,87 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 6 229 964,87 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» на суму 6 189 262,30 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 6 183 206,30 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «ЛОРД» на суму 1 011 966,27 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 1 005 910,27 грн - четверта черга;

- Головне управління ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС на суму 104 325 976,35 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 31 536 471,92 грн - третя черга; 72 783 448,43 грн - шоста черга;

- Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей на суму 152 646 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 152 640 000,00 грн - четверта черга.

Суд першої інстанції задовольняючи грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС й Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей виходив з того, що заявлені кредиторами вимоги є підтвердженими належними доказами, законними, обґрунтованими і підлягають визнанню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 в частині визнання вимог кредитора Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог кредитора Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» у справі № 910/4637/24 повністю; ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 в частині визнання вимог кредитора Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог кредитора Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» у справі №910/4637/24 повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в частині визнання грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

27.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просив залишити апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» без задоволення, а ухвалу про затвердження вимог кредитора Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на суму 152 646 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 152 640 000,00 грн - четверта черга - без змін.

05.03.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшли пояснення по справі, відповідно до яких заявник просив залишити апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 в частині визнання вимог кредитора Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС у справі № 910/4637/24 - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 910/4637/24 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4637/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

28.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4637/24.

02.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» надійшло доповнення та зміни до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24.

05.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» надійшло уточнення до доповнення та змін до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24.

Слід зазначити, що суддя Пантелієнко В.О. перебував у відпустці з 05.12.2024 по 06.12.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/4637/24, зокрема, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 залишено без руху.

12.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №910/4637/24 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4637/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/4637/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 призначено на 12.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 910/4637/24 оголошено перерву у справі № 910/4637/24 до 19.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/4637/24 оголошено перерву у справі № 910/4637/24 до 25.06.2025 об 16:00; зобов`язано розпорядника майна ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» Реверука П.К. надати суду інформацію щодо оскарження до адміністративного суду податкових повідомлень-рішень на підставі яких ГУ ДПС звернулися з кредиторськими вимогами до суду першої інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1489/25 від 18.06.2025 у зв`язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4637/24.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/4637/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/4637/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

В судовому засіданні 25.06.2025 колегією суддів у судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2025 о 13:30 згідно ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 910/4637/24, у зв`язку з відпусткою судді Остапенка О.М. з 02.07.2025 по 04.07.2024, з метою незмінності складу суду, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 призначено на 07.07.2025.

Явка представників учасників справи

07.07.2025 у судове засідання з`явилися представники ТОВ «Казино «Прем`єр Палац», ТОВ «ХТЛ Україна», Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників ТОВ «Казино «Прем`єр Палац», ТОВ «ХТЛ Україна», Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз. 5 ст. 1 КУзПБ).

Згідно з ч. 3 ст. 45 КУзПБ, зокрема, заява кредитора має містити розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) та виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

Враховуючи наведені вище положення ч. 3 ст. 45 КУзПБ можна зробити висновок про те, що заявник кредиторських вимог сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.01.2022 у справі №10/Б-921/1442/2013).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац».

Грошові вимоги Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

19.06.2024 Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ/Уповноважений орган) звернулася в справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника на суму 152 640 000,00 грн - заборгованість зі сплати щорічних платежів за II та III рік дії ліцензії, яка виникла у зв`язку із невиконанням боржником свого обов`язку визначеного Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

В обґрунтування заяви кредитор посилався на те, що 29.06.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 394 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 12.07.2021 видано ліцензію.

27.07.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 449 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензій на гральний стіл» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 06.08.2021 видано ліцензії.

11.08.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 487 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» Ліцензій на гральні автомати» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 13.08.2021 видано ліцензію.

Пунктом 6 частини першої статті 51 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 314).

Пунктом 1 Постанови № 314 зокрема було визначено, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки, а суб`єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, - до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

В додатку 2 до Постанови 314 «Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану» був зазначений вид діяльності «Діяльність на ринку азартних ігор» із зазначенням виду документа, який дає право на провадження господарської діяльності - «ліцензія».

Підпунктом 5 пункту 1 Постанови № 314 було визначено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.

Таким чином, Постанова № 314 не звільняла організаторів азартних ігор від сплати за ліцензії, а лише відстрочувала оплату за них до кінця військового стану три місяці з дня його припинення.

Однак, сплата за наступний рік дії ліцензії ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» внесена не була.

28.02.2023 Урядом було прийнято постанову № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» та відновлено обов`язок організаторів азартних ігор сплачувати щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, передбачені Законом, а також встановлено граничний строк для сплати всіх несплачених платежів за відповідні ліцензії тридцять днів з дня набрання чинності цією постановою.

Проте після спливу вказаного граничного строку плата за видані ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» внесена не була.

У зв`язку з несплатою щорічної плати за ліцензії понад два місяці, на першому правомочному засіданні КРАІЛ як колегіального органу, яке відбулось 08.08.2023, було прийнято рішення від 08.08.2023 № 110 «Про анулювання ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні автомати, гральні столи та на гральні столи з кільцем рулетки» по яким не було здійснено плати за такі ліцензії. Таким чином, з боку організатора азартних ігор утворилась відповідна заборгованість зі сплати за ліцензії.

Щорічні платежі за ліцензії ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» не сплачені, у зв`язку з чим, КРАІЛ надала розрахунок заборгованості ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» з несплати до спеціального фонду державного бюджету щорічної плати за другий та третій роки дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, строк сплати яких настав на день анулювання ліцензій.

Кредитор зазначав, що розрахунок зроблений відповідно до частини четвертої та шостої статті 49 Закону якими визначено щорічна плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, за ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії.

Розрахунок суми сплати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні столи, гральні автомати визначений статтею 52 Закону. При розрахунку взято до уваги початок наступного року дії ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензій ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» в судовому порядку не оскаржувались.

Листами від 18.08.2022 № 12-8/1199, від 19.09.2022 № 12-8/1351, від 05.04.2023 № 12- 8/705, від 24.04.2023 № 12-8/881, від 26.10.2023 № 12-8/2360 КРАІЛ зверталася, до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» щодо необхідності виконання ним обов`язку щодо внесення щорічної плати за отримані ліцензії.

Крім того, на офіційному веб-сайті КРАІЛ неодноразово розміщувалися інформаційні повідомлення щодо необхідності виконання організаторами азартних ігор зобов`язань у частині внесення щорічної плати за отримані ліцензії, щодо необхідності виконання організаторами азартних ігор зобов`язань у частині внесення щорічної плати за отримані ліцензії.

Таким чином загальна заборгованість (розмір вимог кредитора) ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» складає 152 640 000 грн 00 коп згідно з інформацією про видані ліцензії КРАІЛ, які анульовані за не сплату щорічних платежів за II та III рік дії ліцензії.

На попередньому засіданні Господарським судом міста Києва 23.10.2024 було визнано грошові вимоги КРАІЛ на суму 152 646 056,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Так, КРАІЛ відповідно до частини першої статті 6 Закону здійснює державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у сфері організації та проведення азартних ігор встановлені Законом та Положенням про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 891.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу України з процедури банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

З огляду на це КРАІЛ було заявлено про грошові вимоги до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» які обґрунтовувалися наступним.

Пунктом 9 частини першої статті 8 Закону передбачено, що під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі вищезазначених положень Закону КРАІЛ здійснює видачу суб`єктам господарювання ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор (далі - ліцензії).

Такі ліцензії, відповідно до частини першої статті 49 Закону, видаються Уповноваженим органом після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії відповідної ліцензії згідно із Законом.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 49 Закону, щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії. Щорічна плата за ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензій.

29.06.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 394 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 12.07.2021 видано ліцензію.

27.07.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 449 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензій на гральний стіл» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 06.08.2021 видано ліцензії.

11.08.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 487 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензій на гральні автомати» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 13.08.2021 видано ліцензію.

Відповідно до пунктів 1 та 18 частини першої статті 15 Закону організатор азартних ігор у своїй діяльності, зокрема, зобов`язаний дотримуватися вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України та своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор.

Такі ж норми передбачені підпунктами 1 та 17 пункту 25 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 р. № 1341 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до яких організатор азартних ігор зобов`язаний дотримуватися вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», цих Ліцензійних умов, а також інших нормативно-правових актів України та своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор.

Таким чином, Законом та Ліцензійними умовами встановлено обов`язок суб`єктів господарювання сплачувати за ліцензію для провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Пунктом 6 частини першої статті 51 Закону передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 314).

Пунктом 1 Постанови № 314 зокрема було визначено, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки, а суб`єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, - до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

При цьому, в додатку 2 до Постанови 314 «Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану» був зазначений вид діяльності «Діяльність на ринку азартних ігор» із зазначенням виду документа, який дає право на провадження господарської діяльності - «ліцензія».

Разом з тим, підпунктом 5 пункту 1 Постанови 314 (у редакції постанови від 03.05.2024) було визначено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.

Таким чином, Постанова № 314 не звільняла організаторів азартних ігор від сплати за ліцензії, а лише відстрочувала оплату за них до кінця військового стану та три місяці з дня його припинення.

Однак, сплата за наступний рік дії ліцензії ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» внесена не була.

28.02.2023 Урядом було прийнято постанову № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» та відновлено обов`язок організаторів азартних ігор сплачувати щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, передбачені Законом, а також встановлено граничний строк для сплати всіх несплачених платежів за відповідні ліцензії тридцять днів з дня набрання чинності цією постановою. Тобто до 04.04.2023 організатори азартних ігор повинні були погасити заборгованість.

Як вже було зазначено відповідно до частин четвертої та шостої статті 49 Закону, щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії. Щорічна плата за ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензій.

Відповідно до розрахунку, що був доданий до заяви з кредиторськими вимогами КРАІЛ плановий термін для сплати за ІІ рік дії ліцензії на діяльність у Боржника настав 13.06.2022, за 7 ліцензій на гральний стіл 07.07.2022, за 45 ліцензій на гральні автомати 14.07.2022. Плановий термін для сплати за ІІІ рік дії ліцензії на діяльність у Боржника настав 13.06.2023, за гральне обладнання строк не настав тому КРАІЛ їх не заявляла.

Зважаючи, що Закон передбачає оплату за ліцензії наперед, тобто за 30 днів до початку наступного року дії ліцензії, і в силу положень частини восьмої статті 49 Закону не передбачає повернення сплаченої частини плати за ліцензії у разі прийняття рішення про анулювання аргументи Боржника про неправомірність вимог КРАІЛ в частині слати за ліцензії за ІІІ рік дії ліцензії не відповідають дійсним обставинам, оскільки до 13.06.2023 Боржник повинен був сплатити за третій рік дії ліцензії.

Однак після спливу вказаного граничного строку плата за видані ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» внесена не була.

Вказані обставини призвели до того, що держава положеннями Постанови № 314 надала Боржнику можливість здійснювати господарську діяльність в умовах триваючого воєнного стану, визначитися щодо здійснення подальшої господарської діяльності в умовах запровадженого військового стану та адаптуватися до умов провадження такої діяльності, при цьому розраховувала на свідоме виконання і Боржником свого обов`язку встановленого Законом в частині сплати плати за ліцензії, про те ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» свій обов`язок встановлений Законом та Ліцензійними умовами не виконав.

У зв`язку з несплатою щорічної плати за ліцензії понад два місяці, на першому правомочному засіданні КРАІЛ як колегіального органу, яке відбулось 08.08.2023, було прийнято рішення від 08.08.2023 № 110 «Про анулювання ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні автомати, гральні столи та на гральні столи з кільцем рулетки» по яким не було здійснено оплати за такі ліцензії. Таким чином, з боку організатора азартних ігор утворилась відповідна заборгованість зі сплати за ліцензії.

Згідно частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При цьому, в силу приписів частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника стосовно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання з огляду на частини другу та третю статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, внаслідок завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, з інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином правовідношення, у якому у зв`язку з настанням строку, встановленого Законом, для сплати щорічної плати за ліцензії виникло зобов`язання ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» сплатити кошти за здійснення господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор за виданими КРАІЛ ліцензіями на виконання статті 49 Закону, є грошовим зобов`язанням яке Боржник не виконав, у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно було визнано кредиторські вимоги КРАІЛ.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС.

28.06.2024 ГУ ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС звернулося в справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника на суму 104 319 920, 00 грн.

Як вбачається зі змісту кредиторської заяви, вимоги ГУ ДПС у м. Києві складаються із неузгоджених сум грошових зобов`язань на загальну суму 104 319 920,35 гривень, а саме: штрафні санкції за порушення валютного законодавства на суму 64 898 310,45 гривень (штрафна санкція); податок на доходи фізичних осіб на суму на суму 36 389 256,83 гривень, (29 110 589,46 грн - основний платіж, 7 278 667,37 грн - штрафна санкція); військовий збір на суму 3 032 353,07 гривень, (2 425 882,46 грн - основний платіж, 606 470,61 грн - штрафна санкція).

За п.п. 14.1.175 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В зв`язку з цим та відповідно до п. 1 ч. 2 розділу VII Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків і зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 12.01.2021 № 5 - визначення первинних показників в інформаційній системі, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю податкового органу, на підставі яких здійснюється зв`язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є:

ухвала суду про відкриття провадження;

ухвала суду про забезпечення позову;

ухвала суду про відкриття апеляційного провадження;

ухвала суду про відкриття касаційного провадження;

ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення;

рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган вжив заходів щодо приведення інтегрованих карток платника у відповідність згідно з вимог діючого законодавства.

Оскільки, заявлена сума вимог, не обліковується за боржником, як податковий борг, інтегровані картки платника податків в інформаційні комунікаційні системі «Податковий блок» відсутні.

На підтвердження заборгованості боржника до кредиторської заяви (вих. ГУ ДПС у м. Києві № 18472/5/26-15-13-08-03 від 25.06.2024) контролюючий орган надав перелік документів, а саме: довідку про заборгованість, податкові повідомлення- рішення (форма «С») № 0085940707 від 01.02.2023, (форма «С») № 0527200707 від 08.08.2023; (форма «С») № 0523180707 від 07.08.2023, (форма «Д») № 76212240202 від 01.12.2023, (форма «ПС») № 76216240202 від 01.12.2023, (форма «Д») № 76207240202 від 01.12.2023), повідомлення про вручення податкових повідомлень-рішень та акти перевірок.

Також, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 Головне управління ДПС у м. Києві надавало додаткові пояснення у справі в яких зазначалися обставини виникнення заборгованості для визначення судом правової природи і складових заборгованості, підстави виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових зобов`язань, згідно з постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14 червня 2023 у справі № 904/5743/20.

Щодо виникнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення валютного законодавства згідно з податкового повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 0085940707, то кредитор зазначав таке.

Контролюючим органом проведена фактична перевірка, якою встановлено факт організації та проведення азартних ігор та продажу підакцизних товарів у готівковій та безготівковій формі.

У акті перевірки контролюючим органом зазначено, що перед початком перевірки були проведені 4 контрольні розрахункові операції (2 сеанси гри) в казино, а саме, зокрема:

1) сеанс № 1

- внесення коштів на карту у сумі 10 000,00 грн (розрахункова операція проведена через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО));

- повернення коштів з карти у сумі 10 800,00 грн (розрахункова операція не проведена через РРО).

При цьому отримано виграш у сумі 800 грн з якого Боржником як податковим агентом не утримано ПДФО 18% та військовий збір 1,5% при його виплаті.

2) сеанс № 2

- внесення коштів на карту у сумі 5 000,00 грн (РРО застосовано);

- повернення коштів з карти у сумі 4 500,00 грн (РРО застосовано).

Для розрахунків з гравцями, казино ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» облаштовано двома окремими касами з РРО фіскальні номери (далі - ФН) 3000919878 та 3000919876.

Перевіркою встановлено факти продажу фішок казино на загальну суму 60 000,00 грн без застосування РРО. Зазначене порушення підтверджується позитивним надлишком готівкових коштів на місці проведення розрахунків в казино.

З урахуванням наявних обставин справи, контролюючим органом зроблений висновок про непроведення ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» розрахункових операцій через РРО при продажу фішок казино на загальну суму 70 800,00 грн (10 800,00 грн + 60 000,00 грн), чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 265).

Крім того, перевіркою встановлено факти здійснення платником податків реалізації підакцизних товарів на загальну суму 1 488 180,00 грн.

Таким чином, контролюючим органом зроблений висновок про неведення ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу (господарському об`єкті), на загальну суму 1 488 180,00 грн, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону № 265).

За розглядом матеріалів перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесене податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 11.11.2022 № 0318650707, згідно з яким до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» застосовані штрафні санкції на загальну суму 1 558 980,00 грн, а саме:

70 800,00 грн (70 800,00 грн х 100%) - за непроведення розрахункових операцій через РРО, вчинене вперше;

1 488 180,00 грн (47 425,84 грн х 100%) - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265, у разі, зокрема, непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до вимог пункту 12 розділу II Прикінцевих положень Закону № 265, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено факти непроведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 70 800,00 грн (повернення коштів з карти на суму 10 800,00 грн та продаж фішок казино на загальну суму 60 000,00 грн).

Тобто, розрахункові операції з продажу фішок казино та повернення коштів з карти не підпадають під поняття здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Таким чином, у контролюючого органу відсутні правові підстави щодо застосування до платника податків на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафних санкцій, зокрема, на суму 70 800,00 грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265.

Таким чином, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 0085940707 та відповідно до виявленого факту неведення ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу (господарському об`єкті), на загальну суму 1 488 180,00 грн.

Щодо виникнення заборгованості зі сплати штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно з податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 0527200707, то кредитором зазначено таке.

Перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з обміну, коштів на ігрові замінники (внесення коштів на карту) в сумі 200,00 грн. Розрахунок проведено в безготівковій формі через РОS-термінал з використанням РРО фн 3000919878, з роздрукуванням та видачею фіскальних чеків № 5432, № 5433 від 28.06.2023.

У виданих фіскальних чеках № 5432, № 5433 встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Згідно з наявними електронними копіями розрахункових документів (фіскальних чеків) в інформаційній системі ДПС (система обліку даних РРО) надрукованих на РРО ФН 3000919786, ФН 3000919878 в період з 02.06.2023 по 06.07.2023 (з урахуванням фіскального чеку контрольної розрахункової операції) встановлено відсутність вказаних вище обов`язкових реквізитів.

На підставі зазначеного вище контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) та пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року, за № 220/28350 (далі - Положення № 13), а саме: проведення розрахункових операцій в період з 02.06.2023 по 06.07.2023 через РРО фіскальні № 3000919786, № 3000919878 без створення та без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 6 658 738,30 гривень.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 0527200707, яким до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 988 107,45 грн (6 658 738,30 грн х 150 %) за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні (фінансові) санкції ППР від 11.11.2022 № 0318650707).

Щодо виникнення заборгованості зі сплати штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно з податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 0523180707, то кредитор зазначає таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проводилась фактична перевірка ТОВ «Казино «Прем`єр Палац», а саме - казино та бару, які знаходяться за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 5-7/29.

Фактична перевірка здійснена на підставі підпункту 80.2.6 пункту 80.2, пункту 80.6 статті 80 глави 8 розділу II ПК України, про що зазначено в наказі Головного управління ДПС у м. Києві від 22.05.2023 року № 2498-п (далі - Наказ № 2498-п).

Тривалість фактичної перевірки становила 10 діб, перевірка розпочалась з 23.05.2023 року.

За результатами даної податкової перевірки було складено акт фактичної перевірки від 02.06.2023 року № 41868/26/15/07/43391505.

Відповідно до підпункту 2.2.21 пункту 2 акту фактичної перевірки від 02.06.2023 року № 41868/26/15/07/43391505, у результаті фактичної перевірки були встановлені наступні факти та інформація:

«За адресою м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 5-7/29 знаходиться казино та бар, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (код ЄДРПОУ 43391505) у сфері організації та проведення азартних ігор та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

За результатами проведеної перевірки розбіжностей не встановлено, що у фіскальних чеках у РРО ФН 3000919876, ФН 3000919877, ФН 3000919878 при розрахунках у безготівковій формі (карткою) через спеціальний платіжний засіб (банківський платіжний термінал) відсутні обов`язкові реквізити у розрахункових документах, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця, або інших реквізитів, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) допустимі правила безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ».

Відповідно до фіскальних чеків та видаткових чеків отриманих в електронному вигляді з інформаційного ресурсу ДПС України (СОД РРО) за період з 15.10.2022 по дату завершення перевірки (01.06.2023 року) встановлено відсутність вищевказаних обов`язкових реквізитів.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів (електронних розрахункових документів), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 у разі відсутності в документів хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфер його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (код ЄДРПОУ: 43391505) у період з 15.10.2022 по дату закінчення перевірки (01.06.2023) проведено розрахункових операцій та операцій на видачу в безготівковій формі в казино за адресою м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 5-7/29 через РРО ФН 3000919876, ФН 3000919877, ФН 3000919878 без створення та видачі відповідних розрахункових та видаткових документів на загальну суму 35 614 682,00 грн.

В ході перевірки проведено хронометраж за результатами якого встановлено в порівнянні з аналогічними періодами попередніх місяців обсяг реалізації (виторг) РРО ФН 3000919878 середньому на 2665,56 грн або 22% та РРО ФН 3000919876 середньому на 37837,47 грн або на 27%.

В ході перевірки складено 2 (два) адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення на посадових осіб товариства».

Отже, відповідно до інформації, яка зазначена в акті фактичної перевірки від 02.06.2023 року № 41868/26/15/07/43391505 вбачається, що перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з обміну коштів на ігрові замінники (внесення коштів на карту) в сумі 1000,00 грн.

Розрахунок проведено в безготівковій формі через РОS-термінал з використанням РРО (ФН 3000919878), з роздрукуванням та видачею фіскального чеку № 5162 від 23.05.2023 року.

У виданому фіскальному чеку № 5162 встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Згідно з наявними електронними копіями розрахункових документів (фіскальних чеків) в інформаційній системі Державної податкової служби (система обліку даних РРО) надрукованих на РРО з фіскальними номерами 3000919876, 3000919877, 3000919878 у період з 15.10.2022 року до дати завершення перевірки (01.06.2023) (з урахуванням фіскального чеку контрольної розрахункової операції) встановлено відсутність вказаних вище обов`язкових реквізитів.

На підставі зазначеного вище контролюючим органом було зроблено висновок про порушення ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) та, відповідно, пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, а саме: проведення розрахункових операцій в період з 15.10.2022 року до дати завершення перевірки (01.06.2023 року) через реєстратори розрахункових операцій з фіскальними номери 3000919876, 3000919877, 3000919878 без створення та без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 35 614 682,00 грн.

На підставі акту фактичної перевірки від 02.06.2023 року № 41868/26/15/07/43391505, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 року № 0523180707, яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53 422 023,00 грн за повторну видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту.

За ідентичне порушення, контролюючим органом було застосовано штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 11.11.2022 року № 0318650707.

Наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 220/28350 (далі Положення № 13) визначено форми і зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту:

- продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг;

- здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

- здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

- приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 передбачено, що фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити.

При цьому, згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 року № 306, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2020 року за № 624/34907 (далі - Наказ № 306), внесено зміни до Положення № 13, зокрема, до розділу II та розділу III Положення № 13 та викладено у новій редакції, що передбачає нові обов`язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскальних касових чеків видачі коштів.

Згідно з пунктом 3 Наказу № 306 вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; ОК-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.

До 01.08.2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; ОК-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не і перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.

До 01.08.2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Відповідно пункту 1 статті 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів, господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та/або невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова № 894) визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Також абзацом 3 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15 червня 2006 року № 833 (із змінами) та пунктом 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ, із змінами, передбачено, що торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов`язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Реєстратори розрахункових операцій, також програмно-технічні комплекси, як і інші фіскальні реєстратори, які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі ті, що не мають власного керуючого пристрою та програмні реєстратори розрахункових операцій, забезпечують інтеграцію (можливість з`єднання чи поєднання) завдяки інтерфейсам RS-232, USВ, Еthernet або Wi-Fi, з РОS-системою персонального комп`ютера касира, платіжними системами та РОS-терміналами банківських установ. Зазначена можливість касової техніки використовується всіма без виключення платниками податків, зокрема, при використанні Wi-Fi з`єднання РРО/ПРРО з мережею Інтернет.

З`єднання можуть бути дротовими та бездротовими, а факт підключення РРО або фіскального принтера, керуючого персонального комп`ютера касира, РОS-терміналу установи банку за допомогою єдиного та спільного інтерфейсу (наприклад - Wi-Fi), що надає кожному з них доступ до мережі Інтернет, перетворює множину таких пристроїв у єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що об`єднує групу різних пристроїв так, що вони можуть функціонувати узгоджено та підпорядковуватись єдиній формі управління.

В зв`язку з вищевикладеним та те, що жодну модель РРО/ПРРО та РОS-терміналу не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та РОS-термінал установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з`єднаними.

Відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами РОS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з`єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає на сам факт з`єднання пристроїв між собою та відповідно на обов`язок, що виникає у зв`язку з цим у користувача таким пристроєм.

Таким чином, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови № 894, зобов`язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО.

Виникнення такого обов`язку пов`язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (РОS-терміналів установ банків), для забезпечення можливості споживачів здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги), з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток емітованих банками) та виконання обов`язку з видачі відповідних розрахункових документів.

Також слід звернути увагу про необхідність зазначати не тільки назву платіжної системи з 01.08.2021 року відповідно вимог Положення № 13, а й іншу обов`язкову інформацію щодо платіжних систем, як обов`язкових реквізитів розрахункових документів із 21.01.2016 року, є обов`язком суб`єктів господарювання, а не їх правом.

Враховуючи викладене, заповнення рядків 11-18 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, є обов`язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.

У постанові Верховного Суду від 04.08.2022 року у справі № 640/18441/20, зазначено: «Колегія суддів вважає, що правильність розуміння ДПС України Положення № 13 не може перевірятися та вирішуватися судом шляхом оскарження нормативно-правового акта, а питання доцільності тих чи інших реквізитів у формі та змісті розрахункового документа не може вирішуватися у судовому порядку, позаяк суд не є суб`єктом нормотворення. При цьому, доводи позивачів про те, що Положення № 13 не відповідає правовому акту вищої юридичної сили не знаходять свого підтвердження, оскільки Податковий Кодекс України і Закон № 265/95 ВР встановлюють безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконанням Положення № 13 - форму його реалізації ( форму і зміст документів, які є складовими звітності).»

Щодо виникнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно з податкових повідомлень-рішень від 01.12.2023 № 76207240202, № 76216240202, № 76212240202, то кредитором вказано таке.

Контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (код ЄДРПОУ 43391505) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 06.12.2019 по 30.06.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.12.2019 по 30.06.2023, військового збору за період з 06.12.2019 по 30.06.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

У ході проведення контрольно-перевірочного заходу, контролюючим органом встановлено порушення Боржником вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ, Кодекс), розділ III «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, з врахуванням внесених змін, а саме: за І квартал - IV квартал 2021 року, І квартал - IV квартал 2022 року, І квартал - II квартал 2023 року не відображено суми нарахованих та виплачених виграшів фізичним особам та несвоєчасне подання до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року.

Так, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання звітності за 1 квартал 2022 року за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

У ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що за період з 06.12.2019 по 30.06.2023, податок на доходи фізичних осіб утримувався згідно ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами), але встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 29 110 589,46 грн.

Перевіркою повноти визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб за період 06.12.2019 по 30.06.2023 встановлено його заниження, а саме: ТОВ «Казино «Прем`єр Палац» (код ЄДРПОУ 43391505) встановлено виплати фізичним особам виграшів в азартних іграх від використання гральних автоматів за період з 06.12.2019 по 30.06.2023 на загальну суму 130 189 025,10 грн.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначено Законом України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон № 768).

Статтею 38 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор на гральних автоматах дозволяється виключно в залах гральних автоматів, у спеціальних гральних зонах, на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах та ліцензій на кожен гральний автомат,-що відповідають вимогам Закону № 768.

Відповідно статті 40 Закону № 768 організатор азартних ігор у залах гральних автоматів розпочинає свою діяльність з організації та проведення азартних ігор у залі гральних автоматів після отримання ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та ліцензій на кожен гральний автомат відповідно до цього Закону № 768.

За статтею 41 Закону № 768 прийняття і повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у залах гральних автоматів, виплата виграшів (призів) здійснюються виключно у касах грального закладу з обов`язковим дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення касових операцій у національній валюті.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що виграшем (призом) є кошти, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, то оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором підлягає уся сума коштів, що остаточно виплачується (перераховується) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) фізичній особі. При цьому утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету суб`єктом господарювання - організатором таких ігор здійснюється під час виплати зазначених коштів.

Відповідно до: пп. «е» 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно якого «дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: виграшів, призів»

Отже, підприємством не виконано вимоги:

- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ, згідно якої «фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи»;

пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ, згідно якої «загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід»;

- пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ, згідно якої «доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання)»;

- пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, згідно якої «пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів»;

- п. 167.1 ст. 167 ПКУ, згідно якого «Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.»;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, згідно якої «Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу»;

- пп. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно якого «Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату)»;

- пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно якого «Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв`язку з отриманням такого доходу»;

- п.п. «а» п. 176.2 ст. 171 ПКУ, де вказано що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент».

Відповідно до ст.18 ПКУ «податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Вищезазначена позиція ДПС України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді виграшу (призу), отриманого платником податків (гравцем) від участі в азартну гру від використання гральних автоматів погоджена з Міністерством фінансів України.

Платник податків, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, шляхом не оподаткування виграшу гравця у вигляді повернення коштів, при цьому недосяг головної мети розвитку підприємства.

Створення платником податків, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

При перевірці дотримання вимог «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, з врахуванням внесених змін, в частині задекларованих сум військового збору встановлено, а саме не відображено суми нарахованих та виплачених виграшів фізичним особам, що призвело до збільшення податкових зобов`язань по військовому збору. Суть порушення викладена в п. 3.2. акта перевірки.

Перевіркою повноти визначення військового збору за період з 06.12.2019 по 30.06.2023 встановлено його заниження, а саме підприємством не утримано та не перераховано військовий збір, інформація, про порушення, міститься в п. 3.2. акта перевірки, що призвело до заниження зобов`язання по військовому збору на загальну суму 2 425 882,46 грн.

Колегія суддів зауважує, що посилання боржника в апеляційній скарзі на те, що боржником оскаржуються податкові повідомленням-рішенням від 01.02.2023 № 0085940707, від 08.08.2023 № 0527200707, від 07.08.2023 № 0523180707 та від 01.12.2023 № 76212240202, № 76216240202, № 76207240202 в окремому судовому провадженні не є підставою для відмови у прийнятті грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві, оскільки на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника та прийняття оскаржуваної наразі ухвали, рішення суду у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень не прийнято.

Колегія суддів наголошує, що неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (або ст.23 Закону № 2343-XII) (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Разом з тим, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду сформовано сталу практику про те, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №925/1165/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18, від 09.08.2018 у справі №921/184/16-г/10, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 17.04.2019 у справі №43/75-15/7-б).

Таким чином, в силу положень ст.ст.45-47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20).

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 6 056,00 грн - перша черга; 31 536 471,92 грн - третя черга; 72 783 448,43 грн - шоста черга, відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 в частині визнання грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, у справі № 910/4637/24 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 в частині визнання грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, у справі № 910/4637/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 в частині визнання грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей й Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, у справі № 910/4637/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/4637/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено і підписано 23.07.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков